вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
Іменем України
15 листопада 2012 р. Справа №2а-11071/12/0170/10
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді - Кудряшової А.М.,
при секретарі судового засідання - Ждані В.Є.,
за участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1, довіреність № 927 від 22.10.2012 року,
від відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_2
до Відділу Держкомзему в м. Алушті
про визнання протиправною та скасування відмови, та спонукання до виконання певних дій,
Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовною заявою до Відділу Держкомзему в м. Алушті із вимогами про:
- визнання протиправною та скасування відмови Відділу держкомзему в м. Алушта АР Крим від 05.04.2012 року № 10-03/13-78 у державній реєстрації договору оренди земельної ділянки, загальною площею 0,0120 га (кадастровий номер № 01 103 000 00:01:004:0379), розташованої за адресою: АДРЕСА_1, укладеного 05.06.2007 року між Алуштинською міською радою та ФОП ОСОБА_2,
- визнання протиправною та скасування відмови Відділу держкомзему в м. Алушта АР Крим від 05.04.2012 року № 10-03/13-79 у державній реєстрації договору оренди земельної ділянки, загальною площею 0,0026 га (кадастровий номер № 01 103 000 00:01:004:0059), розташованої за адресою: АДРЕСА_1, укладеного 12.06.2007 року між Алуштинською міською радою та ФОП ОСОБА_2,
- зобов'язання Відділу держкомзему в м. Алушта АР Крим здійнити державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки, загальною площею 0,0120 га (кадастровий номер № 01 103 000 00:01:004:0379), розташованої за адресою: АДРЕСА_1, укладеного 05.06.2007 року між Алуштинською міською радою та ФОП ОСОБА_2,
- зобов'язання Відділу держкомзему в м. Алушта АР Крим здійнити державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки, загальною площею 0,0026 га (кадастровий номер № 01 103 000 00:01:004:0059), розташованої за адресою: АДРЕСА_1, укладеного 12.06.2007 року між Алуштинською міською радою та ФОП ОСОБА_2.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що укладені позивачем та Алуштинською міською радою договори оренди земельних ділянок від 05.06.2007 року та 12.06.2007 року відповідають вимогам законодавства, а Відділ держкомзему в м. Алушта АР Крим неправомірно, необґрунтовано, з порушенням вимог чинного законодавства відмовив у державній реєстрації вказаних договорів, що перешкоджає реалізації ФОП ОСОБА_2 своїх прав, як користувача земельними ділянками.
Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 10.10.2012 року відкрито провадження по справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, наполягав на їх задоволенні з підстав, викладених в адміністративному позові та матеріалах справи.
Відповідач у судове засідання, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, явку представника не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, заяв щодо неможливості розгляду справи за відсутністю його представника до суду не надав.
Суд, приймаючи до уваги ненадання відповідачем доказів неможливості його участі у судовому засіданні з поважних причин, відсутність у матеріалах справи клопотання про неможливість розгляду справи без його участі, з урахуванням, що згідно частини 4 статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового засідання, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, керуючись положеннями ст. 128 КАС України, вважає можливим розглянути справу на підставі наявних доказів за відсутності представника відповідача.
Вислухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив наступне.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до п. 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.1 ч.1 ст.3 КАС України).
Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до Положення про Державний комітет України із земельних ресурсів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 224 від 19.03.2008 року (чинного на час виникнення спірних правовідносин, далі - Положення №224), Державний комітет із земельних ресурсів (Держкомзем) є центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра охорони навколишнього природного середовища.
Відповідно до абзацу другого пункту 1 Положення № 224 Держкомзем забезпечує реалізацію державної політики та управління у сфері регулювання земельних відносин, використання, відтворення, охорони та проведення моніторингу земель, ведення державного земельного кадастру, провадження топографо-геодезичної та картографічної діяльності, а також міжгалузеву координацію та державне регулювання у сфері встановлення меж області, району, міста, району в місті, села і селища.
Згідно з підпунктом 17 пункту 4 Положення № 224 Держкомзем відповідно до покладених на нього завдань забезпечує регулювання земельних відносин, створення і ведення державного земельного кадастру та реєстрацію в його складі земельних ділянок і прав на них.
Відповідно до абзацу першого пункту 7 Положення № 224 Держкомзем здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, районах, містах, а також через міськрайонні, міжміські, міжрайонні територіальні органи і затверджує положення про них.
Відповідно до Положення про відділ Держкомзему у м. Алушта Автономної Республіки Крім відповідач у справі є територіальним органом Держкомзему України, підзвітним та підконтрольним Держкомзему та відповідно Рсепубліканському комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим, а тому, здійснюючи свої завдання та функції у правовідносинах з фізичними та юридичними особами, відповідач являється суб'єктом владних повноважень.
Позивач - ОСОБА_2 - зареєстрований Ватутінською районною державною адміністрацією м. Києва 25.10.2000 року як фізична особа-підприємець, ідентифікаційний номер фізичної особи-платника податків та інших обов'язкових платежів НОМЕР_1.
Отже, виходячи із суб'єктного складу сторін та характеру спірних правовідносин, суд приходить до висновку, що зазначений спір має ознаки публічно-правового та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Судом встановлено, що рішенням 26 сесії 4 скликання Алуштинської міської ради № 26/191 від 22.02.2006 року ФОП ОСОБА_2 надано в оренду земельну ділянку площею 0,0120 га з земель Алуштинської міської ради, розташовану в АДРЕСА_1 (з боку лікарні, біля мосту) для розміщення торгівельного павільйону. Також, позивача по справі було зобов'язано протягом 6 місяців з моменту прийняття вказаного рішення укласти з Алуштинською міською радою договір оренди земельної ділянки строком на 25 років (а.с. 25).
На підставі зазначеного рішення та на виконання рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 02.11.2006 року по справі № 2-5/15294-2006 між позивачем та Алуштинською міською радою АР Крим 05.06.2007 року був укладений договір оренди земельної ділянки площею 0,0120 га (кадастровий номер 01 103 000 00:01:004:0379) строком на 25 років, розташованої за адресою АДРЕСА_1 (з боку лікарні, біля мосту) для розміщення торгівельного павільону (далі - Договір від 05.06.2007 року, а.с. 7-9).
Крім того, рішенням 26 сесії 4 скликання Алуштинської міської ради № 26/190 від 22.02.2006 року подовжено строк дії договору оренди земельної ділянки площею 0,0026 га, наданої під розміщення кіоску ФОП ОСОБА_2 строком на 25 років. Також, позивача по справі було зобов'язано протягом 3 місяців з моменту прийняття вказаного рішення подовжити з Алуштинською міською радою договір оренди земельної ділянки (а.с. 27).
На підставі зазначеного рішення та на виконання рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 02.11.2006 року по справі № 2-5/15295-2006 між позивачем та Алуштинською міською радою АР Крим 12.06.2007 року був укладений договір оренди земельної ділянки площею 0,0026 га (кадастровий номер 01 103 000 00:01:004:0059) строком на 25 років, розташованої за адресою АДРЕСА_1 (біля мосту) з комерційною метою (далі - Договір від 12.06.2007 року, а.с. 10-12).
Листами № 10-03/13-79 та № 10-03/13-78 від 05.04.2012 року Відділ держкомзему в м. Алушта відмовив у державній реєстрації договорів оренди, посилаючись на те, що в договорах відсутні суттєві умови, а саме:
- умови зберігання стану об'єкта оренди,
- умови передачі в заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.
Предметом спору по справі є фактична відмова Відділу держкомзему в м. Алушта АР Крим вчинити дії щодо державній реєстрації договорів оренди від 05.06.2007 року та 12.06.2007 року.
Ст.19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України
Відповідно до статті 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом встановлено, що відповідно до п. ч.4 Положення Про Державний комітет України по земельних ресурсах, яке затверджено Указом Президента України від 14 серпня 2000 року № 970/2000 Держкомзем України відповідно до покладених на нього завдань здійснює у складі державного земельного кадастру реєстрацію земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них, договорів оренди земельних ділянок, веде Державний реєстр прав на землю та нерухоме майно, організовує в установленому законодавством порядку в єдиній системі державних органів земельних ресурсів надання громадянам і юридичним особам додаткових платних послуг у сфері землеустрою та використання даних державного земельного кадастру за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Таким чином Державний комітет України по земельних ресурсах не наділений функціями щодо надання висновків правомірності укладення договорів оренди земель.
Згідно зі статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави. Право на землю набувається і реалізується громадянами і суб'єктами господарської діяльності (юридичними і фізичними особами) виключно відповідно до закону.
Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України від (далі - ЗК), Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі" від 06.10.1998 року № 161-XIV (із змінами та доповненнями, далі - Закон № 161), а також іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, та договором оренди землі.
Відповідно до вимог ст. 12 ЗК України (тут і далі - в редакції, чинній на час спірних правовідносин) до повноважень сільських, селищних, міських рад в галузі земельних відносин відноситься передача земельних ділянок комунальній власності у власність громадянам та юридичним особам, надання їх у користування відповідно до вимог цього кодексу.
Згідно з положеннями статті 6 Закону України "Про оренду землі" орендарі набувають право оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.
Відповідно до частини першої статті 124 ЗК передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Статтею 125 ЗК України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
При цьому статтею 18 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (стаття 20 Закону України "Про оренду землі").
Відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень врегульовані Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" від 01.07.2004 № 1952-ІV (із змінами та доповненнями, далі - Закон №1952).
Відповідно до статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Нерухоме майно - земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення.
Відповідно до статі 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, у тому числі право оренди земельної ділянки.
Відповідно до ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" у державної реєстрації може бути відмовлено в разі, якщо:
заявлене право не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону;
нерухоме майно або більша за площею його частина перебуває в іншому реєстраційному (кадастровому) окрузі;
із заявою про державну реєстрацію звернулася особа, яка відповідно до цього Закону не може бути суб'єктом права власності на даний об'єкт нерухомого майна або представником такого суб'єкта;
подані документи не відповідають вимогам, установленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують;
заяву про державну реєстрацію права власності відповідно до правочину про відчуження нерухомого майна було подано після державної реєстрації обмежень, вчинених щодо цього майна;
заявлене право власності або інше речове право вже зареєстроване.
Крім того, статтею 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" передбачено що відмова у державній реєстрації прав з підстав не передбачених вищезазначеним Законом, заборонена.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" державній реєстрації підлягають заявлені речові права на нерухоме майно за наявності документів, що підтверджують вчинення правочинів щодо таких об'єктів, посвідчених відповідно до закону, або свідчать про наявність інших, передбачених законом підстав.
Додаткові вимоги до договорі оренди землі встановлені також статтею 15 Закону України "Про оренду землі", відповідно до якої відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди.
Відповідно також до п. 9 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.1998р. № 2073 "Про затвердження порядку державної реєстрації договорів оренди землі" відсутність у договорі оренди однієї з істотних умов, передбачених пунктом 8, порушення вимог статей 4, 5, 6, 7, 9, 13, 15 Закону України "Про оренду землі" є підставою для відмови у державній реєстрації договору оренди.
Відповідно до ст. 15 Закону України "Про оренду землі", у редакції, яка діяла на час укладення договорів, передбачалось, що істотними умовами договору оренди землі є:
об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки);
строк дії договору оренди;
орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату;
умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду;
умови збереження стану об'єкта оренди;
умови і строки передачі земельної ділянки орендарю;
умови повернення земельної ділянки орендодавцеві;
існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки;
визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини;
відповідальність сторін.
Отож такої істотної умови договору оренди землі, як умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки на час укладення договорів оренди не існувало, у зв'язку з чим відсутність такої умови у договорі повністю відповідало, законодавству, яке було чинно на час укладення договорів оренди землі.
Зміни у ст. 15 Закону України "Про оренду землі" стосовно віднесення до істотних умов договору оренди умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки були внесені вже після того, як Алуштинська міська рада та позивач уклали договори оренди землі.
Згідно зі статтею 8 Конституції України, Конституція має найвищу юридичну сілу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.
Статтею 58 Конституції України визначено, що Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Отже, приймаючі до уваги положення ст. 58 Конституції України, для вирішення питання щодо правомірності передачі земельної ділянки в користування органом місцевого самоврядування на умовах оренди, слід враховувати як дату звернення особи до органу місцевого самоврядування, так й дату розгляду такого клопотання. Тому, суд вважає помилковим застосування до земельних правовідносин, які виникли між Алуштинською радою і позивачем, статті 15 Закону України "Про оренду землі" в редакції Закону від 16.09.2008 року в частині віднесення до істотних умов договору оренди умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, оскільки дана норма набрала законної сили після виникнення між сторонами земельних відносин.
Окрім того, суд враховує, що частину першу статті 15 Закону України "Про оренду землі" доповнено абзацом дванадцятим згідно із Законом України від 16.09.2008 року N 509-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву", яка дійсно закріплює як істотну умову договору оренди землі - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки. Однак, цим самим Законом України від 16.09.2008 року N 509-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву" закріплено у ст. 8-1 Закону України "Про оренду землі", що право на оренду земельної ділянки державної або комунальної власності не може бути відчужено її орендарем іншим особам, внесено до статутного капіталу, передано у заставу. Отож передача у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки державної або комунальної власності заборонено законом та не залежить від зазначення про це в умовах договору оренди землі.
Як свідчить зміст договорів оренди, в пунктах 12,13,16,20,22,23,26 передбачений обов'язок Орендаря утримувати та повернути орендовану земельну ділянку у стані не гіршому ніж той, в якому він її отримав, використовувати виключно за цільовим призначенням, без права передачі в суборенду, із дотриманням державних стандартів, норм і правил, зокрема забудови територій, із дотриманням режиму використання земель для охоронних та санітарно-захисних зон, забезпечити збереження зелених насаджень на території, яке прилягає, застрахувати об'єкт оренди.
Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити, що договори оренди землі від 05.06.2007 року та від 12.06.2007 року, укладені на підставі рішень Господарського суду Автономної Республіки Крим від 02.11.2006 року по справа № 2-5/15295-2006 та № 2-5/15294-2006, який зобов'язав Алуштинську міську раду укласти договори оренди з фізичної особою-підприємцем ОСОБА_2 саме у той редакції, яка надана відповідачу для реєстрації. Дані рішення набрали законної сили.
Таким чином, необхідний обсяг документів для реєстрації договору оренди у повному обсязі був наданий позивачем, проте орган, уповноважений проводити державну реєстрацію прав користування земельною ділянкою, посилається на підстави, не передбачені ні в законодавстві, ні в спеціальній інструкції "Про тимчасовий порядок ведення державного реєстру земель", затвердженою Наказом Держкомзему України № 174 від 02.06.2003 року, яким передбачена реєстрація при наданні повного пакету документів.
Укладені 05.06.2007 року та 12.06.2007 року між Алуштинською міською радою та позивачем договори оренди землі повністю відповідають вимогам ст. 15 Закону України "Про оренду землі", в редакції, що діяла на час укладення договорів. В договорах сторонами обумовлені всі істотні умови.
Діючим законодавством України не передбачені інші підстави для відмови уповноваженим органом у реєстрації договору оренди земельної ділянки, крім тих, які викладені у статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", статті 15 Закону України "Про оренду землі", п. 9 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.1998р. № 2073 "Про затвердження порядку державної реєстрації договорів оренди землі".
Отже, висновок відповідача щодо неможливості здійснення державної реєстрації договору оренди земельних ділянок від 05.06.2007 року та 12.06.2007 року не ґрунтується на Законі та порушує законні права та інтереси позивача на користування переданою йому земельною ділянкою.
За таких обставин суд приходить до висновку, що Відділ держкомзему у м. Алушта не має повноважень перевірки відповідності діючому законодавству договорів оренди земельних ділянок, які подано їм для здійснення державної реєстрації цих договорів.
В силу викладеного суд вважає, що питання землекористування земельною ділянкою вирішено відповідно до положень чинного законодавства України, а відмова відповідача, щодо державної реєстрації договорів оренди земельних ділянок не ґрунтується на діючому законодавстві.
Слід зазначити, що на підставі ст. 152 Земельного кодексу України землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю та вимагати захисту прав на земельну ділянку.
Судом встановлено, що дії відповідача не можуть вважатися такими, що здійснені на підставі закону в межах повноважень, безсторонніми та добросовісними.
За таких обставин суд вважає, що відмова відповідача Відділу держкомзему в м. Алушта АР Крим у реєстрації договорів оренди земельних ділянок, укладених фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 05.06.2007 року та 12.06.2007 року та Алуштинською міською радою, являється протиправною.
Враховуючи, що правомірне землекористування позивачем підтверджено матеріалами справи, порушення відповідачем права позивача на оренду доведено в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що вимоги позивача, викладені в позові являються обґрунтованими, доведеними матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 94 КАС України на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір.
Під час судового засідання, яке відбулось 15.11.2012 року були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ у повному обсязі постанову складено 19.11.2012 року.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 98,160-163, 167 КАС України, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Визнати протиправною відмову Відділу держкомзему в м. Алушта АР Крим, викладену у листі від 05.04.2012 року № 10-03/13-78, у державній реєстрації договору оренди земельної ділянки, загальною площею 0,0120 га (кадастровий номер № 01 103 000 00:01:004:0379), розташованої за адресою: АДРЕСА_1, укладеного 05.06.2007 року між Алуштинською міською радою та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2.
3. Визнати протиправною відмову Відділу держкомзему в м. Алушта АР Крим, викладену у листі від 05.04.2012 року № 10-03/13-79, у державній реєстрації договору оренди земельної ділянки, загальною площею 0,0026 га (кадастровий номер № 01 103 000 00:01:004:0059), розташованої за адресою: АДРЕСА_1, укладеного 12.06.2007 року між Алуштинською міською радою та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2.
4. Зобов'язати Відділ держкомзему в м. Алушта АР Крим вчинити дії щодо державної реєстрації договору оренди земельної ділянки, загальною площею 0,0120 га (кадастровий номер № 01 103 000 00:01:004:0379), розташованої за адресою: АДРЕСА_1, укладеного 05.06.2007 року між Алуштинською міською радою та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2.
5. Зобов'язати Відділ держкомзему в м. Алушта АР Крим вчинити дії щодо державної реєстрації договору оренди земельної ділянки, загальною площею 0,0026 га (кадастровий номер № 01 103 000 00:01:004:0059), розташованої за адресою: АДРЕСА_1, укладеного 12.06.2007 року між Алуштинською міською радою та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2.
6. Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 64,38 гривень.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Кудряшова А.М.