Справа № 2-а/1970/3534/12
"18" жовтня 2012 р. м. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Крапівницької Н.Л.,
секретаря судових засідань Костецької Н.Т.,
за участю представників сторін:
представників позивача Петльованого О.О., Чихарівського А.Б.,
представника відповідача Рибачка П.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суд у місті Тернополі адміністративну справу
за позовом комунального підприємства «Міськавтотранс»
до територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Тернопільській області
про скасування постанови про застосування фінансових санкцій №144433 від 19 вересня 2012 року, суд, -
Комунальне підприємство «Міськавтотранс»звернулось до суду з адміністративним позовом до територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Тернопільській області про скасування постанови про застосування фінансових санкцій №144433 від 19 вересня 2012 року.
Представники позивача в обґрунтування позовних вимог в судовому засіданні пояснили, що постанова про застосування фінансових санкцій №144433 від 19 вересня 2012 року, яку винесено відповідачем, є незаконною. Дану постанову прийнято на підставі акту перевірки №035584, яку проведено 15.08.12 р. Перевіркою встановлено порушення, що автобусом «Богдан», д.н.з. НОМЕР_1 надавались послуги з перевезення пасажирів, але у пасажирів, які перебували у салоні автобуса, відсутні проїзні квитки. Вважають, що пасажир має нести відповідальність за збереження квитка під час проїзду у транспорті, а не водій автобуса.
Представник відповідача позов не визнав, зазначивши, що всупереч вимогам абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт»позивачем КП «Міськавтотранс»надавались послуги з перевезення пасажирів по маршрут 28/4 в режимі маршрутного таксі, вартість квитків 2 грн., хоча автобус «Богдан», д.н.з. НОМЕР_1 мав працювати у звичайному режимі при вартості квитків 1,25 грн. В трьох пасажирів відсутні проїзні квитки, а обов'язок водія входить продаж пасажирам квитки.
В якості свідка допитаний ОСОБА_5, який пояснив, що він як старший державний інспектор з безпеки на наземному транспорті Головдержінспекції на автомобільному транспорті у Тернопільській області разом із державним інспектором Беком В.Я. в серпні 2012 року проводили перевірку транспортного засобу автобуса «Богдан», д.н.з. НОМЕР_1, який належить КП «Міськавтотранс» і виявили порушення, що водій ОСОБА_3 не видавав квитки трьом пасажирам. Факт відсутності проїзного квитка підтвердили і сами пасажири, які ОСОБА_5 не пред'явили квитки для поїздки у автобусі, а на питання їх відсутності промовчали.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників позивача, представника відповідача дослідивши подані суду письмові докази, пояснення свідка, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких, ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом встановлено наступні обставини.
Посадовими особами територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Тернопільській області 15 серпня 2012 року в 16-30 годин проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом в комунальному підприємстві «Міськавтотранс»за наслідками якої складено акт №035584.
Перевіркою встановлено порушення абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», де автобусом «Богдан», д.н.з. НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_6, надавались послуги з перевезення пасажирів по маршрут 28/4 у м. Тернополі в режимі маршрутного таксі. В салоні автобуса шість громадян мали відповідні пільги, три пасажири, які перебували в салоні автобуса, не змогли пред'явити свої проїзні квитки.
Відповідно до постанови про застосування фінансових санкцій №114433 від 19 вересня 2012 року до КП «Міськавтотранс»застосовано фінансову санкцію в сумі 1700 гривень за допущене порушення законодавства про автомобільний, а саме, надання послуг по перевезенню пасажирів без квитків, що суперечить вимогам абз.3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Так, відповідно до ст. 40 Закону України «Про автомобільний транспорт»водій автобуса при перевезенні пасажирів автомобільним транспортом має право: вимагати від пасажирів виконання їх обов'язків; не допускати до поїздки пасажира, який не має квитка, порушує громадський порядок у салоні автобуса, забруднює його, пасажирів або їх речі; під час посадки в автобус пасажирів на приміському, міжміському або міжнародному маршруті перевіряти наявність квитків на проїзд та перевезення багажу.
Водій автобуса зобов'язаний: виконувати правила надання послуг пасажирського автомобільного транспорту загального користування і технічної експлуатації автобуса; мати з собою і пред'являти для перевірки уповноваженим посадовим особам документи, передбачені законодавством; дотримуватися визначеного маршруту та розкладу руху автобуса; приймати, розміщати та видавати багаж пасажирам на зупинках, передбачених розкладом руху; стежити за виконанням пасажирами своїх обов'язків та безпечним розміщенням ними багажу і ручної поклажі в автобусі; оголошувати назви зупинок і час стоянки на них; здійснювати висадку пасажирів у відведеному для цього місці в разі заправлення автобуса паливом під час виконання перевезень; вживати необхідних заходів для безпеки пасажирів у разі виникнення перешкод для руху на маршруті (туман, ожеледь тощо), які не дають змоги продовжити поїздку, а також у разі вимушеної зупинки автомобільного транспортного засобу на залізничному переїзді; зупиняти автобус за сигналом контролера, виконувати його вказівки та сприяти у здійсненні контролю.
Суд вважає, що нормами даної статті визначено право водія на не допуск до поїздки пасажира, який не має квитка, що не входить у обов'язки водія нагляд за збереження квитків пасажирів.
Як встановлено в судовому засіданні водієм ОСОБА_3 було продано проїзні квитки громадянам для проїзду у маршрутному автобусі, що підтверджується квитково-касовим листом (для міського та приміського сполучення) Серії УМБ № 435867. Суд наголошує, що і визначено законодавством, не є обов'язком водія зберігати квитки пасажирів до кінцевого пункту, яким вони прямують.
Як видно із диспозиції ст. 41 вказаного Закону пасажир зобов'язаний мати при собі квиток на проїзд, на перевезення багажу, а за наявності права пільгового проїзду - відповідне посвідчення; виконувати вимоги правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту. Ці норми встановлено і Правилами надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, які затверджено постановою Кабміну України № 176 від 18.02.97 р.
Відповідно до ч. 2 ст. 135 Кодексу України про адміністративні правопорушення безквитковий проїзд пасажира, а так само провезення без квитка дитини віком від семи до шістнадцяти років в міському транспорті -тягне за собою накладення штрафу в десятикратному розмірі від вартості проїзду.
Як встановлено судом, ні на кого із трьох пасажирів, які перебували у маршрутному автобусі без квитків під час перевірки посадовими особами автоінспекції або іншими суб'єктами, які мають таке право, не притягувались до адміністративної відповідальності за безквитковий проїзд відповідно до ч. 2 ст. 135 КУпАП.
Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд вважає, що підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначений законом компетенції органу який видав цей акт. Якщо ж акт в цілому узгоджується з вимогами чинного законодавства і прийнятий відповідно до обставин, що склалися, тобто, є вірним по суті, то окремі порушення встановленої процедури прийняття акта не можуть бути підставою для визнання його недійсним, якщо інше не передбачене законодавством.
З огляду на викладене, суд вважає що позовні вимоги позивача підлягають до задоволення, оскільки, оскаржувана постанова прийнята необґрунтовано, без врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, що спричинило настання несприятливих наслідків для прав, свобод та інтересів позивача.
Суд вважає, що позивач діяв на підставі і у межах наданих йому повноважень та у спосіб, що передбачено діючими законами України. За таких обставин, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог в повному обсязі, а тому, керуючись ст.ст. 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати не чинною і скасувати постанову про застосування фінансових санкцій територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Тернопільській області №144433 від 19 вересня 2012 року в сумі 1700 гривень.
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд, шляхом подачі в 10-ти денний строк, з дня її проголошення, апеляційної скарги у порядок і строки, передбачені статтями 186 і 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду набирає законної сили в порядку ст. 254 КАС України.
Головуючий суддя Крапiвницька Н.Л.
копія вірна
Суддя Крапiвницька Н.Л.