"05" жовтня 2012 р. м. Київ К/9991/78275/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого -судді Ліпського Д.В.,
суддів: Головчук С.В.
Ємельянової В.І.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Городищенському районі Черкаської області на постанову Городищенського районного суду Черкаської області від 09 лютого 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Городищенському районі Черкаської області про зобов'язання вчинити дії , -
У січні 2011 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до управління Пенсійного фонду України в Городищенському районі Черкаської області про зобов'язання вчинити дії.
Постановою Городищенського районного суду Черкаської області від 09 лютого 2011 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2011 року, позов задоволено частково. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Городищенському районі Черкаської області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_2 відповідно до ст. 6 Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни" та статті 28 Закону України ,,Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", державну соціальну допомогу -щомісячну доплату до пенсії як дитині війни у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, з урахуванням раніше виплачених сум, за період з 26 липня 2010 року по 09 лютого 2011 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
У касаційній скарзі управління Пенсійного фонду України в Городищенському районі Черкаської області не погоджуючись з даними рішеннями, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального права, просить скасувати постанову Городищенського районного суду Черкаської області від 09 лютого 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2011 року та ухвалити нову якою повністю відмовити у позові.
Заслухавши доповідь судді -доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга управління Пенсійного фонду України в Городищенському районі Черкаської області задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не дають підстав для зміни чи скасування судових рішень.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Судами зроблено правильний висновок про те, що вихідним критерієм обрахунку доплати до пенсії дітям війни виступає мінімальна пенсія за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком, згідно статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Будь-яких інших нормативно-правових актів, які б визначали механізм вирахування мінімальної пенсії за віком або встановлювали її розмір, немає.
За таких обставин положення частини третьої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»щодо застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого частиною першою цієї статті тільки стосовно визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.
Відповідно до частини 7 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).
У 2010 році і в період з 01 січня 2011 по 09 лютого 2011 року були відсутні встановлені в законодавчому порядку обмеження щодо нарахування та виплати щомісячного підвищення до пенсії дітям війни, отже відповідач не виплачуючи позивачу щомісячне підвищення до пенсії у повному обсязі в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком діяв всупереч вимогам ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Отже, вирішуючи даний спір суди першої та апеляційної інстанції дійшли до обґрунтованого висновку, що при розрахунку розміру доплати до пенсії, передбаченої статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Враховуючи те, що посилання відповідача в касаційній скарзі на порушення судами норм матеріального права не знайшли свого підтвердження при розгляді даної справи, а судами повно та всебічно перевірені надані сторонами докази, дана їм належна оцінка у рішеннях, які належним чином мотивовані і за своїм змістом та формою відповідають вимогам матеріального та процесуального закону, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судові рішення - без змін.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Городищенському районі Черкаської області залишити без задоволення, а постанову Городищенського районного суду Черкаської області від 09 лютого 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Городищенському районі Черкаської області про зобов'язання вчинити дії -без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: Д.В. Ліпський
Судді: С.В. Головчук
В.І. Ємельянова