"09" листопада 2012 р. м. Київ К-60271/09
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого -судді Кобилянського М.Г.,
суддів: Амєліна С.Є., Юрченка В.В.,
розглянувши в порядку попереднього розгляду адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Кримського територіального управління військової служби правопорядку Збройних Сил України, начальника Кримського територіального управління військової служби правопорядку Збройних Сил України Шевченка В.Ф., треті особи: військовий комісаріат АР Крим, Головне управління Пенсійного фонду України в АР Крим, Головне управління військової служби правопорядку Збройних Сил України, перший заступник начальника Генерального штабу Збройних Сил України Цицюрський Н.Н., Міністерство оборони України про визнання протиправною бездіяльності, визнання протипрваним і скасування наказу
за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23 лютого 2009 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2009 року, -
У березні 2008 року ОСОБА_1 звернувся в суд із вказаним позовом. У ході розгляду справи вимоги уточнив і просив:
- визнати протиправною бездіяльність Кримського територіального управління військової служби правопорядку Збройних Сил України щодо непроведення попереднього розрахунку вислуги років перед його звільненням із військової служби та ненаправлення особової справи із проведеним розрахунком вислуги років на адресу управління пенсійного забезпечення Департаменту з питань бюджету і фінансового моніторингу Міністерства оборони України;
- визнати протиправним рішення начальника Кримського територіального управління військової служби правопорядку Збройних Сил України генерал-майора ОСОБА_2 про занесення в довідку для обчислення пенсії відомостей про додаткові види грошового забезпечення до вересня 2006 року;
- визнати протиправним і скасувати наказ начальника Кримського територіального управління військової служби правопорядку Збройних Сил України від 21.10.2006р. за №199 в частині зарахування його в розпорядження.
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23 лютого 2009 року у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2009 року це судове рішення залишене без змін.
Представник позивача, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове -про задоволення позову. Зазначає, що висновки судів не відповідають фактичним обставинам справи.
Перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі у межах, визначених ч. 2 ст. 220 КАС України, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для залишення без задоволення касаційної скарги, а оскаржуваних судових рішень - без змін з таких підстав.
Судами встановлено, що підполковник ОСОБА_1 проходив військову службу в Кримському територіальному управлінні військової служби правопорядку Збройних Сил України на посаді начальника групи протидії диверсіям і терористичним актам та спеціальної підготовки. Відповідно до вимог директиви Міністра оборони України від 31.12.2005р. №Д322/1/024 у військовій частині група протидії диверсіям і терористичним актам та спеціальної підготовки підлягала виведенню зі штату в повному обсязі. Посада, яку займав позивач була скорочена, тому після проходження військової лікарської комісії, останній 01.11.2006р. подав рапорт на ім'я командира військової частини А1904 з проханням порушити клопотання про його звільнення з військової служби в запас у зв'язку із скороченням штатів. Наказом Міністра оборони України від 22.03.2007р. № 292 ОСОБА_1 був звільнений з військової служби в запас за п.п. «в»п. 67 (у зв'язку із скороченням штатів) Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України. Наказом командира військової частини А1904 від 28.03.2007р. № 60 позивача виключено із списків особового складу військової частини і направлено на військовий облік до Бахчисарайського РВК. У квітні 2007 року позивач звернувся у встановленому порядку із заявою про призначення пенсії і згідно протоколу по пенсійній справі пенсія за вислугу років призначена йому з 28.03.2007р.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідачі діяли на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України і не порушили права позивача.
Такий висновок судів відповідає встановленим обставинам та підтверджується дослідженими у справі доказами.
Пунктом 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992р. № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей»встановлено, що військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, відрядженим до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та інших цивільних підприємств, установ та організацій, у тому числі у довготермінові закордонні відрядження, у разі, коли строк військової служби після повернення з відрядження до звільнення на пенсію становив менше ніж 24 календарні місяці, пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»обчислюється виходячи з відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання), відсоткової надбавки за вислугу років, а також щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії за останньою штатною військовою посадою за місцем служби перед звільненням.
Згідно пунктів 136,139 Інструкції по організації роботи по пенсійному забезпеченню військовослужбовців та членів їх сімей і соціальному обслуговуванню пенсіонерів у Міністерстві оборони України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 27.06.1995р. №161, при обчисленні вислуги років на пенсію військовослужбовцю, який підлягає звільненню з військової служби, складається розрахунок вислуги років військовослужбовця на пенсію (додаток N 16а). У розрахунку зазначаються усі календарні періоди військової служби і окремо періоди, що зараховуються у вислугу років на пільгових умовах, а також загальна вислуга років на пенсію.
Попередній розрахунок вислуги років (трудового стажу) на пенсію складається кадровим органом і передається разом з особовою справою у відповідне фінансове управління оперативного командування (Військово-Морських Сил Збройних Сил України), військову частину А0515 або в Головне фінансово-економічне управління. Зазначеним органом складається основний розрахунок вислуги років (трудового стажу) на пенсію, який передається у відповідне управління (відділ) кадрів для долучення до примірника особової справи, на підставі якої складається розрахунок вислуги років. Після звільнення військовослужбовця з військової служби зазначений примірник особової справи (крім особових справ військовослужбовців з числа співробітників розвідувального органу Міністерства оборони України) разом з основним розрахунком вислуги років надсилається в обласний військовий комісаріат за обраним місцем проживання, а попередній розрахунок залишається в справах фінансового органу та зберігається протягом трьох років. Оформлення документів для призначення пенсій покладається на районні військові комісаріати відповідно до п. 6 Інструкції.
Пунктом 141 вказаної Інструкції передбачено,що розрахунок вислуги років (трудового стажу) на пенсію в разі затримки з поданням військовослужбовця до звільнення з військової служби вважається дійсним протягом одного року, а якщо у ньому немає періодів служби, зарахованих у вислугу років на пільгових умовах, - протягом трьох років складення розрахунку до звільнення військовослужбовця.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що вислуга років на момент звільнення позивача була розрахована станом на 09.02.2004р., і цей розрахунок був дійсним на момент звільнення, оскільки протягом останніх трьох років служби позивач не мав періодів служби, які підлягали зарахуванню у вислугу років на пільгових умовах. У подальшому на підставі вказаного розрахунку відділом пенсійного забезпечення Департаменту з питань бюджету та фінансового моніторингу Міністерства оборони України 13.06.2007р.був проведений основний розрахунок вислуги років позивача на пенсію. Будь-яких заперечень щодо розрахунку вислуги років на момент направлення документів на звільнення з військової служби позивач не заявляв.
Відтак, правильним є висновок судів про те, що порушення з боку Кримського територіального управління військової служби правопорядку Збройних Сил України щодо складання попереднього розрахунку вислуги років відсутні.
Обгрунтовним є і висновок судів про те, що вимога позивача про визнання протиправним рішення начальника Кримського територіального управління військової служби правопорядку Збройних Сил України генерал-майора Шевченка В.Ф. про занесення у довідку для обчислення пенсії відомостей про додаткові види грошового забезпечення до вересня 2006 року не підлягає до задоволення з таких підстав.
Судами встановлено, що у довідці Кримського територіального управління військової служби правопорядку Збройних Сил України про додаткові види грошового забезпечення та премії для обчислення пенсії від 27.03.2007р. №1155 були вказані види грошового забезпечення за неналежний період, що стало підставою повернення Головним управлінням Пенсійного фонду України зазначеного документа військовому комісару Автономної Республіки Крим. Проте начальник Кримського територіального управління військової служби правопорядку Збройних Сил України направив на адресу Військового комісару довідку з уточненими показниками періоду і розмірів видів грошового забезпечення та премії позивача і пенсія ОСОБА_1 була призначена відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, і деяких інших осіб» з наступного дня після звільнення його зі служби.
Отже, суди дійшли правильного висновку про те, що надання довідки від 27.03.2007р. за №1155 не спричинило неправильного обчислення розміру пенсії, затримання її призначення і не порушило пенсійні права позивача.
Судами встановлено, що наказом начальника Кримського територіального управління військової служби правопорядку Збройних Сил України від 21.10.2006р. №199 позивач не зараховувався до розпорядження будь-якої посадової особи або органу Збройних Сил України.
Відповідно до Інструкції про організацію виконання Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 16.07.2002р. № 237, зарахування осіб офіцерського складу наказами по особовому складу в розпорядження посадових осіб, які мають право призначення для вирішення питання про подальше їх службове використання, допускається у разі розформування (реформування) військової частини або скорочення штатних посад, якщо до встановленого терміну розформування (реформування) чи скорочення штатних посад не вирішено питання про подальше службове використання вивільнених військовослужбовців.
При цьому відповідно до пункту 4.3 вказаної Інструкції переміщення по службі осіб офіцерського складу, прапорщиків (мічманів) здійснюється на підставі подання. Подання підписується командиром військової частини й надсилається за підпорядкованістю до командира, якому надано право приймати остаточне рішення. Разом із зазначеним поданням надсилається другий примірник особової справи офіцера.
Судами встановлено, що згідно номенклатури посад для призначення осіб офіцерського складу, державних службовців Міністерства оборони і Збройних Сил України наказами по особовому складу, право призначати офіцерів у військовій службі на посади зі штатною категорією «підполковник»і нижче належить першому заступнику начальника Генерального штабу Збройних Сил України. Кримським територіальним управлінням військової служби правопорядку Збройних Сил України на адресу Головного управління Військової служби правопорядку Збройних Сил України направлено подання за №300/ДСК від 20.09.2006р. про зарахування позивача до розпорядження першого заступника Начальника Генерального штабу Збройних Сил України.
Судами також встановлено, що у військовій частині А 1904 накази від 21.10.2006р. взагалі не видавались, оскільки зазначений день був вихідним. Згідно наказу командира військової частини А 1904 від 23.10.2006р. за № 199 підполковника ОСОБА_1 вважати таким, що прибув 21.10.2006р. і приступив до виконання службових обов'язків, а згідно із п. 4.2 цього наказу позивач направлений для проходження військово-лікарняної комісії у військову частину А 4614 за його клопотанням.
Тобто, наказом начальника Кримського територіального управління військової служби правопорядку Збройних Сил України від 21.10.2006р. за №199 позивач не зараховувався до розпорядження будь-якої посадової особи або органу Збройних Сил України, тому посилання позивача на те, що зарахування його в розпорядження порушує вимоги діючого законодавства України є необгрунтованим.
За обставин, коли оскаржувані судові рішення постановлено з додержанням норм процесуального права, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судові рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 224, 230 КАС України, -
Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23 лютого 2009 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2009 року -без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
ГОЛОВУЮЧИЙ : Кобилянський М.Г.
СУДДІ : Амєлін С.Є.
Юрченко В.В.