Категорія №11.5
Іменем України
23 листопада 2012 року Справа № 2а/1270/9004/2012
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Захарової О.В.,
за участю секретаря: Білоконя Д.І.,
представників сторін:
від позивача: Кабальниченко О.В. (довіреність від 18.01.2012 №517/08-52),
від відповідача: Овчинников О.В. (довіреність від 01.01.2012),
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Луганську справу за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в м.Алчевську Луганської області до Відділу державної виконавчої служби Алчевського міського управління юстиції про визнання бездіяльності протиправною, -
16 листопада 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов (далі - УПФУ в м.Алчевську) до Відділу державної виконавчої служби Алчевського міського управління юстиції (далі - ВДВС Алчевського МУЮ) про визнання бездіяльності протиправною, в обґрунтування якого позивач зазначив наступне.
Постановою від 12.08.2011 відкрито виконавче провадження з примусового виконання постанови УПФУ в м.Алчевську Луганської області від 01.06.2011 по справі №21 про адміністративне правопорушення про стягнення з ОСОБА_3 штрафу в розмірі 680,00 грн.
При ознайомленні зі станом реалізації виконавчих проваджень встановлено, що державним виконавцем дій, які підтверджують примусове виконання виконавчих документів не здійснено. Державним виконавцем надіслано запити на виявлення автомобільного транспорту та нерухомого майна, що належить боржнику на праві власності, але відповіді не отримано. З моменту перебування виконавчих документів у відділі державної виконавчої служби державним виконавцем не проведено заходів щодо виявлення та звернення стягнення на кошти та інше майно боржника, відповідно до ст. 52 Закону №2677, якою передбачено звернення стягнення в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувана, стягнення звертається на належне боржнику інше майно. Позивач зазначає, що відповідачем належним чином не проводяться заходи щодо виявлення майна, яке належить боржнику, та на яке можливе звернення стягнення в рахунок погашення боргу. Державним виконавцем не вживаються дієві заходи, встановлені Законом №2677 та Інструкцією про проведення виконавчих дій, щодо примусового виконання вищезазначеного виконавчого документу. Протягом строку перебування на примусовому виконанні з дня відкриття виконавчого провадження державним виконавцем не проведено всіх необхідних дій, пов'язаних з примусовим виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення та перерахуванню суми боргу на рахунок управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську.
На підставі вищевикладеного позивач просив визнати бездіяльність посадової особи ВДВС Алчевського МУЮ у невиконанні постанови про накладення адміністративного стягнення №21 від 01.06.2011 та зобов'язання провести виконавчі дії.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним в позові, просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, надав заперечення на позовну заяву, зазначив що бездіяльність ВДВС Алчевського МУЮ відсутня, оскільки державним виконавцем проводились всі необхідні дії з примусового виконання постанови УПФУ в м.Алчевську, передбачені Законом України «Про виконавче провадження». Просив у задоволенні позову відмовити повністю.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наявних у матеріалах справи доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до наступного.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України від 21 квітня 1999 року №606-ХІV «Про виконавче провадження» (далі посилання на норми Закону України від 21 квітня 1999 року №606-ХІV «Про виконавче провадження» наводяться в редакції Закону України від 04 листопада 2010 року №2677-VI «Про внесення змін до Закону України «Про виконавче провадження» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)»).
Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення) (стаття 1 Закону №606).
Відповідно до статті 1 Закону України від 24 березня 1998 року №202/98-ВР «Про державну виконавчу службу» завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.
У відповідності із статтею 17 Закону №606, примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою, зокрема, рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу.
Частиною 1 статті 11 Закону №606 встановлено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з частиною 2 статті 11 Закону №606 встановлено, що державний виконавець:
- здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом;
- надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження;
- розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання;
- заявляє в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом;
- роз'яснює сторонам їхні права і обов'язки.
Права державного виконавця у процесі здійснення виконавчого провадження регулюються частиною 3 статті 11 Закону №606.
Відповідно до статті 27 Закону №606, у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.
Заходами примусового виконання рішень згідно із статтею 32 Закону №606 є: 1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням.
Судом встановлено, що на примусовому виконанні у ВДВС Алчевського МУЮ знаходиться виконавче провадження №28133473 з примусового виконання постанови УПФУ в м.Алчевську Луганської області від 01.06.2011 по справі №21 про адміністративне правопорушення про стягнення з ОСОБА_3 штрафу в розмірі 680,00 грн.
Оглядом зазначених матеріалів виконавчого провадження судом встановлено наступне.
08 серпня 2011 року до ВДВС Алчевського МУЮ надійшла заява УПФУ в м.Алчевську про відкриття виконавчого провадження за постановою УПФУ в м.Алчевську Луганської області від 01.06.2011 по справі №21 про адміністративне правопорушення про стягнення з ОСОБА_3 штрафу в розмірі 680,00 грн.
12 серпня 2011 року постановою державного виконавця відкрито провадження з виконання зазначеної постанови ВП №28133473 (а.с. 16).
З метою примусового виконання виконавчого провадження №28133473, 02 вересня 2011 року відповідачем надіслані запити до обліково-реєстраційних установ щодо реєстрації за боржником ОСОБА_3 рухомого та нерухомого майна (а.с. 19).
Актом державного виконавця від 23 вересня 2011 року при виході за адресою боржника встановлено, що за вказаною у виконавчому документі адресою боржник двері не відчинив, був залишений виклик (а.с. 21).
13 листопада 2011 року відповідачем був надісланий запит до СБП «Берізка» про надання інформації щодо наявності трудових правовідносин з ОСОБА_3 (а.с. 22).
24 січня 2012 року на адресу ВДВС Алчевського МУЮ від ВРЕР м.Алчевська надійшла відповідь про наявність у ОСОБА_3 рухомого майна - автотранспортного засобу, який зареєстрований за боржником на праві власності (а.с.20).
Актом державного виконавця від 30 травня 2012 року при виході за адресою боржника встановлено, що за вказаною у виконавчому документі адресою боржник двері не відчинив, був залишений виклик (а.с. 23).
11 травня 2012 року державним виконавцем винесена постанова про звернення стягнення на заробітну плату боржника ОСОБА_3, який працює у СБП «Берізка», шляхом утримання коштів у розмірі 20% до погашення боргу в сумі 680,00 грн. (а.с. 24).
03 вересня 2012 року державним виконавцем винесена постанова про накладення арешту на автотранспортний засіб, який належить ОСОБА_3 на праві власності (а.с. 17).
03 вересня 2012 року державним виконавцем також винесена постанова про оголошення у розшук майна боржника - автотранспортного засобу (а.с. 18).
Вищевикладене свідчить про те, що державним виконавцем ВДВС Алчевського МУЮ у виконавчому провадженні №28133473 з примусового виконання постанови УПФУ в м.Алчевську Луганської області від 01.06.2011 по справі №21 про адміністративне правопорушення про стягнення з ОСОБА_3 штрафу в розмірі 680,00 грн. вживаються заходи примусового виконання рішення, передбачені Законом №606, що свідчить про відсутність бездіяльності ВДВС Алчевського МУЮ, оскільки бездіяльність суб'єкта владних повноважень - це пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод та інтересів фізичної чи юридичної особи.
З огляду на викладене, суд вважає необґрунтованими вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльності ВДВС Алчевського МУЮ по примусовому виконанню постанови УПФУ в м.Алчевську Луганської області від 01.06.2011 по справі №21 про адміністративне правопорушення про стягнення з ОСОБА_3 штрафу в розмірі 680,00 грн.
Таким чином, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову повністю.
На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 23 листопада 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 28 листопада 2012 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову управління Пенсійного фонду України в м.Алчевську Луганської області до Відділу державної виконавчої служби Алчевського міського управління юстиції про визнання бездіяльності протиправною, відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 28 листопада 2012 року.
Суддя О.В. Захарова