"05" жовтня 2012 р. м. Київ К/9991/87746/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого -судді Ліпського Д.В.,
суддів: Головчук С.В.,
Ємельянової В.І.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, Миколаївського обласного військового комісаріату про зобов'язання вчинити дії, -
У вересні 2008 року ОСОБА_2 звернулась з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, Миколаївського обласного військового комісаріату про зобов'язання вчинити дії.
Постановою Центрального районного суду міста Миколаєва від 05 березня 2009 року, позов задоволено частково, а саме: зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Центральному районі міста Миколаєва здійснити перерахунок пенсії позивачу за періоди з липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з травня 2008 року обчисливши її у ці періоди з урахуванням підвищення у розмірі 30 % визначеної відповідно до частини 1 статті 28 Закону України ,,Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальної пенсії за віком, та виплатити визначену різницю. В іншій частині позову відмовлено за необґрунтованістю.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2011 року, апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області задоволено частково, постанову першої інстанції скасовано, прийнято нову якою зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України ,,Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 24 вересня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
У касаційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області не погоджуючись з даним рішенням, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши доповідь судді -доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області задоволенню не підлягає, оскільки рішення суду апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не дають підстав для зміни чи скасування судових рішень.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Пунктом 17 статті 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»зупинено на 2006 рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Законом України від 19 січня 2006 року № 3367-IV внесені зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», відповідно до яких виключено пункт 17 статті 77, а стаття 110 викладена в іншій редакції. Зокрема установлено, що державна соціальна підтримка дітей війни, передбачена статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», запроваджується у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
Оскільки Кабінет Міністрів України у 2006 році не визначив порядку нарахування та виплати надбавки до пенсії, передбаченої статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», то суд апеляційної інстанції дійшов до правильного висновку, що вимоги позивачки стосовно такої виплати у зазначеному році задоволенню не підлягають.
Дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням статті 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»відповідно до пункту 12 частини першої статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»було призупинено на 2007 рік.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України, пункт 12 статті 71 та стаття 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Отже, в період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року відповідач був зобов'язаний нараховувати та сплачувати підвищення до пенсії в розмірі, встановленому статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в редакції закону від 18 листопада 2004 року.
Аналогічні правовідносини склалися в 2008 році, оскільки зміни до статті 6 вищезазначеного Закону, що внесені пунктом 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008.
Вихідним критерієм обрахунку доплати до пенсії дітям війни виступає мінімальна пенсія за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком, згідно статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Будь-яких інших нормативно-правових актів, які б визначали механізм вирахування мінімальної пенсії за віком або встановлювали її розмір, немає.
Відповідно до частини 7 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).
За таких обставин положення частини третьої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»щодо застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого частиною першою цієї статті тільки стосовно визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.
Позивачка звернулася до суду 24 вересня 2008 року, відповідач у своєму запереченні на позов просив відмовити у позові, з підстав пропуску строку звернення до суду, отже судами зроблено обґрунтований висновок про задоволення позовних вимог з 24 вересня 2007 року.
Отже, вирішуючи даний спір суд апеляційної інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що при розрахунку розміру доплати до пенсії, передбаченої статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Однак, відповідно до частини 2 статті 99 КАС України (у редакції на час звернення до суду) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Згідно з частиною 1 статті 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Оскільки, відповідач просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог, крім іншого, з підстав пропуску строку звернення до суду, у зв'язку з тим, що позивачка звернулася до суду у вересні 2008 року, то суди обґрунтовано відмовили у задоволенні позовних вимог у частині здійснення виплати підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 09 липня 2007 року по 23 вересня 2007 року.
Враховуючи те, що посилання відповідача в касаційній скарзі на порушення судами норм матеріального права не знайшли свого підтвердження при розгляді даної справи, а судом повно та всебічно перевірені надані сторонами докази, дана їм належна оцінка у рішенні, яке належним чином мотивоване і за своїм змістом та формою відповідає вимогам матеріального та процесуального закону, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судові рішення - без змін.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України, Миколаївського обласного військового комісаріату про зобов'язання вчинити дії -без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Д.В. Ліпський
Судді: С.В. Головчук
В.І. Ємельянова