"22" листопада 2012 р. м. Київ К-15088/10
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Суддів: Лиски Т.О. (доповідач),
Бутенка В.І.,
Пасічник С.С.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до начальника Ленінського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Севастополі про визнання рішення протиправним, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою представника позивача ОСОБА_5 на постанову Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 08 травня 2009 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2010 року, -
У березні 2009 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до начальника Ленінського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Севастополі, у якому просив визнати протиправним рішення відповідача про відмову у наданні йому для ознайомлення журналу відвідування громадянами Ленінського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Севастополі за 21 та 22 червня 2008 року.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 08 травня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2010 року, відмовлено ОСОБА_3 у задоволенні позову.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій у справі, представник позивача ОСОБА_5 звернувся з касаційною скаргою, в якій просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та направити справу на новий розгляд, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, здійснивши перевірку доводів касаційної скарги, матеріалів справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно статті 211 КАС України підставами касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту -КАС України) передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судами попередніх інстанцій, що 30 грудня 2008 року ОСОБА_3 звернувся з інформаційним запитом до відповідача. У запиті позивач просив надати йому для ознайомлення журнал відвідування громадян та всі інші документи, до яких відповідно до встановленого перепускного режиму заносяться, обліковуються та зберігаються відомості про осіб, які відвідували Ленінський районний відділ Управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Севастополі 21 та 22 червня 2008 року. Позивач також просив дозволити йому робити витяги, фотографувати вказані документи та записувати текст на магнітну плівку
Листом начальника Ленінського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Севастополі від 20 січня 2009 року вих. № 10/1-Б позивачу було відмовлено у наданні для ознайомлення запитуваних ним документів. Вказана відмова аргументована тим, що документи, які позивач просив надати йому для ознайомлення є внутрішньою та режимною документацією, надання якої стороннім особам забороняється.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про інформацію»(у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) всі громадяни України, юридичні особи і державні органи мають право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення та зберігання відомостей, необхідних їм для реалізації ними своїх прав, свобод і законних інтересів, здійснення завдань і функцій.
Частиною 3 вище вказаної статті передбачено, що кожному громадянину забезпечується вільний доступ до інформації, яка стосується його особисто, крім випадків, передбачених законами України.
Відповідно до ст. 37 Закону України «Про інформацію», не підлягають обов'язковому наданню для ознайомлення за інформаційними запитами офіційні документи, які містять у собі інформацію про оперативну і слідчу роботу органів прокуратури, МВС, СБУ, роботу органів дізнання та суду у тих випадках, коли її розголошення може зашкодити оперативним заходам, розслідуванню чи дізнанню.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про міліцію», міліція є єдиною системою органів, яка входить до системи органів внутрішніх справ України, виконує адміністративну, профілактичну, оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну, виконавчу та охоронну функції.
Згідно зі ст. 21, 28 вище вказаного Закону, джерела, порядок одержання, використання, надання та збереження інформації державних органів та органів місцевого самоврядування визначаються законодавчими актами про ці органи. За режимом доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом. Контроль за режимом доступу до інформації здійснює держава.
Враховуючи вказане, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що журнал відвідування громадян є документом, який містить інформацію стосовно осіб, які відвідували районний відділ, у тому числі стосовно яких проводилися оперативні та слідчі дії, розголошення якої може зашкодити оперативним заходам, розслідуванню чи дізнанню.
Таким чином, повно та всебічно дослідивши всі обставини справи та давши належну правову оцінку доказам, суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано відмовили позивачу у задоволенні позову, оскільки дії суб'єкта оскарження відповідають чинному законодавству та не порушили права, свободи і законні інтереси заявника.
Відповідно до ч. 1 ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, оскільки судові рішення постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими.
На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
ухвалила:
Касаційну скаргу представника позивача ОСОБА_5 залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 08 травня 2009 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2010 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає
Судді: Т.О. Лиска
В.І. Бутенко
С.С. Пасічник