Провадження №2-а-825/12
в справі №2609/20329/12
04 грудня 2012 року Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого -судді - Шереметьєва Л. А.
при секретарі - Подолян О. С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління ДАІ ГУ МВС України в Київській обл., командира взводу №4 роти ДПС ДАІ з ОСП при УДАІ ГУ Шуба Володимира Самоїловича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, суддя -
Позивач звернувся до суду з позовом та просить визнати протиправною та скасувати постанову ВІ1 № 058568 від 24.08.2012 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 24.08.2012 року близько 12 год. 35 хв. рухався автомобілем Ford Fusion, державний номерний знак НОМЕР_1, автомобільною дорогою Київ - Харків у напрямку останнього. Приблизно на 75 кілометрі дороги, поблизу м. Березань Бориспільського району Київської області, за межами населених пунктів, помітив дорожній знак сервісу 6.10 «Пост ДАІ», далі на значній відстані заборонний дорожній знак 3.29 «Обмеження максимальної швидкості»з обмеженням 70 км/год, далі заборонний дорожній знак 3.29 «Обмеження максимальної швидкості»з обмеженням 50 км/год, далі дорожній знак сервісу 6.10 «Пост ДАІ».
За знаком 3.29 «Обмеження максимальної швидкості»з обмеженням 50 км/год його зупинив інспектор ДАІ Джейранов Олег Альбертович, номер нагрудного знаку НОМЕР_3. Приблизно через дві хвилини до місця зупинки мого транспортного засобу підійшов відповідач-2, номер нагрудного знаку НОМЕР_2.
Інспектори почали стверджувати, що ним було здійснено адміністративне правопорушення, яке полягає у перевищенні максимальної швидкості, встановленого знаком 3.29 з обмеженням 50 км/год., на 36 км/год. Швидкість руху мого транспортного засобу була зафіксована приладом TruCam та складала 86 км/год.
Відповідачем-2 було складено протокол серії ВХ1 №308772 та виніс Постанову серії ВІ1 №058568 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП, якою постановив притягнути його до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 грн. 00 коп.
Вважає, що вищезазначені дорожні знаки були встановлені з порушенням вимог Правил дорожнього руху, вимоги цих знаків суперечать вимогам, що встановлені Правилами дорожнього руху щодо обмеження швидкості руху на ділянках автомобільної дороги поза межами населених пунктів, а тому просить задовольнити позов.
Відповідач-2, який діяв також в інтересах відповідача-1, в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував.
Посилався на те, що відповідні знаки встановлені у відповідності з вимогами чинного законодавства.
Крім того, на посилання позивача в судовому засіданні щодо неправомірності використання приладу вимірювання швидкості та фіксації », пояснив наступне.
Спеціальні контрольно-вимірювальні прилади для визначення швидкості руху, фіксації порушень правил, норм та стандартів у сфері безпеки дорожнього руху застосовується згідно з інструкціями та методичними вказівками про порядок використання цих технічних засобів , саме: використання технічного засобу для виявлення порушення правил дорожнього руху «ТгиСАМ»здійснюється у відповідності із наказом МВС від 01.03.2010 року № 33( зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30 березня 2010 року за № 262(17557).
Крім того, правомірність показів приладу в ручному та автоматичному режимах підтверджується свідоцтвом про Державну метрологічну атестацію № 22- 2/2529753.
У випадку відсутності сертифікації для роботи у підрозділах дорожньо-патрульної служби МВС України вказаний документ відповідна Державна організація не мала б підстав видавати.
Тому вважає, що покази технічного приладу «ТruСАМ», заводський номер ТС 000758 є доказом правопорушення, а в задоволенні позову повинно бути відмовлено.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що відповідачем-2 відносно позивача було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВХ1 №308772 про те, що останній 24.08.2012 року о 12 годині 37 хвилин на 76 кілометрі автодороги Київ - Харків, керуючи автомобілем Ford Fusion, державний номерний знак НОМЕР_1, рухався зі швидкістю 86 км/год в зоні дії дорожнього знаку 3.29 «Обмеження максимальної швидкості»з обмеженням 50 км/год, чим порушив вимоги п. 12.9 б та перевищив дозволену швидкість на 36 км/год.
Швидкість вимірювалася приладом «TruCAM».
24.08.2012 року на підставі вищезазначеного протоколу про адміністративне правопорушення відповідачем-2 було винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ВІ1 №058568, якою позивача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.
/а. с. 6- 7/
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом та інше.
У відповідності до ст.280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення у відповідності до ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
У відповідності до п.12.6 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ України № 1306 від 10.10.2001 р. зі змінами внесеними Постановою КМУ №876 від 01.10.2008 р. поза населеним пунктом на автомобільній дорозі з окремими проїзними частинами дозволяється рух зі швидкістю не більше 110 км/год. Водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7 на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29,3.31-12.9 б ПДР України.
Згідно абзацу 2 п.12.10 Правил дорожнього руху разом із знаками обмеження швидкості руху 3.29 обов'язково додатково встановлюються відповідні дорожні знаки, які попереджають про характер небезпеки та/або наближення до відповідного об'єкта. На ділянці дороги, де позивач вчинив адміністративне правопорушення, знаки 3.29 та 6.10 розміщені на деякій відстані один від одного, тобто не разом, а окремо, що не заперечувалося відповідачем-2.
Згідно абзацу 2 п.8.4 Правил дорожнього руху про характер небезпеки інформує група попереджувальних знаків. Згідно абзацу 6 п.8.4 Правил дорожнього руху про розташування об'єктів, де діють спеціальні правила, інформує група інформаційно-вказівних знаків. Знак 6.10 «Пост ДАІ»відноситься до групи знаків сервісу, а не до групи попереджувальних знаків чи до групи інформаційно-вказівних знаків. Таким чином, встановлення знаку 6.10 разом зі знаком 3.29 суперечить вимогам щодо введення знаку 3.29, викладеним в абзаці 2 п.12.10 Правил дорожнього руху.
Згідно абзацу 3 п.12.10 Правил дорожнього руху у разі, коли дорожні знаки обмеження швидкості руху 3.29 та/або 3.31 встановлені з порушенням визначених цими Правилами вимог щодо їх введення, водій не може бути притягнений до відповідальності згідно із законодавством за перевищення встановлених обмежень швидкості руху.
Згідно абзацу 3 п.12.10 Правил дорожнього руху у разі, коли дорожні знаки обмеження швидкості руху 3.29 та/або 3.31 встановлені з порушенням з порушенням вимог національних стандартів, водій не може бути притягнений до відповідальності згідно із законодавством за перевищення встановлених обмежень швидкості руху.
Крім того, згідно п. 10.5.25 ДСТУ 4100-2002, якщо обмеження максимальної швидкості, що його вводять на ділянці дороги, більш ніж на 20 км/год змінює її значення проти дозволеної швидкості руху на попередній ділянці, то треба використовувати ступінчасте обмеження швидкості з кроком не більше ніж 20 км/год послідовним встановленням знаків 3.29, розміщених один від одного на відстані від 100 до 150 м.
Згідно абзацу 3 п.12.10 Правил дорожнього руху у разі, коли дорожні знаки обмеження швидкості руху 3.29 та/або 3.31 встановлені з порушенням вимог національних стандартів, водій не може бути притягнений до відповідальності згідно із законодавством за перевищення встановлених обмежень швидкості руху.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 р. № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті»визначено, що зміст постанови у справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. Зокрема, у ній мають бути наведені докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Статтею 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачами не було надано суду будь-яких доказів, які спростовували б посилання позивача на характер, порядок та відповідність вимогам Правил дорожнього руху та державним стандартам дорожніх знаків, які регулювали дорожній рух на відповідній ділянці автомобільної дороги.
За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача.
Керуючись ст. ст. 1 ч.1, 10, 11, 18 ч. 1 п. 2, 71, 158-163, 171-2 КАС України, ст. ст. 122 ч. 1, 251, 254, 258, 280 КУпАП, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 р. № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», ПДР України, затверджених постановою КМУ України № 1306 від 10.10.2001 р. зі змінами внесеними Постановою КМУ №876 від 01.10.2008 р., суд -
Позов задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову серії ВІ 1 № 058568 від 24.08.2012 року, винесену командиром взводу №4 роти ДПС ДАІ з ОСП при УДАІ ГУ МВС України в Київській обл. Шуб Володимиром Самоїловичем про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП закрити.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя: