"05" грудня 2012 р. Справа № 5004/1270/12
Суддя господарського суду Волинської області Гончар М.М. розглянувши матеріали справи
за позовом Державного комунального підприємства «Луцьктепло»
до Фізичної особи-підприємця Валянської Зінаїди Василівни
про стягнення 1 870, 74 грн.
Суддя: Гончар М. М.
за участю представників сторін:
від позивача: Петрук І.В. (довіреність від 24.10.2011р. №5916/08)
від відповідача: Сівак О.В. (договір про надання юридичних послуг від 01.10.2012р.)
Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України роз'яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. 22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки сторін.
Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу від представників сторін не поступало.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Суть спору: позивач - Державне комунальне підприємство «Луцьктепло»звернулось з позовом до Фізичної особи -підприємця Валянської Зінаїди Василівни про стягнення 1870, 74 грн., з них: 923, 81 грн. -заборгованості за послуги по теплопостачанню за період з жовтня 2011 року по квітень 2012 року, 923, 81 грн. -пені, 15, 66 грн. -3% річних, 7, 45 грн. -сума, на яку збільшилася заборгованість внаслідок інфляційних процесів.
Розгляд справи відкладався у зв'язку із невірним зазначенням позивачем адреси відповідача.
На виконання вимог ухвали суду від 14.11.2012 року через канцелярію суду ДКП «Луцьктепло»подано заяву від 05.12.2012р., в якій останній зазначає, що у тексті позовної заяви, з технічних причин, було допущено помилку та зазначено, що розмір заборгованості відповідача станом на 19.07.2012р. становить 8 749, 32 грн. Так як сума заборгованості у розмірі 8 749, 32 грн. була вказана помилково, останній просить розглядати позовну заяву згідно ціни позову вказаної у прохальній частині позовної заяви.
Представник позивача в судовому засіданні погодився із запереченнями відповідача викладеними у відзиві.
Представник відповідача позов не визнав та просив суд у позові відмовити.
Через канцелярію суду представником відповідача подано відзив на позовну заяву від 05.12.12р. №1, в якому останній зазначає, що в червні 2012 року відповідачем отримано претензію ДКП «Луцьктепло»від 01.03.2012р. про сплату заборгованості за надання послуг по теплопостачанню в сумі 854, 02 грн. На дану претензію була направлена відповідь з повідомленням про вручення, в якій Валянська З.В. повідомила ДКП «Луцьктепло», що приміщення за адресою м. Луцьк, пр. Волі, 21, продане нею ще у 2009 році. Згідно договору купівлі-продажу від 22.10.2009р. магазин промислових товарів, що знаходиться в м. Луцьку по пр. Волі, 21, проданий Ковальчуку Івану Володимировичу. Відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, 29.10.2009 року за Ковальчуком І.В. зареєстровано право власності на магазин промислових товарів, який знаходиться за адресою: м.Луцьк, пр. Волі, 21. Відповідачем неодноразово повідомлялось ДКП «Луцьктепло», що вона не являється власником приміщення за адресою м.Луцьк, пр. Волі, 21.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд Волинської області,-
01.12.2001 року між Державним комунальним підприємством «Луцьктепло»та підприємством Валянською Зінаїдою Василівною укладено договір №3-125 на надання послуг по теплопостачанню.
П. 1.1. договору встановлено, що теплопостачальна організація надає споживачу послуги по теплопостачанню, а споживач приймає та оплачує їх на умовах і в строки, передбачені договором і додатками до нього.
Згідно п.5.1. договору, даний договір вступає в силу з 01.12.2001 року і діє до 31.12.2002 року. По закінченні строку дії договір вважається щорічно продовженим на наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії не поступила заява про його перегляд або відмову однієї із сторін.
15.10.2003 року між сторонами по справі укладено договір про зміни і доповнення в додатку №1 до договору №3-125, в якому останні зазначили дані споживача: опалення здійснюється в приміщенні магазину загальною площею 54, 2 м? за адресою : пр. Волі, 21 встановлено автономне опалення. Згідно з розрахунком кількість теплоенергії від існуючих транзитних ізольованих стояків системи центрального опалення становить 0, 2 Гкал./міс.
22.10.2009 року між Валянською З.В. та Ковальчуком І.В. укладено договір купівлі -продажу, який посвідчений приватним нотаріусом Куртою Н.В.
Згідно п.1.1. даного договору Валянська З.В. передала та Ковальчук І.В. прийняв у власність магазин промислових товарів /літер А-4/, а саме: приміщення з №1 по №10, загальною площею 138, 0 кв.м., (приміщення І (сходова клітка) загальною площею 3, 8 кв.м., в спільному користуванні, що знаходиться в місті Луцьку по пр. Волі, буд.21, Волинської області.
П. 4.1. договору передбачено, що право власності на придбане приміщення у покупця виникає у відповідності до ст. 334 Цивільного кодексу України, тобто з моменту реєстрації цього договору в Державному реєстрі правочинів.
П. 5.11. договору передбачено, що договір набирає чинності з моменту його нотаріального посвідчення та державної реєстрації.
Згідно Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно - магазин промислових товарів /літер А-4/ загальною площею 138, 0 кв.м., за адресою м. Луцьк, пр. Волі, 21 належить на приватній власності Ковальчуку Івану Володимировичу на підставі договору купівлі-продажу 965 від 22.10.2009 року посвідчений приватним нотаріусом Куртою Н.В. (а.с.39).
Відповідачем Валянською З.В. на претензію ДКП «Луцьктепло»надано відповідь від 11.06.2012 року про те, що приміщення за адресою м.Луцьк, пр. Волі, 21 продане у 2009 року, тому обов'язок сплати послуг за спожиту теплову енергію має покладатись на нового власника (а.с. 40). Поштовим повідомленням №4302100161908 підтверджується отримання 14.06.2012 року відповіді на претензію ДПК «Луцьктепло»(а.с.41).
Стаття 173 Господарського кодексу України передбачає, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених даним Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, оплатити гроші тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та закону, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до ст. 509 ЦК України кредитор вправі вимагати виконання обов'язку від боржника у випадку невиконання останнім своїх зобов'язань.
Зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (ч.1 ст. 598 ЦК України).
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 346 ЦК України право власності припиняється у разі відчуження власником свого майна.
З матеріалів справи вбачається, що на момент звернення до суду з позовною заявою до ФОП Валянської З.В. про стягнення заборгованості по договору №3-125 від 01.12.2001 року за період з жовтня 2011 р. по квітень 2012р. власником опалюваного приміщення є Ковальчук І.В., і тому відсутні правові підстави стягнення заборгованості із підприємця Валянської З.В.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 346, 509, 526, 598 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173 Господарського кодексу України, ст.ст. 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України господарський суд Волинської області,-
1. В позові ДКП «Луцьктепло»до ФОП Валянської Зінаїди Василівни про стягнення 1 870, 74 грн. відмовити повністю.
Повне рішення
складено 06.12.2012р.
Суддя М. М. Гончар