29 листопада 2012 року Справа № 2а/2370/4148/2012
Черкаський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді -Гаращенка В.В.,
при секретарі -Шалько І.П.,
за участю:
представника позивача: ОСОБА_1 -за довіреністю;
представника відповідача: Дячука О.А. -за довіреністю;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом фізичної особи -підприємця ОСОБА_3 до інспекції з питань захисту прав споживачів у Черкаській області про скасування припису,
Фізична особа -підприємець ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Державної інспекції з питань захисту прав споживачів у Черкаській області, в якому просив суд скасувати припис відповідача, виданий на підставі акту перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів №000141 від 19.10.2012 року.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем на підставі наказу на проведення перевірки та скарги споживача ОСОБА_4 проведено позапланову перевірку позивача, в результаті чого складено акт та винесено припис про усунення недоліків проданої продукції, а в разі неможливості їх виправлення повернення коштів в сумі, за яку її реалізовано, проте, як стверджує позивач, припис винесено протиправно по причині, що споживачем ОСОБА_4 не пред'явлено розрахункового документу встановленого зразка щодо придбання ним продукції у позивача, а отже ні в акті ні в приписі ні в інших матеріалах не наведено належних доказів та не підтверджено порушення фізичною особою -підприємцем ОСОБА_3 прав споживача ОСОБА_4
В судовому засіданні представник позивача позов підтримала, просила його задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні, пояснивши, що відповідачем на підставі згоди Держспоживінспекції, а також заяви споживача ОСОБА_4 проведена позапланова перевірка дотримання вимог законодавства України про захист прав споживачів фізичною особою -підприємцем ОСОБА_3 За результатами вказаної перевірки складений акт, відповідно до якого зафіксовані порушення ч. 1 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів», тим самим припис винесено правомірно, оскільки факт реалізації продукції споживачу встановлено на підставі виданого позивачем громадянину ОСОБА_4 рахунку-фактури №СФ-00015 від 03.08.2012 року на суму 19787 грн. 96 коп., доставкою на об'єкт покупця товару неналежної якості, та тим, що в торгівельному приміщенні позивача знаходились недопоставлені комплектуючі придбаної ОСОБА_4 продукції.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, в т.ч. за показами свідків суд дійшов наступного.
Судом встановлено, що на виконання повноважень, наданих ст. 26 Закону України «Про захист прав споживачів»працівниками відповідача 19.10.2012 року на підставі направлення №199 від 17.10.2012 року проведена позапланова перевірка фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 з питань дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів при реалізації продукції.
Підставою для проведення перевірки стало звернення громадянина ОСОБА_4 від 06.09.2012 року та згода Держспоживінспекції України на проведення позапланових заходів 25.09.2012 року №02/7-4030-2012.
За результатами перевірки складений акт №000141 від 19.10.2012 року, яким встановлено відмову споживачу в реалізації його прав, встановлених ч. 1 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів», в зв'язку з чим видано припис про усунення недоліків проданої продукції, металевої черепиці РЕ,RAL-8017, а в разі неможливості їх виправлення повернути кошти за вказану продукцію в тій сумі, за яку вона була придбана.
Від отримання припису та акту позивач відмовився.
Суд при вирішенні позовних вимог перевіряє чи прийнято оскаржений припис з дотриманням вимог діючого законодавства та вимог ст. 2 КАС України.
Судом встановлено, що в серпні 2012 року до позивача звернувся громадянин ОСОБА_4 з метою придбання металевої черепиці PE,RAL-8017 та комплектуючих до неї. Після проведення обмірів площі покрівлі та розрахунку необхідної кількості продукції між фізичною особою -підприємцем ОСОБА_3 та ОСОБА_4 була досягнута домовленість, що загальна вартість необхідної кількості металевої черепиці PE,RAL-8017 та комплектуючих до неї становитиме 19787 грн. 96 коп. На виконання домовленості позивачем виписано, підписано, проставлено відтиск печатки на рахунку-фактурі №СФ-00015 від 03.08.2012 року та отримано аванс в сумі 4000 грн. В свою чергу, як пояснив допитаний в якості свідка в судовому засіданні ОСОБА_4, про отримання замовленого товару він поставив свій підпис.
Крім того, свідок зазначив, що після отримання решти коштів здійснено доставку металевої черепиці за домовленою адресою, де при її розвантаженні виявлено значні пошкодження, не сумісні з використанням за призначенням. З цієї причини ОСОБА_4 звернувся до позивача з претензією усунути недоліки придбаної металевої черепиці.
В свою чергу, позивач прибув на місце розвантаження, оглянув пошкоджену продукцію, пообіцяв ОСОБА_4 усунути недоліки, проте в послідуючому з підстав відсутності розрахункового документу, складеного за формою та змістом визначеного Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», відмовився виконувати обіцяне.
Частиною 1 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів»закріплено, що у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, зокрема, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми.
ОСОБА_4 27.08.2012 року звернувся до позивача з претензією повернути сплачені кошти за придбаний товар, на що отримав відмову, яка мотивована відсутністю розрахункового документу встановлено зразка.
Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
Відповідно п. 7 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів»договір - усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція. Підтвердження вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном або іншими документами (далі - розрахунковий документ).
Отже, відповідно до зазначеної норми розрахунковим документом в межах дії Закону України «Про захист прав споживачів»та в підтвердження вчинення усної домовленості між споживачем та продавцем може бути і інший документ, в якому зазначені умови домовленості, зокрема якість, термін, ціна тощо.
За ч. 11 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів»вимоги споживача розглядаються після пред'явлення споживачем саме розрахункового документа.
Як встановлено судом, між фізичною особою -підприємцем ОСОБА_3 та ОСОБА_4 існувала домовленість, на виконання якої сторонами підписано рахунок-фактуру №СФ-00015 від 03.08.2012 року з домовленим видом, маркою, кількістю та ціною товару.
Отже, відповідно до наведених норм п. 7 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів»вказаний рахунок-фактура для споживача ОСОБА_4 є розрахунковим документом, як і для фізичної особи -підприємця ОСОБА_3, оскільки за абз. 2 ч. 11 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів»під час продажу товару продавець зобов'язаний видати споживачеві розрахунковий документ встановленої форми.
Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб'єктів господарювання та їх господарські одиниці, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Таким чином, норми Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»в частині визначення правил та обов'язків застосовуються лише до позивача як суб'єкта господарювання, тим самим не можуть використовуватись як механізм протидії захисту прав споживача, закріплених Законом України «Про захист прав споживачів».
За абз. 2 ч. 11 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів»обов'язок видати споживачеві розрахунковий документ встановленої форми, що засвідчує факт купівлі, з позначкою про дату продажу покладено саме на позивача, тим самим споживач в особі ОСОБА_4 не може нести наслідки за неналежне виконання вказаного обов'язку продавцем.
Також слід звернути увагу, що в силу ст. 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»контроль за додержанням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), здійснюють органи державної податкової служби України, а не відповідач.
Судом встановлено, що з причини відмови в задоволенні його претензії ОСОБА_4 із заявою від 06.09.2012 року звернувся до відповідача з проханням захистити його права споживача, передбачені ч. 1 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів».
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів»споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на захист своїх прав державою, належну якість продукції та обслуговування, звернення до суду та інших уповноважених органів державної влади за захистом порушених прав.
В свою чергу ч. 1 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів»закріплює права споживача у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків шляхом пропорційного зменшення ціни, безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк відшкодування витрат на усунення недоліків товару, а у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми, заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявного у продавця (виробника) товару.
Суд звертає увагу, що ні під час розгляду претензії ОСОБА_4, ні під час проведеної перевірки, ні в судовому засіданні представником позивача не доведено суду відсутності вчиненого правочину між фізичною особою -підприємцем ОСОБА_3 та ОСОБА_4 щодо придбання у позивача металевої черепиці та комплектуючих до неї, чи спростування факту транспортування та вивантаження придбаного товару, чи спростування факту виявленого пошкодження, про що зазначає і відповідач, отже в силу ч. 3 ст. 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»підставами для здійснення позапланових заходів є звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення.
Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення державного нагляду (контролю).
В ході проведення позапланового заходу відповідачем встановлено факт укладення правочину між фізичною особою -підприємцем ОСОБА_3 та ОСОБА_4, зокрема, на підставі рахунку-фактури №СФ-00015 від 03.08.2012 року, при цьому доказу доставки на об'єкт покупця товару належної якості позивачем не надано, крім того, позивач не заперечував, що в його торгівельному приміщенні знаходились недопоставлені комплектуючі придбаної ОСОБА_4 продукції.
Відповідно до ч. 8 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
В силу ч. 1 ст. 8 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право надавати (надсилати) суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про захист прав споживачів»спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в областях здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право давати суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про припинення порушень прав споживачів.
Оскарженим приписом зобов'язано здійснити безкоштовний ремонт металевої черепиці PE,RAL-8017 або в інший спосіб усунути недоліки зазначеної продукції, а в разі неможливості їх виправлення, повернути кошти покупцю за вказану продукцію в тій сумі, за яку вона була придбана.
Таким чином, суд дійшов висновку, що мета вказаного припису направлена на захист прав споживача ОСОБА_4, його зміст викладений в межах та у спосіб послідовності дії, визначених ч. 1 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів», для вчинення продавцем.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.
Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи те, що факт укладення правочину між фізичною особою -підприємцем ОСОБА_3 та ОСОБА_4 встановлено перевіркою та не спростовано позивачем, а відповідачем вчинено дії щодо захисту прав споживача закріплених ч. 1 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів», тому суд дійшов висновку, що суб'єкт владних повноважень довів правомірності своїх дії та прийнятого спірного рішення, отже у задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 17, 86, 94, 159, 162, 163, 254 КАС України, суд -
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а в разі проголошення судом вступної та резолютивної частини постанови апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 05 грудня 2012 року.
Суддя В.В. Гаращенко