"30" листопада 2012 р. Справа № Б8/155-11
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Ткаченко Н.Г. (головуючого),
Катеринчук Л.Й.(доповідача),
Коробенка Г.П.
розглянувши касаційну скаргурозпорядника майна ТОВ "ВВС-ЛТД" Горбача Сергія Федоровича
на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 26.07.2012 року
у справі господарського суду№ Б8/155-11 Київської області
за заявоюТОВ "Сінмедік ЛТД"
доТОВ "ВВС-ЛТД"
провизнання банкрутом
розпорядник майнаГорбач С.Ф.
в судовому засіданні взяли участь представники:
від божника:не з'явилися,
від кредитора ТОВ "Юрія-Фарм":Степаненко О.М. (довіреність №17/05/2012 від 17.05.2012 року).
розпорядник майна Горбач С.Ф.:не з'явився.
ухвалою господарського суду Київської області від 14.10.2011 року порушено провадження у справі №Б8/155-11 про банкрутство ТОВ "ВВС-ЛТД" (далі -боржника) за заявою ТОВ "Сінмедік ЛТД" (далі -ініціюючого кредитора) за загальною процедурою, регламентованою Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі -Законом) (том 1, а.с. 1-5).
Ухвалою підготовчого засідання господарського суду Київської області від 15.11.2011 року визнано безспірні грошові вимоги ініціюючого кредитора в сумі 785 037, 60 грн., в іншій частині вимог щодо визнання кредитором боржника відмовлено, зобов'язано ініціюючого кредитора за свій рахунок подати до офіційного друкованого органу Верховної Ради України "Голос України" чи Кабінету Міністрів України "Урядовий кур'єр" оголошення про порушення судом справи про банкрутство боржника, про що надати суду відповідні докази (том 1, а.с. 193 -202).
11.01.2012 року в газеті "Урядовий кур'єр" №3 здійснено публікацію оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "ВВС-ЛТД".
Ухвалою господарського суду Київської області від 28.05.2012 року (суддя -Скутельник П.Ф.) серед інших визнано вимоги кредитора боржника -ТОВ "Юрія-Фарм" на суму 1 364 266, 72 грн., які віднесено до четвертої черги задоволення вимог кредиторів, витрат на оплату за внесення до Єдиної бази даних інформації щодо кредитора та його грошових вимог у справі №Б8/155-11 в сумі 40 грн. та судового збору, сплаченого у справі №Б8/155-11 в сумі 1073 грн., які віднесено до першої черги задоволення вимог кредиторів (том 16, а.с. 199 -226).
Не погоджуючись з винесеною ухвалою, ТОВ "Юрія-Фарм" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу суду першої інстанції від 28.05.2012 року в частині віднесення вимог ТОВ "Юрія-Фарм" до боржника на суму 1 364 266, 72 грн. до четвертої черги задоволення вимог кредиторів та прийняти нове рішення, яким зазначені грошові вимоги віднести до першої черги задоволення вимог кредиторів, як вимоги, що випливають з грошових зобов'язань по товарному кредиту, забезпечених заставою в силу закону.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.07.2012 року (колегія суддів у складі: головуючого судді -Гарник Л.Л., суддів: Доманської М.Л., Пантелієнка В.О.) апеляційну скаргу ТОВ "Юрія-Фарм" задоволено, ухвалу господарського суду Київської області від 28.05.2012 року у справі №Б8/155-11 в частині розгляду грошових вимог Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк Київ" змінено, визнано та зобов'язано розпорядника майна боржника включити до реєстру вимог кредиторів вимоги ТОВ "Юрія-Фарм" в сумі 1 364 266, 72 грн. з віднесенням їх до першої черги задоволення (том 6, а.с. 261 - 264).
Не погоджуючись з винесеною постановою, розпорядник майна боржника -Горбач С.Ф. звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить, з врахуванням уточнення предмету касаційного оскарження відповідно до клопотання №285 від 05.11.2012 року, скасувати постанову суду апеляційної інстанції від 26.07.2012 року у справі №Б8/155-11, а ухвалу суду першої інстанції від 28.05.2012 року -залишити без змін.
Касаційна скарга боржника мотивована порушенням судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема статей 692, 694 Цивільного кодексу України, статей 5, 14, 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", статті 1 Закону України "Про заставу" та статей 104, 106 Господарського процесуального кодексу України. При цьому, скаржник зазначав про необґрунтованість висновків апеляційного господарського суду про забезпечення грошових вимог кредитора боржника -ТОВ "Юрія-Фарм" заставою та включення їх до першої черги задоволення вимог кредиторів, невідповідність висновків апеляційного суду встановленим обставинам справи.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову суду апеляційної інстанції від 26.07.2012 року на підставі встановлених фактичних обставин справи, вислухавши представника ТОВ "Юрія-Фарм", перевіривши застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.
Відповідно до частини 2 статті 41 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом, з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з частинами 1, 3 статті 14 Закону, конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Копії зазначених заяв та доданих до них документів кредитори надсилають боржнику та розпоряднику майном. Боржник разом з розпорядником майна за наслідками розгляду зазначених вимог повністю або частково визнає їх або відхиляє, з обґрунтуванням підстав відхилення, про що розпорядник майна повідомляє письмово заявників і господарський суд.
Частиною 2 статті 15 Закону передбачено, що у попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. За результатами розгляду господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, та призначається дата проведення зборів кредиторів. Реєстр вимог кредиторів повинен включати усі визнані судом вимоги кредиторів. У реєстрі вимог кредиторів повинні міститися відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями чи зобов'язаннями щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), черговість задоволення кожної вимоги, окремо розмір неустойки (штрафу, пені).
Отож, відповідно до приписів статей 14, 15 Закону, правомірність та обґрунтованість грошових вимог кредитора до боржника визначає суд незалежно від того чи визнані ці вимоги боржником разом з розпорядником майна, чи ні. При цьому, обов'язок кредитора полягає у доведенні обґрунтованості своїх вимог до боржника перед судом шляхом подання разом зі заявою про грошові вимоги до боржника документів, що їх підтверджують.
Статтею 31 Закону визначено черговість задоволення вимог кредиторів, згідно з якою в першу чергу задовольняються вимоги, забезпечені заставою, в четверту чергу задовольняються вимоги, не забезпечені заставою.
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні, а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 5 статті 656 Цивільного кодексу України передбачено, що особливості договору купівлі-продажу окремих видів майна можуть встановлюватися законом.
Згідно з частинами 1, 2 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Отож, виходячи з принципу свободи договору, передбаченого статтею 627 Цивільного кодексу України, сторони в договорі купівлі-продажу вправі передбачити інший строк оплати товару, ніж встановлений частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України, зокрема, як попередню оплату (повністю чи частково) до передання товару покупцеві, з відстроченням або розстроченням платежу при продажу товарів у кредит, а також на умовах поєднання зазначених способів оплати.
Частинами 1, 6 статті 694 Цивільного кодексу України визначено, що договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу. З моменту передання товару, проданого в кредит, і до його оплати продавцю належить право застави на цей товар.
Отже, договір купівлі-продажу товару в кредит є одним з окремих цивільно- правових договорів відчуження майна, який вимагає зазначення в умовах договору про те, що предмет договору реалізується на умовах товарного кредиту.
При цьому, договір купівлі-продажу, умовами якого передбачено здійснення оплати за товар після прийняття товаророзпорядчих документів чи у вказані в них строки (відстрочення, розстрочення платежу), за відсутності визначення предмета договору, як товарного кредиту, не є за своєю правовою природою договором купівлі-продажу товару в кредит, на нього не поширюються положення статті 694 Цивільного кодексу України.
Судами встановлено, що 02.02.2012 року, з дотриманням 30-денного строку, ТОВ "Юрія-Фарм" звернулось до господарського суду зі заявою про визнання грошових вимог до боржника у справі про банкрутство №Б8/155-11 в сумі 1 364 266, 72 грн., що виникли на підставі договорів купівлі-продажу №84/10 від 05.08.2010 року та №14/11 від 31.01.2011 року (том 6, а.с. 21 -129).
Розглядаючи зазначені грошові вимоги, як спірні, суд першої інстанції дійшов висновку, що сторони уклали договір купівлі - продажу на умовах відстрочення платежу за переданий товар, який не містить ознак договору купівлі-продажу товару в кредит. Також суд першої інстанції зазначив про те, що невизнання боржником суми заборгованості є необґрунтованим, у зв'язку з тим, що кредиторські вимоги ТОВ "Юрія-Фарм" підтверджуються рішенням господарського суду Київської області від 13.10.2011 року у справі №24/075-11, яким з боржника на користь ТОВ "Юрія-Фарм" стягнено 323 054, 76 грн. заборгованості за поставлений товар за договором купівлі-продажу №14/11 від 31.01.2011 року, 3 235, 05 грн. витрат зі сплати державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а також видатковими накладними, з яких вбачається прийняття боржником у власність товару за договором купівлі-продажу №84/10 від 05.08.2010 року, з врахуванням знижок, на загальну суму 1 037 290, 91 грн. (том 6, а.с. 29 -73, 99 -107).
З огляду на це, судом першої інстанції ухвалою від 28.05.2012 року, поряд з іншими вимогами кредиторів, визнано та віднесено до четвертої черги задоволення вимог кредиторів грошові вимоги ТОВ "Юрія-Фарм" до боржника в сумі 1 364 266, 72 грн., а також внесено до реєстру у першу чергу задоволення вимог кредиторів витрати на оплату за внесення до Єдиної бази даних інформації щодо кредитора та його грошових вимогу справі №Б8/155-11 та витрати з оплати судового збору за подання заяви з кредиторськими вимогами в сумі 1073 грн. (том 16, а.с. 199 -226).
Скасовуючи зазначену ухвалу суду першої інстанції в частині розгляду грошових вимог ТОВ "Юрія-Фарм" до боржника в сумі 1 364 266, 72 грн., суд апеляційної інстанції, який відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України повторно розглядає справу, зазначив про необхідність визнання та включення зазначених грошових вимог до реєстру вимог кредиторів боржника з віднесенням їх до першої черги задоволення, як забезпечених заставою, право на яку виникло у ТОВ "Юрія-Фарм" на підставі поставки товару, проданого в кредит з відстроченням його оплати, відповідно до приписів частини 6 статті 694 Цивільного кодексу України. При цьому суд апеляційної інстанції аргументував виключно встановленням згідно умов спірного договору обставин відстрочення платежу за переданий товар, не встановивши при цьому обставин визначення предмета спірного договору, як товарного кредиту.
Колегія суддів касаційного суду не погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції та вважає їх такими, що суперечать нормам статі 694 Цивільного кодексу України за диспозицією якої вимагається визначення предмету договору саме як товарного кредиту. При цьому не має значення порядок розрахунків за отриманий товар (відстрочка, розстрочка його оплати), що допускається при укладенні загальних видів договорів купівлі-продажу відповідно до статей 627, 655, 692 Цивільного кодексу України.
Матеріалами справи підтверджується, що згідно пунктів 1.1., 5.1. Договорів купівлі-продажу №84/10 від 05.08.2010 року та №14/11 від 31.01.2011 року, продавець продає, а покупець купує товар в асортименті, кількості та за цінами, що вказані у видаткових накладних (специфікаціях), які є невід'ємною частиною цих договорів. При цьому, покупець здійснює оплату за товар не пізніше строків, вказаних у видаткових накладних, складених продавцем (том 6, а.с. 9 -10, 82 -84).
Отож, сторонами в зазначених договорах передбачено зобов'язання покупця сплатити вартість товару у строки, вказані в товаророзпорядчих документах (видаткових накладних), та не зазначено, що предмет договору, як товар, що передається для продажу на умовах товарного кредиту, у зв'язку з чим судом апеляційної інстанції помилково застосовано до даних правовідносин приписи статті 694 Цивільного кодексу України.
З огляду на це, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що у кредитора ТОВ "Юрія-Фарм" не виникло права застави на неоплачений боржником товар, переданий йому за договорами купівлі-продажу, відповідно до приписів частини 6 статті 694 Цивільного кодексу України. Відтак, відсутні підстави для віднесення спірних грошових вимог на суму 1 364 266, 72 грн. до першої черги задоволення вимог кредиторів, правильними є висновки суду першої інстанції про віднесення зазначених грошових вимог до четвертої черги задоволення у реєстрі вимог кредиторів боржника.
З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України, погоджується з висновками суду першої інстанції про підставність включення кредиторських вимог ТОВ "Юрія-Фарм" в сумі 1 364 266, 72 грн. до четвертої черги задоволення вимог кредиторів, а постанову суду апеляційної інстанції вважає необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, 1119 -11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -
1. Касаційну скаргу розпорядника майна ТОВ "ВВС-ЛТД" Горбача Сергія Федоровича задовольнити.
2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.07.2012 року скасувати. Ухвалу господарського суду Київської області від 28.05.2012 року залишити в силі.
Головуючий Н.Г. Ткаченко
Судді Л.Й Катеринчук
Г.П. Коробенко