Справа № 2-а/1970/3201/12
"02" жовтня 2012 р. м. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Крапівницької Н.Л.
секретаря с/з Костецької Н.Т.,
за участю сторін:
позивача Франчук М.М.,
відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі справу
за адміністративним позовом Тернопільського міськрайонного центру зайнятості Тернопільської області - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, що діє від імені Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття
до ОСОБА_3
про повернення допомоги по безробіттю в сумі 3687,16 грн., суд, -
Тернопільський міськрайонний центр зайнятості Тернопільської області - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, що діє від імені Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_3 про повернення допомоги по безробіттю в сумі 3687,16 грн.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з мотивів, викладених у позовній заяві та просить позов задовольнити.
Представник позивача в обґрунтування своїх позовних вимог надав пояснення і посилається на те, що на підставі проведеної перевірки встановлено, що ОСОБА_3 одночасно, перебуваючи на обліку в Тернопільському міськрайонному центрі зайнятості, працювала у ДП «Цептер Інтернаціональ Україна»згідно цивільно-правового договору. Оскільки, відповідно до ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення», ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», та п.6.14 «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницькою діяльністю», право на отримання допомоги по безробіттю мають лише незаняті (безробітні) особи, тому допомога отримана внаслідок обману або зловживання особою своїми правами, підлягає поверненню до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі Фонд). Таким чином, сума допомоги по безробіттю в розмірі 3687,16 грн., виплачена ОСОБА_3 ТМЦЗ підлягає поверненню до Фонду.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, пояснивши, що дійсно вона укладала цивільно-правову угоду ДП «Цептер Інтернаціональ Україна»в грудні 2009 року, а кошти, які вона отримала від даного підприємства були за роботу, яку нею проведено ще в 2009 році. На момент отримання статусу безробітної і перебування на обліку у центрі зайнятості, ОСОБА_3 ні на яких роботах задіяна не була.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача, відповідача дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Страхування громадян на випадок безробіття є окремим видом загальнообов'язкового державного соціального страхування і здійснюється на підставі Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02.03.2000р. № 1533-ІІІ (далі Закон України) Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування України в особі виконавчих дирекцій Фонду, функції яких згідно ст. 12 Закону України виконують органи державної служби зайнятості.
У відповідності до ст. 1 Закону України об'єктом страхування на випадок безробіття є страховий випадок, із настанням якого у застрахованої особи виникає право на отримання матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг, передбачених ст. 7 цього Закону.
На підставі ст.2 Закону України «Про зайнятість населення»безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані в державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 за сприянням у працевлаштуванні, звернулася 21 липня 2011 року у Тернопільський міськрайонний центр зайнятості та 28 липня 2011 року отримала статус безробітного з виплатою допомоги по безробіттю.
В ході виконання «Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним», затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України 13.02.2009 р. № 60/62, постановою правління Пенсійного фонду України 13.02.2009 р. № 7-1 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 березня 2009 р. за № 232/16248 в результаті опрацьованих даних Державної Податкової Інспекції України про доходи осіб встановлено, що ОСОБА_3 одночасно, перебуваючи на обліку в Тернопільському міськрайонному центрі зайнятості з 28.07.2011р. по 27.12.2011р., працювала у ДП «Цептер Інтернаціональ Україна».
Як видно з матеріалів справи, 26 грудня 2009 року між ОСОБА_3 та ДП «Цептер Інтернаціональ Україна»укладено договір № С8L-741226 про надання нею послуг у вільний час від основної роботи.
Відповідно до ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»особи зареєстровані як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг внаслідок умисного невиконання своїх обов'язків стягується з цієї особи.
Таким чином, ОСОБА_3 відноситься до категорії громадян зайнятого населення і не підпадає під категорію безробітного, згідно ст.1 ст.2 Закону України «Про зайнятість населення».
На підставі вищенаведеного, директором Тернопільського міськрайонного центру зайнятості видано наказ від 08.08.2012 року №НТ120818, надіслано претензію від 09.08.2012р. №08/4167 про повернення коштів в сумі 3687,16 грн., виплачених як допомогу по безробіттю, на користь Тернопільського міськрайонного центру зайнятості. Але, кошти відповідачем на час розгляду справи в добровільному порядку не відшкодовані. Згідно п.1 п.20 Постанови Кабінету Міністрів №219 від 14.02.2007 року - громадяни, зареєстровані як такі, що шукають роботу, та безробітні, знімаються з обліку з дня працевлаштування, в тому числі на сезонні або загальнодержавні оплачувані громадські роботи, державної реєстрації фізичної особи - підприємця, укладення цивільно-правового договору, предметом якого є діяльність, спрямована на виконання власними силами робіт, надання послуг. При цьому в картці робиться запис про прийняття на роботу, зазначаються дата і номер наказу, дата видачі та номер реєстраційного свідоцтва, дата укладення цивільно-правового договору
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення», ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»та п.6.14 «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі, одноразової її виплати для організації безробітним підприємницькою діяльністю» затвердженим наказом Мінпраці та соціальної політики України від 20.11.2000р. №307, право на отримання допомоги по безробіттю мають лише незаняті (безробітні) особи, тому допомога отримана внаслідок обману або зловживання особою своїми правами, підлягає поверненню до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
За наведених обставин, суд переходить до переконання, що позовні вимоги підтверджені та допустимими доказами і підлягають до задоволення повністю.
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 (АДРЕСА_1) на користь Тернопільського міськрайонного центру зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (м. Тернопіль, вул. Текстильна, 1-б) допомогу по безробіттю в сумі 3687,16 грн. (три тисячі шістсот вісімдесят сім гривень 16 коп.).
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд, шляхом подачі в 10-ти денний строк, з дня її проголошення, апеляційної скарги у порядок і строки, передбачені статтями 186 і 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду набирає законної сили в порядку ст. 254 КАС України.
Головуючий суддя Крапiвницька Н.Л.
копія вірна
Суддя Крапiвницька Н.Л.