29.11.2012 0535/3612/2012
2-721/12
29 листопада 2012 року Новоазовський районний суд Донецької області
в складі: судді - Бєльченко Л.А.
при секретарі - Лавріненко М.М.,
з уч. представника позивача, адвоката -ОСОБА_1,
представника відповідача -Завізного М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новоазовську цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ДП «Ілліч- Агро Донбас»Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат ім.. Ілліча» про визнання договору оренди землі недійсним,
Позивач звернувся до суду з даним позовом, зазначаючи, що 19.12.2008 року на підставі розпорядження голови Новоазовської райдержадміністрації № 615 від 14.11.2008 року йому видано державний акт серії ЯЕ № 707199 на право власності на земельну ділянку площею 6.7563 га, розташовану на території Самойловської сільської ради Новоазовського району Донецької області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Він, позивач, знав, що земельною ділянкою користувався ДП «Ілліч- Агро Донбас»ПАТ «ММК ім.. Ілліча», за що сплачував йому орендну плату. У 2009 році йому повідомили, що для отримання щорічної орендної плати у розмірі 2% від вартості земельної ділянки необхідно підписати договір оренди. При цьому надали для підписання останні сторінки договору, які він підписав. З усім текстом договору він не знайомився. Йому пояснили, що копію договору він отримає після проведення його державної реєстрації. У 2010 році йому повідомили, що для отримання щорічної орендної плати у розмірі 3% від вартості земельної ділянки необхідно підписати додаткову угоду до договору оренди, копію якого він отримає після державної реєстрації. В 2011 році, отримавши копію договору оренди без номеру та додаткову угоду між ним та відповідачем строком на 13 років, він з*ясував, що договір, підписаний між ними у 2009 році, зареєстрований в держкомземі Новоазовського району лише 05.05.2010 року. Ознайомившись з його текстом, він помітив, що договір не містить всіх істотних умов, передбачених ст.. 15 ч.1 Закону України «Про оренду землі», а саме -умови про передачу у заставу і внесення в статутний фонд права оренди земельної ділянки, що може бути використано відповідачем у власних потребах, та є порушенням норм Закону при вчинені правочину. Посилаючись на вимоги ст..ст. 203,215, 210 ч.1, 640 ЦК України, Закон України «Про оренду землі», просив визнати недійсним договір оренди землі без дати і номеру , вчинений 05.05.2010 року між ним та відповідачем, оскільки на момент його реєстрації договір не містив всіх істотних умов , передбачених Законом.
В судовому засіданні представник позивача, адвокат ОСОБА_1, підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав. Заперечуючи проти позову, представник відповідача зазначив, що на момент укладання спірного договору сторони досягли згоди стосовно всіх умов, позивач отримує орендну плату, договір зареєстрований у відділі Держкомзему у Новоазовському районі. Тому просив відмовити у задоволені позовних вимог.
Представник третьої особи в судове засідання не з*явився. Про розгляд справи повідомлений належним чином ( а. с. 20).
Суд, вислухав представників сторін, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 на підставі державного акту серії ЯЕ № 707199 на право власності на земельну ділянку є власником земельної ділянки площею 6.7563 га, розташованої на території Самойловської сільської ради Новоазовського району Донецької області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ( а.с. 6).
У 2009 році між ним та відповідачем був укладений договір оренди без дати та номеру вказаної земельної ділянки строком на 13 років, про що не заперечував представник відповідача. Цей договір зареєстрований у Відділі Держкомзему у Новоазовському районі Донецької області -05.05.2010 року ( а.с.8, 9). Цією ж датою між сторонами була укладена додаткова угода до договору оренди земельної ділянки ( а.с.10).
Зі змісту ст. 20 Закону України «Про оренду землі»вбачається, що укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації , а право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації.
Згідно зі ст. 18 цього Закону договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.
Відповідно до ч.1 ст. 210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.
Зазначені положення кореспондуються з вимогами ч.3 ст. 640 ЦК України.
Відповідно до ст.. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Відповідно до ч.1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» , серед інших , істотною умовою договору оренди землі є умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.
Зі змісту ч. 2 цієї статті вбачається, що відсутність в договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди землі, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.
Судом встановлено, що спірний договір не містить умови про передачу у заставу і внесення в статутний фонд права оренди земельної ділянки.
Відповідно до ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною( сторонами) вимог, які встановлені частинами першою -третьою, п*ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно із ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу , іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Оскільки в судовому засіданні встановлено, що договір без дати і номеру , вчинений між сторонами і зареєстрований 05.05.2010 року у Відділі Держкомзему у Новоазовському районі Донецької області на момент його реєстрації, не містив такої істотної умови як умови про передачу у заставу і внесення в статутний фонд права оренди земельної ділянки, а значить не відповідав актам цивільного законодавства, він має бути визнаний судом недійсним.
Відповідно до вимог ст.. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 107,30 грн.
Керуючись ст. 10, 58, 60, 88, 213-215 ЦПК України, ст.ст. 203,210, 215 , 640ЦК України, ст. 125 Земельного кодексу України , Законом України «Про оренду землі», суд -
Керуючись ст. 10, 58, 60, 88, 213-215 ЦПК України, ст.ст. 203,210, 215 , 640ЦК України, ст. 125 Земельного кодексу України , Законом України « Про оренду землі», суд -
Позовні вимоги ОСОБА_3 до ДП «Ілліч- Агро Донбас» Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат ім.. Ілліча» про визнання договору оренди землі недійсним задовольнити.
Визнати недійсним договір оренди землі, вчинений 05.05.2010 року між ОСОБА_3 та ДП «Ілліч- Агро Донбас» Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат ім.. Ілліча» .
Стягнути з ДП «Ілліч- Агро Донбас» Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат ім.. Ілліча» на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі -107 ,30 гривень.
На рішення може бути подана апеляція до апеляційного суду Донецької області протягом 10 днів з дня проголошення рішення.
Суддя- Бельченко Л.А.