Справа № 0549/5703/2012
30 листопада 2012 року Торезький міський суд Донецької області в складі:
головуючої судді Арапіної Н.Є.
при секретарі Сичовій О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Торезі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства "Шахтарськантрацит" про відшкодування моральної шкоди, стягнення витрат на правову допомогу,
позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про відшкодування моральної шкоди, стягнення витрат на правову допомогу. Свої вимоги мотивував тим, що працював на підприємствах вугільної промисловості. 14 травня 2009 року висновком МСЕК позивачу встановлено 45% втрати працездатності за сукупністю, з них -30% первинно за профзахворюванням, а 15% повторно за трудовим каліцтвом 10 квітня 2000 року та третя група інвалідності. У зв'язку з професійним захворюванням позивач відчуває моральні страждання, які оцінює у сумі 10000 грн. Просить стягнути з відповідача у відшкодування моральної шкоди 10 000 грн., стягнути витрати на правову допомогу у розмірі 400 грн.
Позивач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Представництво інтересів здійснювала ОСОБА_2
Представник позивача ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася, хоча про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. До суду надійшла заява про розгляд справи за її відсутності.
Представник відповідача Державного підприємства "Шахтарськантрацит" у судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. До суду надійшли заява про розгляд справи за відсутності представника відповідача, заперечення на позовну заяву, згідно яких позовні вимоги не визнає та вважає їх необґрунтованими. Зокрема зазначив, що при працевлаштуванні на роботу, згідно ст.29 КЗпП позивач був проінформований під підпис про умови праці, наявності на робочому місці, де він буде працювати, шкідливих та небезпечних виробничих факторів, котрі ще не ліквідовані, та можливі наслідки їх впливу на здоров'я, також право на пільги та компенсації за роботу в таких умовах, згідно діючому законодавству.
Дослідивши матеріали цивільної справи, суд встановив наступні фактичні обставини.
Згідно трудової книжки позивач з 18 жовтня 1995 року по 25 травня 2009 року працював на підприємстві відповідача (а.с.5-8зв.).
Згідно довідки МСЕК про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у додаткових видах допомоги від 01 березня 2001 року при огляді позивачу встановлено ступінь втрати професійної працездатності 15% з 11 січня 2001 року у зв'язку з травмою у 2000 році, дата переогляду 01 березня 2002 року (а.с.9-9зв.).
Згідно довідки МСЕК про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у додаткових видах допомоги від 19 червня 2002 року при огляді позивачу встановлено ступінь втрати професійної працездатності 15% з 01 березня 2002 року у зв'язку з професійною травмою від 31 травня 2000 року, дата переогляду 19 червня 2004 року (а.с.10-10зв.).
Згідно довідки МСЕК про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у додаткових видах допомоги від 22 липня 2004 року при повторному огляді позивачу встановлено ступінь втрати професійної працездатності 15% з 16 червня 2004 року по 22 липня 2005 року у зв'язку з трудовим каліцтвом від 31 травня 2001 року, дата переогляду 22 липня 2005 року (а.с.11-11зв.).
Згідно довідки МСЕК про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у додаткових видах допомоги від 15 вересня 2005 року при огляді позивачу встановлено ступінь втрати професійної працездатності 15% з 22 липня 2005 року по 15 вересня 2006 року (а.с.12-12зв.).
Згідно довідки МСЕК про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у додаткових видах допомоги від 31 жовтня 2006 року при повторному огляді позивачу встановлено ступінь втрати професійної працездатності 15% з 15 вересня 2006 року безстроково у зв'язку з трудовим каліцтвом 31 травня 2000 року (а.с.13).
Згідно епікризів № 87, № 147 позивач знаходився на лікуванні Торезькій міській поліклініці №3 з 31 січня по 13 лютого 2009 року та з 11 березня по 21 березня 2009 року, діагноз: хронічне обструктивне захворювання легенів 2 ступеню, загострення. Дифузний пневмосклероз (а.с.25,26).
Згідно висновку № 828 лікарсько-експертної комісії від 10 квітня 2009 року позивач знаходився на обстеженні в Комунальній профілактичній установі "Обласна клінічна лікарня профзахворювань" з 30 березня по 13 квітня 2009 року, діагноз: пневмоконіоз: Антракосілікатоз, інтерстиціальна форма. Бронхіт. Легенева недостатність першої-другого ступеню. Захворювання професійне (а.с.24,27-28).
Згідно повідомлення Комунально-лікувальної профілактичної установи "Обласна клінічна лікарня профзахворювань" про професійне захворювання від 10 квітня 2009 року позивачу встановлено остаточний діагноз: пневмоконіоз: Антракосілікатоз, інтерстиціальна форма. Бронхіт. Легенева недостатність першої-другого ступеню. Захворювання професійне (а.с.22).
17 квітня 2009 року складений акт розслідування хронічного професійного захворювання, діагноз: пневмоконіоз: Антракосілікатоз, інтерстиціальна форма. Бронхіт. Легенева недостатність першої-другого ступеню. Захворювання професійне (а.с.16-16зв.).
Згідно довідки МСЕК про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у додаткових видах допомоги від 14 травня 2009 року при первинному огляді позивачу встановлено 3 групу інвалідності з 08 травня 2009 року безстроково у зв'язку з професійним захворюванням та визначено ступінь втрати професійної працездатності 45% з 08 травня 2009 року безстроково (а.с.14-14зв.).
Згідно виписки з акту огляду МСЕК про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у додаткових видах допомоги від 14 травня 2009 року при первинному огляді позивачу визначено ступінь втрати професійної працездатності 45% з 08 травня 2009 року за сукупністю: 30% у зв"язку з професійним захворюванням та 15% - за трудовим каліцтвом 31 травня 2000 року, безстроково. Потреба у додаткових видах допомоги: санаторне лікування, медикаментозне лікування (а.с.15-15зв.).
Згідно постанови відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Торезі від 25 травня 2009 року позивачу призначено одноразову допомогу в сумі 40140 грн. 00 коп. (а.с.23-23зв.).
Згідно епікризів №№ 326,219, 227 позивач знаходився на лікуванні Торезькій міській поліклініці №3 з 14 по 24 червня 2010 року, з 14 по 26 травня 2011 року, з 06 по 19 червня 2012 року, діагноз: Антракосілікатоз І, інтерстиціальна форма. Хронічний бронхіт, загострення. Легенева недостатність першої-другого ступеню (а.с.29,30,31).
Згідно відомостей про умови праці позивач працював на шахті ім. Киселева Державного підприємства «Торезантрацит» 3 роки 09 місяців 13 днів, на відокремленому підрозділі «Шахта «Шахтарська-Глибока» Державного підприємства «Шахтарськантрацит» 13 років 03 місяці в умовах підвищеної концентрації вугільного пилу, несприятливого мікроклімату, великого навантаження (а.с.17,19-21).
Згідно санітарно-гігієничної характеристики умов праці відокремленого підрозділу «Шахта «Шахтарська-Глибока» умови та характер праці гірника підземного 3-го розряду віднесені до 3-класу 3 ступеню (а.с.18).
Аналізуючи добуті докази суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст.43 Конституції України держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Відповідно до ч.2 ст.153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Статтею ж 237-1 КЗпП України передбачається відшкодування власником або уповноваженим органом працівникові моральної шкоди. Відшкодування такої шкоди проводиться тоді, коли порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Пунктом 2 постанови № 4 від 31 березня 1995 року Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику про відшкодування моральної (немайнової) шкоди"містить роз"яснення, що спори про відшкодування моральної (немайнової) шкоди розглядаються, зокрема, коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції або іншим законодавством.
Пунктом 6 зазначеної постанови передбачено, що при застосуванні норм Кодексу законів про працю України щодо порядку розгляду трудових спорів у справах про відшкодування моральної шкоди, заподіяної працівникові у зв'язку з виконанням трудових обов"язків, суди повинні виходити з того, що за змістом ст.124 Конституції потерпілий має право звернутися з такими вимогами до суду безпосередньо.
Судом встановлено, що позивач з 18 жовтня 1995 року 25 травня 2009 року працював на підприємстві відповідача. Позивач знаходився на лікуванні Торезькій міській поліклініці №3 з 31 січня по 13 лютого 2009 року та з 11 березня по 21 березня 2009 року, діагноз: хронічне обструктивне захворювання легенів 2 ступеню, загострення. Дифузний пневмосклероз. З 30 березня по 13 квітня 2009 року позивач знаходився на обстеженні в Комунальній профілактичній установі "Обласна клінічна лікарня профзахворювань", діагноз: пневмоконіоз: Антракосілікатоз, інтерстиціальна форма. Бронхіт. Легенева недостатність першої-другого ступеню. Захворювання професійне. 10 квітня 2009 року позивачу встановлено остаточний діагноз: пневмоконіоз: Антракосілікатоз, інтерстиціальна форма. Бронхіт. Легенева недостатність першої-другого ступеню. Захворювання професійне. 17 квітня 2009 року складений акт розслідування хронічного професійного захворювання, діагноз: пневмоконіоз: Антракосілікатоз, інтерстиціальна форма. Бронхіт. Легенева недостатність першої-другого ступеню. Захворювання професійне. Довідкою МСЕК про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у додаткових видах допомоги від 14 травня 2009 року при первинному огляді позивачу встановлено 3 групу інвалідності з 08 травня 2009 року безстроково у зв'язку з професійним захворюванням та визначено ступінь втрати професійної працездатності 45% з 08 травня 2009 року безстроково. Випискою з акту огляду МСЕК про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у додаткових видах допомоги від 14 травня 2009 року при первинному огляді позивачу визначено ступінь втрати професійної працездатності 45% з 08 травня 2009 року за сукупністю: 30% професійне захворювання та 15% трудове каліцтво 31 травня 2000 року, безстроково. Потреба у додаткових видах допомоги: санаторне лікування, медикаментозне лікування. 25 травня 2009 року постановою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Торезі позивачу призначено одноразову допомогу в сумі 40140 грн. 00 коп. Позивач знаходився на лікуванні Торезькій міській поліклініці №3 з 14 червня по 24 червня 2010 року, з 14 травня по 26 травня 2011 року та з 06 червня по 19 червня 2012 року, діагноз: Антракосілікатоз І, інтерстиціальна форма. Хронічний бронхіт, загострення. Легенева недостатність першої-другого ступеню.
Пленум Верховного Суду України в п.13 постанови від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" указав, що у відповідності зі ст.237-1 КЗпП України при наявності порушень прав працівника в сфері трудових правовідносин, що привело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і викликало необхідність докладати додаткових зусиль для організації життя, обов'язок відшкодувати заподіяна шкода покладається на власника чи уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності.
З матеріалів справи вбачається, що у позивача виникло право на відшкодування моральної шкоди за рахунок відповідача -роботодавця, з яким укладено трудовий договір. Втрата працездатності у зв"язку професійним захворюванням встановлена висновком МСЕК у 2009 році, що привело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і викликало необхідність докладати додаткових зусиль для організації життя.
Позовні вимоги підлягають задоволенню частково з урахуванням ступеня і характеру ушкодження здоров'я, обсягу та характеру фізичних страждань, необхідності додаткових зусиль для організації життя, порушенням звичайних життєвих стосунків позивач зазнає фізичні і моральні страждання. При цьому суд приймає до уваги, що позивачу протягом тривалого часу завдано моральної шкоди умовами виробництва, що призвело до втрати здоров"я.
Позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача правової допомоги у сумі 400 гривень.
Згідно з вимогами ст.84 ЦПК України витрати з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється постановою № 590 від 27 квітня 2006 року Кабінету Міністрів України "Граничні розміри компенсації витрат, пов"язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ", згідно з якою, якщо компенсація сплачується іншою стороною, граничний розмір не перевищує суму, що обчислюється виходячи з того, що зазначеній особі виплачується 40 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи.
Частиною 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
На підставі Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" передбачено наступний розмір мінімальної заробітної плати: з 01 січня 2012 року -1073 грн., з 01 квітня 2012 року -1094 грн., з 01 липня 2012 року -1102 грн., з 01 жовтня 2012 року -1118 грн.
Суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення витрат у зв'язку з оплатою правової допомоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.
При задоволенні позовних вимог щодо стягнення витрат з оплати правової допомоги суд приймає до уваги усну консультацію протягом 30 хв., роботу з документами позивача протягом 30 хв., складання позовної заяви протягом 30 хв. та розмір заробітної плати з 01 жовтня 2012 року -1118 грн. (а.с.28).
З урахування наведеного, з 01 жовтня 2012 року 40% розміру мінімальної заробітної плати за годину роботи складає 447 грн. 20 коп., за 1 год. 30 хв. оплата правової допомоги складає 670 грн. 80 коп.
Позивачем заявлено вимоги про стягнення витрат з оплати правової допомоги в сумі 400 грн. 00 коп., у тому числі, за представлення інтересів у суді першої інстанції протягом 30 хвилин в сумі 100 грн.
Вимоги щодо оплати правової допомоги за представлення інтересів у суді першої інстанції протягом 30 хвилин не підлягають задоволенню у зв"язку з заявою представника позивача про розгляд справи за її відсутності.
Тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню витрати з оплати правової допомоги у сумі 300 грн.00 коп.
Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного підприємства "Шахтарськантрацит" про відшкодування моральної шкоди підлягають задоволенню частково: стягнути з Державного підприємства "Шахтарськантрацит" на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди в сумі 9 000 гривень, витрати, пов"язані з оплатою правової допомоги, у сумі 300 гривень, всього 9 300. В іншій частині позовних вимог відмовити.
У відповідності зі ст.88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судові витрати на користь держави у розмірі 107 грн. 30 коп.
Керуючись ст. 43 Конституції України, ст. 237-1, ч.3 ст. 153 КЗпП України, п. 13 постанови №4 Пленума Верховного Суду України від 31 березня 1995 року "Про судову практику по справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", ст.ст. 3, 10, 15, 60, 79, 8, 197, 209, 212, 214, 215, 223, 233 ЦПК України,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного підприємства "Шахтарськантрацит" про відшкодування моральної шкоди, стягнення витрат на правову допомогу задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства "Шахтарськантрацит" на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди в сумі 9 000 (дев"ять тисяч), витрати, пов"язані з оплатою правової допомоги, у сумі 300 (триста) гривень, всього 9 300 (дев"ять тисяч триста гривень).
Стягнути з Державного підприємства "Шахтарськантрацит" на користь держави судовий збір в сумі 107 (сто сім) грн.30 коп.
У задоволенні вимог в іншій частині відмовити.
Повний текст рішення виготовлено 04 грудня 2012 року.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через Торезький міський суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення. У разі якщо судове рішення було постановлено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Н. Є. Арапіна