04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"04" грудня 2012 р. Справа№ 9/015-12
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Пономаренка Є.Ю.
суддів: Дідиченко М.А.
Рябухи В.І.
за участю представників:
від прокуратури - Лиховид О.С., прокурор відділу прокуратури міста Києва, посвідчення № 002628 від 05.09.2012;
від позивача - Фрадіна С.П., довіреність № 07-1/92 від 07.04.2011 року;
від відповідача - представник не прибув;
розглянувши апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства "Росава" на рішення господарського суду Київської області від 26.06.2012 у справі № 9/015-12 (колегія суддів у складі: Сокуренко Л.В., судді: Лутак Т.В., Саванчук С.О.) за позовом Заступника прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Українського державного концерну по матеріально -технічному і сервісному забезпеченню агропромислового комплексу "Украгротехсервіс" до Приватного сільськогосподарського підприємства "Росава" про розірвання договору та повернення майна вартістю 3 563 491,41 грн.
Заступник прокурора міста Києва звернувся до господарського суду Київської області з позовом в інтересах держави в особі Українського державного концерну по матеріально-технічному і сервісному забезпеченню агропромислового комплексу "Украгротехсервіс" до приватного сільськогосподарського підприємства "Росава" про розірвання договору та повернення майна вартістю 3563491,41 грн.
Рішенням господарського суду Київської області від 26.06.2012 позов задоволено повністю. Розірвано договір № 07-07-02 від 15.01.2007 р. про поставку сільськогосподарської техніки фірми "Дір енд Компані", запасних частин і технічних рідин та проведення розрахунків за них, що був укладений між Українським державним концерном по матеріально-технічному і сервісному забезпеченню агропромислового комплексу "Украгротехсервіс" та приватним сільськогосподарським підприємством "Росава". Зобов'язано приватне сільськогосподарське підприємство "Росава" повернути Українському державному концерну по матеріально-технічному і сервісному забезпеченню агропромислового комплексу "Украгротехсервіс" сільськогосподарську техніку виробництва фірми "Дір енд Компані" у кількості 27 одиниць та загальною вартістю 446 100 доларів США (еквівалентно 3 563 491,41 грн.).
Суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наявності у відповідача боргу перед позивачем, що за умовами договору є підставою його розірвання та що узгоджується з приписами чинного законодавства.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції у даній справі скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Апеляційна скарга, мотивована, зокрема, тим, що відповідач не виконав свої грошові зобов'язання за договором через накладення арешту на кошти на його банківських рахунках.
У судовому засіданні представники прокуратури та позивача надали пояснення, якими заперечили проти доводів та вимог апеляційної скарги.
При цьому, прокурор зазначив, що наведена обставина з арешту коштів на рахунках не є підставою звільнення від відповідальності та відмови у задоволенні позову.
Представник позивача, зокрема, надав пояснення про те, що відповідачем не були виконані зобов'язання з оплати двох платежів ще до накладення арешту на кошти. При цьому, за умовами договору несплата двох платежів є підставою його дострокового розірвання.
Відповідач не скористався правом на участь свого представника в судовому засіданні, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином: ухвали суду направлялися за адресою, яка є офіційним місцезнаходженням.
Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.
Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.
Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006 N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007 N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008 N 01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23).
У першому з названих листів викладено й правову позицію, згідно з якою примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Крім того, явка представників сторін не визнавалася обов'язковою.
Будь-яких заяв, клопотань щодо відкладення розгляду справи з наданням доказів поважності неможливості участі в засіданні суду від відповідача не надійшло.
Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.
Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.
Між Українським державним концерном по матеріально-технічному і сервісному забезпеченню агропромислового комплексу "Украгротехсервіс", як постачальником та товариством з обмеженою відповідальністю "Чигиринзерно", як покупцем 15.01.2007 р. укладено договір № 07-07-02 (далі - договір) про поставку сільськогосподарської техніки фірми "Дір енд Компані", запасних частин і технічних рідин.
За умовами п. 2.1 договору постачальник зобов'язується передати в розпорядження, а покупець прийняти та оплатити товар на умовах розстрочення кінцевого розрахунку та під відсоток, визначений цим договором.
Згідно з п. 2.3 договору платежі за цим договором складаються з ціни товару, відсотків по обслуговуванню кредиту, першочергових витрат та агентської винагороди постачальника.
Покупець стає власником товару після кінцевого розрахунку за нього на умовах цього договору (п. 2.4 договору).
Пунктом 3.2 договору передбачено, що загальна сума платежів за договором становить 707 393,50 дол. США і складається з вартості товару в сумі 627 400,00 дол. США, відсотків по обслуговуванню кредиту (4,0 відсотки річних від розстроченої до сплати суми) в сумі 36 598,33 дол. США, першочергових витрат постачальника в сумі 25 096,00 дол. США та агентської винагороди постачальника (2,0 відсотки річних від несплаченої частини вартості товару) в сумі 18 299,17 дол. США.
Положеннями п. 3.3 договору передбачено, що покупець сплачує постачальнику попередню оплату в сумі 188 220,00 дол. США (30,0 відсотків вартості товару) шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Державного казначейства України в рахунок погашення заборгованості постачальником перед державним бюджетом в національній валюті України за курсом Національного банку України на день проведення розрахунку впродовж п'яти банківських днів після підписання цього договору.
Також, за умовами п. 3.4 договору покупець сплачує постачальнику розстрочені платежі вартості товару в сумі 439 180,00 дол. США та відсотки по обслуговуванню кредиту в сумі 36 598,33 дол. США шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Державного казначейства України в рахунок погашення заборгованості постачальником перед державним бюджетом в національній валюті України за курсом Національного банку України на день проведення розрахунку у визначені графіком платежів строки згідно додатку 2, який є невід'ємною частиною цього договору.
Згідно п. 3.6 договору першочергові витрати в сумі 25 096,00 дол. США та агентську винагороду в сумі 5 123, 77 дол. США покупець сплачує постачальнику не пізніше п'яти днів після підписання договору, а решту агентської винагороди в сумі 13 175,40 дол. США покупець сплачує згідно додатку 2.
Крім того, 15.01.2007 р. між УК "Украгротехсервіс" та ТОВ "Чигиринзерно" складено та підписано додаток 2 до договору про поставку - графік платежів за отриманий товар та відсотки по обслуговуванню кредиту № 07-07-02.
На підставі п. п. 4.1, 4.2, 4.3 товар переходить в розпорядження покупця після підписання сторонами акту передачі-приймання. При цьому товар є власністю постачальника до повного розрахунку покупця за нього на умовах цього договору. Передача товару у власність покупця проводиться після кінцевого розрахунку за нього на умовах цього договору і оформляється актом передачі-приймання у власність.
На виконання умов вказаного договору позивач за актом передачі-приймання товару № 64 від 19.01.07 (додаток 3 до договору) передав ТОВ "Чигиринзерно" техніку виробництва фірми "Дір енд Компані" у кількості 41 одиниці та загальною вартістю 627 400 дол. США, а саме: трактори "Джон-Дір" у кількості 18 шт.; сівалки "Planter 1710" у кількості 7 шт. та "Drill 455" у кількості 5 шт.; борони дискові "Disk 630" у кількості 7 шт.; оприскувачі "Spayer 6500" у кількості 4 шт.
На підставі додаткової угоди № 1 від 29.10.2009 р. до договору про поставку, постачальником, у зв'язку з простроченням ТОВ "Чигиринзерно" сплати платежів за договором, вилучено у покупця 3 трактори "Джон-Дір", внаслідок чого загальний розмір платежів за отриманий товар за договором поставки зменшено на вартість вилученої техніки на суму 39 200,00 дол. США.
Таким чином, платежі покупця по договору за отриманий товар з урахуванням сплати відсотків становлять 624 798, 33 дол. США, в тому числі сума прострочених платежів станом на 20.10.2009 р. становить 212 929,05 дол. США (п. 9 додаткової угоди № 1).
Між позивачем, ТОВ "Чигиринзерно", як первісним покупцем та ПСП "Росава", як новим покупцем укладено додаткову угоду № 2 від 05.05.2010 р.
На підставі вказаної угоди первісним покупцем у повному обсязі на користь нового покупця відступлено усі права та переведено усі обов'язки за договором поставки, внаслідок чого відбулася заміна сторони покупця у зазначеному договорі.
Крім того, додатковою угодою № 2 передбачено повернення первісним покупцем постачальнику отриманої техніки згідно з додатком № 3 до цієї угоди та передачу зазначеної техніки постачальником на умовах договору поставки новому покупцю.
Пунктом 6 додаткової угоди № 2 від 05.05.2010 р. встановлено, що ТОВ "Чигиринзерно" (первісний покупець) у повному обсязі відступає відповідачу усі свої права та переводить на нього усі свої обов'язки за договором, які станом на дату підписання цієї додаткової угоди складають: заборгованість по платежах за товар з урахуванням відсотків по обслуговуванню кредитів -289 053,58 дол. США та заборгованість по агентській винагороді -150 000, 00 грн. Новий покупець в повному обсязі приймає на себе усі права та обов'язки, які за договором мало ТОВ "Чигиринзерно", а позивач повністю погоджується на відступлення та прийняття і повну заміну ТОВ "Чигиринзерно" на відповідача, як сторони за договором.
Також, сторонами у справі 05.05.2010 р. укладено додаткову угоду № 3, відповідно до умов якої загальна сума платежів за товар, з урахуванням відсотків по обслуговуванню кредитів за договором, складає 289 053, 58 дол. США.
Пунктами 2, 3 додаткової угоди № 3 встановлено, що відповідач сплачує позивачу попередню оплату за товар в сумі 28 905,58 дол. США не пізніше 25.06.2010 р. та розстрочені платежі за товар в сумі 260 148,00 дол. США у визначені графіком платежів строки згідно додатку № 1, який є невід'ємною частиною цієї додаткової угоди. Вказані платежі сплачуються шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Державного казначейства України, вказаний в п. 3.5. договору, в рахунок погашення заборгованості позивача перед державним бюджетом в національній валюті України за курсом Національного банку України на день проведення розрахунку.
Також, між сторонами складено та підписано додаток № 1 до додаткової угоди № 3, яким погоджено графік сплати розстрочених платежів.
Відповідно до додатку № 1 до додаткової угоди № 3 відповідач зобов'язався повністю розрахуватися за товар до 15.12.2012 р. відповідно до визначеного сторонами графіку: 52 030,00 дол. США до 15.12.2010 р., 52 030,00 дол. США до 15.07.2011 р., 52 030,00 дол. США до 15.12.2011 р., 52 030,00 дол. США до 15.07.2012 р. та 52 028,00 дол. США до 15.12.2012р.
Згідно акту передачі-приймання товару № 3 від 08.09.2010 р. позивач передав в розпорядження ПСП "Росава" техніку виробництва фірми "Дір енд Компані" у кількості 27 одиниць та загальною вартістю 446 100 доларів США, а саме: трактори "Джон-Дір" у кількості 12 шт.; сівалки "Planter 1710" у кількості 5 шт. та "Drill 455" у кількості 4 шт.; борони дискові "Disk 630" у кількості 4 шт.; оприскувачі "Spayer 6500" у кількості 2 шт.
Отже, позивач належним чином виконав свої зобов'язання за договором №07-07-02 від 15.01.2007 р. щодо поставки відповідачу сільськогосподарської техніки.
У зв'язку з тим, що станом на 22.12.2011 відповідач не виконав грошові зобов'язання зі сплати трьох чергових платежів визначених графіком, позивач направив відповідачу листа від 22.12.2011 про припинення дії договору.
Наявність заборгованості підтверджується довідкою Державного казначейства України № 11-04/1714-20526 від 01.11.2010 р.
Проте, угода про дострокове розірвання договору між сторонами підписана не була, отриману техніку відповідач не повернув.
У зв'язку з цим прокурор звернувся з даним позовом до суду.
Відповідно до п. 6.1.3.договору дія договору може бути достроково припинена з ініціативи позивача, якщо відповідач не сплачує два платежі в строки, що визначені графіком згідно додатку № 1 до додаткової угоди № 3 до цього договору або не виконує інші зобов'язання, що визначені пунктом 5.2. договору. В інших випадках припинення дії договору проводиться у відповідності з чинним законодавством.
Згідно п. 7.1 договору у разі дострокового припинення дії договору позивач направляє відповідачу письмове повідомлення про розірвання цього договору та повідомлення про вилучення товару. У повідомленні зазначається дата, час і місце передачі товару, що вилучається. Документом, що підтверджує вилучення товару, є акт приймання-передачі (вилучення) техніки.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення прав та обов'язків, є, зокрема, договори та інші правочини.
Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Як визначено п. 3 ч. 1 ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 2 ст. 712 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
В силу ч. ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Відповідно до ст. 695 Цивільного кодексу України договором про продаж товару в кредит може бути передбачено оплату товару з розстроченням платежу.
Згідно п.2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Під порушенням зобов'язання розуміється його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (ч. 1 ст. 610 Цивільного кодексу України).
Правовим наслідком порушення зобов'язання є, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України, розірвання договору.
Згідно ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Згідно ч. 2 ст. 695 Цивільного кодексу України якщо покупець не здійснив у встановлений договором строк чергового платежу за проданий з розстроченням платежу і переданий йому товар, продавець має право відмовитися від договору і вимагати повернення проданого товару.
Відповідно до п. 7.2 договору після одержання повідомлення про розірвання договору покупець позбавляється експлуатувати техніку та зобов'язаний протягом 5 днів повернути її у справному стані.
Отже, невиконання відповідачем зобов'язання з перерахування передбачених договором платежів за три місяці є істотним порушенням зобов'язань та відповідно цілковито обґрунтовано повинно мати наслідком розірвання договору та відповідно повернення переданої техніки.
При цьому, доводи відповідача, покладені ним в основу апеляційної скарги про те, що нібито він вживав заходів до виконання своїх договірних зобов'язань, але не виконав їх з незалежних від нього причин, а саме через арешт коштів відхиляються апеляційним судом з огляду на наступне.
Перш за все слід зазначити, що наведені обставини не є підставами невиконання договірного зобов'язання та звільнення відповідача від відповідальності за таке невиконання.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Не доведено відповідачем і вжиття ним заходів до виконання своїх зобов'язань до накладення арешту на кошти.
Більше того, до накладення арешту відповідачем не були сплачені два чергових платежі, що за умовами п. 6.1.3. договору є підставою для дострокового розірвання договору.
Так, станом на день подачі позову до суду відповідач мав сплатити 289 053,58 дол. США, тоді як сплатив 07.09.2010 лише 28 905,58 дол. США, як попередню оплату вартості товару.
На вказаний час не здійснено оплату трьох платежів передбачених графіком, а саме: 15.12.2010, 15.07.2011 та 15.12.2011.
Як зазначає апелянт, накладення арешту відбулось за постановою державного виконавця 02.11.2011.
Отже, на цю дату відповідач вже прострочив виконання грошових зобов'язань зі сплати двох платежів - 15.12.2010, 15.07.2011.
Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано ухвалив рішення про задоволення позовних вимог.
З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні та рішення місцевого господарського суду у даній справі підлягає залишенню без змін.
Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача (апелянта).
Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу приватного сільськогосподарського підприємства "Росава" залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 26.06.2012 у справі №9/015-12 - без змін.
2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на її заявника - відповідача у справі.
3. Матеріали справи № 9/015-12 повернути до господарського суду Київської області.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку та строки.
Головуючий суддя Пономаренко Є.Ю.
Судді Дідиченко М.А.
Рябуха В.І.