Справа № 1570/6274/2012
03 грудня 2012 року
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бутенко А.В.,
за участю секретаря - Рачкова О.І.,
за участю сторін:
представник позивача - Дембновецький О.К. ( за довіреністю)
представник відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Грейн Експо»до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
З позовом до суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Грейн Експо»до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії .
У судовому засіданні 03.12.2012 року представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби при формуванні в акті позапланової невиїзної перевірки №147/22-1 від 16.05.2012 року висновків щодо порушень податкового законодавства та відсутності у ТОВ «Грейн Експо»об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів з 01.01.2012 року по 31.01.2012 року та зобов'язати відповідача поновити всі показники декларації ТОВ «Грейн Експо»на додану вартість за січень 2012 року (а.с.215)
Представник позивача підтримав уточнені позовні вимоги у повному обсязі, зіславшись на обставини зазначені у позові (а.с.3-11). В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що оскаржувані дії вчинені відповідачем незаконно, з порушенням вимог чинного законодавства, а також без з'ясування фактичних обставин, а тому є протиправними. Так, про проведені перевірки товариства не було досліджено перевіряючими усю первинну документацію, висновки зроблені на припущеннях, чим порушено норми чинного податкового законодавства України.
Відповідач або його представник у судові засідання 13.11.2012 року, 28.11.2012 року та 03.12.2012 року не з'являлись, хоча були належним чином повідомлені про час та місце слухання справи (а.с.211,212,216), заперечень не надали, а тому на підставі положень ст. 128 КАС України справа слухалась за їх відсутності за наявними в матеріалах справи доказами.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Грейн Експо»зареєстровано Виконавчим комітетом Одеської міської ради, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.18-19). На податковому обліку товариство перебуває у ДПІ у Суворовському районі м. Одеси Одеської області ДПС з 27.05.2011року (а.с.20).
Відповідно до матеріалів справи, державною податковою інспекцією у Суворовському районі м. Одеси Одеської області ДПС 16.05.2012 року проведено позапланову невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Грейн Експо»щодо взаємовідносин із платниками податків-постачальниками та покупцями за період з 01.01.2012 року по 31.01.2012 року.
Відповідачем за результатами позапланової невиїзної перевірки складено Акт №147/22-1 від 16.05.2012 року (а.с.38-44), в якому зроблено висновок, що перевіркою встановлено порушення ТОВ «Грейн Експо»вимог: п.185.1 ст.185, п.п. а) п.187.1 ст.187, п.188.1 ст188, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року зі змінами та доповненнями, встановлено відсутність у TOB «Грейн Експо»об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період з 01.01.2012 року по 31.01.2012 року, які підпадають під визначення ст.185, ст.187, ст.188, ст.198 Податкового кодексу України, та викладені припущення щодо можливого визначення TOB «ГРЕЙН ЕКСПО»ймовірною «податковою ямою»(а.с.44).
Оцінюючи дії суб'єкта владних повноважень при формуванні в акті позапланової невиїзної перевірки №147/22-1 від 16.05.2012 року висновків щодо порушень податкового законодавства та відсутності у ТОВ «Грейн Експо»об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів з 01.01.2012 року по 31.01.2012 року, суд виходить з приписів ч.3 ст.2 КАС України та доходить до висновку про їх протиправність та задоволення позовних вимог ТОВ «Грейн Експо»з наступних підстав.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи правову оцінку діям відповідача щодо формування в акті позапланової невиїзної перевірки №147/22-1 від 16.05.2012 року висновків щодо порушень податкового законодавства та відсутності у ТОВ «Грейн Експо»об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів з 01.01.2012 року по 31.01.2012 року, суд зазначає наступне.
Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 ст.14 Податкового кодексу України передбачено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Відповідно до підпунктів 14.1.191, 14.1.202 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, . постачання товарів - будь-яка передача права на розпорядження товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду. Продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.
Пунктом 198.1 ст.198 Податкового кодексу України встановлено, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Відповідно до п.198.2 ст.198 цього ж Кодексу передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно з п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Пунктом 198.6 ст.198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
З аналізу зазначених норм законодавства, суд вважає зазначити, що право на податковий кредит виникає при наявності одночасно двох обов'язкових умов: за умови придбання товарів (послуг) чи основних фондів з метою їх подальшого використання у власній господарській діяльності та при наявності податкової накладної, оформленої відповідно до вимог Кодексу. При цьому, право на податковий кредит залежить від того, чи відбувся факт придбання товару або оплати за нього.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Грейн Експо»у листопаді та січні 2012 року укладено Договори з постачальниками сільгосппродукції, та згідно відповідних Специфікацій до цих договорів отримано визначену продукцію: за договором із TOB «РОС-АГРО»№ 1111РГ від 11.11.2011 року та специфікацією с/г продукції № 6 від 25.01.2012 року; за договором із TOB «Ліон»№ 0301ЛГ від 03.01.2012 року та специфікацією с/г продукції №1 від 03.01.2012 року; за договором із TOB «Інтерагро-Союз»№ 1201ГИ від 12.01.2012 року та специфікацією с/г продукції № 1 від 12.01.2012 року; за договором із ПП «Еврокомершл Україна»№ 1901ЕГ від 19.01.2012 року та специфікаціями с/г продукції № 1 від 19.01.2012 року, № 2 від 23.01.2012 року, № 3 від 25.01.2012 року; за договором із ПП «Інтеренергобуд»№ 2001ІГ від 20.01.2012 року та специфікаціями с/г продукції № 1 від 22.01.2012 року, № 2 від 23.01.2012 року; за договором із ПП «САТІС-АГРО»№ 2001СГ від 20.01.2012 року та специфікацією с/г продукції № 1 від 24.01.2012 року; за договором із TOB «КМІС ТОРГМАШ КМ»№ 2301КГ від 23.01.2012 року та специфікацією с/г продукції № 1 від 23.01.2012 року, № 2 від 25.01.2012 року; за договором із TOB «Лотіан»№ 2501ЛГ від 25.01.2012 року та специфікацією с/г продукції № 1 від 25.01.2012 року; за договором із ФОП ОСОБА_4 № 2501КГ від 25.01.2012 року та специфікацією с/г продукції №1 від 12.01.2012 р., №2 від 27.01.2012р.; за договором із TOB «ДЕСТА ЮГ»№ 2601ЛГ від 26.01.2012 року та специфікацією с/г продукції №1 від 26.01.2012 року (а.с.53-73).
Зазначені договори підписані та скріплені печатками повноважними представниками сторін, тобто договір відповідає вимогам статті 207 ЦК України.
Згідно зі ст. 207 Цивільного кодексу України, письмова форма правочину (договору) вважається такою, якщо сторони правочину підписали договір та скріпили його печатками підприємств.
Судом також встановлено, та не спростовується в самому акті перевірки, що у позивача наявні всі первинні документи, які підтверджують оплату, придбання, оприбуткування послуг (робіт), отриманих від контрагентів. При цьому всі господарські операції з контрагентами відображено в бухгалтерському та податковому обліку підприємства.
Так, вказана сільгосппродукція, поставлена за договорами згідно відповідних специфікацій, яка також оформлена на підставі Товарно-транспортних накладних та Карток обліку експортного вантажу - Приймального Акту (а.с.74-165). Крім того, факт виконання робіт за зазначеними договорами підтверджується наявними видатковими накладними.
Як зазначено представником позивача у судовому засіданні та вбачається з матеріалів справи, TOB «Грейн Експо»за період з 01.01.2012 року по 31.01.2012 року задекларовано податкового кредиту з ПДВ на суму 848 616,00 грн.
Таким чином, фактичне виконання умов Договорів сторонами оформлено первинними документами належним чином.
Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Згідно з ч.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинні документи, тобто податкові, видаткові накладні, рахунки, довіреності, акти виконаних робіт, акти прийому - передачі товарів, робіт, послуг повинні бути оформлені на паперових носіях та при наявності таких обов'язкових реквізитів: назва документа (форми); дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильності її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Суд вважає за необхідне зазначити, що надані до суду первинні документи складені у відповідності до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року, тобто відповідають вимогам чинного законодавства щодо надання документу юридичної сили і доказовості.
Також суд зазначає, що законодавче визначення поняття «первинний документ»закріплене положеннями ст. 1 «Визначення термінів» Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»N996-XIV від 16.07.1999 року, відповідно до яких первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Таким чином, весь обсяг документів, наданих позивачем у судовому засіданні, є достатнім і свідчить про реальне настання правових наслідків, що обумовлені вказаними угодами, містить усі необхідні реквізити, передбачені п.п. 1, 2 ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", у тому числі зазначено найменування продукції, об'єми постачання та суми коштів, що підлягають оплаті.
Крім цього, відповідно до підпунктів 11.1-11.6 пункту 11 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні затверджених наказом Міністерства транспорту України «Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні»від 14.10.1997 № 363 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за № 128/2568) основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні якісні сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо),, що визначається правилами перевезень зазначених вантажів. Товарно-транспортні накладні і дорожні листи вантажного автомобіля належать до документів суворої звітності, які виготовляються друкарським способом з обліковою серією та номером. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля.
З огляду на вищенаведене та виходячи з матеріалів справи, суд погоджується з твердженням представника позивача, що всупереч мотивувальної частини Акту перевірки щодо відсутності товарно-транспортних накладних, складських документів, TOB «Грейн Експо»надало у судовому засіданні товарно-транспортні накладні з усіма необхідними реквізитами та печатками місця доставки вантажу - складу державного підприємства «Херсонський морський торговельний порт», які підтверджують реальне перевезення придбаного товару та свідчать про безпідставність та необґрунтованість тверджень відповідача, викладених у Акті перевірки.
Що стосується перевірки відомостей стосовно задекларованих податкових зобов'язань TOB «Грейн Експо», суд також не погоджується з висновками відповідача щодо порушень податкового законодавства та відсутності об'єктів оподаткуванням при придбанні та продажу товарів за період з 01.01.2012 по 31.01.2012 рр., виходячи з наступного.
Так, згідно з Договором купівлі-продажу від 20.12.2011 року № 2012ГА (із додатком № 1 до цього Договору), укладеним між TOB «Грейн Експо»та TOB «Автобансервіс», продавець зобов'язаний передати у власність, а покупець прийняти в Херсонському морському торговельному порту товар (соя українського походження врожаю 2011 року, у строк не пізніше 15.02.2012 року) і оплатити протягом 50 днів з моменту його поставки (а.с.166-167).
Сторонами згідно рахунків на оплату №1 від 13.01.2012 року, №2 від 24.01.2012 року, №3 від 27.01.2012 року та № 4 від 31.01.2012 року, оформлено Податкові накладні від 13.01.2012 р., 24.01.2012 р., 27.01.2012 р. та 31.01.2012 р., а також видаткові накладні №1 від 13.01.2012 р., № 2 від 24.01.2012 р., №3 від 27.01.2012р. та №4 від 31.01.2012 р. Виконання умов вказаного договору оформлено Актами прийому-передач сої від 13.01.2012 року на суму 522 000,00 грн., від 24.01.2012 року на суму 1 322 400,00 грн., від 27.01.2012 року на суму 1 740 000,00 грн., від 31.01.2012 року на суму 1 879 200,00 грн. (а.с.169-183). На отримання відповідного товару TOB «Автобансервіс»видано уповноваженій особі - Чернявському І.В. Довіреність № ЦО-Д0000210 від 13.01.2012 року (а.с.184).
Таким чином, вказані фінансово-господарські операції оформлені належним чином складеними видатковими та податковими накладними, а сума ПДВ склала 910 600,00 грн.
З огляду на те, що TOB «Грейн Експо»придбав товар у постачальників на умовах доставки ними автомобільним транспортом до Херсонського морського торговельного порту, а згідно умов договору купівлі-продажу від 20.12.2011 року № 2012ГА товар передавався продавцем - TOB «Грейн Експо»покупцю - TOB «Автобансервіс»у цьому ж Херсонському морському торговельному порту, тому суд погоджується з твердженням представника позивача, що перевезення вантажу не здійснювалось та відповідно не складалися товарно-транспортні накладні.
Судом також встановлено, що розрахунки між сторонами за придбаний та реалізований товар проводились у строки, згідно умов укладених договорів та здійснено повністю, що підтверджується виписками по рахунку TOB «Грейн Експо»(а.с.189-192).
Враховуючи викладене, суд вважає, що висновки відповідача, викладені у Акті щодо зазначених операцій купівлі-продажу проведених з 01.01.2012 по 31.01.2012 рр. між TOB «Грейн Експо» та контрагентом-покупцем TOB «Автобансервіс»про «відсутність у своєї суті розумних економічних або інших причин (ділової мети)»- безпідставні та спростовуються документально.
Таким чином, суд дійшов висновку, що дії щодо формування відповідачем висновків в Акті про порушення позивачем податкового законодавства та відсутності у TOB «Грейн Експо»об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів за період з 01.01.2012 по 31.01.2012 рр. є протиправними та необґрунтованими.
Разом з тим, судом встановлено, що TOB «Грейн Експо»надіслано запит від 01.10.2012 року за № 10-2 щодо підстав висновків, які зроблено в Акті позапланової невиїзної перевірки від 16.05.2012 роек № 147/22-1 із проханням повідомити: - чи зменшено показники декларації TOB «ГРЕЙН ЕКСПО»на додану вартість за січень 2012 року, в частині податкового зобов'язання та податкового кредиту; - на якій підставі проведено таке зменшення відповідних показників (а.с.185) та відповіддю від 10.10.2012 року № 19337/10/22-116 (а.с.186) позивача повідомлено, що зменшення показників декларації з ПДВ в частині податкових зобов'язань та податкового кредиту відбулось на підставі Акту позапланової невиїзної перевірки від 16.05.2012 № 147/22-1.
З огляду на визнання протиправними дії Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби при формуванні в акті позапланової невиїзної перевірки №147/22-1 від 16.05.2012 року висновків щодо порушень податкового законодавства та відсутності у ТОВ «Грейн Експо»об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів з 01.01.2012 року по 31.01.2012 року, суд вважає за необхідне зобов'язати Державну податкову інспекцію у Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби поновити всі показники декларації ТОВ «Грейн Експо»на додану вартість за січень 2012 року.
Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Згідно частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 71 цього Кодексу передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно з ч.2 ст.49 КАС України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень або його представник не з'являвся у судові засідання, заперечення на позовну заяву не надав, тим самим проігнорував вимоги позовної заяви, ухвал суду. В той же час, позивачем доведено факт порушення відповідачем положень чинного податкового законодавства України.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, врахувавши ту обставину, що податковим органом проігноровано доведення правомірності своїх дій при формуванні в акті позапланової невиїзної перевірки №147/22-1 від 16.05.2012 року висновків щодо порушень податкового законодавства та відсутності у ТОВ «Грейн Експо»об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів з 01.01.2012 року по 31.01.2012 року, з урахуванням вимог встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, не виходячи за межи позовних вимог, суд дійшов висновку, що адміністративний позов ТОВ «Грейн Експо» підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2, 71, 94, 158-163 КАС України, суд
1. Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Грейн Експо»до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби задовольнити.
2. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби при формуванні в акті позапланової невиїзної перевірки №147/22-1 від 16.05.2012 року висновків щодо порушень податкового законодавства та відсутності у ТОВ «Грейн Експо»об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів з 01.01.2012 року по 31.01.2012 року.
3. Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Суворовському районі м .Одеси Одеської області Державної податкової служби поновити всі показники декларації ТОВ «Грейн Експо»на додану вартість за січень 2012 року.
Судові витрати розподілити за правилами ст. 94 КАС України
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею06 грудня 2012 року
Суддя Бутенко А.В.
.