Провадження № 2-а/2508/7890/2012р. Справа № 2508/6821/2012 р.
Ухвала
27 серпня 2012 р. смт. Козелець
Суддя Козелецького районного суду Чернігівської області Бузунко О.А, вивчивши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1, представник - ОСОБА_2, до Управління праці та соціального захисту населення Козелецької районної державної адміністрації про визнання бездіяльності відповідача незаконною та зобов'язання вчинити певні дії,-
встановив:
Позивач звернувся до Козелецького районного суду Чернігівської області з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Козелецької районної державної адміністрації щодо визнання протиправними дії та бездіяльності відповідача стосовно ненарахування і невиплати позивачу та її (його) батькам коштів у порядку та розмірах, встановлених статтями 29, 30, 31 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ з наступними змінами та доповненнями, з урахуванням рішень Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 і від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 (далі - Закон № 796), а також щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в розмірі 30 процентів від мінімальної заробітної плати, нарахування і виплати яких передбачені статтею 37 Закону № 796, та зобов'язання здійснити перерахунок вказаних вище виплат, в тому числі і виплат, передбачених статтею 48 Закону № 796, в межах строку звернення до суду.
Статтею 29 Закону № 796 визначено, що потерпілі від Чорнобильської катастрофи діти забезпечуються відповідно до фізіологічних норм, встановлених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, продуктами харчування, а також харчовими додатками, які сприяють виведенню радіонуклідів з організму, в порядку, передбаченому статтею 30 цього Закону.
Стаття 30 Закону № 796 визначає пільги та компенсації потерпілим дітям та їх батькам.
Статтею 37 Закону № 796 встановлено, що громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства у таких розмірах: у зоні посиленого радіоекологічного контролю - 30 процентів від мінімальної заробітної плати.
Згідно з пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» у 2012 році норми і положення статей 30, 31, 37, 48 Закону № 796 застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. З аналізу наведених норм вбачається, що визначення порядку та розміру виплат певній категорії громадян делеговано Кабінету Міністрів України. Тобто, з 1 січня 2012 року правомірність дій суб'єктів владних повноважень може бути перевірена лише на відповідність вимогам Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» та постановам Кабінету Міністрів України, проте такої позовної вимоги не заявлено.
Відповідно до ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами; для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч.1 ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Враховуючи дату звернення до суду (27 серпня 2012 року), в розумінні ст.ст. 99, 100 КАС України позивач є таким, що пропустив строк звернення за захистом порушеного права щодо визнання незаконними дій відповідача стосовно ненарахування та невиплати щомісячної грошової допомоги та доплати в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, нарахування і виплата яких передбачені статтями 30, 31, 37, 48 Закону № 796.
Аналіз позовної заяви та доданих до неї документів не дає підстави суду дійти висновку про поважність причин пропуску строку звернення до суду, з огляду на що відповідно до ст. 100 КАС України адміністративний позов належить залишити без розгляду.
Керуючись ст.ст. 99, 100 КАС України, -
ухвалив:
Адміністративний позов ОСОБА_1, представник - ОСОБА_2, до Управління праці та соціального захисту населення Козелецької районної державної адміністрації щодо визнання протиправними дії та бездіяльності відповідача стосовно ненарахування і невиплати позивачу та її (його) батькам коштів у порядку та розмірах, встановлених статтями 29, 30, 31 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ з наступними змінами та доповненнями, з урахуванням рішень Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 і від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, а також щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в розмірі 30 процентів від мінімальної заробітної плати, нарахування і виплати яких передбачені статтею 37 вказаного Закону, та зобов'язання здійснити перерахунок вказаних вище виплат, в тому числі і виплат, передбачених статтею 48, в межах строку звернення до суду, - залишити без розгляду.
Особа, позовна заява якої залишена без розгляду, після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти знів з дня отримання її копії до Київського апеляційного адміністративного суду через Козелецький районний суд Чернігівської області.
Суддя Козелецького районного суду
Чернігівської області Бузунко О.А.