33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"03" грудня 2012 р. Справа № 4/5007/943/12
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий суддя Мельник О.В.
суддя Саврій В.А. ,
суддя Грязнов В.В.
при секретарі судового засідання Новак Р.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Арс" на рішення господарського суду Житомирської області від 25.10.2012 р. у справі № 4/5007/943/12
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Арс"
до Ружинської селищної ради
про стягнення 119157,60 грн.
за участю представників:
позивача - Осадчук С.П.,
відповідача - Жарський В.І., Вербовська Г.І.,
Товариство з обмеженою відповідальністю "АРС" звернулось з позовом до Ружинської селищної ради Житомирської області про стягнення 119157,60 грн. боргу згідно з договором генпідряду № 8 від 10.07.2008 року.
Рішенням господарського суду Житомирської області від 25.10.2012 року (суддя Лозинська І.В.) у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Своє рішення суд першої інстанції обґрунтував тим, що позивачем не надано доказів виникнення між сторонами цивільних прав та обов'язків, у розумінні ч. 2 ст. 11 ЦК України на підставі акту приймання виконаних підрядних робіт за січень 2009 року на суму 119157,60 грн.. Також на неодноразову вимогу господарського суду позивачем не надано оригіналу зазначеного акту приймання виконаних підрядних робіт, а відповідач поставив під сумнів справжність підпису його повноважного представника зі сторони замовника на копії вказаного акту (а.с. 8). Суд зазначив, що до вказаного акту не надано відповідної довідки про вартість виконаних підрядних робіт по формі КБ-3 за січень 2009 року та не надано письмові пояснення щодо причин не складання вказаної довідки, про що зобов'язувався позивач ухвалою господарського суду від 12.10.2012 р. (а.с. 136). Суд вказав, що позивачем не надано належних та допустимих доказів виконання підрядних робіт за січень 2009 р. на суму 119157,60 грн., а також всупереч ч. 1 ст. 33 ГПК України, позивачем не доведено ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Не доведення позивачем факту існування між сторонами по справі цивільних правовідносин, а також не надання позивачем довідки про вартість виконаних підрядних робіт типової форми КБ-3 за січень 2009 р., на думку суду унеможливлює встановлення строку проведення розрахунків з позивачем, хоча наявність або відсутність вказаної довідки не звільнило б відповідача від обов'язку сплати за виконану роботу за наявності відповідних правовідносин між сторонами.
Позивач з прийнятим рішенням господарського суду не погодився та подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нову постанову.
В обґрунтування апеляційної скарги, зокрема, вказує, що підтвердженням належності виконаних робіт у січні 2009 року до договірних зобов'язань за договором генпідряду №8 від 10.07.2008 року є єдність предмета правовідносин та єдність об'єкта виконаних робіт, а також наявність у самому акті виконаних робіт відповідного посилання на зазначений договір генпідряду як підставу даних правовідносин. Апелянт зазначає, що наявність підписів повноважних представників сторін та скріплення їх печатками свідчить про схвалення юридичними особами дій своїх представників. При цьому, жодних заперечень з боку замовника (відповідача) щодо правової підстави робіт, обсягу виконаних робіт та їх ціни в акті не зазначено, що підтверджує його погодження з усіма відомостями відображеними в акті. Зазначає, що судом першої інстанції досліджувався оригінал акту виконаних робіт форми КБ-2 за січень 2009 року, хоча суд вказав на відсутність такого доказу. Крім того, 25.10.2012 року його представник з поважних причин не міг з'явитись в судове засідання, про що подав письмове клопотання, однак, суд в порушення ст. ст. 4-2, 4-3, 22 ГПК України не створив сторонам у справі рівних умов для забезпечення доказування підстав позову та встановлення фактичних обставин справи. Зазначає, що згідно з договором генпідряду № 8, строк проведення розрахунків пов'язаний з підписанням довідки КБ-3, при відсутності якої до даних правовідносин слід застосовувати положення ст. 530 ЦК України, у зв'язку з чим клопотання відповідача про застосування до даних правовідносин строку позовної давності є безпідставним.
Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення посилаючись на те, що рішення суду є законним та обґрунтованим, оскільки винесено в повній відповідності з нормами матеріального та процесуального права, при цьому були належним чином з'ясовані та доведені всі обставини, що мають значення для справи.
Розглянувши апеляційну скаргу та відзив на неї, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.
Відповідно до ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно - кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Стаття 323 Господарського кодексу України визначає, що договори підряду (субпідряду) на капітальне будівництво укладаються і виконуються на загальних умовах укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених Кабінетом Міністрів України, відповідно до закону.
Так, згідно пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 № 668 "Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві" (далі - постанова КМУ № 668) за договором підряду підрядник зобов'язується за завданням замовника на свій ризик виконати та здати йому в установлений договором підряду строк закінчені роботи (об'єкт будівництва), а замовник зобов'язується надати підряднику будівельний майданчик (фронт робіт), передати дозвільну документацію, а також затверджену в установленому порядку проектну документацію (у разі, коли цей обов'язок повністю або частково не покладено на підрядника), прийняти від підрядника закінчені роботи (об'єкт будівництва) та оплатити їх.
Апеляційним судом встановлено, що 10.07.2008 р. між ТОВ "АРС" (далі - генпідрядник/позивач) та Ружинською селищною радою ( далі - замовник/відповідач ) укладено договір генпідряду № 8 ( далі - договір) (а. с. 26,27), згідно з п.1.1 якого передбачено, що замовник доручає, а генпідрядник приймає на себе зобов'язання виконати будівельно - монтажні роботи по реконструкції каналізаційних мереж, а саме: часткові роботи по установці очистки вод "Біотал" об'ємом 200 м.куб. на добу в смт. Ружин.
Відповідно до п. 1.2, 1.3 договору, замовник зобов'язаний прийняти та провести оплату за виконані роботи згідно з актами приймання виконаних робіт форми КБ-2в та КБ-3; обсяг виконання робіт визначається по фактично виконаних роботах, згідно з актами обміру робіт підписаними сторонами, погодженої проектно-кошторисної документації, що є невід'ємною частиною договору.
Згідно з п.п. 4.1.4 п. 4 договору, замовник при здачі робіт генпідрядником в термін 5 днів зобов'язаний підписати акт приймання, або при виявленні недоліків скласти за угодою генпідрядника акт про виявлені недоліки.
Пунктом 4 ст. 882 Цивільного кодексу передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами.
Наказом Держкомстату та Державного комітету України з будівництва та архітектури "Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві" від 21.06.2002 N 237/5, що був чинним на момент укладення договору підряду, затверджені типові форми первинних облікових документів у будівництві N КБ-2в "Акт приймання виконаних підрядних робіт" та N КБ-3 "Довідка про вартість виконаних підрядних робіт" і запроваджено їх застосування з 01.07.2002 р..
Акт приймання виконаних підрядних робіт (типової форми N КБ-2в) складається для визначення вартості виконаних обсягів підрядних робіт та проведення розрахунків за виконані підрядні роботи на будівництві.
Довідка про вартість виконаних підрядних робіт (типової форми N КБ-3) складається для визначення вартості виконаних обсягів підрядних робіт і проведення розрахунків за виконані підрядні роботи з будівництва.
Згідно пункту 96 Постанови КМУ № 668 підписання акта приймання-передачі є підставою для проведення остаточних розрахунків між сторонами.
Відповідно до статті 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Аналогічна норма міститься в ч. 5 ст. 321 Господарського кодексу України.
За приписами частини 4 статті 879 Цивільного кодексу України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.
Згідно пункту 98 Постанови КМУ № 668 оплата за виконані роботи проводиться у порядку, визначеному договором підряду.
Як слідує із змісту п. 2.2. договору, розрахунок за виконані роботи здійснюється "замовником" щомісячно на підставі актів приймання виконаних робіт по формі КБ-2 в термін 10 днів з дня підписання довідки по формі КБ-3.
Наведена умова договору вказує на обумовлену сторонами форму первинних облікових документів, які є підставою для проведення оплати за виконані роботи. При цьому, зазначене положення договору містить вказівку на момент виникнення зобов'язання по оплаті виконаних робіт та вказує строк, протягом якого замовник взяв на себе таке зобов'язання.
Сторонами встановлено, що цей договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до повного виконання договірних зобов'язань обома сторонами та повного виконання взаєморозрахунків; початок робіт - липень 2008 року за умови виконання п. п. 3.1, 5.1.1, закінчення робіт у грудні 2008 року.
Апеляційним господарським судом встановлено, що в період з вересня по грудень 2008 року, включно, позивачем було виконано роботи за договором на суму 250000 грн., що підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в, довідками про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3 за вересень - грудень 2008 року, які були повністю оплачені відповідачем, що підтверджується платіжними дорученнями №2 від 11.08.2008 року на суму 75000 грн., №3 від 25.09.2008 року на суму 25000 грн., № 1 від 28.11.2008 року на суму 100000 грн., № 2 від 12.12.2008 року на суму 50000 грн..
Отже, станом на грудень 2008 року сторонами було повністю виконано взаємні договірні зобов'язання в обсягах, визначених договором генпідряду №8 від 10.07.2008 року.
Апеляційним господарським судом також встановлено, що підставою для звернення позивача з позовом до суду послужило невиконання відповідачем зобов'язань по оплаті виконаних підрядних робіт саме на підставі договору гунпідряду № 8 від 10.07.2008 року. Отже, підписання сторонами акту приймання виконаних підрядних робіт за січень 2009 року форми КБ-2в без укладення додаткового договору або ж внесення відповідних змін в договір генпідряду № 8 від 10.07.2008 року, а також без підписання довідки про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3 не може свідчити про виникнення у відповідача зобов'язань по оплаті виконаних робіт на підставі зазначеного договору.
Однак, предметом даного спору є стягнення боргу, що виник в січні 2009 року в сумі 119157,6 грн. на підставі підписаного сторонами акту приймання виконаних підрядних робіт за січень 2009 року.
Апеляційним господарським судом досліджено наданий позивачем оригінал зазначеного акту форми КБ-2в за січень 2009 року, згідно якого ТОВ "АРС" виконано роботи на суму 119157,6 грн..
Проте, відповідно до п. 2.2. договору розрахунок за виконані роботи здійснюється в термін 10 днів з дня підписання довідки форми КБ-3.
Судом першої інстанції вірно зазначено, що довідка форми КБ-3 відповідачем підписана не була, доказів її надіслання останньому для підписання суду першої інстанції позивачем не надано.
Пунктом 2.1 договору №8 від 10.07.2008 року сторонами погоджено, що вартість робіт визначається динамічною (приблизною) договірною ціною на підставі кошторисів та калькуляцій, які оформляються сторонами додатково і становлять 250000 грн. з ПДВ.
У випадку зміни фактичних обсягів робіт, зазначених у договорі, або при наявності у замовника потреби в виконанні додаткових робіт, непередбачених кошторисом, сторони оформляють додаткові угоди (п. 3.3 договору).
Крім того, пунктом 2.5 цього ж договору визначено підстави зміни приблизної договірної ціни, яка складає 250000 грн., та яка може бути змінена лише за погодженням обох сторін.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 509, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, зобов'язання виникають з договорів та інших правочинів.
Частина 6 ст. 11 ЦК України вказує, що у випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.
Судом апеляційної інстнції встановлено, що будь - яких додаткових угод щодо зміни фактичних обсягів робіт, зазначених у договорі, виконання додаткових робіт, а також щодо узгодження сторонами зміни приблизної договірної ціни укладено не було. Позивачем у відповідності до п. 1.1., п. 2.1 виконано будівельно - монтажні роботи по реконструкції каналізаційних мереж в строк, який вказаний в п. 3.2. договору в межах погоджених сторонами кошторисів та калькуляцій на суму 250000 грн., а відповідач виконав свої зобов'язання, прийнявши такі роботи та оплативши їх повністю.
Поряд з тим, факт підписання сторонами акту типової форм КБ-2в не може свідчити про відсутність у замовника зобов'язання по оплаті виконаних позивачем у січні 2009 року робіт.
Згідно ст. 218 ЦК України, недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Отже, апеляційним господарським судом встановлено, що внаслідок підписання акта приймання виконаних робіт за січень 2009 року сторони уклали договір підряду у спрощений спосіб відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України.
Зазначений договір є підставою для виникнення у його сторін майново - господарських зобов'язань.
Виконання зобов'язань з оплати виконаних робіт згідно дослідженого апеляційним господарським судом оригіналу акту приймання виконаних підрядних робіт за січень 2009 року на суму 119157,6 грн., який підписаний уповноваженими представниками та скріплений печатками обох сторін, є предметом спору у даній справі.
Колегія апеляційного господарського суду приходить до висновку, що вирішуючи спір, слід врахувати положення ст.ст. 173, 193 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, 527 ЦК України щодо законодавчого визначення поняття зобов'язання, його порушення відповідачем та недопустимості односторонньої відмови від виконання зобов'язання.
В силу ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, таке зобов'язання підлягає виконанню у цей строк (термін); якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. При цьому, боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до вимог статей 32, 33, 34 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Юридична зацікавленість позивача у вирішенні спору судом, покладає на нього обов'язок в порядку статей 32, 33 Господарського процесуального кодексу України довести, що його права та інтереси порушено.
Рішення суду про задоволення позову може бути прийнято виключно у тому випадку, коли подані позивачем докази дозволять суду зробити чіткий, конкретний та безумовний висновок про обґрунтованість та законність вимог позивача.
Всупереч вимогам статті 33 ГПК України, позивач не надав ні суду першої інстанції, ні апеляційному господарському суду доказів звернення до відповідача з вимогою про оплату боргу в сумі 119157,6 грн., у зв'язку з чим суд апеляційної інстанції вважає, що на підставі ст. 530 ЦК України у відповідача не виник обов'язок щодо оплати боргу у вказаній сумі, тому визнає позовні вимоги ТОВ "АРС" необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Оглянувши надану представником позивача копію письмового клопотання про відкладення розгляду справи 25.10.2012 року з відміткою канцелярії господарського суду Житомирської області про її отримання, яка в матеріалах справи відсутня, внаслідок чого суд таке клопотання не розглянув та не дослідив оригінал акту приймання виконаних підрядних робіт за січень 2009 року, й на підставі цього дійшов висновку про недоведеність позовних вимог, колегія суддів вважає, що тим самим суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права (ст. 4-3 ГПК України) щодо створення сторонам необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи. В порушення ст. 43 ГПК України суд оцінив докази не за наслідками всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності.
Проте, зазначені порушення норм процесуального права не можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, оскільки не призвели до прийняття неправильного висновку про відмову в задоволенні позову.
Отже, мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи не спростовують зазначених вище висновків суду апеляційної інстанції.
На підставі викладеного, керуючись ст.99, 101, ст.103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України Рівненський апеляційний господарський суд,
1. Рішення господарського суду Житомирської області від 25.10.2012 р. у справі №4/5007/943/12 залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Арс" - без задоволення.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя Мельник О.В.
Суддя Саврій В.А.
Суддя Грязнов В.В.