Справа № 1710/2-696/12
29 листопада 2012 року
Костопільський районний суд Рівненської області в складі:
головуюча суддя - Грипіч Л.А.
при секретарі - Шлеюк В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Костопіль цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування майнової шкоди, заподіяної у результаті ДТП,
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування майнової шкоди, заподіяної у результаті ДТП.
В обґрунтування заявленого позову позивач покликається на те, що в наслідок ДТП, яке сталося 04.05.2012р з вини відповідачів, його транспортному засобу завдано механічні пошкодження на суму 10196,97грн. Оскільки, відповідач ОСОБА_2 керувала транспортним засобом в момент вчинення ДТП, а відповідач ОСОБА_3 є власником вказаного автомобіля, ОСОБА_1 просив стягнути з відповідачів солідарно 10196,97грн майнової шкоди, та понесені ним судові витрати.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та просив стягнути з відповідачів на його користь майнову шкоду в сумі 10196,97грн та судові витрати по справі в сумі 1838,90 грн..
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, звернулась до суду з письмовим запереченням в якому вказала, що її вина у вчиненні ДТП відсутня, оскільки в неї не має посвідчення водія і під час аварії, пасажир, що сидів збоку у нетверезому стані на пасажирському сидінні викрутив руль в автомобілі. Крім того, автомобіль яким вона керувала без посвідчення водія належить ОСОБА_3 Також, зазначила, що позивач не надав реального доказу оплати експертизи, яку вона вважає неналежним чином оформленою. Просила в позові відмовити.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, звернувся до суду з письмовим поясненням в якому вказав, що нотаріально посвідченою довіреністю від 18.02.2007р уповноважив ОСОБА_4 або ОСОБА_5 довіреністю продати або обміняти за ціну та на умовах йому відомих належний йому автомобіль марки ВАЗ 21011. Повідомив, що за станом здоров'я прибути в суд не може.
Суд, заслухавши пояснення позивача, з'ясувавши обставини справи та дослідивши письмові докази, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення виходячи з наступного.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Встановлено, що 04 травня 2012 р. ОСОБА_2, керуючи автомобілем марки ВАЗ 2101 д.н. НОМЕР_2 на перехресті вул.1-го Травня - В.Стуса, виконуючи поворот ліворуч на вул.В.Стуса не вибрала безпечну швидкість руху допустила наїзд на автомобіль Рено д.н. НОМЕР_1 на зустрічній смузі руху, що призвело до ДТП в результаті якої транспортні засоби зазнали пошкоджень.
Постановою Костопільського районного суду від 29.05.2012 року ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 400грн.
Дана постанова ніким не оскаржена та набрала законної сили.
Відповідно до ч.4 ст.61 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення , що набула законної чинності, обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно - правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань чи мали місце ці події та чи вчинені вони цією особою.
Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що винною особою в зазначеній ДТП є водій ОСОБА_2, а у суду не має підстав для встановлення вини інших учасників ДТП. В зв'язку з чим заперечення відповідача ОСОБА_2, щодо її вини у вчиненні ДТП, суд не приймає до уваги.
У відповідності зі ст.16 ЦК України вказано, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу з відповідними способами захисту своїх прав.
Згідно статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права має право на їх відшкодовування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, згідно зі ст.1166 ЦК України
У відповідності до п.1 ч.1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Згідно до ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
З врахуванням вимоги позивача про повне відшкодування збитків, суд дійшов висновку про відшкодування шкоди в грошовій формі.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, визначається відповідно до реальної вартості майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідної для відновлення пошкодженої речі.
Згідно звіту про визначення вартості матеріального збитку внаслідок пошкодження автомобіля вантажопасажирського легкового-В RENAULT MASTER д.н. НОМЕР_1 вартість матеріального збитку заподіяного власнику складає -10196грн. 97коп. (а.с.7-9).
Суд вважає, що позовні вимоги заявлені до ОСОБА_2., в частині стягнення майнової шкоди заподіяної внаслідок ДТП, ґрунтуються на законі і підлягають до задоволення. Тому з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 10196грн. 97коп. на відшкодування шкоди, завданої пошкодженням автомобіля.
Що ж до вимоги позивача, щодо відшкодування шкоди відповідачем ОСОБА_3, то суд рахує її необґрунтованою.
Пунктом 1 ч.1 ст.1188 ЦК України та абз.2 п.4 постанови №6 Пленуму Верховного Суду «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.92 року, згідно з якими володільцем джерела підвищеної небезпеки є юридична особа або громадянин, які здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).
Виходячи із загальних норм ст.ст. 1166, 1187, 1188 ЦК України підстави для цивільної відповідальності відповідача ОСОБА_3 перед позивачем лише через те, що ОСОБА_3 є титульним власником автомобіля, відсутні.
За загальними правилами, зазначеними вище, тягар цивільної відповідальності у таких випадках має нести винна у завданні шкоди особа, якою є водій автомобіля , а саме особа, яка керувала автомобілем та з вини якої сталась ДТП.
Враховуючи вищенаведене суд прийшов до висновку, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 слід відмовити.
У відповідності до ст.88 ЦПК України суд стягує з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача судові витрати, що складаються з витрат на оплату визначення вартості матеріальних збитків - 917грн, сплаченого судового збору - (214,60+107,30) 321,90грн та витрат на правову допомогу - 600грн, всього 1838,90 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.16,22,1166,1187,1188,1192 ЦК України, абз.2 п.4 постанови №6 Пленуму Верховного Суду «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»від 27.03.92 року, ст.ст.10,11,60,209,212,214-215 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування майнової шкоди, заподіяної у результаті ДТП - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 майнову шкоду в розмірі 10 196 , 97 грн. та судові витрати в сумі 1838,90 грн. , всього 12035,87 грн.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування майнової шкоди, заподіяної у результаті ДТП - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Рівненської області через Костопільський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: Грипіч Л.А.