"22" листопада 2012 р. м. Київ К-20677/10
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Суддів: Лиски Т.О. (доповідач),
Бутенка В.І.,
Пасічник С.С.,
провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_3 до інспектора Дорожньо-патрульної служби Відділу державної автомобільної інспекції Броварського району Київської області Барабаша Сергія Олександровича, Відділу державної автомобільної інспекції Броварського району Київської області про визнання протиправною та скасування постанови, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 02 квітня 2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2010 року, -
У лютому 2009 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до відповідачів, у якому просив скасувати постанову серії АІ № 055128 від 03 лютого 2009 року у справі про адміністративне правопорушення, як незаконну та закрити провадження у справі.
Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 02 квітня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2010 року, відмовлено ОСОБА_3 у задоволенні позову.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій у справі, ОСОБА_3 звернувся з касаційною скаргою, в якій просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, а провадження у справі закрити, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, здійснивши перевірку доводів касаційної скарги, матеріалів справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 03 лютого 2009 року інспектором ДПС ВДАІ Броварського району Київської області Барабашом С. О. було винесено постанову серії АІ № 055128 по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3
Відповідно до оскаржуваної постанови, позивач, 03 лютого 2009 року керуючи автомобілем «МАЗДА-3»д.н. НОМЕР_1 по вул. Кутузова, у зоні дії дорожнього знаку 3.29 «Обмеження максимальної швидкості руху 40 км/год», рухався зі швидкістю 66 км/год, чим перевищив встановлену швидкість руху на 26 км /год, і тим самим порушив п.п «б»п. 12.9 ПДР України.
Факт перевищення швидкості позивачем був зафіксований інспектором ДПС ВДАІ Броварського району Київської області Барабашом С. О. дистанційним вимірювачем швидкості «Беркут»№0801076, який відповідно до копії свідоцтва про перевірку робочого засобу вимірювальної техніки, що міститься в матеріалах справи (а. с. 14), є чинним до 26 січня 2010 року, відповідає вимогам експлуатаційної документації. Границі абсолютної похибки в стаціонарному режимі складають 1 км/год.
Вище зазначеною постановою ОСОБА_3 було притягнуто до адміністративної відповідальності згідно ч. 1 ст. 122 статті 254 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено штраф у сумі 340 грн.
Частиною 1 статті 122 статті 254 Кодексу України про адміністративні правопорушення (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) встановлена відповідальність за перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину у вигляді накладення штрафу від п'ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно статті 254 Кодексу України про адміністративні правопорушення про вчиненні адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженою на те посадовою особою.
Протокол про адміністративне правопорушення, відповідно до статті 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення, є одним із джерел доказів та підставою для подальшого провадження у справі.
Відповідно до статті 256 вищенаведеного Кодексу у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Згідно статті 251 вказаного Кодексу доказами в справі про адміністративні правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані, зокрема, встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_3 не було дотримано п.п «б»п. 12.9 ПДР України.
Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанції дійшли до обґрунтованого висновку, що оскаржувана постанова прийнята з додержанням норм чинного законодавства, і підстав для її скасування не вбачається.
Відповідно до ч. 1 ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, оскільки судові рішення постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими.
Керуючись статтею 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 02 квітня 2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2010 року залишити без змін
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: Т.О. Лиска
В.І. Бутенко
С.С. Пасічник