Дата документу 07.12.2012 Справа № 2-1939/11
Номер провадження 2/814/166/2012
21 листопада 2012 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Турбіної Т.Ф., при секретарі Шульженко О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в особі законного представника ОСОБА_2 до Запорізької міської ради, ОСОБА_3, третя особа: Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», про визнання права власності в порядку спадкування за законом,
встановив:
У березні 2011 року ОСОБА_2, діючи як опікун ОСОБА_1, звернулася до суду з даним позовом, вказуючи, що ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина у вигляді 41/100 частини житлового будинку АДРЕСА_1.
Спір виник щодо спадкового майна та самовільно збудованого нерухомого майна на земельній ділянці за адресою АДРЕСА_1. Ухвалою суду від 21.11.2012р. позовні вимоги про визнання права власності на самовільно збудоване на земельній ділянці АДРЕСА_1 нерухоме майно - житловий будинок літ. П, службову прибудову літ. п, гараж літ. Р, погріб літ. пг-1- залишені без розгляду.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивачка вказує, що ОСОБА_1 є єдиною спадкоємицею першої черги після смерті матері ОСОБА_4, вона фактично прийняла спадщину, що відкрилася після смерті матері, оскільки проживала у спадковому будинку при житті ОСОБА_4, поховала її, після смерті продовжує користуватися спадковим майном.
Через відсутність свідоцтва про народження ОСОБА_1, вона не змогла оформити спадщину в нотаріальній конторі. Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 14.02.2011р. було встановлено факт родинних відносин.
З наведених підстав просить визнати в судовому порядку за ОСОБА_1 право власності на спадщину у вигляді 41/100 частини житлового будинку АДРЕСА_1.
В судовому засіданні законний представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2, її представник ОСОБА_5, позов підтримали, просили задовольнити у повному обсязі.
Прокурор, який був допущений до участі у справі на підставі заяви від 09.08.2012р. на стороні ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, інваліда першої групи, просив позов задовольнити.
Представник відповідача - Запорізької міської ради проти задоволення вимог про визнання права власності на спадщину не заперечувала, просила справу вирішити на розсуд суду, відповідно до вимог закону.
Представник відповідача ОСОБА_3 проти задоволення позову заперечував, посилаючись у своїх поясненнях на безпідставність позовних вимог, а також вказуючи, що аналогічний спір між тими ж сторонами, з тих самих підстав, вирішений в судовому порядку, тому провадження у справі підлягає закриттю.
Заслухавши учасників процесу, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 (а.с.12). Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на 41/100 частину житлового будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_1. Вказане житлове приміщення належало ОСОБА_4 на праві власності на підставі свідоцтва про право власності, виданого Другою державною нотаріальною конторою м. Запоріжжя 15.12.1976 року за реєстровим №2-818 та свідоцтвом про право на спадщину за законом, виданого цією ж нотаріальною конторою 15.12.1976р. за реєстровим №2-820 (а.с.13,14).
Єдиним спадкоємцем першої черги за законом є дочка померлої ОСОБА_4 - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1. Із заявою про прийняття спадщини або відмову від спадщини ОСОБА_1 до державної нотаріальної контори за останнім місцем проживання померлої не зверталася.
ОСОБА_1 є інвалідом першої групи, потребує стороннього догляду (а.с.22).
Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 20.08.2007р. ОСОБА_1 визнана недієздатною, відповідно до рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 23.09.2007р. опікуном недієздатної ОСОБА_1 була призначена ОСОБА_2 (а.с.7,8).
Враховуючи, що спадщина після смерті ОСОБА_4 відкрилася у 1995 році, до правовідносин щодо спадщини підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу Української PCP 1963 року.
Відповідно до вимог ст.549 ЦК УРСР 1963 року визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Відповідно до ст.ст. 548, 549 ЦК УРСР, ОСОБА_1 прийняла спадщину, що відкрилася після смерті матері, фактично вступивши в управління та володіння спадковим майном, оскільки ОСОБА_1 була прописана та постійно проживала у спадковому будинку за життя ОСОБА_4, на час її смерті, і продовжує користуватися спадковим майном по цей час.
Даний факт підтверджується оглянутою у судовому засіданні будинковою книгою (копія а.с.21), копією паспорта ОСОБА_1, довідкою №28/6-123 (а.с.5), виданою 02.08.2012р. СГІРФО Ленінського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області.
Оформлення спадщини в нотаріальній конторі виявилося неможливим, оскільки ОСОБА_1 не могла документально підтвердити факт родинних відносин з ОСОБА_4 Даний факт родинних відносин встановлений рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 14.02.2011р., яке набрало законної сили 25.02.2011р. (а.с.20).
Спадкове майно розташоване на земельній ділянці по АДРЕСА_1. Частина цієї земельної ділянки використовується для обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_1, інша частина як надлишок була надана у тимчасове користування рішенням виконавчого комітету Ленінської районної ради народних депутатів від 17.11.1983р. (а.с. 23), якій на цей час присвоєно іншу адресу і на якій розташоване нерухоме майно, яке зареєстроване за ОСОБА_3, та є предметом судового спору між сторонами, що розглядається в порядку адміністративного судочинства.
Оскільки житловий будинок, який належить ОСОБА_3 на праві власності, розташований за адресою АДРЕСА_2, і не є предметом позовних вимог щодо спадкового майна, а частина позовних вимог у даній справі про визнання права власності на самовільно збудоване нерухоме майно за заявою позивачки залишена без розгляду, то визнання права власності в порядку спадкування за законом на 41/100 частину будинку АДРЕСА_1 не порушує права ОСОБА_3, заперечення її представника проти позову суд вважає необґрунтованими.
Доводи представника ОСОБА_3 про можливість вирішення питання про право на спадщину шляхом продовження судом строку для прийняття спадщини є необґрунтованими, оскільки правовідносини щодо спірного спадкового майна регулюються нормами ЦК УРСР 1963 року. Відповідно до роз'яснень п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами України справ про спадкування» 1983 року, передбачений ст.549 ЦК шестимісячний строк для прийняття спадщини може бути продовжений судом за заявою заінтересованої особи при доведеності поважності причин його пропуску. Якщо у вказаний строк позивач вступив в управління або володіння спадковим майном або його частиною, суд з цих підстав вирішує питання про визнання права на спадкове майно, а не про продовження пропущеного строку.
Підстави для закриття провадження у справі, на які вказував представник відповідача ОСОБА_3, також відсутні, оскільки відповідно до п.2 ч.1 ст. 205 ЦПК України провадження у справі підлягає закриттю, якщо набрали законної сили рішення суду, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
З огляду на склад учасників процесу та підстави позову у справі, на яку посилається представник відповідача, і у даній справі, суд не встановив обставини, з якими закон пов'язує закриття провадження в порядку п.2 ч.1 ст. 205 ЦПК, у зв'язку з чим підстави для закриття провадження у даній справі відсутні.
Враховуючи наявність спірних матеріальних правовідносин, що вбачається зі змісту заперечень представника відповідача ОСОБА_3 проти позову і які визнані судом необґрунтованими, доведеність факту прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 її дочкою ОСОБА_1, яка фактично вступила в управління і володіння спадковим майном, встановлений судовим рішенням факт родинних відносин між спадкодавцем і спадкоємцем, позовні вимоги про визнання права власності на спадщину в порядку спадкування за законом підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд, -
вирішив:
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на 41/100 частину будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги протягом десяти днів після проголошення рішення суду. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: Турбіна