"22" листопада 2012 р. м. Київ К-22078/10
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Суддів: Лиски Т.О. (доповідач),
Бутенка В.І.,
Пасічник С.С.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області, треті особи -Агафонов Олексій Петрович, Головне управління державного казначейства України в Сумській області про визнання дій неправомірними та стягнення матеріальної та моральної шкоди, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Білопільського районного суду Сумської області від 12 січня 2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2010 року, -
У квітні 2009 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області, треті особи -Агафонов Олексій Петрович, Головне управління державного казначейства України в Сумській області, у якому просив визнати протиправними дії інспектора взводу ДАІ УМВС України в Сумській області Агафонова О. П. при складанні відносно позивача протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі по тексту -КУпАП) від 01 травня 2008 року.
Постановою Білопільського районного суду Сумської області від 12 січня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2010 року, відмовлено ОСОБА_3 у задоволенні позову.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій у справі, ОСОБА_3 звернувся з касаційною скаргою, в якій просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, здійснивши перевірку доводів касаційної скарги, матеріалів справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судами попередніх інстанцій, 01 травня 2008 року інспектором взводу ДПС Агафоновим О. П. відносно ОСОБА_3 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВМ № 062565 на підставі ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Крім того, у позивача було вилучено посвідчення водія та видано тимчасовий дозвіл, який давав право керування транспортним засобом протягом одного місяця.
17 червня 2008 року постановою Білопільського районного суду Сумської області провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно позивача закрито, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
18 червня 2008 року ОСОБА_3 було повернуто водійське посвідчення, що він сам підтвердив під час судового засідання у суді першої інстанції.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту -КАС України) передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Згідно статті 211 КАС України підставами касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.
Відповідно до ст. 255 КУпАП право складати протоколи про адміністративні правопорушення, відповідальність за які передбачено ч. 1 ст. 130 КУпАП надано органам внутрішніх справ України.
Згідно ст. 265-1 КУпАП, у разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, за яке відповідно до цього Кодексу може бути накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом, працівник Державної автомобільної інспекції тимчасово вилучає посвідчення водія до набрання законної сили постановою у справі про адміністративне правопорушення, але не більше ніж на три місяці з моменту такого вилучення, і видає тимчасовий дозвіл на право керування транспортними засобами. Про тимчасове вилучення посвідчення у водія робиться запис у протоколі про адміністративне правопорушення.
Враховуючи вказане, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що інспектор взводу ДПС Агафонов О. П. при складенні протоколу про адміністративне правопорушення відносно позивача та вилученні у нього водійського посвідчення діяв у межах наданих йому повноважень та відповідно до вимог діючого законодавства.
Доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують висновків судів попередніх інстанцій.
Відповідно до ч. 1 ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, оскільки судові рішення постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими.
На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Білопільського районного суду Сумської області від 12 січня 2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2010 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає
Судді: Т.О. Лиска
В.І. Бутенко
С.С. Пасічник