"04" грудня 2012 р. Справа № 8/5025/326/12
Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:
головуючого - суддів:Грейц К.В. , Бакуліної С.В., Поляк О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Тонус"
на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 03.09.2012 року
у справі № 8/5025/326/12
господарського судуХмельницької області
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Каскад-Холод ЛТД"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Тонус"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Відділ капітального будівництва УМВС України в Хмельницькій області
простягнення 307 831,52 грн. заборгованості за договором підряду (з урахуванням індексу інфляції), 20 186,83 грн. пені, 13 492,91 грн. штрафу, 21 096,56 грн. 3% річних
за участю представників:
від позивача -Осьмак О.С.
від відповідача -не з'явився
від третьої особи - не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю "Каскад-Холод ЛТД" звернулося до місцевого господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Тонус", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Відділ капітального будівництва УМВС України в Хмельницькій області, про стягнення 307 831,52 грн. заборгованості з урахуванням індексу інфляції, 20 186,83 грн. пені, 13 492,91 грн. штрафу та 21 096,56 грн. 3% річних, посилаючись на неналежне виконання відповідачем взятого на себе обов'язку з оплати підрядних робіт, виконаних позивачем згідно договору підряду від 01.07.2009 року.
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 05.06.2012 року у справі № 8/5025/326/12 у позові відмовлено.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 03.09.2012 року у справі № 8/5025/326/12 вказане рішення господарського суду Хмельницької області скасовано. Прийнято нове рішення, яким позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Тонус" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад-Холод ЛТД" 362 607,82 грн. заборгованості, з яких: 259 763,60 грн. основного боргу, 20 186,83 грн. пені, 13 492,91 грн. штрафу, 21 096,56 грн. відсотків річних, 48 067,92 грн. інфляційних нарахувань та 7 252,16 грн. сплаченого судового збору. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Тонус" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад-Холод ЛТД" 3 626,08 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.
Не погоджуючись з зазначеною постановою суду, ТОВ "Фірма "Тонус" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить її скасувати, а рішення місцевого господарського суду у даній справі залишити в силі.
Касаційна скарга мотивована неправильним застосуванням судом апеляційної інстанції норм матеріального права, зокрема, ст. 628 ЦК України, а також порушенням норм процесуального права, а саме: ст. ст. 32, 34 ГПК України.
03.12.2012 року до Вищого господарського суду України надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому ТОВ "Каскад-Холод ЛТД" проти доводів скаржника заперечувало та просило залишити в силі постанову суду апеляційної інстанції.
У судове засідання 04.12.2012 року з'явився лише представник позивача, представники відповідача та третьої особи у призначене судове засідання не з'явилися, проте 04.12.2012 року представником відповідача було подане клопотання про відкладення розгляду справи.
Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів дійшла висновку про його відхилення, оскільки ухвалою Вищого господарського суду України від 26.11.2012 року явка представників сторін у призначене судове засідання обов'язковою не визнавалася та доводилося до відома останніх, що їх нез'явлення не є перешкодою для розгляду касаційної скарги, а відтак не має своїм наслідком його перенесення на інший строк.
Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 01.07.2009 року ТОВ "Каскад - Холод ЛТД" та ТОВ "Фірма "Тонус" було підписано договір підряду (далі - договір), відповідно до п.1.1 якого підрядник зобов'язувався виконати передбачену цим договором роботу, а замовник - прийняти та оплатити її.
Згідно з п. п. 2.1 договору предметом є виконання робіт по виготовленню та монтажу металоконструкції поручнів з нержавіючої сталі згідно додатку № 1, за адресою: учбова база УМВС України з адмінбудівлею по вул. Зарічанській.
Так, у додатку № 1 до договору, підписаному представниками сторін та скріпленому їх печатками, містяться креслення металоконструкції поручнів з нержавіючої сталі, виготовлення і монтаж яких передбачені договором підряду, із зазначенням сходових маршів, поверхів, парадного входу, маркування (номерів) металоконструкцій поручнів.
Вартість договору складає 449 763,6 грн. (п. 2.2 договору).
Пунктами 3.1, 3.2 договору передбачено, що замовник здійснює попередню оплату в розмірі 70% від вартості договору протягом 5 календарних днів з дня укладення договору. Залишкову суму замовник оплачує протягом 3 календарних днів після підписання акту приймання-передачі виконаних робіт.
Згідно з п. 4.1 договору підрядник зобов'язувався здійснити виконання роботи протягом 45 робочих днів з моменту отримання передоплати та при умові підготовки об'єкту замовником до установки поручнів (замовник зобов'язаний письмово або в усній формі повідомити підрядника про готовність об'єкту до установки).
Після закінчення виконаних робіт підрядник зобов'язаний письмово або в усній формі повідомити замовника про готовність предмета здачі протягом 2 календарних днів (п. 4.2 договору).
Відповідно до п. 5.2 договору підрядник вправі вимагати від замовника прийняти роботи у строки, встановлені цим договором.
Замовник зобов'язувався вчасно прийняти і оплатити виконані роботи (п. 6.2 договору).
При цьому, передання виконаної роботи підрядником і прийняття замовником здійснюється сторонами протягом 3 робочих днів з моменту повідомлення замовника про готовність предмета підряду до приймання і оформляється акт приймання-передачі виконаних робіт, підписаний обома сторонами (п. 7.1 договору).
Згідно з п. 9.3 договору за односторонню необґрунтовану відмову від виконання своїх обов'язків протягом дії цього договору винна сторона сплачує штраф у розмірі 3 % від загальної суми договору.
У випадку порушення термінів оплати за виконання робіт, передбачених п. 3.2 цього договору, замовник сплачує підряднику пеню в розмірі подвійної ставки НБУ за кожний день прострочення.
Наявними в матеріалах справи видатковими накладними № РН-0000154 від 22.07.2009 року та № РН-0000155 від 22.07.2009 року підтверджується передання позивачем та отримання відповідачем товару -металоконструкцій поручнів з нержавіючої сталі, на загальну суму 313 116,83 грн.
Платіжні доручення № 3148 від 27.07.2009 року, № 3426 від 05.01.2010 року та № 3821 від 02.08.2010 року свідчать про перерахування відповідачем позивачу грошових коштів на загальну суму 190 000,00 грн. з призначенням платежу "часткова оплата за металоконструкції згідно накладних за липень 2009 року".
09.11.2011 року позивачем на адресу відповідача буда повторно направлена претензія № 434 від 02.11.2011 року з вимогою підписати акт виконаних робіт за серпень 2009 року та повністю оплатити зазначені в ньому роботи, яка залишена відповідачем без відповіді та без виконання.
Встановивши вказані обставини справи місцевий господарський суд дійшов висновку, що сторонами при укладенні договору підряду від 01.07.2009 року не було досягнуто згоди з усіх істотних умов, зокрема, з предмету договору, а відтак даний договір є неукладеним, що має своїм наслідком відмову у позові.
Не погоджуючись з таким висновком суду першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги про стягнення заборгованості, апеляційний господарський суд дійшов висновку про укладення між сторонами договору підряду та, посилаючись на відсутність в матеріалах справи доказів визнання акту виконаних робіт, підписаного одним лише підрядником, недійсним, зазначив, що останній є належним доказом виконання позивачем обумовлених договором робіт, у зв'язку з чим у відповідача виник обов'язок з їх повної оплати.
Колегія суддів вважає висновок апеляційного господарського суду про наявність підстав для стягнення з відповідача спірної суми заборгованості обґрунтованим, однак, не погоджується з наданою ним оцінкою правових відносин, які виникли між сторонами.
В силу ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 628 ЦК України закріплено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
За приписами ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Частиною 3 ст. 180 ГК України передбачено, що при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Виходячи з положень наведених норм та аналізу змісту договору, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що договір від 01.07.2009 року не містить всіх істотних умов договору підряду, однак, вважає, що встановивши факт неукладення саме договору підряду, господарський суд першої інстанції не надав належної оцінки ні фактичним діям сторін, ні наявним у матеріалах справи додатку № 1, видатковим накладним, платіжним дорученням, акту приймання виконаних робіт за серпень 2009 року, які у своїй сукупності свідчать про те, що між сторонами все ж таки відбувся договір від 01.07.2009 року, але іншої правової природи.
Так, враховуючи наявні видаткові накладні, якими підтверджується передання позивачем та отримання відповідачем металоконструкцій поручнів з нержавіючої сталі на загальну суму 313 116,83 грн., платіжні доручення, згідно з якими відповідачем була перерахована позивачу частина вартості вказаного товару у сумі 190 000,00 грн., з огляду на відсутність в матеріалах справи доказів виконання робіт з виготовлення даних металоконструкцій саме позивачем, а також виходячи з того, що відповідачем у справі не заперечується сам факт надання позивачем послуг з монтажу вказаних металоконструкцій поручнів на об'єкті - учбовій базі УМВС України з адмінбудівлею по вул. Зарічанській, колегія суддів дійшла висновку, що на підставі договору від 01.07.2009 року між сторонами у справі фактично виникли правовідносини з поставки та надання послуг.
При цьому, дійшовши правильного висновку про те, що додаток № 1 є додатком саме до договору від 01.07.2009 року, оскільки доказів укладення між сторонами будь-яких інших договорів матеріали справи не містять, суд апеляційної інстанції припустився помилки, вказавши, що цей додаток свідчить про досягнення сторонами згоди стосовно предмету договору підряду, залишивши поза увагою те, що останній містить узгодження сторонами тільки обсягів та характеру замовлених виконавцю послуг з монтажу металоконструкцій поручнів з нержавіючої сталі на об'єкті по вул. Зарічанській, 7 у м. Хмельницькому.
Так само, як і акт приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2009 року згідно наведеного у ньому переліку робіт підтверджує лише надання позивачем відповідачу послуг з монтажу металоконструкцій поручнів на об'єкті, однак, не є свідченням виконання позивачем підрядних робіт з виготовлення вказаних металоконструкцій.
Отже, з наведеного слідує, що відповідачем був замовлений у позивача товар -металоконструкції поручнів з нержавіючої сталі, та послуги з його монтажу на відповідному об'єкті з метою виконання взятого на себе зобов'язання з будівництва навчальної бази з адміністративними приміщеннями УМВСУ в Хмельницькій області по вул. Зарічанська, 7 в м. Хмельницькому за договором генерального підряду на капітальне будівництво № 2/23-08 від 01.08.2008 року, укладеним між відділом капітального будівництва УМВС в Хмельницькій області (замовник) та ТОВ "Фірма "Тонус" (генпідрядник).
Враховуючи дійсну правову природу відносин, які виникли між сторонами у справі на підставі фактичних їх дій та договору від 01.07.2009 року, останні підпадають під правове регулювання пар. 3 глави 54 та глави 63 Цивільного кодексу України.
Так, в силу ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За приписами ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.
Згідно ст. 692 вказаного Кодексу покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
З огляду на те, що матеріалами справи підтверджується отримання відповідачем поставлених позивачем металоконструкцій поручнів з нержавіючої сталі за ціною, вказаною у видаткових накладних, а саме: загальною вартістю 313 116,83 грн., у відповідача виник обов'язок з повної оплати вказаного товару, а відтак правомірним та обґрунтованим є стягнення з ТОВ "Фірма "Тонус" на користь ТОВ "Каскад-Холод ЛТД" 123 116,83 грн. заборгованості за отриманий товар.
Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 названого Кодексу).
Виходячи з положень наведених норм, стягнення з відповідача на користь позивача повної вартості наданих останнім послуг з монтажу даних металоконструкцій поручнів на об'єкті - учбовій базі УМВС України з адмінбудівлею по вул. Зарічанській, у сумі 136 646,77 грн., також є правомірним і мотивованим, оскільки факт самого надання вказаних послуг відповідачем не оспорюється та не спростовується, у той час як розмір плати за них включений сторонами до загальної вартості договору від 01.07.2009 року (п. 2.2 останнього), на ряду з вартістю поставлених позивачем металоконструкцій поручнів.
З огляду на те, що акт приймання виконаних робіт за серпень 2009 року було складено та підписано виконавцем 28.08.2009 року, а загальна вартість договору включає в себе як вартість отриманого товару, так і вартість послуг з монтажу металоконструкцій поручнів, замовник згідно п. 3.2 договору протягом 3 календарних днів повинен був сплатити виконавцю їх загальну суму.
Встановивши факт порушення відповідачем взятого на себе грошового зобов'язання, яке склалося з вартості отриманого, але неоплаченого товару та наданих послуг з монтажу металоконструкцій поручнів, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог також і в частині стягнення 21 096,56 грн. 3 % річних, 48 067,92 грн. інфляційних нарахувань, 20 186,83 грн. пені та 13 492,91 грн. штрафу.
Враховуючи, що помилкове визначення правової природи відносин, які фактично виникли між сторонами на підставі укладеного між ними 01.07.2009 року договору та застосування у зв'язку з цим до спірних правовідносин сторін норм матеріального права, які не підлягали застосуванню у даному випадку, не потягло за собою неправильного вирішення судом апеляційної інстанції спору по суті, колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваного судового акта апеляційного господарського суду.
За таких обставин колегія суддів зазначає, що касаційну скаргу ТОВ "Фірма "Тонус" слід залишити без задоволення, а постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 03.09.2012 року у справі господарського суду Хмельницької області № 8/5025/326/12 -без змін з мотивів, викладених у даній постанові.
В силу ст. 49 ГПК України судовий збір за розгляд касаційної скарги покладається на скаржника.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -
Касаційну скаргу ТОВ "Фірма "Тонус" залишити без задоволення.
Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 03.09.2012 року у справі господарського суду Хмельницької області № 8/5025/326/12 залишити без змін.
Головуючий суддя К.В. Грейц
Судді С.В. Бакуліна
О.І. Поляк