про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
06 грудня 2012 рокум. ПолтаваСправа №2а-1670/7547/12
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Петрова Л.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Лохвицького районного відділу Управління Міністерства Внутрішніх Справ України в Полтавській області про визнання рішення про відмову у порушенні кримінальної справи незаконним, скасування постанови про відмову у порушенні кримінальної справи, зобов'язання вчинити дії,
03 грудня 2012 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Лохвицького районного відділу Управління Міністерства Внутрішніх Справ України в Полтавській області про визнання рішення про відмову у порушенні кримінальної справи таким, що порушує законні права та інтереси; скасування постанови про відмову у порушенні кримінальної справи від 06 червня 2012 року за ознаками злочину, передбаченого пунктом 1 статті 185 Кримінального кодексу України, розслідування якого доручити Лохвицькому районному відділу Управління Міністерства Внутрішніх Справ України в Полтавській області.
Відповідно до вимог статті 17 Кодексу адміністративного судочинства в порядку адміністративного судочинства розглядаються спори фізичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно - правових актів індивідуальної дії) дій чи бездіяльності.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження /частини перша, друга статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України/.
Пунктом 2 частини третьої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи, що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.
З позовної заяви вбачається, що позивач неодноразово звертався до Лохвицького районного відділу Управління Міністерства Внутрішніх Справ України в Полтавській області із зверненнями про вчинення злочину невідомими особами (звернення від 19 червня 2012 року, від 26 липня 2012 року, від 24 вересня 2012 року).
Однак, на думку позивача, необхідні процесуальні дії щодо проведення перевірок по заявах про злочин, працівниками органів внутрішніх справ проведені не були. Натомість, за результатами звернення, були винесені рішення про відмову у порушенні кримінальної справи.
Тобто, фактичним предметом позовних вимог ОСОБА_1 є визнання незаконними дій територіальних органів Міністерства Внутрішніх Справ України під час розгляду звернень особи про злочин.
Порядок оскарження зазначених дій та рішень працівників органів внутрішніх справ встановлений Кримінально-процесуальним кодексом України.
Кримінальним процесуальним кодексом України визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
В рішенні від 23 травня 2001 року №6-рп/2001 у справі № 1-17/2001 (справа щодо конституційності статті 248-3 ЦПК України) Конституційний Суд України зазначив, що кримінальне судочинство - це врегульований нормами Кримінально-процесуального кодексу України порядок діяльності органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду (судді) щодо порушення, розслідування, розгляду і вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу - підозрюваних, обвинувачених, підсудних, потерпілих, цивільних позивачів і відповідачів, їх представників та інших осіб з метою захисту своїх конституційних прав, свобод та законних інтересів. Захист прав і свобод людини не може бути надійним без надання їй можливості при розслідуванні кримінальної справи оскаржити до суду окремі процесуальні акти, дії чи бездіяльність органів дізнання, попереднього слідства і прокуратури. Але таке оскарження може здійснюватись у порядку, встановленому Кримінально-процесуальним кодексом України, оскільки діяльність посадових осіб, як і діяльність суду, має свої особливості і не належить до сфери управлінської. Положення статті 55 Конституції України щодо можливості громадянина звернутись за захистом своїх прав і свобод однаково стосується можливості судового оскарження актів, дій чи бездіяльності посадових осіб органів дізнання, попереднього слідства і прокуратури, оскільки ними можуть порушуватись його права і свободи. Недосконалість інституту судового контролю за досудовим слідством не може бути перепоною для оскарження актів, дій чи бездіяльності посадових осіб зазначених органів.
Крім того, захист прав позивача в обраний ним спосіб, з урахуванням обов'язковості дотримання вимог частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, вимагає від адміністративного суду, до якого надійшла позовна заява, перевірити: чи містить звернення викладення ознак певного суспільно-небезпечного діяння, встановленого Кримінальним кодексом України; чи відповідає заява вимогам Кримінально-процесуального кодексу України; чи дотримано відповідачем інших приписів, встановлених Кримінально-процесуальним кодексом України.
Адміністративний суд не має повноважень на здійснення такої перевірки, як і механізмів відновлення порушених в рамках кримінального процесу прав, оскільки, згідно з пунктом 2 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи, що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.
Згідно частини першої статті 24 Кримінального процесуального кодексу України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Отже, спірні правовідносини, які виникли між органами внутрішніх справ та позивачем, не є адміністративним спором, оскільки районний відділ у даному випадку законодавчо не уповноважений владно керувати поведінкою позивача, не приймав щодо нього обов'язкових для виконання рішень, а його повноваження щодо порядку прийняття заяв і повідомлень про злочини та їх розгляду регламентовані Кримінально-процесуальним кодексом України.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
З огляду на зазначене, цей спір не відноситься до компетенції адміністративних судів і не може бути розглянутий за правилами Кодексу адміністративного судочинства України, натомість, підлягає вирішенню згідно норм Кримінально-процесуального кодексу України.
Згідно пункту 3 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду у разі відмови у відкритті провадження у справі.
На підставі викладеного, керуючись статтями 109, 165 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Лохвицького районного відділу Управління Міністерства Внутрішніх Справ України в Полтавській області про визнання рішення про відмову у порушенні кримінальної справи незаконним, скасування постанови про відмову у порушенні кримінальної справи, зобов'язання вчинити дії.
Повернути ОСОБА_1 з Державного бюджету України сплачену згідно квитанції від 29 листопада 2012 року №7153.387.1 суму судового збору в розмірі 32,19 грн. /тридцять дві гривні дев'ятнадцять копійок/.
Копію ухвали направити позивачеві разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали з одночасним поданням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Суддя Л.М. Петрова