73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
29 листопада 2012 р. Справа № 2-а-2796/12/2170
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Василяки Д.К., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Чаплинському районі Херсонської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Нова Каховка Херсонської області про стягнення заборгованості,
встановив:
Управління Пенсійного фонду України в Чаплинському районі Херсонської області (надалі - позивач або УПФУ) звернулось до суду з позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Нова Каховка Херсонської області (надалі - відповідач або ФСС), в якому просить стягнути з відповідача витрати пов'язані з виплатою пенсії по інвалідності, а саме: виплати щомісячної державної адресної допомоги з січня по березень 2012 року включно з витратами на доставку на загальну суму 2504,46 грн.
Сторони в судове засідання не з'явились, однак від них надійшли заяви про розгляд справи в порядку письмового провадження. У зв'язку з цим, відповідно до ч.4 ст.122 КАС України суд вирішив судовий розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до змісту позову УПФУ свої вимоги обґрунтувало наступним: на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 року, №265 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян" (далі - Постанова №265) УПФУ виплачена адресна допомога одержувачам пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з січня 2012 року по березень 2012 року на загальну суму 2504,46 грн. (в т.ч. адресна допомога та витрати на її доставку). Вважає, що відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 року, №1105-ХІV (далі - Закон №1105) та Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого спільною постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.04.2003 року №5-4/4 (далі - Порядок №5-4/4) ФСС зобов'язаний зазначені кошти відшкодувати УПФУ у повному обсязі. УПФУ за період з січня 2012 року по березень 2012 року, згідно актів щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, виплачено пенсій зазначеної категорії у сумі 2504,46 грн., які не прийняті до заліку та відповідно не відшкодовані ФСС.
Вищезазначена сума коштів складається із суми 2504,46 грн., яка є виплатою пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, особам, які отримали травми на території держав колишнього СРСР. Однак, ФСС відмовляється відшкодовувати зазначені кошти, що обумовило звернення до суду.
Відповідач заперечив, мотивуючи свою позицію наступним - страхування від нещасного випадку є самостійним видом загальнообов'язкового державного соціального страхування, за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоров'я громадян у процесі їх трудової діяльності. Відповідно до ст.21 Закону №1105 ФСС зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я; в тому числі пенсії по інвалідності від трудового каліцтва або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника з цих причин, при настанні страхового випадку. Державна адресна допомога, яка передбачена Постановою №265 не є відшкодуванням пенсії у розумінні ст.ст.21.28 Закону №1105 та не є страховою виплатою.
Одним із основних принципів страхування від нещасного випадку є цільове використання коштів. Відповідно до ст. 46 Закону №1105 кошти на здійснення страхування від нещасного випадку не формуються за рахунок Державного бюджету України, не включаються до його складу та використовуються виключно за їх прямим призначенням. Зважаючи на особливості фінансування страхування від нещасного випадку, виключно цільове використання цих коштів, та враховуючи те, що витрати з виплати та доставку пенсії по інвалідності як окремий вид соціальної допомоги не входить до складу розміру пенсії по інвалідності та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, ФСС не може нести витрати та виплату державної адресної допомоги. Вказує на відсутність законодавчо встановлених підстав для відшкодування ФСС потерпілим шкоди, вчиненої внаслідок нещасного випадку на виробництві на території колишнього СРСР.
Дослідивши наявні у справі матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору, суд приходить до наступного: постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.04.2003 року №5-4/4 затверджено відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (далі по тексту Порядок №5-4/4). Даним Порядком №5-4/4 визначено механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які призначені особам, що застраховані згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 року, №1105-ХІV (далі по тексту Закон №1105), у тому числі добровільно застраховані, до досягнення ними встановленого законодавством пенсійного віку та припинення ними трудової діяльності.
В основу цього механізму покладено проведення щомісячних звірок витрат на відповідні виплати до 10 числа, наступного за звітним, територіальним підрозділами зазначених фондів. Акти звірок подаються головному управлінню Пенсійного фонду та управлінню виконавчої дирекції ФСС у Автономній республіки Крим, областях, які узагальнюють та узгоджують довідку про відшкодування відповідних витрат та до 20 числа, наступного за звітним, подають її Пенсійному фонду України та ФСС. Саме ця довідка, є підставою для перерахування ФСС відповідних коштів Пенсійному фонду України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 року, №265 «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян» (далі по тексту Постанова №265), запроваджена щомісячна державна адресна допомога, яка сплачується у разі, коли розмір пенсії не досягає певного відсотка прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до п. 4 Порядку №5-4/4 ФСС проводить відшкодування Пенсійному Фонду України: сум основного розміру пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття, якщо така надавалась пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію; сума індексації, нарахована на основний розмір пенсій та щомісячну цільову грошову допомогу в межах встановленого прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення; сум витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій; витрати на поховання страхувальнику або сім'ї застрахованого чи іншій особі, яка здійснювала поховання у разі смерті потерпілого, що настала за обставин, з яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, та який отримував вищезазначену пенсію.
Зазначений перелік сум, які підлягають відшкодуванню ФСС до УПФУ відповідно до Порядку №5-4/4 ФСС є виключним і не підлягає розширеному тлумаченню. Адресна допомога як окремий вид соціальної допомоги не входить до складу розміру пенсії по інвалідності та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Тобто, аналізуючи викладене та враховуючи, що до переліку сум які відповідно до Порядку №5-4/4 підлягають відшкодуванню щомісячна адресна допомога не входить, суд, приходить до висновку, що у ФСС на підставі зазначеного Порядку відсутні законні підстави для відшкодування сум УПФУ.
Крім того, суд зазначає, що без усякого сумніву Порядок №5-4/4 визначає виключно механізм відшкодування на централізованому рівні, питання механізму відшкодування на регіональному рівні ним не врегульовано.
Стаття 21 Закону №1105 містить перелік виплат, які здійснюються та відшкодовуються ФСС, зокрема такими є:
- виплати по відшкодуванню шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, яка виплачується йому або особам, які перебували на його утриманні:
а) допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності;
б) одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого;
в) щомісяця грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого;
г) пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
д) пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
є) допомогу дитині відповідно до ст. 9 Закону №1105;
Крім цього, ФСС здійснюються виплати пов'язані з організацією поховання померлого (відшкодовується вартість пов'язаних з цим ритуальних послуг відповідно до місцевих умов); компенсації витрат виробництва при організації робочих місць для інвалідів, які не покриваються коштами від збуту виробленої продукції; надання інвалідам разової грошової допомоги у разі невідкладної потреби.
З огляду на таке, щомісячна адресна допомога, яка призначена на підставі Постанови №265 не входить до переліку виплат, які здійснюються та відшкодовуються ФСС.
Відповідно до п. 4 Постанови №265 виплата щомісячної державної адресної допомоги, передбаченої цією постановою, здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога. Однак даною постановою не передбачено обов'язку ФСС відшкодовувати УПФУ витрати по сплаті вказаних виплат.
Таким чином, аналізуючи викладене, суд, прийшов до висновку, що чинним законодавством України не передбачено обов'язок ФСС відшкодовувати УПФУ суми щомісячної державної адресної допомоги призначеної та виплаченої на підставі Постанови №265.
При цьому, суд зазначає, що відповідно до п. 4 Порядку №5-4/4 ФСС проводить відшкодування Пенсійному Фонду України, в тому числі, але виключно, сум витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій. Судом встановлено, що до переліку «вищезазначених пенсій» не входить державна адресна допомога призначена та виплачена відповідно до Постанови №265.
Таким чином, суд вважає, що ФСС немає законних підстав відшкодовувати УПФУ витрати на доставку пенсії, які виникли внаслідок доставки щомісячної державної адресної допомоги призначеної та виплаченої відповідно до Постанови №265.
Як наслідок, суд зазначає, що одним із основних принципів страхування від нещасного випадку є цільове використання коштів. Відповідно до ст. 46 Закону №1105 кошти на здійснення страхування від нещасного випадку не формуються за рахунок Державного бюджету України, не включається до його складу та використовуються виключно за їх прямим призначенням. Зважаючи на особливості фінансування страхування від нещасного випадку, виключно цільове використання цих коштів та враховуючи те, що адресна допомога як окремий вид соціальної допомоги не входить до складу розміру пенсії по інвалідності та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, ФСС не може нести витрати на виплату державної адресної допомоги.
Вказана позиція знаходить своє відображення в постанові Верховного Суду України від 06.06.2011 року по справі №27-57а11, яка прийнята за результатами розгляду заяви відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Лисянському районі Черкаської області про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, яка в силу положень ст. 244-2 КАС України є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.
При цьому, суд, враховує, що у постанові Верховного Суду України від 25.01.05 року по справі № 7/102, де останній зазначає, що УПФУ в районах, містах і районах у містах є неналежним позивачем по даній категорії справ, у зв'язку з тим, що Порядком відшкодування витрат передбачено здійснення відповідних розрахунків на централізованому рівні, тобто між ФСС та ПФУ.
Аналізуючи зазначену правову позицію, суд приходить до висновку, що всі відшкодування понесених витрат повинні погоджуватись між правлінням Пенсійного фонду України та правлінням Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
Відповідно до положень ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Зважаючи на наявні у справі докази, суд, вважає, що позивачем надано належних та допустимих доказів необхідних для задоволення позовних вимог.
В зв'язку з цим, суд прийшов до висновку, що позов управління Пенсійного фонду України в Чаплинському районі Херсонської області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України м. Нова Каховка Херсонської області про стягнення витрат пов'язаних з виплатою пенсії по інвалідності, а саме: виплати щомісячної державної адресної допомоги з січня по березень 2012 року включно з витратами на доставку на загальну суму 2504,46 грн. не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 8, 9, 12, 17, 19, 158, 159, 160-163, 167 Кодексу Адміністративного судочинства України, суд -
постановив:
У задоволенні позовних вимог - відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Василяка Д.К.
кат. 10.2.1