справа № 0303/1354/2012
Номер провадження: 1/0303/113/2012
6 грудня 2012року Іваничівський районний суд Волинської області
в складі: головуючого -судді Шумського А.А.
за участю секретаря Салатюк Г.В.
прокурора Лісневської С.К.
захисника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Іваничівського районного суду кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 освіта середня спеціальна, тимчасово непрацюючого, не одруженого на утримані престаріла матір, раніше не судимого у вчиненні злочинів передбачених ст.186 ч.1, ст. 296 ч.4 КК України
18 травня 2012 року близько другої год. ОСОБА_2 в приміщенні буд. АДРЕСА_2 на грунті особистих неприязних переконань щодо ОСОБА_3, здійснив п'ять пострілів у голову останньому із пристрою для відстрілу гумових куль. В результаті протиправних дій підсудного потерпілому були спричинені легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я.
Після цього ОСОБА_2 відкрито викрав мобільний телефон марки «Нокія 1616-2 блек»з вмонтованою сім-картою оператора мобільного зв'язку «Київстар», який лежав на тумбочці біля ліжка, де відпочивав потерпілий, заподіявши останньому матеріальну шкоду на загальну суму 409 грн.
В судовому засіданні підсудний свою вину в скоєному визнав частково, мотивуючи тим, що мобільний телефон він не викрадав. Його йому дала ОСОБА_4 коли він ішов з хати. Далі підсудний показав суду, що із ОСОБА_4 вони на той момент були знайомі близько півтора року. Вони фактично жили як чоловік та жінка і спільно вели господарство по його місцю проживання. Вона неодноразово приїжджала до нього, була знайома з його мамою, він також приїжджав до неї та був добре знайомий з її дітьми і навіть був на їх сімейних святах.
ОСОБА_4 часто розповідала підсудному про грубу поведінку її чоловіка та знущання над членами сім'ї. Після такої чергової розмови 16 травня 2012 року підсудний сказав, щоб вона збирала речі і він приїде за ними. 17 травня ввечері ОСОБА_2 приїхав до ОСОБА_4. Однак виявилось, що вона не готова їхати з ним. Дізнавшись, що потерпілий спить в хаті, він хотів поговорити з ним як мужчина з мужчиною, щоб той відпустив ОСОБА_4. Коли ж підсудний увійшов у спальню і побачив, як цей здоровий мужик лежить на ліжку, він пригадав слова ОСОБА_4 як той знущався над дружиною та дітьми і тоді підсудний, не контролюючи себе, дістав із-за пояса травматичний пістолет системи «Магнум»і сказавши «вставай»- зробив два постріли в напрямку голови потерпілого. Після другого пострілу вбігла ОСОБА_4 і почала просити, щоб підсудний не стріляв. Однак він відштовхнув її і зробив ще три постріли в голову потерпілого. Після того, він частково опанував себе і сказав ОСОБА_4, щоб вона увімкнула світло. З підлоги він підняв чотири гільзи від патронів. Потерпілому сказав, щоб він віддав гроші дружині, які той забрав від сім'ї, а за його підрахунками це було 100 тисяч гривень, і щоб він жив для сім'ї, а не для себе. Потім сказав ОСОБА_4 щоб вона обробила рани перекисом водню, знайшла ще одну гільзу і щоб в міліцію не звертались та вийшов з хати.
ОСОБА_4 винесла йому плащ. Потім ОСОБА_2 одівся і пішов в Нововолинськ. По дорозі в кишені виявив мобільний телефон і викинув його в озеро, тому що йому нічого не потрібно від потерпілого.
Коли підсудний приїхав у Луцьк та на залізничній станції склав в один пакет гільзи та пістолет і вкинув все це у порожній товарний вагон.
Підсудний розкаюється в тому, що скоїв і просить не позбавляти його волі, оскільки у нього на утримані престаріла матір.
Потерпілий ОСОБА_3 повністю підтвердив показання підсудного про час, місце і спосіб заподіяння йому тілесних ушкоджень. Додатково пояснив, що після того як дружина ввімкнула світло в спальні, підсудний запитав де його мобільний телефон і отримавши відповідь, що телефон знаходиться на тумбочці підійшов і забрав його. Дружина в той час до тумбочки не підходила. Потерпілий також заперечив твердження про свою жорстоку поведінку в сім'ї, вважаючи, що у них бувають звичайні дрібні сімейні конфлікти.
Потерпілий вважає, що злочинні дії підсудного були направлені не проти громадського порядку, а конкретно проти нього і просить притягнути підсудного до відповідальності за заподіяння тілесних ушкоджень.
Разом з тим, потерпілий не має будь-яких претензій до підсудного і просить не позбавляти його волі. Нехай їде доглядати свою матір і залишить його сім'ю в спокої.
Свідок ОСОБА_4 повністю підтвердила показання підсудного про час місце та спосіб заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_3, а також їх тривалі стосунки. Додатково пояснила, що мобільний телефон чоловіка вона поклала підсудному в кишеню тому, що він з технічних причин не міг їй зателефонувати із свого телефону.
Суд критично відноситься до показань свідка ОСОБА_4 в частині передачі телефону, оскільки вони повністю спростовуються як показаннями потерпілого так і показаннями свідка у протоколі додаткового допиту свідка (а. с. 53-55) та протоколі відтворення обстановки та обставин події із свідком ( а.с. 56-61).
Із показань свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вбачається, що вони понад рік знали про стосунки матері ОСОБА_4 з підсудним і зустрічались з ним. Свідки також підтвердили, що коли батько ОСОБА_3 приходив додому у нетверезому стані, то вони намагалися не потрапляти йому на очі, тому що він був агресивний і міг вдарити.
Суд також критично відноситься до показань підсудного в тій частині, що він не викрадав мобільний телефон потерпілого.
Дане твердження спростовується показаннями потерпілого, а також дослідженими в судовому засіданні шляхом оголошення протоколу допиту підозрюваного (а.с. 139-140) та шляхом відеовідтворення протоколу відтворення обстановки та обставин події (а.с.141-144), з яких вбачається, що підсудний сам пояснив, як він відкрито викрав мобільний телефон потерпілого.
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 підтвердили, що вони були понятими під час відтворення обстановки та обставин події із підсудним. Свої показання та демонстрування як відбувалось скоєння злочинів підсудний давав вільно та добровільно без будь-якого тиску з боку працівників правоохоронного органу.
Свідок ОСОБА_9 показав суду, що всі показання підсудний давав вільно, без будь-якого тиску, і тільки після його згоди він почав організовувати таку слідчу дію як відтворення обстановки та обставин події з повною фіксацією.
Винність підсудного у скоєнні злочинів, крім показань підсудного, потерпілого, свідків стверджується іншими здобутими і дослідженими в судовому засіданні доказами:
- Протоколом огляду місця події від 18.05.2012 року, а саме, кімнати перев'язочної хірургічного санпропускника Нововолинської ЦМЛ, під час якого було виявлено та вилучено дві кулі (а.с.18);
- Протоколом огляду місця події від 18.05.2012 року, а саме, території прилеглої до церкви у с. Мовників Іваничівського району, де зі слів ОСОБА_3 на нього було здійснено розбійний напад і під час якого слідів нападу на даній території виявлено не було (а.с.21-22);
- Протоколом огляду місця події від 18.05.2012 року, а саме, господарства за адресою: АДРЕСА_2, де було здійснено напад на ОСОБА_3 і під час якого було виявлено та вилучено предмети зі слідами злочину. (а.с.25-27);
- Протоколом огляду речових доказів від 22.06.2012 року, а саме: зіскоби речовини бурого кольору з підлоги біля ліжка; вирізки покривала з речовиною бурого кольору; зіскоби речовини бурого кольору з дверей тумбочки біля ліжка; зіскоби речовини бурого кольору зі стелі спальної кімнати; вирізка тканини (наволочки подушки) з речовиною бурого кольору; змиву речовини бурого кольору з поверхні дверей; коробки з під телефону «Нокія»; двох наволочок зі слідами бурого кольору; простині підодіяльника; двох наволочок зі слідами бурого кольору; покривала коричневого кольору; футболки синього кольору; які були вилучені під час огляду місця події від 18.05.2012 року (а.с.103-104);
- Протоколом огляду речових доказів від 16.07.2012 року, зокрема гільзи та двох куль, вилучених під час огляду місця події від18.05.2012 року (а.с.117);
- Висновком експерта № 173 від 22 травня 2012 року, з якого встановлено, що в результаті хуліганських дій ОСОБА_3 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді п'яти ран в ділянці обличчя та однієї рани в ділянці потилиці, струсу головного мозку, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров'я (а.с.66);
- Висновком експерта № 358 від 09.07.2012 року, з якого встановлено, що представлений на дослідження металевий предмет, зовні схожий на гільзу, є частиною (гільзою) 9мм. РА пістолетного патрона несмертельної дії, які споряджаються гумовими або аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами; два предмета зовні схожі на кулі є частинами (кулями) 9 мм. РА пістолетних патронів несмертельної дії, що споряджаються гумовими або аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами (а.с.90-92);
- Висновком експерта № 357 від 09.07.2012 року з якого встановлено, що ОСОБА_2 в період скоєння інкримінованих йому протиправних дій виявляв, як виявляє і в даний час ознаки органічного (після травматичного) емоційно-лабільного розладу, однак за своїм психічним станом він міг і може в даний час усвідомлювати свої дії та керувати ними; застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_2 не потребує (а.с 97-98);
- Довідкою приватного підприємця ОСОБА_7 про те, що станом на 18.05.2012 року вартість мобільного телефону марки «Нокія 1616-2 BLAC»становила 359 грн., сім картка мобільного оператора «Київстар»10 грн. (а.с.40).
Аналізуючи в сукупності зібрані і досліджені в судовому засіданні докази суд приходить до висновку, що підсудний ОСОБА_2 умисно заподіяв легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я ОСОБА_3 та відкрито викрав його мобільний телефон із сім-картою оператора мобільного зв'язку «Київстар»та коштами на рахунку 40 грн., заподіявши матеріальні збитки на суму 409 грн.
Органи дізнання та досудового слідства кваліфікували дії підсудного за ст. 296 ч. 4 та ст. 186 ч. 1 КК України. Суд вважає, що в судовому засіданні не було здобуто жодного доказу, який би стверджував, що умисел у діях підсудного був направлений на порушення громадського порядку. Навпаки, в судовому засіданні було належно встановлено, що дії ОСОБА_2 були направлені конкретно щодо ОСОБА_3 із твердих негативних переконань. А тому суд приходить до висновку про необхідність перекваліфікації дій підсудного із ст. 296 ч. 4 на ст. 125 ч. 2 КК України. Заява потерпілого ОСОБА_3 про притягнення ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності за заподіяння легких тілесних ушкоджень дає суду право і покладає на нього обов'язки відповідно до ст. 27 КПК України притягнути підсудного до відповідальності за вказаний злочин. Кваліфікацію дій підсудного за ст. 186 ч. 1 КК України суд вважає вірною і такою, що знайшла повне ствердження в судовому засіданні.
При вирішенні питання про призначення покарання підсудному, суд виходить із того, що скоєно два злочини невеликої тяжкості По місцю проживання підсудний характеризується позитивно, має на утриманні престарілу матір. Переніс черепно-мозкову травму в результаті якої, його емоційна поведінка характеризується емоційною лабільністю: при якій можливі короткочасні напади злості та агресії.
Обставин, що обтяжують покарання суд не вбачає.
До обставин, що пом'якшують покарання суд відносить щире каяття підсудного.
Суд також бере до уваги клопотання потерпілого про призначення підсудному покарання не пов'язаного з позбавленням волі і вважає за доцільне призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді арешту при цьому зарахувати у строк відбування покарання час перебування під вартою.
Цивільний позов прокуратури Іваничівського району в інтересах Нововолинської міської лікарні підлягає до повного задоволення на підставі наданих розрахунків про витрати понесенні на лікування ОСОБА_3
Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд -
ОСОБА_2 визнати винним в скоєнні злочину передбаченого ч.2 ст.125 та ч.1 ст.186 КК України та призначити йому покарання:
- за ч. 2 ст. 125 КК України - 5 (п'ять) місяців арешту;
- за ч. 1 ст. 186 КК України -3 (три) місяці арешту.
На підставі ч. ч. 1, 2 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань остаточно призначити до відбування покарання 6 (шість) місяців арешту.
Зарахувати ОСОБА_2 у строк відбування покарання період перебування під вартою з 23.05.2012 року по даний час та звільнити його з- під варти в залі суду за відбуттям призначеного покарання.
Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили змінити засудженому з тримання під вартою на підписку про не виїзд.
Речові докази по справі гільзу та дві кулі передати Іваничівському РВ УМВС для знищення, а решту -повернути власникам.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь держави 1040 грн. 58 коп. судових витрат.
Позов прокурора Іваничівського району задовольнити повністю. Стягнути з ОСОБА_2 2221 грн. 80 коп. в користь Нововолинської ЦМЛ.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області протягом 15 діб з моменту проголошення через Іваничівський районний суд.
Суддя А.А.Шумський