"29" листопада 2012 р. м. Київ К-35212/10
Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І.-головуючий, судді Маринчак Н.Є., Усенко Є.А.,
розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу приватної виробничо-комерційної фірми "Схід" (далі -Фірма)
на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2010
у справі № 2-а-14855/09/2170
за позовом Фірми
до державної податкової інспекції в м. Херсоні (далі -ДПІ)
про визнання нечинним рішення.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України
Позов (з урахуванням подальшої відмови позивача від частини заявлених позовних вимог) подано про визнання нечинним рішення ДПІ від 05.11.2009 № 0012332307 про застосування штрафних санкцій.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 17.02.2010 позов задоволено; оспорюваний акт індивідуальної дії визнано нечинним.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2010 назване рішення суду першої інстанції скасовано; у позові відмовлено з посиланням на правомірність притягнення позивача до відповідальності у вигляді штрафу за порушення правил оприбуткування готівки.
У касаційній скарзі до Вищого адміністративного суду України Фірма просить скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення Херсонського окружного адміністративного суду як скасоване помилково.
Перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги позивача з урахуванням такого.
Судовими інстанціями у справі з'ясовано, що підставою для прийняття оспорюваного рішення, згідно з яким Фірмі визначено штраф у сумі 47958 грн., став висновок податкового органу про неоприбуткування позивачем коштів у загальній сумі 9561,60 грн., який ґрунтується на тому, що позивачем не було підклеєно до КОРО фіскальні звітні чеки (Z-звіти) за 02.10.2009 № 01854 та за 03.10.2009 № 01855 та не було здійснено запис про рух готівки у розділі 2 КОРО.
У пункті 1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 (далі -Положення) визначено, що оприбуткування готівки -це проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.
Згідно з пунктом 2.6 названого Положення уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.
Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.
У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).
Зі змісту наведених законодавчих положень випливає, що у випадку проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО оприбуткуванням готівки є її відображення у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО.
Як вбачаться із встановлених судами обставин справи та підтверджується наявними у ній доказами, сума готівкових коштів у розмірі 9561,60 грн. була проведена позивачем через зареєстрований та опломбований у встановленому законом порядку РРО відповідно до вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"; денні Z-звіти за 02.10.2009 № 01854 та за 03.10.2009 № 01855 були в наявності на час проведення податкової перевірки.
Таким чином, спірна сума була внесена позивачем до податкового та бухгалтерського обліку, оскільки її проведення через РРО, зазначення цієї суми у фіскальній пам'яті РРО, відображення на роздрукованих та збережених фіскальних звітах робить неможливим ухилення позивача від сплати податків.
Суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що відсутність у КОРО відомостей про рух готівки за вказаний період при фактичному оприбуткуванні зазначеної суми дає лише підстави для висновку про порушення позивачем порядку ведення КОРО, а не про неналежний облік надходження коштів за вказаний день та ухилення підприємства від оподаткування зазначеної суми.
Так само і саме по собі непідклеювання до КОРО наявних фіскальних звітних чеків, як вірно зазначив суд, не підпадає під склад правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена пунктом 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».
З урахуванням викладеного суд першої інстанції обґрунтовано скасував оскаржуване рішення, задовольнивши позовні вимоги, у зв'язку з чим у апеляційного суду були відсутні передбачені законом підстави для скасування правильної та вмотивованої постанови Херсонського окружного адміністративного суду.
За таких обставин, керуючись статтями 220, 222, 223, 226, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України
1. Касаційну скаргу приватної виробничо-комерційної фірми "Схід" задовольнити.
2. Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2010 у справі № 2-а-14855/09/2170 скасувати.
3. Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 17.02.2010 у справі № 2-а-14855/09/2170 залишити в силі.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: М.І. Костенко
судді:Н.Є. Маринчак
Є.А. Усенко