Справа № 0110/3166/2012
26 листопада 2012 р. смт. Кіровське
Суддя Кіровського районного суду АР Крим Данилова О. В. розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, приватного нотаріусу Кіровського районного нотаріального округу ОСОБА_3, про визнання договору дарування недійсним,
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, приватного нотаріусу Кіровського районного нотаріального округу ОСОБА_3, про визнання договору дарування квартири АДРЕСА_1 недійсним мотивуючи свої вимоги тим, що зазначений договір має бути визнаний недійсним на підставі статті 229 Цивільного кодексу України, оскільки при його укладенні ОСОБА_4 в силу юридичної неграмотності вважала, що підписує договір довічного утримання, вважала що після підписання договору відповідачка, яка доводилася їй онукою, буде доглядати за нею, надавати допомогу при вирішенні побутових питань, сплачувати комунальні послуги, зазначений договір вона підписала під впливом омани. Крім того, з моменту підписання договору дарування відповідач квартиру у дар не прийняла, ключів та оригіналів документів на квартиру не отримала, ні коли не проживала та не зареєструвалась у прийнятої в дар квартирі.
В позові ОСОБА_1 зазначає, що раніше Кіровським районним судом розглядалася цивільна справа за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про визнання договору дарування квартири недійсним, після смерті позивачки до участі в справі було її було залучено як правонаступника, в задоволенні позову було відмовлено, рішенням апеляційного суду АР Крим в м. Феодосії рішення суду 1-ї інстанції було скасовано та в позові було відмовлено у зв'язку з тим, що в ньому було поставлено одразу два питання: визнання договору недійсним у зв'язку з помилкою, а також за станом здоров'я та нерозуміння суті правочину; зараз позивачка звертається з вимогою про визнання правочину недійсним на підставі ст. 229 ЦК України.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 122 ЦПК суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення суду у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Згідно з частиною 2 статті 223 ЦПК після набрання рішенням суду законної сили сторони та треті особи із самостійними вимогами, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ту саму позовну вимогу з тих самих підстав, а також оспорювати в іншому процесі встановлені судом факти і правовідносини.
За змістом зазначених норм цивільного процесуального закону суд вправі відмовити у відкритті провадження у справі за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Встановлено, що заочним рішенням Кіровського районного суду від 13 квітня 2012 року, постановленому у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - приватний нотаріус Кіровського районного нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання договору дарування недійсним було відмовлено в задоволенні позову.
Рішенням Апеляційного суду АР Крим у м. Феодосії від 05.06.2012 р. заочне рішення Кіровського районного суду скасоване та у справі ухвалене нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено з інших підстав.
Зі змісту рішення першої та апеляційної інстанції вбачається, що вимога позивачки про визнання договору дарування квартири недійсним на підставі ст. 229 ЦК України вже розглядалася, Кіровським районним судом АР Крим та Апеляційним судом АР Крим дана правова оцінка зокрема доводам позивачки про те, що зазначений договір має бути визнаний недійсним на підставі статті 229 Цивільного кодексу України, оскільки при його укладенні ОСОБА_4 в силу юридичної неграмотності вважала, що підписує договір довічного утримання, сподівалася, що після підписання договору відповідачка, яка доводилася їй онукою, буде доглядати за нею, надавати допомогу при вирішенні побутових питань, сплачувати комунальні послуги, зазначений договір вона підписала під впливом помилки, відмовляючи в задоволенні позову колегія суддів Апеляційного суду погодилася з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 заявлених на підставі ст. 229 ЦК України.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 12.07.2012 р. ОСОБА_1 було відмовлено у відкритті касаційного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - приватний нотаріус Кіровського районного нотаріального округу ОСОБА_3, про визнання договору дарування недійсним
Посилання в позові позивачки на те, що їй було відмовлено Апеляційним судом в задоволенні вимог про визнання договору недійсним саме у зв'язку з тим, тому що нею було зазначено одразу дві підстави визнання правочину недійсним, - у зв'язку з помилкою та у зв'язку зі станом здоров'я не знайшли свого підтвердження.
Враховуючи, що вимоги заявлені ОСОБА_1 про визнання договору дарування квартири на підставі 229 ЦК України у зв'язку з тим, що ОСОБА_4 при вчиненні правочину помилялася щодо обставин, що мають істотне значення повністю ідентичні вимогам, які вже вирішені по суті рішенням Апеляційного суду АР Крим у м. Феодосії і навіть доводи приведені позивачкою на підтвердження заявлених вимог повністю співпадають з доводами, якими позивачка обґрунтовувала раніше заявлені вимоги, те, що рішення суду між тими самими сторонами про той самий предмет з тих самих підстав набрало законної сили, - суд вважає за можливе на підставі п. 2 ч. 2 ст. 122 ЦПК України відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, приватного нотаріусу Кіровського районного нотаріального округу ОСОБА_3, про визнання договору дарування недійсним.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 122, 223 ЦПК України, суддя, -
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, приватного нотаріусу Кіровського районного нотаріального округу ОСОБА_3, про визнання договору дарування недійсним.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим. Шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Автономної Республіки через Кіровський районний суд протягом п'яти днів з дня отримання ухвали.
Суддя Данилова О. В.