04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"05" грудня 2012 р. Справа№ 01/5026/698/2012
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Рябухи В.І.
суддів: Кондес Л.О.
Ропій Л.М.
при секретарі: Реуцькій Т.О.,
за участю представників:
прокуратури Куриленко Р.М. - старший прокурор відділу
прокуратури міста Києва, посв. від 05.09.12 №002626,
від позивача не з'явився,
від відповідача Осадча Н.М., дов. від 06.08.12,
розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Вулкан-2"
на рішення Господарського суду Черкаської області від 05.06.12
у справі №01/5026/698/2012 (суддя Чевгуз О.В.)
за позовом Прокурора міста Черкаси в інтересах держави
в особі Департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради
до Приватного підприємства "Вулкан-2"
про розірвання договору оренди та стягнення 39445,73 грн.
Заступник прокурора міста Черкаси в інтересах держави (далі - прокурор) в особі Департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради (далі - позивач) звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до Приватного підприємства "Вулкан-2" (далі - відповідач), в якому просить розірвати договір оренди об'єкта нерухомості від 20.07.11 №853, стягнути з відповідача на користь Департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради дебіторську заборгованість за договором від 20.07.11 №853 в сумі 38963,88 грн. та 481,85 грн. пені, зобов'язати відповідача повернути об'єкт оренди, що розташований в м. Черкаси по бул.Шевченка, 218-220, загальною площею 162,50 кв.м., відповідно до п.8 договору оренди.
05.06.12 прокурор міста Черкаси подав заяву про збільшення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача 52442,54 грн., з яких 50975,92 грн. основного боргу та 1466,62 грн. пені.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 05.06.12 позов задоволено повністю.
Розірвано договір оренди об'єкта нерухомості від 20.07.11 №853, укладений між Управлінням власністю міста виконавчого комітету Черкаської міської ради та відповідачем.
Зобов'язано відповідача повернути об'єкт оренди Департаменту економіку та розвитку Черкаської міської ради, що розташований за адресою: м. Черкаси, бул. Шевченка, 218-220, загальною площею 162,50 кв.м.
Стягнуто з відповідача на користь Департаменту економіку та розвитку Черкаської міської ради 50975,92 грн. заборгованості по орендній платі, 1466,62 грн. пені.
Стягнуто з відповідача в доход Державного бюджету України 2682,50 грн. судового збору.
Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Черкаської області від 05.06.12 скасувати в повному обсязі, постановити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Вважає рішення таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не повідомлено відповідача про розгляд справи в суді. Зі сторони відповідача наявне часткове невиконання умов договору, оскільки ПП "Вулкан-2" проведено поліпшення об'єкта оренди.
Крім того, з заяви про поновлення строку на подання апеляційної скарги вбачається, що відповідач просить винести ухвалу про забезпечення позову, якою заборонити вчиняти будь-які дії щодо спірного нежитлового приміщення, пов'язані з проведенням в ньому ремонтних робіт, заселення нового орендаря та оформлення ним права користування об'єктом оренди.
Розпорядженням в.о. Голови Київського апеляційного господарського суду від 05.11.12 апеляційну скаргу передано для розгляду судді Рябусі В.І.
Розпорядженням в.о. Голови Київського апеляційного господарського суду від 08.11.12 для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючий-суддя Рябуха В.І., судді Кондес Л.О., Ропій Л.М.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.11.12 відновлено строк на подання апеляційної скарги, прийнято її до розгляду та порушено апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 05.12.12. Доказами належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи є повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали від 08.11.12) позивачу та відповідачу - 12.11.12, долучені до матеріалів справи.
Через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду: 30.11.12 від прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу, 04.12.12 від відповідача надійшло уточнення заяви про вжиття запобіжних заходів (заходів забезпечення позову).
У судовому засіданні 05.12.12 представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та заяву про вжиття запобіжних заходів, просив їх задовольнити, рішення Господарського суду Черкаської області від 05.06.12 скасувати, постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Прокурор заперечив доводи апеляційної скарги та заяви про вжиття запобіжних заходів, просив залишити їх без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Враховуючи, що сторони були належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання з розгляду апеляційної скарги відповідача, а матеріали справи дозволяють розглянути апеляційну скаргу без участі позивача, на думку колегії суддів, відсутні підстави для відкладення розгляду справи.
Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.
Згідно зі ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши прокурора та представника відповідача, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст.626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договором є домовленість двох сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ч. 1 ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або
зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором (ст.795 ЦК України).
Як вбачається з матеріалів справи, 20.07.11 між Управлінням власністю міста виконавчого комітету Черкаської міської ради (орендодавець) та відповідачем (орендар) укладено договір оренди об'єкта нерухомості №853 (далі - договір), відповідно до якого орендодавець зобов'язаний передати, а орендар прийняти у строкове платне користування нежитлове приміщення (частину підвального приміщення 10-поверхового цегляного будинку), яке розташоване за адресою: м. Черкаси, бул. Шевченка, 218-220, загальною площею 162,50 кв. м. згідно з планом (додаток 1) (далі -об'єкт оренди), що належить до міської комунальної власності.
Рішенням Черкаської міської ради від 11.08.11 №3-4 припинено Управління власністю міста Черкаси шляхом приєднання до Департаменту економічної політики та розвитку виконавчого комітету Черкаської міської ради. Змінено назву Департаменту економічної політики та розвитку виконавчого комітету Черкаської міської ради на Департамент економіки та розвитку Черкаської міської ради.
Відповідно до п. 4.1 договір укладено на термін з 20.07.11 по 30.06.14 і вступає в дію з дати приймання об'єкта за актом приймання-передачі.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач виконав взяті на себе зобов'язання належним чином, надав відповідачу у користування нежитлове приміщення, що підтверджується актом приймання-передачі об'єкта нерухомості від 20.07.11.
У частині 1 статті 762 ЦК України зазначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (далі - Закон) орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Статтею 19 Закону встановлено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Річна орендна плата за користування цілісним майновим комплексом підприємства, його структурним підрозділом не може перевищувати десяти відсотків вартості орендованого майна. У разі визначення орендаря на конкурсних засадах умовами конкурсу може бути передбачено більший розмір орендної плати.
Відповідно до п. 5.1 договору розмір орендної плати встановлюється згідно розрахунку, що додається до договору та є його невід'ємною частиною (додаток 3). Орендна плата перераховується щомісячно до 20 числа місяця, за який проводиться розрахунок (п. 5.5 договору).
Внаслідок порушення відповідачем зобов'язання щодо внесення орендної плати в нього утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 50975,92 грн. за період з вересня 2011 року по березень 2012 року.
16.12.11 позивач направив відповідачу лист-пропозицію №2435-01-15 з вимогою припинити дію договору, сплатити заборгованість та повернути об'єкт оренди.
Відповідач відповіді на лист не надав, вимоги позивача залишив без задоволення.
На день розгляду справи у суді відповідачем не погашено заборгованість за оренду, тому колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог та стягнення 50975,92 грн. основного боргу по оренді.
Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частина 1 ст. 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.1, 3 ст.549 ЦК України).
Відповідно до п.9.2 договору за порушення строків внесення орендної плати орендарем сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день несплати у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня. Пеня сплачується в 10-ти денний термін від дня нарахування.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 1466,62 грн. пені.
Перевіривши розрахунок пені, наданий позивачем, колегія суддів вважає його правильним, тому позов в цій частині підлягає задоволенню.
Згідно з ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до ст.598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору (ст.611 ЦК України).
У частині 1 ст.615 ЦК України зазначено, що у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.
Частинами 1, 3 ст.651, ст.653 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим. У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.
Статтею 782 ЦК України встановлено, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.
Частиною 3 ст. 26 Закону «Про оренду державного та комунального майна» встановлено, що договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.
Згідно п.10.6 договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути розірвано за рішенням суду, господарського суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань по договору та з інших підстав, передбачених чинним законодавством України.
Матеріалами справи підтверджено факт невиконання відповідачем свого обов'язку по внесенню орендної плати орендарем в період з вересня 2011 року по березень 2012 року.
Листом від 16.12.11 №2435-01-15 позивач повідомив відповідача про розірвання договору оренди в зв'язку з порушенням останнім умов внесення орендної плати.
Таким чином, з огляду на викладене вище, суд першої інстанції зробив вірний висновок про те, що спірний договір є розірваним, а зобов'язання сторін за вказаною угодою припиненими.
У частині 1 ст.785 ЦК України вказано, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі
Відповідно до ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
За таких обставин є правомірним висновок суду першої інстанції, що вимога позивача про повернення об'єкта оренди орендодавцю є законною та підлягає задоволенню.
Стосовно заяви відповідача про забезпечення позову, де він просить заборонити вчиняти будь-які дії щодо спірного нежитлового приміщення, пов'язані з проведенням в ньому ремонтних робіт, заселення нового орендаря та оформлення ним права користування об'єктом оренди, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст.66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
В розумінні вказаної статті, заходи по забезпеченню позову можуть бути вжиті судом у випадку, якщо виконання рішення у майбутньому буде утруднене.
Заява про забезпечення позову подається до винесення рішення судом першої інстанції позивачем, третьою особою із самостійними вимогами на предмет спору або прокурором у справі.
Тому суд апеляційної інстанції відмовляє у задоволенні заяви відповідача про забезпечення позову.
Щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права шляхом неповідомлення відповідача про слухання справи, слід зазначити.
Відповідно до листа Вищого господарського суду України від 13.08.08 № 01-8/482 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року» дотримання працівниками суду вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України дає підстави колегії суддів вважати, що про час і місце розгляду справи сторони були повідомлені належним чином.
Як вбачається з штампу суду першої інстанції, проставленого на звороті у лівому нижньому куті перших примірників ухвал від 28.04.12, від 15.05.12 та рішення від 05.06.12 копії направлені відповідачу.
Згідно довідок Укрпошти від 06.06.12, 20.06.12 та 14.07.12 відповідачу (за адресою, вказаною в матеріалах справи - 18000, м. Черкаси, бул. Шевченка, 220) рекомендовані листи з ухвалами суду та рішенням не вручені та повернуті суду "за закінченням терміну зберігання".
Слід зазначити, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній", "за закінченням терміну зберігання" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п.4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.06 №01-8/1228).
Колегія суддів звертає увагу, що до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Якщо особа - учасник судового процесу своєчасно не довела до відома господарського суду або інших учасників процесу про зміну свого фактичного місця знаходження, то всі процесуальні наслідки такої бездіяльності покладаються на цю особу.
З огляду на викладене вище, колегія суддів не вбачає у діях суду першої інстанції порушень норм процесуального права.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Отже, з огляду на викладене вище, колегія Київського апеляційного господарського суду не вбачає підстав для скасування рішення Господарського суду Черкаської області від 05.06.12 у даній справі, оскільки воно відповідає нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи.
Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Вулкан-2" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Черкаської області від 05.06.12 у справі №01/5026/698/2012 - без змін.
2. Матеріали справи №01/5026/698/2012 повернути до Господарського суду Черкаської області.
Дану постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий суддя Рябуха В.І.
Судді Кондес Л.О.
Ропій Л.М.