Справа № 0110/2900/2012
13 листопада 2012 року смт. Кіровське АР Крим
Кіровський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого -судді Данилової О.В.
при секретарі -Ставицькій О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Кіровське АР Крим цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Партизанської сільської ради Кіровського району АР Крим, третя особа -приватний нотаріус Кіровського нотаріального округу АР Крим ОСОБА_2, про визнання права власності на земельну ділянку (пай) в порядку спадкування за законом,
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Партизанської сільської ради Кіровського району АР Крим, третя особа -приватний нотаріус Кіровського нотаріального округу АР Крим ОСОБА_2, про визнання права на земельну ділянку (пай) в порядку спадкування за законом, мотивуючи позовні вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер його батько ОСОБА_3, позивач, який є спадкоємцем за заповітом, звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини на земельну ділянку (пай), але йому було відмовлено у оформленні документів, у зв'язку з тим, що державний акт на право приватної власності на землю не відповідає новій формі, яка була затверджена постановою Кабінету Міністрів України №449 від 02.04.2002 року «Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою».
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.
Відповідачі в судовому засіданні позовні вимоги визнав, проти задоволення позову не заперечував.
Третя особа в судове засідання не з'явилася, натомість надіслала до суду заяву з клопотанням розглянути справу без її участі.
Дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності, суд вважає за необхідне позов задовольнити з наступних підстав.
Згідно частини 4 статті 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободу, чи інтереси інших осіб, у зв'язку з чим суд приймає визнання відповідачем позову та вважає за можливе ухвалити рішення.
Встановлено, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Партизани, Кіровського району АР Крим, свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1, актовий запис № 06 від 27.03.2012 року, місце реєстрації -Виконавчий комітет Партизанської сільської ради Кіровського району АР Крим /а.с.7/
Позивач є єдиним спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_3 Інші спадкоємці від своїх часток у спадковому майні відмовилися, про що свідчить спадкова справа №65/2012, заведена після смерті ОСОБА_3, копія якої досліджена в судовому засіданні.
Згідно положень статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Як вбачається з листа приватного нотаріуса Кіровського нотаріального округу ОСОБА_2 від 10.10.2012р. позивачеві відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на спірну земельну ділянку з підстав того, що державний акт на право приватної власності на землю не відповідає новій формі яка була затверджена на момент його видачі та затверджена нова форма державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, затверджена Постановою Кабінету Міністрів України №449 від 02.04.2002 року «Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою ».
Відповідно до положень ч. 1 ст. 125 ЗК України (у редакції чинної на момент видачі держаного акту) право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.
Згідно ч. 1 ст. 126 ЗК України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Постановою Верховної Ради України «Про форми державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею»від 13.03.1992 року №2201 -ХІІ затверджені форми державних актів: на право колективної власності на землю; на право приватної власності на землю; на право постійного користування землею. Втратила чинність вказана постанова лише згідно із Законом України від 11.12.2003 року №1377- Постановою Верховної Ради України.
Постановою Верховної Ради України «Про стан дотримання законодавства України щодо видачі державних актів на право власності на землю, сертифікатів на право на земельну частку (пай) та їх обігу; про дотримання законодавства України щодо виділення в натурі (на місцевості), використання та обігу земельних ділянок сільськогосподарського призначення» від 22.05.2003 року № 882-ІV рекомендовано Кабінету Міністрів України забезпечити видачу громадянам та юридичним особам, які отримують земельні ділянки у власність, державних актів на право власності на земельну ділянку, форму яких затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2002 року №449 «Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою».
На виконання вказаної постанови Держкомзем України прийнято наказ №140 від 28.05.2003 року «Про використання бланків державних актів», яким передбачено припинення використання бланків старого зразка до 01.07.2003 року.
Здійснюючи видачу державного акту Партизанська сільська рада народних депутатів Кіровського району АР Крим діяла як суб'єкт владних повноважень і повинна дотримуватися діючих законів, та підзаконних актів, вона мала виняткові повноваження щодо видачі державного акту і не погоджувала свої дії і рішення з особою на користь якої видається державний акт. Останній не мав і не міг мати можливості вплинути на правильність оформлення державного акту. Тому вищезазначений факт видачі державного акту про право власності на землю за формою, встановленою Постановою Верховної Ради України «Про форми державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею»від 13 березня 1992 року № 2201-ХІІ, яка не втратила чинність не може бути безумовною підставою для висновку про не набуття ОСОБА_3 права власності на землю.
Отже виходячи з того, що державний акт ІІІ-КМ №071049 від 28.08.2002року на право приватної власності на земельну ділянку НОМЕР_2, Лот НОМЕР_3, площею 2,40га в межах згідно з планом, розташованої на території Партизанської сільської ради Кіровського район АР Крим, призначення -для ведення сільськогосподарського виробництва, був зареєстрований у встановленому порядку, - ОСОБА_3 набув право власності на вказану земельну ділянку.
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкоємцеві момент відкриття спадщини і не припинялися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).
Положеннями ст. 1225 ЦК України передбачено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Відповідно пункту 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування»№ 7 від 30.05.2008 року свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.
З огляду на те, що на час відкриття спадщини ОСОБА_3 мав право власності на спірну земельну ділянку, це право перейшло за правом спадкування за заповітом до ОСОБА_1, який у встановленому порядку прийняв спадщину.
З таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані і тому підлягають задоволенню.
На підставі наведеного керуючись статями 1220, 1222, 1261, 1268 ЦК України, статями 10, 11, 60, 209, 212 -215, 218 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву -задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, право на земельну ділянку (пай) НОМЕР_2, Лот НОМЕР_3, площею 2,40га в межаг згідно з планом, розташовану на території Партизанської сільської ради Кіровського район АР Крим, призначення -для ведення сільськогосподарського виробництва, що належала ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю ІІІ-КМ №071049 від 28.08.2002р.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду АР Крим. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
С у д д я О.В. Данилова