"16" листопада 2012 р. м. Київ К-55639/09
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого -судді Кобилянського М.Г.,
суддів: Амєліна С.Є., Юрченка В.В.,
розглянувши в порядку попереднього розгляду адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, Криворізького районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області про скасування наказу, поновлення на службі, стягнення грошового забезпечення за вимушений прогул та відшкодування моральної шкоди
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2009 року, -
У січні 2008 року ОСОБА_1 звернувся в суду із вказаним позовом. У ході розгляду справи вимоги доповнив і просив:
- скасувати п.1 наказу УМВС України в Дніпропетровській області від 31.10.2007р. №935, наказ УМВС України в Дніпропетровській області о/с від 01.07.2008р. №98 в частині його звільнення з органів внутрішніх справ та поновити на службі;
- зобовґязати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області провести виплати за час вимушеного прогулу, починаючи з 01.07.2008р. до фактичного поновлення, в сумі 14657грн.;
- стягнути з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області 5000грн. на відшкодування моральної шкоди.
Постановою Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу від 24 червня 2009 року позов задоволено частково. Скасовано п.1 наказу від 31.10.2007р. №935 УМВС України в Дніпропетровській області щодо звільнення ОСОБА_1 згідно п.п.«є» п.64 (за порушення дисципліни) Положення про проходження рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України. Скасовано наказ від 01.07.2008р. №98 о/с УМВС України в Дніпропетровській області в частині звільнення з органів внутрішніх справ ОСОБА_1 з 01.07.2008р. і поновлено позивача на посаді начальника сектора у справах громадянства, імміграції і реєстрації фізичних осіб Криворізького районного відділу ГУМВС України в Дніпропетровській області. Стягнуто з Криворізького районного відділу ГУМВС України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 3331,25грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 01.07.2008р. по 15.09.2008р. В іншій частині позову відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2009 року постанову Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу від 24 червня 2009 року скасовано і прийнято нову -про відмову у позові.
Позивач просить скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції, як постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, і залишити в силі рішення суду першої інстанції, яке, на його думку, прийняте відповідно до закону і скасоване помилково.
Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правильність правової оцінки обставин у справі, у межах, визначених ст. 220 КАС України, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для залишення без задоволення касаційної скарги, а оскаржуваного судового рішення - без змін.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що звільнення позивача було проведено за наявності підстав та з дотриманням порядку, передбаченого діючим законодавством.
Такий висновок суду відповідає встановленим обставинам та підтверджується дослідженими у справі доказами.
Судами встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ України на посаді начальника сектору у справах громадянства, імміграції і реєстрації фізичних осіб Криворізького районного відділу УМВС України в Дніпропетровській області. Наказом начальника УМВС України в Дніпропетровській області від 01.07.2008р. №98 о/с позивача звільнено з органів внутрішніх справ відповідно до п.п.«є»п.64 (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України (далі -Положення).
Підставою для видання оскаржуваного наказу від 01.07.2008р. №98 о/с став наказ УМВС України в Дніпропетровській області від 31.10.2007р. №935 про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, за висновками службового розслідування від 18.10.2007р., у виді звільнення з органів внутрішніх справ України за п.п.«є» п.64 (за порушення дисципліни) Положення.
Згідно висновків службового розслідування відділенням ГІРФО Криворізького РВ УМВС України в Дніпропетровській області в період з травня 2006 по серпень 2007 року було документовано паспортами громадян: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 Встановлено, що заяви про видачу паспортів на вказаних осіб, оформлення і видачу їм паспортів власноручно здійснив начальник ГІРФО Криворізького РВ УМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_1 Вказані громадяни були документовані у звґязку з порчею паспортів, проте передбачені наказом МВС України від 15.06.2006р. №600 «Про затвердження Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07.07.2006р. за №804/12678, перевірки належності зіпсованих паспортів особам, які подали їх для обміну, не проводилися. Як наслідок, зазначені особи отримали паспорти громадянина України в обмін паспортів, які видавалися іншим особам та в свій час були заявлені, як втрачені, а вказаний в заяві про видачу паспорта ОСОБА_3, паспорт громадянина України НОМЕР_1, виданий Криничанським РВ 10.07.1996р., на час перевірки знаходився у його власниці громадянки ОСОБА_8
Крім цього, позивачем також були оформленні на особу ОСОБА_9 паспорти НОМЕР_2 і НОМЕР_3. Проте, дані власника паспорта в паспорті НОМЕР_3 були вказані, як ОСОБА_10, а вказаний в заяві про видачу паспорта, паспорт громадянина колишнього СРСР НОМЕР_4, який підлягав обміну, дійсно видавався Новомосковським МВ УМВС України в Дніпропетровській області громадянину ОСОБА_10, але з іншими анкетними даними власника і іншою датою видачі.
Також, незважаючи на ті обставини, що ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 надали для обміну паспорти громадянина колишнього СРСР, термін дії яких скінчився, а також, що вони до оформлення паспортів на території Криворізького району зареєстровані не були, начальник відділення ГІРФО Криворізького РВ УМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_1, перевірку належності до громадянства України вказаних осіб не здійснив, чим порушив вимоги п.5 наказу МВС України від 15.06.2006р. №600 «Про затвердження Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України».
Сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень визначаються Законом України від 22.02.2006р. № 3460-IV «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України»(далі -Дисциплінарний статут).
За визначенням, яке містить у ст.1 вказаного Закону, службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Відповідно до ст.2 Дисциплінарного статуту дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
Статтею 12 Дисциплінарного статуту передбачено, що на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.
Відповідно до ст.13 Дисциплінарного статуту такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з органів внутрішніх справ, звільнення з посади, пониження в спеціальному званні на один ступінь, накладаються начальниками, яким надано право прийняття на службу до органів внутрішніх справ, призначення на посаду, присвоєння спеціального звання.
Таким чином, при вирішенні справи суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що при накладенні дисциплінарного стягнення начальник УМВС України в Дніпропетровській області діяв в межах наданих повноважень, а стягнення, у виді звільнення з органів внутрішніх справ, відповідає видам дисциплінарних стягнень, які встановлено ст.12 Дисциплінарного статуту.
Згідно з ч.5 ст.14 Дисциплінарного статуту перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що на виконання вимог ч.5 ст.14 Дисциплінарного статуту у позивача було витребувані письмові пояснення.
Частиною 1 статті 18 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його накладення, не враховуючи періоду перебування особи рядового або начальницького складу у відпустці, відрядженні або її тимчасової непрацездатності.
Судами встановлено, що дисциплінарне стягнення у виді звільнення з органів внутрішніх справ на позивача накладено 31.10.2007р. наказом начальника УМВС України в Дніпропетровській області №935, проте виконано 01.07.2008р. на підставі наказу начальника УМВС в Дніпропетровській області №98 о/с, оскільки з 08.11.2007р. по 11.12.2007р. останній перебував у черговій відпустці, а після виходу з відпустки - на лікуванні до 27.06.2008р.
Отже, висновок суду апеляційної інстанції про те, що виконання накладеного дисциплінарного стягнення 01.07.2008р. здійснено в строк, визначений ч.1ст.18 Дисциплінарного стату, є правильним.
За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанцій постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводами касаційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 224, 230 КАС України, -
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2009 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
ГОЛОВУЮЧИЙ : Кобилянський М.Г.
СУДДІ : Амєлін С.Є.
Юрченко В.В.