Справа № 1570/5360/2012
16 листопада 2012 року Одеський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Левчук О.А.,
при секретарі Васіній А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Приморського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області, Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, третя особа -ОСОБА_3, про зобов'язання зняти з реєстрації ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1, -
Позивач звернулась з даним позовом до суду та в обґрунтування позовних вимог зазначає, що ОСОБА_2, та її син - ОСОБА_4, проживають та зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1. Наймачем за Обмінним ордером від 01.02.1985 р. є колишній чоловік позивача - ОСОБА_3. Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було розірвано 18.06.1987 року, Свідоцтво НОМЕР_1. Позивач зазначає, що через деякий час після розлучення ОСОБА_3 припинив проживання за вищезазначеною адресою та вже більш ніж 20 років там не проживає, що встановлено актом про підтвердження непроживання зареєстрованої особи від 27.07.2012року. Також, позивач зазначає, що всі ці роки вона з власних коштів сплачувала комунальні платежі, про що свідчить наявність відповідних квитанцій, а також, підтвердженням проживання за вказаною адресою тільки позивача її сина є договір про надання послуг доступу до мережі "Інтернет" від 13.05.2009 р. та договір про підключення телефонної лінії від 07.07.2011 р., складені на ім'я ОСОБА_4 На підставі викладеного, посилаючись на вимоги Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», Житлового кодексу України, позивач просить суд зобов'язати Приморський РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області зняти з реєстрації ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1.
В судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги в повному обсязі, просила задовольнити позов.
Представник відповідача - Приморського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області у судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову заперечував. В обґрунтування заперечень зазначив, що в Приморському РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області відсутні дані щодо надходження заяви ОСОБА_2 про зняття з реєстрації ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1, а тому відповідачем права ОСОБА_4 не порушувались. Крім цього, представник відповідача зазначив, що згідно наказу Міністерства внутрішніх справ України № 626 від 17.07.2012 року та наказу Головного управління МВС України в Одеській області № 1459 від 25.07.2012 року заяви громадян України з питань реєстрації місця проживання фізичних осіб підлягають розгляду Головним управлінням Державної міграційної служби в Одеській області. На підставі викладеного представник відповідача просив суд у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Представник відповідача -Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області в судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову заперечував, в обґрунтування заперечень зазначив, що ОСОБА_2 не зверталась до ГУ ДМС України в Одеській області з заявою про зняття з реєстрації ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1, а тому відповідачем права ОСОБА_4 не порушувались. На підставі викладеного, представник відповідача просить суд у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.
Суд, вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача та представників відповідачів, встановив наступне.
Згідно до обмінного ордеру № 002197 299 від 01.02.1985 року, виданого начальником бюро обміну житловими приміщеннями Одеського виконкому ОСОБА_3, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 мають право на вселення в порядку обміну з громадянином ОСОБА_5 на житлову площу в АДРЕСА_1 (а.с. 13).
Відповідно до довідки (з місця проживання про склад сім'ї та реєстрації) громадянка ОСОБА_2 постійно проживає та зареєстрована в АДРЕСА_1, особовий рахунок відкрито на громадянина ОСОБА_3. Також у вказаній довідці зазначено, що на даній площі проживають та зареєстровані три члени сім'ї: ОСОБА_3 (відповідальний), ОСОБА_4 (син), ОСОБА_2 (дружина) (а.с. 25).
Як зазначила в судовому засіданні представник позивача, 30 липня 2012 року позивачем було направлено до Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області заяву про зняття з реєстрації не проживаючої особи, в якій ОСОБА_2 просила зняти з реєстрації громадянина ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 26). Доказів отримання вказаної заяви відповідачем -Приморським РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області до суду надано не було.
Відповідно до п.п. 20 п. 4 Положення про Державну міграційну службу України, затвердженого Указом Президента України № 405/2011 від 06.04.2011 року «Питання Державної міграційної служби України»ДМС України відповідно до покладених на неї завдань: здійснює реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб, веде відповідні реєстраційні обліки.
Відносини, пов'язані зі свободою пересування та вільним вибором місця проживання в Україні, що гарантуються Конституцією України і закріплені Загальною декларацією прав людини, Міжнародним пактом про громадянські та політичні права, Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод і протоколами до неї, іншими міжнародними договорами України, а також визначає порядок реалізації свободи пересування та вільного вибору місця проживання і встановлює випадки їх обмеження, врегульовані Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»від 11.12.2003 року № 1382-IV.
Статтею 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»від 11.12.2003 року № 1382-IV встановлено вичерпний перелік підстав для зняття з реєстрації місця проживання особи.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11.12.2003 року № 1382-IV зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі: заяви особи або її законного представника; судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою; свідоцтва про смерть; паспорта або паспортного документа, що надійшов з органу державної реєстрації актів цивільного стану, або документа про смерть, виданого компетентним органом іноземної держави, легалізованого в установленому порядку; інших документів, які свідчать про припинення: підстав для перебування на території України іноземців та осіб без громадянства; підстав для проживання або перебування особи у спеціалізованій соціальній, установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту; підстав на право користування житловим приміщенням.
Таким чином, відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»питання про зняття з реєстрації місця проживання особи залежить, зокрема, від вирішення питання про втрату цією особою права користування жилим приміщенням, яке регулюється нормами Житлового і Цивільного кодексів.
Статтею 71 Житлового кодексу Української РСР встановлено, що при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім'ї понад шість місяців у випадках: призову на строкову військову службу або направлення на альтернативну (невійськову) службу, а також призову офіцерів із запасу на військову службу на строк до трьох років - протягом усього періоду проходження зазначеної військової служби; перебування на військовій службі прапорщиків, мічманів і військовослужбовців надстрокової служби - протягом перших п'яти років перебування на військовій службі; тимчасового виїзду з постійного місця проживання за умовами і характером роботи або у зв'язку з навчанням (учні, студенти, стажисти, аспіранти тощо), у тому числі за кордоном, - протягом усього часу виконання цієї роботи або навчання; влаштування дитини (дітей) на виховання до родичів, опікуна чи піклувальника, у прийомну сім'ю, дитячий будинок сімейного типу, заклад для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, - протягом усього часу їх перебування у родичів, опікуна чи піклувальника, прийомній сім'ї, дитячому будинку сімейного типу, закладі для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування; виїзду у зв'язку з виконанням обов'язків опікуна чи піклувальника, наданням батькам-вихователям житлового будинку або багатокімнатної квартири для створення дитячого будинку сімейного типу - протягом усього часу виконання таких обов'язків; влаштування непрацездатних осіб, у тому числі дітей-інвалідів, у будинку-інтернаті та іншій установі соціальної допомоги - протягом усього часу перебування в них; виїзду для лікування в лікувально-профілактичному закладі - протягом всього часу перебування в ньому; взяття під варту або засудження до арешту, обмеження волі, позбавлення волі на певний строк чи довічне позбавлення волі - протягом усього часу перебування під вартою або відбування покарання, якщо в цьому будинку, квартирі (їх частині) залишилися проживати інші члени сім'ї.
Відповідно до ст. 72 Житлового кодексу Української РСР визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Згідно до п. 1 ч. 1 ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
Таким чином, судове рішення про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою, яке може стати підставою для зняття з реєстрації місця проживання особи, має бути прийнято судом в порядку цивільного судочинства.
Позивачем не надано до суду судового рішення стосовно ОСОБА_3, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою; свідоцтва про смерть; паспорта або паспортного документа, що надійшов з органу державної реєстрації актів цивільного стану, або документа про смерть, виданого компетентним органом іноземної держави, легалізованого в установленому порядку; інших документів, які свідчать про припинення: підстав для перебування на території України іноземців та осіб без громадянства; підстав для проживання або перебування особи у спеціалізованій соціальній, установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту; підстав на право користування житловим приміщенням.
В судовому засіданні представник позивача зазначила, що з позовною заявою про позбавлення ОСОБА_3 права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про його виселення, або про визнання ОСОБА_3 безвісно відсутнім або оголошення його померлим, в порядку цивільного судочинства позивач не зверталась.
Крім цього, згідно до вимог ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»від 11.12.2003 року № 1382-IV заява про зняття з реєстрації місця проживання може бути подана або безпосередньо самою особою, що виявила бажання зняти себе з реєстрації місця проживання, або її законним представником, при наявності документу, що підтверджує повноваження такої особи як законного представника.
Враховуючи викладене, суд вважає, що заява про зняття з реєстрації місця проживання - ОСОБА_3, подана ОСОБА_2, не може бути підставою для зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1, оскільки ОСОБА_2 не є законним представником ОСОБА_3, а тому не має права звертатися з відповідною заявою про зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_3 від його імені.
Будь-яких інших встановлених чинним законодавством України підстав для зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1, позивачем в судовому засіданні зазначено не було, та не було надано до суду.
Враховуючи вищевикладене, оскільки, як встановлено судом, на теперішній час відсутні встановлені законодавством України підстави для зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_3, позовні вимоги ОСОБА_2 про зобов'язання Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області зняти з реєстрації ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1, є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Крім цього, в судовому засіданні встановлено, що позивач з заявою про зняття з реєстрації місця проживання - ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1, до Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області не зверталась. Вказана обставина представником позивача в судовому засіданні не заперечувалась. А заява про зняття з реєстрації місця проживання від 30.07.2012 року, адресована позивачем Приморському РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області, не відповідає вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 28.07.2004 року № 985 «Про затвердження зразків документів, необхідних для реєстрації місця проживання в Україні», якою затверджено зразок талона зняття з реєстрації місця проживання в Україні.
За таких обставин, суд, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих сторонами доказів, з урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, дійшов до висновку, що адміністративний позов ОСОБА_2 до Приморського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області, Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, третя особа -ОСОБА_3, про зобов'язання зняти з реєстрації ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159 - 163, 254 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Приморського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області, Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, третя особа -ОСОБА_3, про зобов'язання зняти з реєстрації ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 відмовити в повному обсязі.
Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання в десятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 254 КАС України.
Повний текст постанови складено та підписано 21 листопада 2012 року.
Суддя /підпис/ О.А. Левчук
.