20 листопада 2012 року 10:08 Справа № 2а-8280/10/0870
м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Лазаренко М.С.
при секретарі судового засідання Святенко О.В.
за участю представників сторін:
позивача - Білоус К.О.
відповідача - Лактіонової О.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовною заявою: Відкритого акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна»
до: Запорізької митниці
про визнання дії неправомірними та скасування рішення про визначення митної вартості,
Відкритого акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна» (далі - позивач, ВАТ «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна») звернулось до суду із позовною заявою до Запорізької митниці (далі - відповідач), у якій просить визнати дії неправомірними та скасування рішення № 112000006/2010/000155/2 від 27.02.2010, № 112000006/2010/000175/2 від 09.03.2010, №112000006/2010/000218/2 від 22.03.2010, №112000006/2010/000229/2 від 22.03.2010 про визначення митної вартості.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав та надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві. Зокрема зазначає, що митна вартість товару була визначена декларантом відповідно до ст.ст. 266, 267 Митного кодексу України. Відповідно до поданих позивачем вантажно митних декларацій, а саме 112000006/2010/000155/2 від 27.02.2010, № 112000006/2010/000175/2 від 09.03.2010, №112000006/2010/000218/2 від 22.03.2010, №112000006/2010/000229/2 від 22.03.2010 які було прийнято до митного оформлення, про що свідчить проставлені на вищезазначених ВМД штампи «Під митним контролем».
Вважає, що дії митного органу не відповідають чинному законодавству щодо порядку митного оформлення товару та застосування методів визначення митної вартості товару. Просив позов задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечив та надав пояснення, аналогічні викладеним у запереченнях на позов. Зокрема зазначив, що під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару катоди нікеля було перевірено документи подані для підтвердження митної вартості товарів і відомості, що необхідні для здійснення митного контролю, згідно з Порядком декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України та подання відомостей для її підтвердження, затвердженим постановою КМУ від 20.12.06 № 1766 (далі - Порядок). Також проаналізовано рівень митної вартості таких товарів ЄАІС Держмитслужби, митне оформлення яких вже здійснено. За результатами проведеного контролю було виявлено, той факт, що митна вартість ввезеного товару значно відрізнялась від рівня митної вартості товарів, імпортованих на митну територію України), у зв'язку з чим та у відповідності з п.11 Порядку, були затребувані додаткові документи для підтвердження митної вартості товару. Враховуючи, що декларантом не надані додаткові документи для підтвердження митної вартості у повному обсязі та відомості зазначені в поданих декларантом документах не можуть бути використані для підтвердження митної вартості товару, на підставі положень статті 265 МКУ, вимог п. 14 постанови КМУ від 20.12.06 №1766, було здійснено митну оцінку товару. При здійсненні митної оцінки був застосований метод визначення митної вартості № 6. При визначенні митної вартості товару використовувалась цінова інформація, що була в наявності митниці. На підстави викладеного просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
На підставі ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Розглянувши подані документи, заслухавши пояснення сторін, судом установлені наступні обставини.
11.02.2008 між ВАТ «Дніпроспецталь» (далі - покупець) і «INTERCOMMODITIESSA» (далі - продавець) було укладено контракт №0403083434, за яким продавець зобов'язався поставити позивачу товар відповідно до специфікацій на умовах FCA, Роттердам, Дуйсбург або Гамбург.
Для проведення митного оформлення поставлених катодів нікелю позивачем до митного органу 27.02.2010 подана вантажна митна декларація №112030000/2010/004975, яку прийнято до митного оформлення, про що свідчить проставлений на ВМД штамп «Під митним контролем».
У графі 43 зазначеної ВМД позивачем зазначено основний метод (перший) визна чення митної вартості за ціною угоди, який передбачено ст.266, 267 МКУ.
Відповідно до даної ВМД платежі повинні становити 656 995,60 грн. з ПДВ. Ці дані підтверджені та відображені в гр. 47 «Нарахування мита та митних платежів» декларації. При поданні зазначеної ВМД позивачем задекларовані наступні документи: зовніш ньоекономічний договір №0403083434, специфікація №66 від 05.02.10р., інвойс №N1-10- 010 від 08.02.2010 сертифікати якості №027 Р.16, №027 Р.14, №027 Р.22, СМR№201010.1та інші документи, про що свідчить їх декларування (гр.44 ВМД та доповнення до декла рації ф.МД-6).
Також разом з ВМД позивачем була подана декларація митної вартості товару ф. ДМВ-1, в якій митна вартість товару визначена позивачем згідно зі ст.ст. 266, 267 МКУ, тобто - за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються.
Для підтвердження митної вартості товару митним органом необгрунтовано витре бувані додаткові документи, про що зазначено на зворотному боці ф. ДМВ-1.
01.03.10р. листом №121-055 ВАТ «Дніпроспецсталь» повідомило Запорізьку митни цю про неможливість надання додатково витребуваних документів для підтвердження митної вартості з поясненням причин такої неможливості їх подання.
27.02.2010 митним органом безпідставно прийнято рішення про визначення митної вартості товару №112000006/2010/000155/2 за шостим методом.
01.03.2010 позивач подав митному органу нову митну декларацію №112030000/2010/019309, яку прийнято до митного оформлення, про що свідчить проставлений на ВМД штамп «Під митним контролем».
Платежі за ВМД №112030000/2010/005181 склали 705 046,87 грн. ввізного мита та 406 391,65 грн. ПДВ.
Таким чином, за декларацією №112030000/2010/005181 в результаті застосування митним органом шостого методу визначення митної вартості товару переплата з ПДВ склала 48 051,27 грн.
Також представник позивача зазначив, що для проведення митного оформлення поставлених катодів нікелю позивачем до митного органу 09.03.2010 подана вантажна митна декларація №112030000/2010/005886, яку прийнято до митного оформлення. У графі 43 зазначеної ВМД позивачем зазначено основний метод (перший) визна чення митної вартості за ціною угоди, який передбачено ст.266, 267 МКУ.
Відповідно до даної ВМД платежі повинні становити 598 657,59 грн. з ПДВ. Ці дані підтверджені та відображені в гр. 47 «Нарахування мита та митних платежів» декларації.
При поданні зазначеної ВМД позивачем задекларовані наступні документи: зовніш ньоекономічний договір №0403083434, специфікація №70 від 17.02.2010, інвойс №N1-10- 014 від 17.02.2010 сертифікати якості від 01.01.2010, 29.12.2009, 01.01.2010, СМR №201014 та інші документи, про що свідчить їх декларування (гр.44 ВМД та доповнення до декла рації ф.МД-6).
Також разом з ВМД позивачем була подана декларація митної вартості товару ф. ДМВ-1, в якій митна вартість товару визначена позивачем згідно зі ст.ст. 266, 267 МКУ, тобто - за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються.
Для підтвердження митної вартості товару митним органом необгрунтовано витре бувані додаткові документи, про що зазначено на зворотному боці ф. ДМВ-1.
09.03.2010 листом №121-080 ВАТ «Дніпроспецсталь» повідомило Запорізьку митни цю про неможливість надання додатково витребуваних документів для підтвердження митної вартості з поясненням причин такої неможливості їх подання.
09.03.2010 митним органом безпідставно прийнято рішення про визначення митної вартості товару №112000006/2010/000175/2 за шостим методом.
11.03.2010 позивач подав митному органу нову митну декларацію №112030000/2010/006177, яку прийнято до митного оформлення, про що свідчить проста влений на ВМД штамп «Під митним контролем».
Платежі за ВМД №112030000/2010/006117 з ПДВ склали 657 956,03 грн.
Таким чином, за декларацією №112030000/2010/006177 в результаті застосування митним органом шостого методу визначення митної вартості товару переплата з ПДВ склала 59 298,44 грн.
Для проведення митного оформлення поставлених катодів нікелю позивачем до митного органу 19.03.10р. подана вантажна митна декларація №112030000/2010/007000, яку прийнято до митного оформлення, про що свідчить проставлений на ВМД штамп «Під митним контролем».
У графі 43 зазначеної ВМД позивачем зазначено основний метод (перший) визна чення митної вартості за ціною угоди, який передбачено ст.266, 267 МКУ.
Відповідно до даної ВМД платежі повинні становити 611 364,23 грн. з ПДВ. Ці дані підтверджені та відображені в гр. 47 «Нарахування мита та митних платежів» декларації.
При поданні зазначеної ВМД позивачем задекларовані наступні документи: зовніш ньоекономічний договір №0403083434, специфікація №72 від 01.03.2010, інвойс №N1-10- 016.2 від 02.03.2010 сертифікати якості від 27.04.2009, лист від 25.02.2010, СМК №2010162 та інші документи, про що свідчить їх декларування (гр.44 ВМД та доповнення до декла рації ф.МД-6).
Також разом з ВМД позивачем була подана декларація митної вартості товару ф. ДМВ-1, в якій митна вартість товару визначена позивачем згідно зі ст.ст. 266, 267 МКУ, тобто - за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються.
Для підтвердження митної вартості товару митним органом необгрунтовано витре бувані додаткові документи, про що зазначено на зворотному боці ф. ДМВ-1.
22.03.2010 листом №121-098 ВАТ «Дніпроспецсталь» повідомило Запорізьку митни цю про неможливість надання додатково витребуваних документів для підтвердження митної вартості з поясненням причин такої неможливості їх подання.
22.03.2010 митним органом безпідставно прийнято рішення про визначення митної вартості товару №112000006/2010/000218/2 за шостим методом.
22.03.2010 позивач подав митному органу нову митну декларацію №112030000/2010/007255, яку прийнято до митного оформлення, про що свідчить проста влений на ВМД штамп «Під митним контролем».
Платежі за ВМД №112030000/2010/007255 з ПДВ склали 652 417,99 грн.
Таким чином, за декларацією №112030000/2010/007255 в результаті застосування митним органом шостого методу визначення митної вартості товару переплата з ПДВ склала 41 053,76 грн.
Для проведення митного оформлення поставлених катодів нікелю позивачем до митного органу 22.03.10р. подана вантажна митна декларація №112030000/2010/007269, яку прийнято до митного оформлення, про що свідчить проставлений на ВМД штамп «Під митним контролем».
У графі 43 зазначеної ВМД позивачем зазначено основний метод (перший) визна чення митної вартості за ціною угоди, який передбачено ст.266, 267 МКУ.
Відповідно до даної ВМД платежі повинні становити 590 841,08 грн. з ПДВ. Ці дані підтверджені та відображені в гр. 47 «Нарахування мита та митних платежів» декларації.
При поданні зазначеної ВМД позивачем задекларовані наступні документи: зовніш ньоекономічний договір №0403083434. специфікація №71 від 23.02.2010,інвойс №N1-10- 015 від 23.02.2010, сертифікат якості від 01.01.10р., і СМК №201010015 та інші документи, про що свідчить їх декларування (гр.44 ВМД та доповнення до декларації ф.МД-6).
Також разом з ВМД позивачем була подана декларація митної вартості товару ф. ДМВ-1. в якій митна вартість товару визначена позивачем згідно зі ст.ст. 266, 267 МКУ, тобто - за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються.
Для підтвердження митної вартості товару митним органом необгрунтовано витре бувані додаткові документи, про що зазначено на зворотному боці ф. ДМВ-1.
23.03.2010 листом №121-101 ВАТ «Дніпроспецсталь» повідомило Запорізьку митницю про неможливість надання додатково витребуваних документів для підтвердження митної вартості з поясненням причин такої неможливості їх подання.
22.03.2010 митним органом безпідставно прийнято рішення про визначення митної вартості товару №112000006/2010/000229/2 за шостим методом.
22.03.2010 позивач подав митному органу нову митну декларацію №112030000/2010/007374, яку прийнято до митного оформлення, про що свідчить проста влений на ВМД штамп «Під митним контролем».
Платежі за ВМД №112030000/2010/007374 з ПДВ склали 648 675,97 гри.
Таким чином, за декларацією №112030000/2010/007374 в результаті застосування митним органом шостого методу визначення митної вартості товару переплата з ПДВ склала 57 834.89 грн.
Не погодившись з вказаними прийнятими рішеннями Запорізької митниці позивач звернувся до суду.
Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п.15 ст.1 МК України митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своєї компетенції з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.
Відповідно до статті 40 Митного кодексу України усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України, підлягають митному контролю. Митний контроль передбачає проведення митними органами мінімуму митних процедур, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи. Обсяг таких процедур та порядок їх застосування визначаються відповідно до Митного Кодексу, інших нормативно - правових актів, а також міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.
За приписами пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів № 339 від 9 квітня 2008 року №339 контроль за правильністю визначення митної вартості товарів під час проведення операцій їх митного контролю і митного оформлення здійснюється митним органом відповідно до статті 41 Митного Кодексу України шляхом проведення перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товарів, і відомостей, що необхідні для здійснення митного контролю, згідно з Порядком декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 року №1766; порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено або наявною у митного органу інформацією про рівень цін на такі товари або вартість прямих витрат на їх виробництво, у тому числі сировини, матеріалів та/або комплектувальних виробів, які входять до складу товарів.
Засвідчення відомостей, одержаних під час митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, та оформлення результатів такого контролю, а також статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів і транспортних засобів є митним оформленням. Митне оформлення здійснюється посадовими особами митного органу.
Відповідно до статті 72 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню. Засвідчення митним органом прийняття товарів, транспортних засобів та документів на них до митного контролю та митного оформлення здійснюється шляхом проставляння відповідних відміток на митної декларації та товаросупровідних документах.
Статтею 45 Митного кодексу України встановлений обов'язок осіб, які переміщують товари і транспортні засоби через митний кордон України, подавати митним органам документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю. За приписами пункту 17 Постанови Кабінету Міністрів України № 80 від 1 лютого 2006 року «Про перелік документів, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України», до зазначеного переліку входять документи, що використовуються для визначення митної вартості товарів
Статтею 81 Митного кодексу України визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари і транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Митна декларація приймається та реєструється митним органом у порядку визначається Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом. Подання митної декларації повинно супроводжуватися наданням митному органу комерційних супровідних та інших необхідних документів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом. Митна декларація приймається митним органом, якщо встановлено, що в ній містяться всі необхідні відомості і до неї додано всі необхідні документи. Дата і час прийняття митної декларації фіксуються посадовою особою митного органу, що її прийняла, проставлянням відміток на бланку митної декларації та відповідним записом у документах митного органу. З моменту прийняття митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення.
Митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень Митного кодексу України.
Відомості про митну вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, використовуються для нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів), ведення митної статистики, а також у відповідних випадках для розрахунків у разі застосування штрафів, інших санкцій та стягнень, встановлених законами України.
Митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості.
Відповідно до статей 264, 265 Митного кодексу України заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
У разі потреби у підтвердженні заявленої митної вартості товарів декларант зобов'язаний подати митному органу необхідні для цього відомості та забезпечити можливість їх перевірки відповідно до порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України. Митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів згідно з положеннями Кодексу.
Умови та механізм декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, подання декларантом відомостей для її підтвердження визначені положеннями постанови Кабінету Міністрів України № 1766 від 20 грудня 2006 року, якою затверджений Порядок декларування митної вартості товарів, які перелущуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження.
Пунктом 6 цієї Постанови передбачено, що декларант самостійно заповнює декларацию митної вартості, за винятком граф, призначених для відміток митницею.
Пунктом 7 Постанови Кабінету Міністрів України № 1766 від 20 грудня 2006 року визначений перелік обов'язкових документів, що додаються декларантом на підтвердження заявлених ним відомостей про визначення митної вартості.
За змістом пункту 11 цієї Постанови для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи. Посадова особа митного органу у графі "Для відміток митниці" декларації митної вартості робить запис про необхідність подання додаткових документів, що підтверджують митну вартість товарів, із складенням переліку, зазначає дату і прізвище та ставить свій підпис. Декларант ознайомлюється з таким записом.
Відповідно до пунктів 13, 14 Постанови Кабінету міністрів України №1766 від 20 грудня 2006 року декларант зобов'язаний подати додаткові документи, визначені у пункті 11 цього Порядку, протягом 10 календарних днів після ознайомлення із записом митного органу про їх подання. У разі відмови подати додаткові документи декларант робить відповідний запис із зазначенням дати, прізвища та проставляння свого підпису на зворотному боці основного аркуша декларації митної вартості. Якщо декларантом не подано в установлений строк додаткові документи або якщо він відмовився від їх подання, митну вартість товарів визначає митний орган на підставі наявних відомостей згідно із законодавством.
Відповідно до ст. 266 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів: за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються (метод 1); за ціною угоди щодо ідентичних товарів (метод 2); за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів (метод 3); на основі віднімання вартості (метод 4); на основі додавання вартості (метод 5); резервного (метод 6).
Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару катоди нікеля було перевірено документи подані для підтвердження митної вартості товарів і відомості, що необхідні для здійснення митного контролю, згідно з Порядком декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України та подання відомостей для її підтвердження, затвердженим постановою КМУ від 20.12.06 № 1766 (далі - Порядок).
Також проаналізовано рівень митної вартості таких товарів ЄАІС Держмитслужби, митне оформлення яких вже здійснено. За результатами проведеного контролю було виявлено, той факт, що митна вартість ввезеного товару значно відрізнялась від рівня митної вартості товарів, імпортованих на митну територію України ), у зв'язку з чим та у відповідності з п.11 Порядку, були затребувані додаткові документи для підтвердження митної вартості товару, а саме: договір з третіми особами , що пов'язаний з договором ( контрактом) на поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця;рахунки про сплату комісійних (посередницьких ) послуг відповідна бухгалтерська документація; каталоги, прейскуранти ( прайс -листи ) фірми виробника товару; калькуляція фірми виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; відомості про якісні характеристики товару інформацію зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару та/або сировини;
Декларант за власним бажанням подає інші документи для підтвердження заявленої у декларації митної вартості товару.
Враховуючи те, що декларантом не надані додаткові документи для підтвердження митної вартості у повному обсязі та відомості зазначені в поданих декларантом документах не можуть бути використані для підтвердження митної вартості товару, на підставі положень статті 265 МКУ, вимог п. 14 постанови КМУ від 20.12.06 №1766, було здійснено митну оцінку товару. При здійсненні митної оцінки був застосований метод визначення митної вартості № 6. При визначенні митної вартості товару використовувалась цінова інформація, що була в наявності митниці. Інші методи не могли бути застосовані оскільки.
Метод №1 не міг бути застосований через те, що не відповідав змісту статті 267 Митного кодексу України та пункту 11 Порядку декларування, декларант не зміг довести, що використані ним відомості є об'єктивними, піддаються обчисленню та підтверджуються документально.
Метод №2 не міг бути застосований через те, що а ні митний орган, а ні декларант не володів інформацією про вартість операції з ідентичними товарами, які продавались на експорт в Україну час експорту яких збігався з часом експорту оцінюваних товарів або був максимально наближеним до нього. На практиці це значить, що цінова база ЄАІС ДМСУ не містила такої інформації і вона не могла бути отримана з інших компетентних джерел. Слід зазначити, що під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: фізичні характеристики; якість та репутація на ринку; країна походження; виробник.
Метод №3 не міг бути застосований через те, що а ні митний орган, а ні декларант не володів інформацією про вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продавались на експорт в Україну і час експорту яких збігався з часом експорту оцінюваних товарів або був максимально наближеним до нього. Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не є однаковими за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються із схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними. Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються такі ознаки: якість, наявність торгової марки та їх репутація на ринку, країна походження; виробник.
Метод №4 використовується, як правило, вкрай рідко, тому що вимагає застосування документально підтвердженої інформації про ціни товарів найбільшої партії оцінюваних, ідентичних чи подібних (аналогічних) імпортних товарів, що продається на території України та цілої низки компонентів (витрат на виплату комісійних, звичайних торговельних надбавок, суми прибутку та загальних витрат; звичайних витрат, понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування, та інших пов'язаних з такими операціями витрат; сум ввізного (імпортного) мита, податків, зборів та інших обов'язкових платежів, що підлягають сплаті в Україні у зв'язку з ввезенням (імпортом) чи продажем (відчуженням) товарів.
Метод №5, як і метод 4, не застосовувався з причин відсутності необхідної цінової інформації.Послідовно використовуючи та детально дослідивши умови застосування усіх попередніх методів митниця зробила висновок, що митна вартість повинна визначатися відповідно до положень статті 273 Митного кодексу України за резервним методом.
Метод 6 (резервний) дозволяє визначати ціну товарів з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна максимально ґрунтуватися на раніше визначеній за методами 1-6 митній вартості, однак при визначенні митної вартості відповідно до цієї статті допускається гнучкість при застосуванні цих методів (наприклад, гнучкі підходи до фізичних характеристик товару або виробників).
Відповідно до ст. 264 МК України заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. У разі потреби у підтвердженні заявленої митної вартості товарів декларант зобов'язаний подати митному органу необхідні для цього відомості та забезпечити можливість їх перевірки відповідно до порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 13 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження (затв. постановою КМУ від 20.12.2006р. N1766) передбачено, що декларант зобов'язаний подати додаткові документи, визначені у пункті 11 цього Порядку, протягом 10 календарних днів після ознайомлення із записом митного органу про їх подання.
Відповідно до Порядку, затвердженого постановою КМУ № 339 «Про затвердження Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів» та № 1766 дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості і з цією метою мають повноваження витребовувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару в разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.
Також слід зазначити, що після того як підприємство не змогло надати додаткові документи митниця провела консультацію з підприємством де указала чому митниця не може скористатися методами 1-5, а визначає митну вартість за методом шість. Підприємство погодившись з митною вартістю, подала іншу вантажно - митну декларацію, в якій зазначила митну вартість, яку визначила митниця, та подала декларацію митної вартості за формою ДМВ-2, в якій у графах 6,7,8, 9 на підставі консультацій митниці визначила причини та умови зміни митної вартості.
З такою правовою позицією погодився Верховний суд України у постанові від 10.04.2012 по справі №21-52/а12, Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 19.01.2012 по справі №К-29764/10.
У зв'язку з ненаданням позивачем додаткових документів митниця самостійно визначила митну вартість товару відповідно до ст.266 МК України.
З такою правовою позицією погодився Вищий адміністративний суд України в постанові від 11.10.2012 по справі №К/9991/48378/12 та К/9991/43613/12.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що у митниці виник обґрунтований сумнів щодо правильності заявлення митної вартості товару, що підтверджується даними цінової інформації ЄАІС. З урахуванням наведеного митниця мала обґрунтовані підстави для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару.
Таким чином, позивачем, в порушення вимог чинного законодавства, не виконано законні вимоги Митниці щодо надання додаткових документів, необхідних для розгляду питання щодо встановлення дійсної митної вартості товару, в зв'язку з чим подальші дії відповідача є такими, що вчинені у межах та у спосіб, передбачений МК України.
У зв'язку із вище викладеним, суд вважає, що оскаржувані рішення є правомірними, а вимоги позивача не обґрунтованими та недоведеними.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч.3 ст.2 КАС України).
Частиною 1 ст. 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Ураховуючи вище викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем доведена правомірність своїх дій як під час митного оформлення товару, так і під час винесення оскаржуваних рішень про визначення митної вартості товарів, у зв'язку із чим позовні вимоги в цій частині є такими, що не підлягають задоволенню, позовні вимоги щодо визнати противоправним та скасувати рішень відповідача про неможливість застосування митної вартості, заявленої декларантом також не підлягають задоволенню, оскільки дії митниці відповідають вимогам Митного кодексу України.
Керуючись ст. ст.161-163, 167 КАС України, суд
В задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанову в повному обсязі буде виготовлено відповідно до ч.3 ст.160 КАС України.
Копію постанови у повному обсязі сторони можуть отримати 29 листопада 2012 року.
Суддя (підпис) М.С. Лазаренко