"22" листопада 2012 р. м. Київ К/9991/86149/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючої: Гончар Л.Я.,
Суддів: Конюшка К.В.,
Васильченко Н.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на постанову Ленінського районного суду м. Луганська від 02 серпня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, третя особа -Головне управління Державного казначейства України у Луганській області про перерахунок пенсії, -
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, третя особа -Головне управління Державного казначейства України у Луганській області, про визнання неправомірною бездіяльності та зобов'язання нарахувати та виплатити щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни за період січень-грудень 2011 року, мотивуючи позовні вимоги тим, що він є дитиною війни і відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має право на отримання щомісячного підвищення пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Постановою Ленінського районного суду м. Луганська від 02 серпня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2011 року, позов задоволено частково: зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити перерахунок та виплатити підвищення до пенсії ОСОБА_2 згідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», тобто у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, за період часу з 04 січня 2011 року по 04 липня 2011 року, з вирахуванням фактично виплачених сум за цей період; з 05 липня 2011 року по 23 липня 2011 року виплати провадити відповідно до діючого законодавства, згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»; у задоволенні іншої частини позову відмовлено.
У поданій касаційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 відноситься до соціальної групи дітей війни.
Суди попередніх інстанцій, задовольняючи частково позовні вимоги, виходили з того, що позивач має право на отримання підвищення до пенсії, передбачене статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з урахуванням положень статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за період з 04 січня 2011 року по 23 липня 2011 року.
Колегія судів погоджується з вказаними висновками судів першої та апеляційної інстанцій з огляду на наступне.
Відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Законом України від 28.12.2007 №107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" статтю 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладено в іншій редакції, згідно з якою дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008 визнано неконституційним положення пункту 41 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", згідно з яким дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, яка, відповідно до частини четвертої статті 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", становить 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
З ухваленням Конституційним Судом України рішення про визнання неконституційними положень Закону України про Державний бюджет України на 2008 рік ці норми втрачають чинність та не підлягають застосуванню з дня ухвалення рішення про їх неконституційність.
З урахуванням викладеного, на момент виникнення спірних правовідносин стаття 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" діє в редакції, згідно з якою дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" прикінцеві положення пункту 4 Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" доповнено певним змістом, яким, серед іншого, встановлено, що у 2011 році норми і положення статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
На виконання пункту 7 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 06.07.2011 №745 "Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету". Дана постанова набрала чинності 23.07.2011.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вказує на обгрунтованість висновків судів попередніх інстанцій щодо обмеження кінцевого періоду виплати допомоги у розмірі, передбаченому статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", датою набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 06.07.2011 №745.
Так само, колегія суддів вказує на обґрунтованість висновків судів першої та апеляційної інстанцій в частині застосування статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" при обчисленні надбавки до пенсії, встановленої статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Так, положення статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вказує на обгрунтованість висновків судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для часткового задоволення позову.
Доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують.
Правова оцінка встановлених обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій дана вірно, порушень норм матеріального чи процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень судами попередніх інстанції не допущено.
Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 160, 167, 220, 222, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ,-
Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області залишити без задоволення, а постанову Ленінського районного суду м. Луганська від 02 серпня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2011 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст.ст.235-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: