ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
16 листопада 2012 року 09 год. 05 хв. № 2а-13542/12/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: Головуючого - судді Дегтярьової О.В., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу
за позовомДержавної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби
до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1
про припинення підприємницької діяльності, -
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулася Державна податкова інспекція у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби (далі - ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС, позивач) з позовом до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (далі -ФОП ОСОБА_1, відповідач) про припинення підприємницької діяльності.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 жовтня 2012 року було відкрито скорочене провадження в адміністративній справі № 2а-13542/12/2670.
Надіслана на адресу СПД - фізичної особи ОСОБА_1 рекомендованим листом № 0585646 9 копія вказаної ухвали була отримана відповідачем 27 жовтня 2012 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке наявне в матеріалах даної справи.
Згідно з ч. 4 ст. 1832 Кодексу адміністративного судочинства України справа в порядку скороченого провадження розглядається суддею одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
З огляду на викладене, справа розглядається в порядку скороченого провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних у справі доказів.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини є достатніми для розгляду справи в порядку скороченого провадження та прийняття рішення по справі, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування»від 25.06.1991р. № 1251-ХІІ (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані: вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами; подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни; допускати посадових осіб державних податкових органів до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів чи пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування, а також для перевірок з питань обчислення і сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).
Згідно з підпунктами 16.1.1, 16.1.2, 16.1.3, 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платники податків, яким в силу п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України визнаються, зокрема фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом, зобов'язані стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України; вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з п. 1.1 Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 19.02.1998р. № 80 (в редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 17.11.1998р. № 552)(який діяв на момент виникнення спірних правовідносин), платники податків - це фізичні особи, які мають статус підприємців (самозайнятих осіб) чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції.
Відповідно до абзацу першого п. 5.1. вищезазначеного Порядку узяття на облік фізичної особи - підприємця здійснюється за місцем проживання такої особи відповідним органом державної податкової служби на підставі відомостей з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи, ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 18 грудня 2002 року був зареєстрований Подільською районною державною адміністрацією м. Києва як суб'єкт підприємницької діяльності (номер запису в журналі обліку реєстраційних справ 385-8304).
Відповідач перебуває на обліку в ДПІ у Подільському районі м. Києва як платник податків.
Як встановлено у ході судового розгляду та вбачається з матеріалів справи, зокрема, довідок ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС від 02.11.2012р. № 6580/9/17-123, від 15.10.2012р. б/н, від 19.09.2012р. № 5166/9/17-123 та корінця повідомлення про запрошення до податкової інспекції від 18.10.2011р. № 19278/к/17-223, відповідачем податкова звітність до податкової інспекції не подавалася починаючи з 2007 року та по теперішній час.
Таким чином, строк, упродовж якого відповідач не подає звітність до податкового органу, перевищує один рік.
Відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»від 15.05.2003р. № 755-ІV (в редакція на момент розгляду справи) підставами для постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця є, в тому числі, неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.
Підпунктом 20.1.12 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання.
Згідно з пунктом 8.6. Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 19.02.1998р. № 80 (в редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 17.11.1998р. № 552), (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) якщо платник податків не має заборгованості перед бюджетом, та у разі неподання протягом року в органи державної податкової служби податкових декларацій, документів податкової звітності, керівник органу державної податкової служби приймає рішення у вигляді розпорядження відносно платника податків - про звернення до суду або господарського суду із заявою (позовною заявою) про постановлення судового рішення про припинення юридичної особи чи підприємницької фізичної особи - підприємця.
Пунктом 11.10 Розділу ХІ (Порядок зняття з обліку платників податків в органах державної податкової служби) Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010р. № 979, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 грудня 2010 року за № 1439/18734, якщо платник податків не має заборгованості перед бюджетом та у разі неподання протягом одного року в органи державної податкової служби податкових декларацій, документів податкової звітності, то керівник органу державної податкової служби приймає рішення у вигляді розпорядження відносно платника податків - про звернення до суду або господарського суду із заявою (позовною заявою) про винесення судового рішення щодо припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, відміни державної реєстрації припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи.
Відповідно до довідок ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС від 02.11.2012р. № 6580/9/17-123, від 15.10.2012р. б/н, від 19.09.2012р. № 5166/9/17-123 у відповідача відсутня заборгованість перед бюджетом.
Отже, враховуючи неподання відповідачем більше року органам державної податкової служби документів фінансової звітності, відсутність у відповідача податкової заборгованості, а також право органів державної податкової служби на звернення до суду з заявою (позовною заявою) про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, суд задовольняє позовні вимоги.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»від 15.05.2003р. № 755-ІV (в редакції на момент розгляду справи) суд, який постановив рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, у тому числі рішення про визнання фізичної особи - підприємця недієздатною або про обмеження її цивільної дієздатності, в день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцем реєстрації фізичної особи - підприємця для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 1832, ст. 186, ст. 254, ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби задовольнити повністю.
2. Припинити підприємницьку діяльність Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання: 04123, АДРЕСА_1).
3. Копію постанови, у день набрання постановою законної сили, надіслати державному реєстратору Подільської районної у м. Києві державної адміністрації для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 відповідно до встановленого законом порядку.
Постанова підлягає негайному виконанню згідно з ч. 1 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.
Суддя О.В. Дегтярьова