"06" грудня 2012 р. Справа № 5023/2079/12
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого -суддіДерепи В.І.,
суддів :Грека Б.М., -(доповідача у справі), Палія В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Харківгаз"
на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 18.09.12
у справі№5023/2079/12
господарського судуХарківської області
за позовомПублічного акціонерного товариства "Харківгаз"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Курганівський бройлер"
простягнення суми
за участю представників від:
позивачаЮркова Т.С. (дов. від 05.06.12)
відповідачаСопрунець О.М. (дов. від 22.10.12)
Публічне акціонерне товариство "Харківгаз" звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Курганський бройлер" боргу на суму 151227,95 грн., 3% річних -919,80 грн., інфляційних витрат -1 209,82 грн., на загальну суму заборгованості 153 357,57 грн.
Рішенням господарського суду Харківської області від 19.07.12 (суддя
Савченко А.А.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18.09.12 (колегія суддів у складі: головуючий-суддя Фоміна В.О., суддя Кравець Т.В., Крестьянінов О.О.), в позові відмовлено повністю. Судові акти мотивовані тим, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами надання відповідачеві послуг з транспортування природного газу у березні 2008 року в обсязі 1 533,130 тис.кв.м.
Не погоджуючись із судовими актами у справі, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Касаційна скарга мотивована тим, що транспортування природного газу відбулося в результаті господарсько-правових відносин на підставі угоди на транспортування природного газу, яка була укладена шляхом здійснення конклюдентних дій. На підтвердження вказаного факту скаржник посилається на технічний акт транспортування природного газу від 31.03.08 та лист ПАТ "НАК "Нафтогаз України" від 11.04.12 №6-2330/1.2-12, які безпідставно, на його думку, відхилені судами.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги щодо дотримання судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування своїх позовних вимог ПАТ "Харківгаз" посилалося на те, що в березні 2008 року ним надало ТОВ "Курганський бройлер" послуги з транспортування природного газу в обсязі 1 533,130 тис.куб.м. на загальну суму 151 227,97 грн. на підставі договору, укладеного шляхом вчинення конклюдентних дій.
Матеріали справи не містять доказів укладення між сторонами вказаного правочину у письмовій формі. Більш того, сам позивач стверджує, що сторони оформили угоду на транспортування природного газу не письмово, а шляхом вчинення конклюдентних дій.
Відповідно до п. 5.2 Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 27.12.05 № 618 для визначення об'єму протранспортованого, поставленого та реалізованого споживачу газу приймаються дані комерційного вузла обліку газу облікової організації. У разі відсутності вузла обліку газу в облікової організації приймаються дані комерційного вузла обліку газу споживача. Вказані Правила обліку природного газу також визначають, що комерційний вузол обліку газу - вузол обліку газу, за даними якого сторонами договору на постачання газу оформлюються акти приймання-передачі газу і здійснюються взаєморозрахунки.
Акти приймання-передачі газу послуг з транспортування газу між сторонами не складалися та не підписувалися.
На підставі викладеного, суди дійшли висновку про недоведеність факту надання позивачем послуг з транспортування природного газу відповідачу у березні 2008 року в обсязі 1533,13 тис.кв.м., оскільки, відповідно до вимог чинного законодавства, такі обставини повинні підтверджуватися відповідною письмовою угодою на транспортування газу та актами приймання-передачі газу.
При цьому, судами попередніх інстанцій досліджена копія технічного акту з транспортування природного газу від 31.03.08 (на яку посилається позивач також в касаційній скарзі, як на доказ існування зобов'язання) та визнано її неналежним доказом. Так, як зазначено в цьому акті, послуги по транспортування природного газу обсягом 1533,13 тис. кв. м здійснювалися на підставі технічної угоди № 00Т4-05П від 29.04.08. Але, підставами позову ПАТ "Харківгаз" є положення ст.ст. 509, 530 Цивільного кодексу України та угода, укладена шляхом здійснення конклюдентних дій. Таким чином, вказаний акт не має значення для даної справи. Окрім того, позивачем не надано пояснень про причини зазначення в цьому акті від 31.03.08 посилань на технічну угоду, яка укладена пізніше (29.04.08).
За таких обставин, судами відмовлено в позові з огляду на недоведеність позовних вимог. Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне підтримати висновки судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.
Дійсно, відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, права і обов'язки сторін виникають з відповідних дій осіб. Такі дії, в теорії цивільного права називаються конклюдентними. Але наявність конклюдентних дій підлягає доведенню в загальному порядку. Так, відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Як встановлено судами передніх інстанцій, позивач не довів вчинення сторонами у справі дій, які б можна було кваліфікувати, як конклюдентні, оскільки акти про приймання-передачі послуг з транспортування газу не підписувалися взагалі, а технічний акт з транспортування природного газу від 31.03.08 не є належним доказом.
Вищий господарський суд України не може переоцінити докази, які визнані судом неналежними, а обставини -недоведеними, з огляду на вимоги ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України. Так, відповідно до цієї статті, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Відповідно до ст.111-5 Господарського процесуального кодексу України, у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням. Касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.
Отже, доводи касаційної скарги спростовуються вищевикладеним та не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, а тому, постанову апеляційного господарського суду слід залишити без змін, так як вона ухвалена при повному з'ясуванні всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України,
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Харківгаз" залишити без задоволення, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.09.12 у справі №5023/2079/12 залишити без змін.
Головуючий - суддя В. І. Дерепа
Судді Б. М. Грек
В. В. Палій