06 листопада 2012 року м. Київ К/9991/72419/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого - судді суддів:Тракало В.В., Іваненко Я.Л., Мойсюка М.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання зробити перерахунок та виплату пенсії,
У липні 2009 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом до відповідача. Просив зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи»у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, починаючи з дня його звернення до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, тобто з 18 травня 2009 року.
Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 серпня 2009 року позов задоволено. Зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»», виходячи з мінімальної пенсії за віком, визначеної ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 18 травня 2009 року.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2010 року скасовано постанову суду першої інстанції та ухвалено нове рішення про задоволення позову частково. Зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»», виходячи з мінімальної пенсії за віком, визначеної ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»за період з 18 травня 2009 року по 18 серпня 2009 року. В решті позову відмовити.
У касаційній скарзі позивач ставить питання про скасування постанови суду апеляційної інстанції з підстав порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права та залишення в силі постанови суду першої інстанції.
Перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги та правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі у межах доводів касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач є інвалідом ІІ групи, внаслідок захворювання пов'язаного з Чорнобильською катастрофою, віднесений до 1 категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, має право на пенсію відповідно до ст.ст. 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до статті 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Статтею 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»визначені підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв'язку з втратою годувальника. Частиною четвертою зазначеної статті визначено, що в усіх випадках розміри пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по ІІ групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.
Статтею 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»встановлено, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у відповідних розмірах, зокрема, інвалідам ІІ групи - 75 процентів мінімальної пенсії за віком. Виплата додаткової пенсії відповідно до статті 53 зазначеного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Зі змісту ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»випливає, що за основу нарахування державної пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, береться мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно чинного законодавства визначається за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Розмір мінімальної пенсії за віком визначений статтею 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно з якою мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Розмір прожиткового мінімуму щороку встановлюється законом про державний бюджет України на відповідний рік.
Згідно з частиною третьою статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, який проводиться з дня встановлення цього мінімуму.
Отже, з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму в органів Пенсійного фонду України виникає обов'язок провести перерахунок призначених пенсій без звернення громадянина.
Суди попередніх інстанцій обґрунтовано виходили з того, що при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених статтями 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Крім того, суди правильно виходили з того, що норми Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", в частині змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», не підля0гають застосуванню до даного спору, оскільки рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року вони визнані неконституційними.
При цьому, статтею 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2009 рік Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Проте, названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини сторін, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом №2195-ІV залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.
Отже, висновок судів щодо нарахування та виплати пенсії позивачу у 2009 році відповідає нормам матеріального і процесуального права.
Водночас, не можна погодитись з висновками судів щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_4 з 18 травня 2009 року, тобто з дня його звернення до відповідача із заявою про перерахунок та виплату вказаної пенсії, оскільки відповідно до положень статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»у разі виникнення права на підвищення пенсії її перерахунок проводиться -з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
За обставин, коли судами встановлено, що позивач звернувся із заявою про перерахунок пенсії 18 травня 2009 року, тобто після 15 числа місяця, то перерахунок призначеної пенсії необхідно проводити з першого числа наступного місяця, а саме - з 1 червня 2009 року.
Крім того, не можна погодитися із висновком апеляційного суду, який, скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення, безпідставно обмежив перерахунок пенсії позивача кінцевою датою - 18 травня 2010 року. Пенсія є періодичним платежем, виплата якої, за загальним правилом, не обмежена у часі, а позивач у поданій позовній заяви про таке обмеження на заявляв. Тому вказані судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій не можуть залишатися без змін.
Враховуючи, що у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а рішення суду першої інстанції є помилковим тільки в частині визначення початку здійснення перерахунку пенсії позивачу, то відповідно до статті 225 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів вважає за необхідне скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції та змінити постанову суду першої інстанції.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 225, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.
Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2010 року скасувати. Постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 серпня 2009 року змінити, абзаци перший та третій резолютивної частини постанови викласти в такій редакції: «Позов ОСОБА_4 задовольнити частково.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області провести з 1 червня 2009 року перерахунок основної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначеної ОСОБА_4 відповідно до вимог статті 50 та частини 4 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з розміру мінімальної пенсії за віком, визначеної відповідно до положень частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. В задоволенні решти позовних вимог відмовити».
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.
Головуючий: Судді:В.В. Тракало Я.Л. Іваненко М.І. Мойсюк