"22" листопада 2012 р. м. Київ К/9991/88865/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючої: Гончар Л.Я.,
Суддів: Конюшка К.В.,
Васильченко Н.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі Рівненської області на постанову Сарненського районного суду Рівненської області від 31 березня 2011 року та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі Рівненської області про перерахунок пенсії, -
ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом Управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі Рівненської області про визнання неправомірною бездіяльності та зобов'язання нарахувати та виплатити щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни за 2010 рік, мотивуючи позовні вимоги тим, що вона є дитиною війни і відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має право на отримання щомісячного підвищення пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Постановою Сарненського районного суду Рівненської області від 31 березня 2011 року позов задоволено: визнано дії Управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі Рівненської області протиправними та зобов'язано провести виплату ОСОБА_2 за 2010 р. державної допомоги дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії по віку.
Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2011 року постанову Сарненського районного суду Рівненської області від 31 березня 2011 року скасовано в частині задоволення позовних вимог за період з 01.01.2010 року по 19.07.2010 року, в цій частині позов залишено без розгляду; в іншій частині постанову за період з 20.07.2010 року по 31.12.2010 року залишено без змін.
У поданій касаційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі Рівненської області із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Сарненському районі Рівненської області та відноситься до соціальної групи дітей війни.
Суд першої інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги, виходив з того, що позивач має право на отримання підвищення до пенсії, передбачене статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з урахуванням положень статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за 2010 рік.
Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині та залишаючи позовні вимоги за період з 01.01.2010 року по 19.07.2010 року без розгляду, виходив з того, що позивачем не доведено поважності причин пропуску ним строку звернення до суду, встановленого частиною другою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів погоджується із вказаними висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Законом України від 28.12.2007 №107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" статтю 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладено в іншій редакції, згідно з якою дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008 визнано неконституційним положення пункту 41 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", згідно з яким дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, яка, відповідно до частини четвертої статті 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", становить 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
З ухваленням Конституційним Судом України рішення про визнання неконституційними положень Закону України про Державний бюджет України на 2008 рік ці норми втрачають чинність та не підлягають застосуванню з дня ухвалення рішення про їх неконституційність.
З урахуванням викладеного, на момент виникнення спірних правовідносин стаття 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" діє в редакції, згідно з якою дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
З урахуванням викладеного, а також зважаючи на встановлену судом апеляційної інстанції неповажність причин пропуску позивачем строку звернення до суду, колегія суддів вказує на обгрунтованість висновків суду апеляційної інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову за період з 20.07.2010 року по 31.12.2010 року.
Так само, колегія суддів вказує на обґрунтованість висновків судів першої та апеляційної інстанцій в частині застосування статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" при обчисленні надбавки до пенсії, встановленої статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Так, положення статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.
Доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують.
Правова оцінка встановлених обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій дана вірно, порушень норм матеріального чи процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень судами попередніх інстанції не допущено.
Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 160, 167, 220, 222, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ,-
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі Рівненської області залишити без задоволення, а постанову Сарненського районного суду Рівненської області від 31 березня 2011 року, змінену постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2011 року, та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2011 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст.ст.235-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: