73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
06 грудня 2012 р. Справа № 2-а-4634/12/2170
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бездрабка О.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
встановив:
Державна податкова інспекція у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (далі - позивач, ДПІ у м. Херсоні) звернулася з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), у якому просить стягнути з відповідача податкову заборгованість у сумі 15840,20 грн.
Свої вимоги мотивує тим, що за відповідачем рахується заборгованість по податку з доходів фізичних осіб у розмірі 15840,20 грн., яка виникла у зв'язку із несплатою податкових зобов'язань, нарахованих відповідно до акту від 25.10.2010 р. № 1163/17-1/НОМЕР_1 "Про результати документальної невиїзної перевірки фізичної особи ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р.".
Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, заперечень на позов не надав, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
Дослідивши наявні у справі докази, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ДПІ у м. Херсоні проведено документальну невиїзну перевірку фізичної особи ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р.
За результатами перевірки складено акт від 25.10.2010 р. № 1163/17-1/НОМЕР_1, на підставі якого ДПІ у м. Херсоні прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.10.2010 р. № 71082217010 про донарахування відповідачу суми податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 15780,20 грн.
В акті перевірки зафіксовано несплату відповідачем податку з доходів фізичних осіб у сумі 15780,20 грн., що є порушенням п.12.1 ст.12, пп.8.2.1 п.8.2 ст.8 Закону України від 22.05.2003 р. № 889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб".
Відповідно до акту перевірки за даними відділу реєстраційно-екзаменаційної роботи УДАІ УМВС України фізична особа ОСОБА_1 17.06.2009 р. зняв з обліку для реалізації транспортний засіб автомобіль марки SUBARU FORESTER (номер двигуна НОМЕР_2, номер кузова НОМЕР_3). Зазначений автомобіль перереєстровано на покупця ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу транспортного засобу, укладеного через товарну біржу ХТБ "Ізумруд".
Згідно звіту про незалежну експертну оцінку від 17.06.2009 р. № 770 вартість автомобіля склала 105201,37 грн.
Реалізація автомобіля за таку суму, як вважає ДПІ у м.Херсоні, підтверджується сплатою до пенсійного фонду збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 3% від його вартості (квитанція від 17.06.2009 р. на суму 3156,04 грн.). Тому доходом платника податку від продажу автомобіля SUBARU FORESTER слід вважати дохід в розмірі 105201,37 грн.
Крім того, в порушення вимог Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" відповідачем не подано річну декларацію.
Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених Законом.
Законодавством покладено на органи податкової служби функції зі здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів; надано їм право проводити перевірки фактів приховування і заниження сум податків та зборів (обов'язкових платежів), визначати податкові зобов'язання.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання цих функцій та реалізацію своїх прав ДПІ у м.Херсоні перевірила своєчасність, достовірність і повноту сплати ОСОБА_1 податку з доходу, який він отримав від продажу автомобіля.
В ході перевірки було виявлено, що ціна договору купівлі-продажу автомобіля складає відповідно 100 грн.; в порушення норм Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (який регулював спірні правовідносини на час їх виникнення) податок з доходів фізичних осіб не сплачено.
Статтями 1, 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" передбачено, що положення цього Закону поширюються на правовідносини, які виникають у процесі здійснення оцінки майна, яка є обов'язковою й у випадку оподаткування майна згідно з Законом.
Спільним Наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 р. №142/5/2092 затверджено "Методику товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів" з метою її застосування, зокрема, для визначення ринкової вартості колісних транспортних засобів у разі відчуження та для визначення їх вартості у складі майна фізичних осіб для його декларування (п.п.1.2, 1.4 Методики).
На підставі вищенаведених норм законодавства була проведена експертна оцінка автомобіля, якою встановлено, що вартість автомобіля SUBARU FORESTER складає 105201,37 грн.
Відповідно до підпункту "ж" п.1.3 ст.1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (який регулював спірні правовідносини на час їх виникнення) дохід з джерелом його походження з України - будь-який дохід, одержаний платником податку або нарахований на його користь від здійснення будь-яких видів діяльності на території України, у тому числі, але не виключно, у вигляді доходів від продажу рухомого майна, якщо факт зміни власника (продажу об'єкта рухомого майна) підлягає державній реєстрації та/або нотаріальному посвідченню згідно із законом України, або якщо місце вручення такого рухомого майна набувачеві знаходиться на території України.
Згідно п.1.18 ст.1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (який регулював спірні правовідносини на час їх виникнення) рухоме майно - це майно, відмінне від нерухомого. До рухомого майна, зокрема, відносяться транспортні засоби.
Положеннями п.1.2 ст.1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (який регулював спірні правовідносини на час їх виникнення) визначено, що з метою оподаткування до доходу платника податку включається звичайна вартість майна, яке передається платником податку за довіреністю іншій особі, якщо умови такої довіреності передбачають право такої іншої особи продавати таке майно або відчужувати його в інший спосіб, крім такої передачі між членами подружжя у межах спільної часткової або спільної сумісної власності.
Якщо повірений повертає кошти, отримані внаслідок такого продажу (відчуження) довірителю у майбутньому, то:
- сума таких коштів не включається до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу повіреного;
- позитивна різниця між сумою таких коштів та звичайною вартістю майна, переданого за довіреністю, включається до складу загального оподатковуваного доходу довірителя відповідного звітного податкового періоду.
Таким чином, у випадку відчуження відповідачем автомобіля за довіреністю, яка передбачає право довіреної особи на продаж автомобіля у майбутньому, він мав би сплатити податок, виходячи із звичайної вартості автомобіля 105201,37 грн., незважаючи на те, що така довіреність не вказує на отримання відповідачем доходу у цьому розмірі (та взагалі будь-якого доходу), а також незалежно від того, чи поверне йому довірена особа кошти, отримані нею за договором купівлі-продажу автомобіля (у випадку його укладення в майбутньому) та незалежно від ціни цього договору.
Тобто, Закон передбачає сплату податку із звичайної ціни майна й у випадку, коли платник фактично не отримав доходу від відчуження майна, а лише може його отримати у майбутньому навіть й у меншому розмірі, ніж звичайна ціна.
Відповідно з аналогії права слідує, що у випадку укладення самим відповідачем договору купівлі-продажу, який, на відміну від довіреності, вказує на безпосереднє отримання доходу, відповідач повинен сплатити доход, розрахований на підставі звичайної вартості автомобіля, а не на підставі ціни договору купівлі-продажу (якщо вона є нижчою, ніж звичайна ціна).
Враховуючи вищевикладене, суд погоджується з доводами позивача, що доходом ОСОБА_1 є дохід від продажу транспортного засобу в сумі 105201,37 грн.
Положеннями ст.12 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (який регулював спірні правовідносини на час їх виникнення) визначено, що дохід платника податку від продажу об'єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, встановленою п.7.1 ст.7 цього Закону. Як виняток із пункту 12.1 цієї статті при продажу одного з об'єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля, мотоцикла, моторолера або моторного (парусного) човна не частіше одного разу протягом звітного податкового року доходи продавця від зазначених операцій оподатковуються за ставкою в розмірі 1 відсотка від вартості такого об'єкта рухомого майна за умови сплати (перерахування) ним суми державного мита до бюджету або суми плати нотаріусу за нотаріальне посвідчення відповідного договору до такого посвідчення.
Оскільки підтвердження сплати (перерахування) суми державного мита до бюджету або суми плати нотаріусу за нотаріальне посвідчення відповідного договору до такого посвідчення фізичною особою ОСОБА_1 не надано, тому дохід платника податку від продажу об'єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, встановленою п.7.1 ст.7 цього Закону, тобто 15 відсотків від об'єкта оподаткування.
Таким чином, доходом ОСОБА_1 слід вважати кошти, отримані від продажу автомобіля марки SUBARU FORESTER в сумі 105201,37 грн., а сума податку з доходів фізичних осіб становить: 105201,37 грн. х 15 : 100 = 15780,20 грн.
Для стягнення податкового боргу позивачем на адресу ОСОБА_1 було направлено податкове повідомлення-рішення від 28.10.2010 р. № 7108221701/0 на суму 15780,20 грн. та податкову вимогу від 18.01.2011 р. № 2 на суму 15780,20 грн., які розміщені на дошці податкових оголошень.
У зв'язку із несвоєчасною сплатою податкової заборгованості ДПІ у м. Херсоні нарахована ОСОБА_1 пеня у розмірі 59,88 грн. Таким чином, згідно даних особових рахунків за фізичною особою ОСОБА_1, обліковується податковий борг на загальну суму 15840,20 грн.
Застосовані ДПІ у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби заходи не призвели до погашення виниклого податкового боргу. На час розгляду справи дана заборгованість відповідачем не погашена.
Підпунктом 175 п.1 ст.14 ПК України визначено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений Податковим кодексом України строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Органи державної податкової служби застосовують до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягують до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом (п.п.20.1.28 п.20.1 ст.28 ПК України).
Оскільки відповідачем податкова заборгованість у розмірі 15840,20 грн. не сплачена, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги ДПІ у м. Херсоні Херсонської області ДПС.
Керуючись ст.ст.8, 9, 12, 19, 71, 158-163, 167 КАС України, суд -
постановив:
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) до місцевого бюджету (код платежу 11010513, р/р 33215801700002, отримувач: УДКСУ у м. Херсоні, Херсонської області, код 37959779, банк ГУДКУ, МФО 852010) 15840 (п'ятнадцять тисяч вісімсот сорок) грн. 20 коп. податкового боргу.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Бездрабко О.І.
кат. 8.1.5