Справа № 2-а/1970/3896/12
"29" листопада 2012 р. м. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Баб'юка П.М., при секретарі -Придаткевич Н.В.,
за участю: представника позивача -Мартинович С.Б.,
представника відповідача -Геличак О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Державної фінансової інспекції в Тернопільській області до Відділу Державної виконавчої служби Тернопільського районного управління юстиції про скасування постанови,
Державна фінансова інспекція в Тернопільській області звернулась до суду з позовом до Відділу Державної виконавчої служби Тернопільського районного управління юстиції про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 08 жовтня 2012 року ВП№31601542.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити. Вважає, що державним виконавцем не в повному обсязі вчинялись виконавчі дії передбачені Законом України «Про виконавче провадження»для виконання виконавчого провадження №31601542.
Зазначила, що боржником - Смиковецькою сільською радою рішення суду в повному обсязі не виконано, проте, виконувалось поступово (частинами), навіть на момент закінчення виконавчого провадження, а тому вважає, що оскаржена постанова винесена державним виконавцем протиправно та підлягає скасуванню.
Також представник позивача вважає, що державний виконавець повинен був звернутись до суду із поданням про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду та зупинити виконавче провадження.
Представник відповідача заперечуючи проти позову суду пояснила, що державним виконавцем вжиті передбачені Законом України «Про виконавче провадження»заходи примусового виконання рішення суду, неупереджено, своєчасно та в повному обсязі вчинено виконавчі дії.
Зазначила, що оскаржена постанова про закінчення виконавчого провадження від 08 жовтня 2012 року ВП№31601542 винесена державним виконавцем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені ст.ст.49,75,89 Закону України «Про виконавче провадження»та скасуванню не підлягає, а тому, просила у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази які містяться в матеріалах справи, суд встановив наступні обставини справи:
На виконанні у відділі державної виконавчої служби Тернопільського районного управління юстиції знаходився виконавчий лист виданий Тернопільським окружним адміністративним судом 06.02.2012 на постанову суду від 27 жовтня 2011 року по справі №2-а-1970/2989/11 якою зобов'язано Смиковецьку сільську раду Тернопільського району Тернопільської області виконати п.п. 2,3,6,7,8,12,13 вимог № 19-23-12-15/419 від 19 травня 2011 року про усунення виявлених ревізією недоліків, а саме:
· вжити заходів щодо відшкодування в дохід місцевих бюджетів коштів, спричинених вилученням сільськогосподарських угідь на суму 13 091 грн. з СПД ОСОБА_3;
· повернути з СПД ОСОБА_4 1 987,87 грн. та з СПД ОСОБА_5 1 527,57 грн. коштів за безоплатне використання земель;
· провести донарахування та виплати працівникам 1430,57 грн. недоотриманої заробітної плати;
· провести донарахування та виплати правникам 959,91 гри. недоотриманої індексації заробітної плати та відшкодувати 12 522,70 грн. зайво виплаченої індексації та зарплати за час відпустки;
· відшкодувати 575 грн. зайво виплачених відрядних до бюджету сільської ради;
· провести перерахунок та взаємозвірки щодо сум внесків до фондів, та повернути 4 545,74 грн. зайво сплачених коштів;
· відобразити в бухгалтерському обліку дебіторську заборгованість по витратах за теплопостачання в сумі 2 244,30 грн. та утримати дані кошти.
Стягувачем у вказаному виконавчому листі зазначено Контрольно-ревізійне управління в Тернопільській області, а боржником -Смиковецька сільська рада Тернопільського району Тернопільської області.
05 березня 2012 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження якою зобов'язано боржника виконати рішення суду до 12 березня 2012 року. Постанова направлена для виконання та відому сторонам виконавчого провадження.
12 березня 2012 року та 22 березня 2012 року при перевірці виконання Смиковецькою сільською радою виконавчого документу державним виконавцем складено акти про те, що рішення суду виконано боржником лише частково.
Вимогою від 17 квітня 2012 року повідомлено боржника, що примусове виконання рішення суду призначено на 28 квітня 2012 року.
28 квітня 2012 року державним виконавцем складено акт про те, що рішення суду в повному обсязі не виконано боржником.
У зв'язку з цим 18 квітня 2012 року згідно вимог ч.1 ст.89 Закону України «Про виконавче провадження»- за невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення суду, державним виконавцем винесено постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 170 грн.
21 травня 2012 року державним виконавцем складено акт про те, що рішення суду виконано не повністю.
Вимогою від 05 червня 2012 року повідомлено боржника, що примусове виконання рішення суду призначено на 20 червня 2012 року.
26 червня 2012 року та 15 серпня 2012 року на адресу відповідача продовжують надходити листи Смиковецької сільської ради про часткове виконання рішення суду.
20 червня 2012 року та 03 вересня 2012 року державним виконавцем при перевірці виконання виконавчого документу знову складено акти про те, що рішення суду виконано боржником не в повному обсязі.
03 вересня 2012 року відповідно до вимог ч.2 ст.89 Закону України «Про виконавче провадження»державним виконавцем винесено постанову, якою за повторне невиконання рішення суду без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк на боржника накладено штраф у подвійному розмірі (340 грн.).
20 вересня 2012 року до прокуратури Тернопільського району направлено подання №21166/0744/8 про притягнення боржника до кримінальної відповідальності.
04 жовтня 2012 року на адресу відділу надійшов лист прокуратури Тернопільського району від 03 жовтня 2012 року №14-3412вих.12 про те, що 03 жовтня 2012 року прийнято рішення про відмову у порушенні кримінальної справи проти боржника.
08 жовтня 2012 року державним виконавцем на підставі п.11 ч.1 ст.49 та ч.3 ст.75 Закону України «Про виконавче провадження»винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №31601542.
Оцінивши встановлені обставини справи та дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що позов не підлягає до задоволення враховуючи наступне:
Відповідно до ч.2 ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк.
Постанова про відкриття виконавчого провадження винесена державним виконавцем 05 березня 2012 року, а про закінчення виконавчого провадження - 08 жовтня 2012 року.
Таким чином, заходи по примусовому виконанню виконавчого листа виданого Тернопільським окружним адміністративним судом 06.02.2012 по справі №2-а-1970/2989/11 вчинялись державним виконавцем навіть понад установлені строки.
Відповідно до ч.1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Як зазначено вище, постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2011 року по справі №2-а-1970/2989/11 зобов'язано Смиковецьку сільську раду Тернопільського району Тернопільської області вчинити певні дії.
Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії визначений Главою 7 Закону України «Про виконавче провадження»(далі - Закон).
Зокрема, статтею 75 Закону встановлено, що після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону.
05 березня 2012 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та зобов'язано боржника виконати рішення суду до 12 березня 2012 року.
12 березня 2012 року при перевірці виконання Смиковецькою сільською радою виконавчого документу державним виконавцем встановлено, що рішення суду в повному обсязі не виконано боржником, що підтверджується відповідним актом.
18 квітня 2012 року згідно вимог ч.1 ст.89 Закону України «Про виконавче провадження»- за невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення суду, державним виконавцем винесено постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 170 грн.
Відповідно до абзацу другого частини першої ст.75 Закону якщо рішення не виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом. При цьому на боржника повторно накладається штраф у порядку, встановленому статтею 89 цього Закону.
Проте, виходячи зі змісту резолютивної частини постанови Тернопільського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2011 року по справі №2-а-1970/2989/11, виконання даної постанови суду не може бути проведено без участі боржника, оскільки державний виконавець Законом не наділений повноваженнями самостійно вчиняти дії по відшкодуванню коштів в бюджет, проводити донарахування і виплату коштів, а також вчиняти інші визначені вказаною постановою суду дії.
Згідно вимог ч.3 ст.75 Закону у разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.
На виконання вимог ч.3 ст.75 Закону державним виконавцем накладено на боржника штраф у подвійному розмірі відповідно до статті 89 цього Закону (постанова від 03 вересня 2012 року), внесено подання до прокуратури Тернопільського району для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом та 08 жовтня 2012 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №31601542, яка в цей же день була затверджена начальником відділу.
Також слід відмітити, що постанови державного виконавця про накладення штрафу від 18 квітня 2012 року та від 03 вересня 2012 року не оскаржені боржником у встановленому порядку, отже, Смиковецька сільська рада Тернопільського району Тернопільської області погодилась з висновком державного виконавця про те, що рішення суду не виконано боржником у встановлений строк без поважних причин.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що державним виконавцем здійснено всі передбачені Законом України «Про виконавче провадження»заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення суду у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Інших заходів, які би міг здійснити державний виконавець з метою примусового виконання рішення суду, за яким боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії, Закон України «Про виконавче провадження»не передбачає.
Таким чином, суд не вбачає підстав для скасування постанови державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Тернопільського районного управління юстиції про закінчення виконавчого провадження №31601542 винесеної та затвердженої 08 жовтня 2012 року.
Також в судовому засіданні представник позивача зазначив, що державний виконавець повинен був звернутись до суду із поданням про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду та зупинити виконавче провадження з метою надання боржнику можливості виконати рішення суду в повному обсязі.
Суд не погоджується з вказаним твердженням виходячи з наступного:
Відповідно до ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження»за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.
Згідно вимог п.1 ч.1 ст.38 Закону України «Про виконавче провадження»виконавче провадження може бути зупинено у разі звернення державного виконавця до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення рішення, що підлягає виконанню, про відстрочку або розстрочку виконання.
З аналізу норм вказаних статей Закону вбачається, що державний виконавець має право, а не обов'язок звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення та відповідно право зупинити виконавче провадження.
При винесенні постанов про накладення штрафу від 18 квітня 2012 року та від 03 вересня 2012 року державний виконавець дійшов висновку, що рішення суду не виконано боржником без поважних причин, а враховуючи те, що вказані постанови не оскаржені боржником у встановленому порядку, - з вказаним висновком державного виконавця погодилась і Смиковецька сільська рада.
Таким чином, у державного виконавця не було підстав для звернення до суду із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду та, відповідно, відсутні підстави для зупинення вказаного виконавчого провадження.
Також, ч.1 ст.37 Закону право звернутися до суду із заявою про відстрочку або розстрочку виконання суду надано сторонам виконавчого провадження, проте, останні вказаним правом не скористались.
Крім цього, слід відмітити, що стороною виконавчого провадження №31601542, а саме -стягувачем, відповідно до виконавчого листа та матеріалів виконавчого провадження є Контрольно-ревізійне управління в Тернопільській області.
Державна фінансова інспекція в Тернопільській області є правонаступником Контрольно-ревізійного управління в Тернопільській області, проте, не є стороною виконавчого провадження, оскільки наданим ч.5 ст.8 Закону України «Про виконавче провадження»правом на звернення до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником не скористалась.
Враховуючи наведене, оскаржена постанова про закінчення виконавчого провадження від 08 жовтня 2012 року ВП№31601542 винесена державним виконавцем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені вимогами Закону України «Про виконавче провадження», а тому, суд приходить до висновку, що заявлений Державною фінансовою інспекцією в Тернопільській області позов до задоволення не підлягає.
Керуючись ст.ст.158-167,181 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України «Про виконавче провадження», суд, -
У задоволені адміністративного позову Державної фінансової інспекції в Тернопільській області до Відділу Державної виконавчої служби Тернопільського районного управління юстиції про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 08 жовтня 2012 року ВП№31601542 -відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд у порядок і строки, передбачені статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
В повному обсязі постанова складена 04 грудня 2012 року.
Головуючий суддя Баб'юк П.М.
копія вірна
Суддя Баб'юк П.М.