"22" листопада 2012 р. м. Київ К/9991/91964/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючої: Гончар Л.Я.,
Суддів: Конюшка К.В.,
Васильченко Н.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська на постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 28 вересня 2009 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська про перерахунок пенсії, -
ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська про визнання неправомірною бездіяльності та зобов'язання нарахувати та виплатити щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни за період з травня 2008 року по вересень 2009 року, мотивуючи позовні вимоги тим, що вона є дитиною війни і відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має право на отримання щомісячного підвищення пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Постановою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 28 вересня 2009 року, позов задоволено частково: визнано дії Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська неправомірними та зобов'язано здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_2 підвищення пенсії з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2009 року постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 28 вересня 2009 року змінено: зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська здійснити призначення, нарахування та виплату підвищення до пенсії позивачу як «дитині війни»у період з 01 січня 2009 року по 01 вересня 2009 року; в решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
У поданій касаційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська та відноситься до соціальної групи дітей війни.
Відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Законом України від 28.12.2007 №107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" статтю 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладено в іншій редакції, згідно з якою дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008 визнано неконституційним положення пункту 41 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", згідно з яким дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, яка, відповідно до частини четвертої статті 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", становить 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
З ухваленням Конституційним Судом України рішення про визнання неконституційними положень Закону України про Державний бюджет України на 2008 рік ці норми втрачають чинність та не підлягають застосуванню з дня ухвалення рішення про їх неконституційність.
Враховуючи положення Конституції України щодо дії нормативно-правових актів у часі, положення статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у редакції 2004 року поновили свою дію у 2008 році -з 22.05.2008, отже, право на здійснення перерахунку підвищення до пенсії у розмірах, визначених Законом України "Про соціальний захист дітей війни", мають діти війни: за 2008 -з 22.05.2008 до 31.12.2008. Відповідно, у 2008 році -з 01.01.2008 до 21.05.2008 положення закону про Державний бюджет на цей рік було чинним та підлягало виконанню.
Відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в редакції від 18.11.2004, чинній у 2009 році, дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість неї, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком. Протягом 2009 року жодних нормативно-правових актів, обмежуючих права осіб щодо нарахування соціальної допомоги як дітям війни не прийнято.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вказує на обгрунтованість висновків суду апеляційної інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову за період з 22.05.2008 по 31.12.2009.
Так само, колегія суддів вказує на обґрунтованість висновків судів першої та апеляційної інстанцій в частині застосування статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" при обчисленні надбавки до пенсії, встановленої статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Так, положення статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вказує на обґрунтованість висновків судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для часткового задоволення позову.
Доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують.
Правова оцінка встановлених обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій дана вірно, порушень норм матеріального чи процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень судами попередніх інстанції не допущено.
Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 160, 167, 220, 222, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ,-
Касаційну Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська залишити без задоволення, а постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 28 вересня 2009 року, змінену постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2009 року, та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2009 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст.ст.235-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: