Постанова від 05.12.2012 по справі 17/5025/432/12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" грудня 2012 р. Справа № 17/5025/432/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіОстапенка М.І.,

суддіКондратової І.Д.,

суддіСтратієнко Л.В.,

за участю представників сторін

від позивачане з'явились;

від відповідача Кершис А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області

на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 24.09.2012р.

у справі№ 17/5025/432/12 Господарського суду Хмельницької області

за позовомРегіонального відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області

доПублічного акціонерного товариства "Славутський комбінат "Будфарфор"

прозобов'язання ПАТ "Славутський комбінат "Будфарфор" укласти додатковий договір до договору № 139 оренди цілісного майнового комплексу ДП "Славутський комбінат "Будфарфор" від 24.04.2003 р. в частині зміни орендної плати з 153858,03 грн. на 657374,73грн.

Розпорядженням секретаря судової палати Могила С.К. № 03.10-05/737 від 04.12.2012 р. у зв'язку з лікарняним судді Гончарука П.А. внесено зміни до складу суду, для розгляду касаційної скарги у справі № 17/5025/432/12 призначено колегію суддів у складі : головуючий суддя -Остапенко М.І., судді : Кондратова І.Д., Стратієнко Л.В.

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2012 р. Регіональне відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області (надалі -Регіональне відділення ФДМ України, позивач) звернулося до Господарського суду Хмельницької області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Славутський комбінат "Будфарфор" (надалі -ПАТ "Славутський комбінат "Будфарфор", відповідач), в якому просило суд зобов'язати відповідача укласти додатковий договір до договору № 139 оренди цілісного майнового комплексу державного підприємства "Славутський комбінат "Будфарфор" від 24.04.2003р. в частині зміни орендної плати з 153 858,03 грн. на 657 374,73 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що у пункті 3.4 вказаного договору сторони дійшли згоди про те, що розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї зі сторін у разі зміни методики її розрахунку, змін централізованих цін та тарифів та в інших випадках, передбачених законодавством. Постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2011 року № 961 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1995 р. N 629 і від 4 жовтня 1995 р. N 786" внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України "Про Методику розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна" від 4 жовтня 1995 р. N 786 та збільшено розмір орендної ставки за використання цілісних майнових комплексів державних підприємств (з 4% на 12%).

У зв'язку з викладеним позивач направив на адресу відповідача листом від 09.11.2011 р. № 11-06-02624 проект додаткового договору до Договору № 139 оренди цілісного майнового комплексу державного підприємства. Вказаним проектом договору передбачалося внести зміни до абзацу 1 пункту договору, виклавши його у такій редакції "Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постанови Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. № 786, із змінами і доповненнями, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку -вересень 2011 року -657374,73 грн.".

Однак відповідач відмовився від підписання додаткового договору до Договору № 139 оренди цілісного майнового комплексу державного підприємства та повернув проект договору позивача.

На думку позивача, ПАТ "Славутський комбінат "Будфарфор" безпідставно ухиляється від укладення додаткового договору до договору № 139 оренди цілісного майнового комплексу державного підприємства "Славутський комбінат "Будфарфор" від 24 квітня 2003 року в частині зміни орендної плати, орендна плата за цілісні майнові комплекси державних підприємств є регульованою ціною, а законодавча зміна ставок орендної плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на відсутність передбачених законодавством та умовами договору підстав для зміни договору оренди в частині зміни розміру орендної плати.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 19.07.2012 р. (суддя Димбовський В.В.) позов задоволено повністю.

Приймаючи рішення у справі, суд першої інстанції виходив з того, що умовами договору та нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі у зміни методики розрахунку орендної плати, змін централізованих цін та тарифів.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 24.09.2012р. (колегія суддів у складі : головуючого судді Коломис В.В., суддів Огороднік К.М., Тимошенко О.М.) рішення Господарського суду Хмельницької області від 19.07.2012р. у справі № 17/5025/432/12 скасовано. В позові відмовлено повністю. Свій висновок апеляційний господарський суд України мотивував відсутністю передбачених законодавством або умовами договору підстав для зміни розміру орендної плати за відсутності згоди відповідача на таку зміну, оскільки ст. 284 Господарського кодексу (надалі -ГК) України, ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та п. 10. 2 договору оренди передбачено, що умови договору оренди є чинними на весь строк дії договору і у випадках, коли після його укладення законодавством встановлено правила, які погіршують становище орендаря, а постанова Кабінету Міністрів України № 961, посиланням на приписи якої обґрунтовані пропозиції по внесенню змін до договору оренди та позовні вимоги у даній справі, була прийнята після укладення сторонами договору оренди і в тексті постанови відсутнє посилання щодо обов'язковості приведення у відповідність до неї раніше укладених договорів оренди. Крім того, суд апеляційної інстанції відзначив, що позивачем обрано спосіб захисту прав, що не передбачений ст. 16 Цивільного кодексу (надалі -ЦК) України.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову апеляційного господарського суду, залишивши в силі рішення місцевого суду, посилаючись на те, що постанова винесена з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Відповідач надав відзив на касаційну скаргу, в якому з нею не погоджується та просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду у справі № 17/5025/432/12 залишити без змін.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 21.11.2012 р. розгляд касаційної скарги у справі було відкладено на 05.12.2012 р.

Заслухавши доповідь судді-доповідача та пояснення представника відповідача, перевіривши згідно ч. 2 ст. 1115, ч. 1 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу (надалі -ГПК) України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, а також правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10 квітня 1992 р. N 2269-XII (далі - Закон N 2269-XII) орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Однією з істотних умов договору є орендна плата, яка встановлюється згідно з методикою розрахунку орендної плати. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об'єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України (статті 10, 19 Закону N 2269-XII).

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

В пункті 3.4 договору сторони погодили, що розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї зі сторін у разі зміни методики її розрахунку, змін централізованих цін та тарифів та в інших випадках, передбачених законодавством.

Згідно з ч.ч. 2,4 ст. 21 Закону N 2269-XII розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї з сторін, якщо з незалежних від них обставин істотно змінився стан об'єкта оренди, а також в інших випадках, встановлених законодавчими актами України. Спори з питань зміни орендної плати вирішуються відповідно до чинного законодавства.

Отже, чинним законодавством передбачено можливість зміни умов договору оренди державного та комунального майна за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках, встановлених договором або законом.

Оскільки сторонами в договорі оренди передбачено можливість зміни розміру орендної плати у разі зміни методики її розрахунку, а орендна плата державного та комунального майна є регульованою ціною, то законодавча зміна методика розрахунку цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

За таких обставин, висновок Рівненського апеляційного господарського суду про відсутність підстав для внесення змін до договору щодо визначення розміру орендної плати не ґрунтується на вимогах закону.

Відтак постанову суду апеляційної інстанції не можна вважати законною і обґрунтованою, а тому вона підлягає скасуванню.

Натомість місцевий господарський суд всебічно і повно встановив всі фактичні обставини справи на підставі об'єктивної оцінки наявних в ній доказів, достеменно з'ясував дійсні права і обов'язки сторін та правильно застосував норми матеріального права, що регулюють їх спірні відносини, а тому прийняте ним рішення належить залишити в силі.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 1115, 1117, п. 6 ст. 1119, ст. ст. 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області задовольнити.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 24.09.2012р. скасувати, а рішення Господарського суду Хмельницької області від 19.07.2012 р. у справі № 17/5025/432/12 залишити в силі.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Славутський комбінат "Будфарфор" (м. Славута, вул. Козацька, 122, код 32285199) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області (м. Хмельницький, вул. Соборна, 75, код 02898152) 751,10 грн. судового збору з касаційної скарги.

Доручити Господарському суду Хмельницької області видати наказ на виконання даної постанови.

Головуючий суддя Остапенко М.І.

Суддя Кондратова І.Д.

СуддяСтратієнко Л.В.

Попередній документ
27881605
Наступний документ
27881607
Інформація про рішення:
№ рішення: 27881606
№ справи: 17/5025/432/12
Дата рішення: 05.12.2012
Дата публікації: 08.12.2012
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Вищий господарський суд України
Категорія справи: