"21" листопада 2012 р. м. Київ К/9991/34332/11
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Ситникова О.Ф.,
Весельської Т.Ф.,
Малиніна В.В.
розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровське Донецької області про перерахунок пенсії за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Кіровського міського суду Донецької області від 23 березня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2011 року, -
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до ст.ст. 40,42 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування».
Постановою Кіровського міського суду Донецької області від 23 березня 2011 року, залишеною в силі ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2011 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено в повному обсязі.
Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями першої та апеляційної інстанції позивач звернувся з касаційною скаргою про скасування вказаних судових рішень та постановлення нового рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального законодавства, що призвели до ухвалення незаконних судових рішень.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів, в межах ст. 220 КАС України, дійшла до висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач на час спірних правовідносин був працюючим пенсіонером та звернувся з заявою до відповідача про перерахунок пенсії за віком.
При цьому між сторонами відсутні розбіжності щодо обставин справи встановлених судами попередніх інстанцій.
Суть спору полягає у можливості застосування при перерахунку пенсії показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки Україні за 2008 рік.
Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відсутність підстав для задоволенні позову.
Колегія суддів вважає такий висновок суду попередніх інстанцій таким, що ґрунтується на нормах законодавства, з огляду на наступне.
Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»регулюються відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Згідно з роз'ясненнями, що містяться в Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.06.2011 року, перерахунок пенсій у зв'язку із збільшенням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України та страхового стажу регулюється статтею 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»№1058, частина 4 якої передбачає, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через 2 роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсій. Перерахунок пенсій здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону.
Така редакція існує після визнання неконституційними змін, внесених підпунктом «б»підпункту 10 пункту 35 Розділу 2 Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-6 і визнаних такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008.
Скасовані зміни надавали можливість перераховувати пенсію із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.
Аналіз відновленої (діючої) норми абзацу 3 частини 4 статті 42 Закону №1058 доводить, що перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.
Тобто, правила частини першої статті 40 при перерахунку пенсії, застосовуються виключно з метою визначення періоду страхового стажу, за який може бути обчислена заробітна плата (дохід).
Частина перша статті 40 передбачає, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.
Відповідно до пункту 6 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, форми і види пенсійного забезпечення. Такими законами є Закон України «Про пенсійне забезпечення»від 5 листопада 1991 року № 1788-12 (надалі Закон 1788) та загальнообов'язкове
З огляду на зазначене та керуючись положеннями принципу законності закріпленого в статті 9 КАС України, приписи постанови № 530 від 28 травня 2008 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» не можуть застосовуватись до спірних відносин, відтак правові підстави для перерахунку пенсії позивача із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні так і середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки, що передує року звернення за перерахунком пенсії, відсутні. Наведені показники застосовуються виключно для призначення пенсії, тому вимоги про застосування таких показників при перерахунку пенсії за рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії, є безпідставними.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України, в межах касаційної скарги, повністю погоджується із висновками суду та вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду, тому вимоги касаційної скарги не підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст.ст.220, 222, 223, 224, 231 КАС України суд, -
Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Кіровського міського суду Донецької області від 23 березня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2011 року -без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.
Судді О.Ф. Ситников
Т.Ф. Весельська
В.В. Малинін