04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"26" листопада 2012 р. Справа№ 5011-62/7737-2012
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Зеленіна В.О.
суддів: Синиці О.Ф.
Мальченко А.О.
при секретарі: Волуйко Т.В.
Представники сторін:
позивача:Коротун О.М., довіреність № 25/62 від 18.06.2012;
відповідача:Пупиніна Л.О., довіреність № 31 від 07.02.2012;
Глушакова Г.В., довіреність б/н від 20.04.2012;
третя особа: не з'явився;
розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Київська пересувна механізована колона-2»
на рішення господарського суду міста Києва
від 19.09.2012
у справі № 5011-62/7737-2012 (суддя: Любченко М.О.)
за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ»
до Публічного акціонерного товариства «Київська пересувна механізована колона-2»
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Національний банк України
про визнання недійсним договору міни від 13.08.2009 р.
Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний банк «Київ» звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Київська пересувна механізована колона-2», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Національний банк України, про визнання недійсним договору міни від 13.08.2009 р.
Рішенням господарського суду міста Києва від 19.09.2012 у справі № 5011-62/7737-2012 позов задоволено.
Визнано недійсним договір міни, який укладено 13.08.2009 р. між Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний банк "Київ" та Акціонерним товариством "Київська пересувна механізована колона-2", посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Матюховою Т.П. і зареєстровано в реєстрі за №2304.
Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Київська пересувна механізована колона-2" на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ" судовий збір в сумі 1073,00 грн.
Не погодившись з вказаним рішенням, Публічне акціонерне товариство «Київська пересувна механізована колона-2» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у відповідності до якої просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 19.09.2012 у справі № 5011-62/7737-2012 і прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.
Скарга мотивована тим, що господарським судом міста Києва не в повному обсязі були з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а також були порушені, неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, а саме судом не було встановлено, що управління Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний банк «Київ» на дату укладення спірного договору здійснював спеціальний об'єкт із особливим обсягом прав щодо здійснення управління банком та призначений державним органом управління. До того ж судом не було взято до уваги, що незважаючи на те, що договір відступлення № 1 було визнано таким, що не відбувся, позивач по сьогоднішній день не здійснив оплату на користь відповідача на виконання умов договору міни, що свідчить про відсутність наміру здійснювати платежі за спірним договором коштами Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ", тобто за рахунок державних коштів.
Розпорядженням Заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 15.10.2012 № 5011-62/7737-2012 у справі № 5011-62/7737-2012 сформовано для розгляду апеляційної скарги колегію суддів у складі: головуючий суддя: Зеленін В.О., судді: Синиця О.Ф., Мальченко А.О.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.10.2012 прийнято до розгляду справу № 5011-62/7737-2012. Розгляд апеляційної скарги призначений на 05.11.2012 об 11:10.
01.11.2012 представником Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ" через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду було подано письмові пояснення по справі.
02.11.2012 представником Національного банка України через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду було подано клопотання про розгляд справи без його участі.
05.11.2012 представником Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ" через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду було подано клопотання про відкладення розгляду справи.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.11.2012 у справі № 5011-62/7737-2012 розгляд справи було відкладено на 26.11.2012 об 11:45.
26.11.2012 в судовому засіданні розглянувши подане 05.11.2012 Національним банком України клопотання про розгляд справи без його участі, суд ухвалив задовольнити його.
26.11.2012 в судовому засіданні представники скаржника підтримали апеляційну скаргу і просили суд її задовольнити.
26.11.2012 представник позивача в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги і просив суд рішення господарського суду міста Києва від 19.09.2012 у справі № 5011-62/7737-2012 залишити без змін.
Розглянувши мотиви апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, колегія суддів встановила наступне.
13.08.2009 між Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний банк "Київ" (сторона 1) та Акціонерним товариством "Київська пересувна механізована колона-2" (правонаступником якого є відповідач) (сторона 2) було укладено договір міни (надалі - договір).
Також, 13.08.2009 договір було посвідчено Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за №2304.
Статтею 715 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов'язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар. Кожна із сторін договору міни є продавцем того товару, який він передає в обмін, і покупцем товару, який він одержує взамін. Договором може бути встановлена доплата за товар більшої вартості, що обмінюється на товар меншої вартості.
Згідно з п.1.1 договору сторона 1 передає стороні 2 у власність належні їй майнові права на нерухоме майно в обмін на належні стороні 2 квартири, а сторона 2 передає стороні 1 у власність належні їй квартири в обмін на належні стороні 1 майнові права на нерухоме майно. Міна проводиться з грошовою доплатою.
В п.1.2 договору визначено, що у власність Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ" переходить нерухоме майно - квартири, що знаходяться в будинку під номером 140 по вул. Старокиївській в смт. Козин Обухівського району Київської області: під номером 3 житловою площею -119,3 кв.м, загальною площею -644,2 кв.м, під номером 4 житловою площею -119,2 кв.м, загальною площею -645 кв.м.
Пунктом 1.3 договору сторони визначили, що у власність Акціонерного товариства "Київська пересувна механізована колона-2" переходять майнові права на наступне нерухоме майно (з урахуванням здійснених виправлень): трикімнатну квартиру під номером 152 загальною площею -141,91 кв.м на четвертому поверсі секції В в будинку, що будується за адресою: м. Київ, вул. Старонаводницька, 2-20, ділянка 14; трикімнатну квартиру під номером 87 загальною площею -134,42 кв.м на двадцять четвертому поверсі секції А в будинку, що будується за адресою: м. Київ, вул. Старонаводницька, 2-20, ділянка 14; трикімнатну квартиру під номером 19 загальною площею -134,42 кв.м на сьомому поверсі в будинку 14-а, що будується за адресою: м. Київ, вул. Старонаводницька; трикімнатну квартиру під номером 167 загальною площею -141,91 кв.м на дев'ятому поверсі секції Б в будинку, що будується за адресою: м. Київ, вул. Старонаводницька, 2-20, ділянка 14; чотирикімнатну квартиру під номером 14 загальною площею -197,97 кв.м на сьомому поверсі секції Г в будинку 14-а, що будується за адресою: м. Київ, вул. Старонаводницька; трикімнатну квартиру під номером 20 загальною площею -197,91 кв.м на дев'ятому поверсі секції Г в будинку, що будується за адресою: м. Київ, вул. Старонаводницька, 14А.
Відповідно до п.1.4 договору сторонами погоджено, що оскільки загальна вартість майна, яке передається стороною 2 у власність сторони 1 складає 32 459 429,28 грн., а загальна вартість майнових прав, що передаються стороною 1 у власність сторони 2 складає 12 658 263,88 грн., то сторона 1 зобов'язується доплатити стороні 2 в строк до 14.08.2009р. грошові кошти в сумі 19 801 165,40 грн. з ПДВ.
З договору вбачається, що від Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ" договір міни підписано тимчасовим адміністратором Мироненко В.П., а від Акціонерного товариства "Київська пересувна механізована колона-2" головою правління Андрушком С.В.
Так, звертаючись до суду з позовними вимогами позивач просить суд визнати договір недійсним в зв'язку з тим, що з 03.07.2009 основним акціонером Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ" є Держава Україна в особі Міністерства фінансів України, внаслідок чого договір міни мав бути укладений з дотриманням процедури, встановленої Положенням про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженим Постановою №921 від 17.10.2008р. Кабінету Міністрів України.
Заперечуючи проти позову скаржник стверджує, що спірний договір було підписано у зв'язку із введенням у Публічному акціонерному товаристві "Акціонерний комерційний банк "Київ" тимчасової адміністрації, внаслідок чого норми Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженого постановою №921 від 17.10.2008р. Кабінету Міністрів України, не підлягають застосуванню, є неспроможними, з огляду на те, що вказаний нормативно-правовий акт не визначає введення тимчасової адміністрації в якості підстави для розпорядження державними коштами поза межами процедури, встановленої зазначеним Положенням.
До того ж, в обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на лист №54-009/254 від 18.01.2010р. Національного банку України, адресований Голові підкомітету з питань економічної та екологічної безпеки Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони Народному депутату України Малічу О.В., який за своєю суттю є документом індивідуальної дії та не має ознак нормативного акту, тобто, не є обов'язковим для застосування невизначеним колом осіб, у тому числі, судом.
Проаналізувавши матеріали справи суд зазначає, що твердження скаржника є необґрунтованими з огляду на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з частиною 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Стаття 215 Цивільного кодексу України визначає, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.
Вирішуючи спір про визнання договору недійсним, необхідним є встановлення наявності тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону, додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони тощо.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (ч. 4 ст. 202 Цивільного кодексу України).
Отже, двостороннім правочинами притаманна наявність взаємоузгодженого волевиявлення двох осіб, спрямованого на виникнення єдиного правового результату, покликаного забезпечити реалізацію обопільної чи самостійної мети кожної з цих осіб.
Згідно зі ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Як передбачено ст. 6 Цивільного кодексу України, сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
Частиною 1 ст. 638 Цивільного кодексу України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
10.06.2009 Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову №566 "Про капіталізацію акціонерного комерційного банку "Київ".
Так, пунктом 1 вказаної постанови встановлено, що держава бере участь у капіталізації акціонерного комерційного банку "Київ" шляхом придбання акцій додаткової емісії зазначеного банку в сумі 3 565 294 000 гривень в обмін на облігації внутрішньої державної позики. Після придбання державою в особі Міністерства фінансів України акцій додаткової емісії акціонерного комерційного банку "Київ" та належного оформлення корпоративних прав на придбані акції частка держави у статутному капіталі зазначеного банку становитиме 99,936931402 відсотка.
14.07.2009 Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку було видано свідоцтво про реєстрацію випуску акцій, відповідно до якого засвідчено випуск акцій, що здійснюється Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний банк "Київ" на загальну суму 3 567 544 000 грн., у кількості 356 754 400 000 штук (форма існування -бездокументарна).
Частинами 3, 4 ст. 5 Закону України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні" право власності на цінні папери, випущені в бездокументарній формі, переходить до нового власника з моменту зарахування цінних паперів на рахунок власника у зберігача. Підтвердженням права власності на цінні папери є сертифікат, а в разі знерухомлення цінних паперів чи їх емісії в бездокументарній формі - виписка з рахунку у цінних паперах, яку зберігач зобов'язаний надавати власнику цінних паперів.
З матеріалів справи вбачається та підтверджується виписками по рахункам у цінних паперах від 03.07.2009р., від 02.08.2011р. Держава Україна є депонентом АКБ "Київ" з кількістю акцій 356 529 400 000 шт.
Таким чином, частка держави у Публічному акціонерному товаристві "Акціонерний комерційний банк "Київ" на момент підписання спірного договору складала 99,94%.
За приписами ч. 5 ст. 79 Господарського кодексу України (в редакції, яка діяла станом на 13.08.2009р.) для закупівель товарів, робіт чи послуг господарське товариство, державна частка у статутному фонді якого перевищує 50 відсотків, застосовує процедури закупівель, визначені Законом України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти".
Однак, 02.04.2008 вказаний Закон України втратив чинність згідно із Законом України №150-VI від 20.03.2008 "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти".
Проте, 17.10.2008 Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову №921 "Про затвердження Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти", відповідно до якого визначено механізм здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти.
Але, зазначена постанова діяла на момент підписання сторонами договору, внаслідок чого підлягає застосуванню під час розгляду цієї справи.
Пунктом 5 Положення визначено, що дане Положення застосовується до всіх закупівель товарів, робіт і послуг, що повністю або частково здійснюються за рахунок державних коштів, за умови, що вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) становить не менше ніж 100 тис. гривень, а робіт - 300 тис. гривень.
В п.п. 22 п.2 Положення передбачено, що товари - це продукція, об'єкти будь-якого виду та призначення, у тому числі сировина, вироби, устатковання, технології, предмети у твердому, рідкому, газоподібному стані, включаючи електроенергію, а також послуги, пов'язані з поставкою товарів, якщо їх вартість не перевищує вартості самих товарів.
А в п.п. 4 п.2 Положення визначено, що державні кошти - це кошти Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів, державні кредитні ресурси, а також кошти Національного банку, державних цільових фондів, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, які спрямовуються на придбання товарів, робіт і послуг, необхідних для забезпечення діяльності зазначених органів, кошти підприємств, кошти, які надаються розпорядникам державних коштів під гарантії Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування за кредитами, які надаються міжнародними фінансовими організаціями або на умовах співфінансування разом з міжнародними фінансовими організаціями.
За змістом п.п. 13 п.2 Положення підприємства - це державні, у тому числі казенні підприємства, установи та господарські товариства, у статутному капіталі яких державна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків, їх дочірні підприємства.
Враховуючи викладене вище, господарський суд міста Києва прийшов до обґрунтованого висновку, що частка держави у Публічному акціонерному товаристві "Акціонерний комерційний банк "Київ" на момент підписання договору становила 99,94%, в зв'язку з чим, до спірних правовідносин підлягали застосуванню вимоги Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженого постановою №921 від 17.10.2008р. Кабінету Міністрів України, а спірний договір мав бути укладений з дотриманням відповідної процедури державної закупівлі.
Зазначена вище позиція суду відображена в постанові Вищого господарського суду України від 21.11.2011р. по справі №54/234.
Однак з матеріалів справи вбачається, що під час укладання договору сторонами не було дотримано процедуру, яка визначена Положенням про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженого постановою №921 від 17.10.2008р. Кабінету Міністрів України.
До того ж, суд відмачає, що за приписами ч. 1 ст. 78 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (в редакції, яка діяла станом на 13.08.2009р.) з дня призначення тимчасового адміністратора повноваження загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) банку переходять до тимчасового адміністратора. Вказана норма закону передбачає передання повноважень загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) банку тимчасовому адмістратору, тобто, фактично внутрішню зміну структури управління банком, яка полягає у тимчасовій зміні керівництва. При цьому, можливість продажу майна банку самостійно тимчасовим адміністратором без додержання встановленого, в тому числі, Положенням про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, порядку, приписами зазначеної статті Закону України "Про банки і банківську діяльність"не передбачено.
Крім того, положення ст. 80 Закону України "Про банки і банківську діяльність", яка визначає права та обов'язки тимчасового адміністратора, не наділяють тимчасового адміністратора повноваженнями на укладання угод без дотримання вимог законодавства, зокрема, про державні закупівлі.
Отже, у тимчасового адміністратора банка було відсутнє право на укладання договору в іншому порядку, ніж встановлено Положенням про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти.
Суд відзначає, що в розумінні ст. 33, 36 Господарського процесуального кодексу України скаржник не надав ні до суду першої інстанції ні до суду апеляційної інстанції докази які б підтверджували його вимоги та заперечення.
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Тобто, підставами для захисту цивільного права є його порушення, невизнання або оспорювання.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дав належну оцінку обставинам справи і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову.
Таким чином, наведене вище та докази, які містяться в матеріалах справи, спростовують доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі.
За таких обставин висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення господарського суду міста Києва від 19.09.2012 у справі № 5011-62/7737-2012 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Київська пересувна механізована колона-2» залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 19.09.2012 у справі № 5011-62/7737-2012 - без змін.
2. Матеріали справи № 5011-62/7737-2012 повернути до господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя Зеленін В.О.
Судді Синиця О.Ф.
Мальченко А.О.