"05" жовтня 2012 р. м. Київ К/9991/63544/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого -судді Ліпського Д.В.,
суддів: Головчук С.В.,
Ємельянової В.І.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Березнегуватському районі Миколаївської області на постанову Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 11 грудня 2008 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Березнегуватському районі Миколаївської області про зобов'язання підвищити пенсію дитині війни ,-
У вересні 2008 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до управління Пенсійного фонду України в Березнегуватському районі Миколаївської області на постанову Березнегуватського районного суду Миколаївської області про зобов'язання підвищити пенсію дитині війни.
Постановою Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 11 грудня 2008 року позов задоволено частково. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Березнегуватському районі Миколаївської області здійснити нарахування та виплату позивачу державної соціальної допомоги відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з 09 липня по 31 грудня 2007 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2009 року апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Березнегуватському районі Миколаївської області залишено без задоволення, а постанову Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 11 грудня 2008 року -без змін.
У касаційній скарзі відповідач не погоджуючись з даними рішеннями, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши доповідь судді -доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга відповідача задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не дають підстав для зміни чи скасування судового рішення.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Пунктом 17 статті 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»зупинено на 2006 рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Законом України від 19 січня 2006 року № 3367-IV внесені зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», відповідно до яких виключено пункт 17 статті 77, а стаття 110 викладена в іншій редакції. Зокрема установлено, що державна соціальна підтримка дітей війни, передбачена статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», запроваджується у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
Оскільки Кабінет Міністрів України у 2006 році не визначив порядку нарахування та виплати надбавки до пенсії, передбаченої статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», то суди першої та апеляційної інстанції дійшли до правильного висновку, що вимоги позивача стосовно такої виплати у зазначеному році задоволенню не підлягають.
Дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням статті 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»відповідно до пункту 12 частини першої статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»було призупинено на 2007 рік.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України, пункт 12 статті 71 та стаття 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Отже, в період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року відповідач був зобов'язаний нараховувати та сплачувати підвищення до пенсії в розмірі, встановленому статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в редакції закону від 18 листопада 2004 року.
Крім того, вихідним критерієм обрахунку доплати до пенсії дітям війни виступає мінімальна пенсія за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком, згідно статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Будь-яких інших нормативно-правових актів, які б визначали механізм вирахування мінімальної пенсії за віком або встановлювали її розмір, немає.
Відповідно до частини 7 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).
За таких обставин положення частини третьої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»щодо застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого частиною першою цієї статті тільки стосовно визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.
Отже, вирішуючи даний спір суди першої та апеляційної інстанції дійшли до обґрунтованого висновку, що при розрахунку розміру доплати до пенсії, передбаченої статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Враховуючи те, що посилання відповідача в касаційній скарзі на порушення судами норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження при розгляді даної справи, а судами повно та всебічно перевірені надані сторонами докази, дана їм належна оцінка у рішеннях, які належним чином мотивовані і за своїм змістом та формою відповідають вимогам матеріального та процесуального закону, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судові рішення - без змін.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Березнегуватському районі Миколаївської області залишити без задоволення, а постанову Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 11 грудня 2008 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Березнегуватському районі Миколаївської області про зобов'язання підвищити пенсію дитині війни -без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Д.В. Ліпський
Судді С.В. Головчук
В.І. Ємельянова