28.11.2012 року Справа № 18/5005/5096/2012
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Антонік(доповідач)
суддів: Чоха Л.В., Чимбар Л.О.
секретар судового засідання: Ненарочкін І.О.
за участю представників сторін:
від позивача: Стаднік О.О., представник, дов. № 18-229 від26.12.11р.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСТЕК" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2012р. по справі №18/5005/5096/2012
за позовом Публічного акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів", м. Запоріжжя
до відповідача-1: Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ
відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСТЕК", м. Донецьк
про стягнення збитків
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2012 року (суддя Петрова В.І.) стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСТЕК" на користь Публічного акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" суму недостачі вантажу в розмірі 1 057,80грн., 1 609,50 грн. судового збору.
Рішення суду мотивовано тим, що ТОВ «Істек»не надало суду належних доказів завантаження вантажу у справний у комерційному відношенні вагон чи відмову в прийнятті вагону від залізниці під завантаження.
Не погодившись з зазначеним рішенням , відповідач- 2 звернувся з апеляційною скаргою до Дніпропетровського апеляційного господарського суду, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, на не повне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення господарського та відмовити в задоволені позову .
В апеляційній скарзі заявник посилається на те, що жодним нормативним актом не встановлено складання якихось додаткових чи особливих документів для засвідчення факту того, що переданий вантажевідправником завантажений вагон є справним в комерційному та технічному відношенні, саме накладна, яка засвідчила факт прийому вантажу до перевезення є безперечним доказом того, що відправником виконані всі вимоги технічних умов, правил тощо, щодо комерційної та технічної справності вагону. В процесі перевезення спірного вантажу службами залізниці не було виявлено обставин виникнення заглиблень в вантаж, що може бути підставою для матеріальної відповідальності. В комерційному акті від 18.12.2011 №040320/1089 зазначено, що справа немає арміровочного листа 6 люка, зазор 30x4см (300x40мм). Отже, якщо ТОВ «ІСТЕК»здійснило завантаження у несправний вагон, на станції відправлення повинно було бути зафіксовано даний факт, чого немає. Отже немає підстав для звільнення перевізника від відповідальності на підставі ст. 111 Статуту.
Представники відповідача - 2 в судовому засіданні підтримали доводи наведені в апеляційній скарзі. Просили рішення скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог до ТОВ «Істек»відмовити.
Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав. Його представник в судовому засіданні вказав, що рішення суду прийняте у відповідності до встановлених обставин справи та діючого законодавства. Просить залишити його в силі, а апеляційну скаргу без задоволення.
У відзиві на апеляційну скаргу Придніпровська залізниця зазначає, що придатність вагону для перевезення вантажу у комерційному відношенні визначається вантажовідправником перед навантаженням. Перед навантаженням вантажу відправник зобов'язаний пересвідчитися, що перевезення у вагоні не призведе до втрати вантажу та повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або присипанню вантажу під час перевезення. Доказів вжиття таких заходів скаржником не надано. Залізниця не подавала спірний вагон в порожньому стані під завантаження. Спірний вагон було передано в завантаженому стані під вивантаження після чого вагон був повторно завантажений ним же. Просить рішення суду залишити без змін.
Представник ДП Придніпровсьвка залізниця в судовому засіданні підтримав доводи наведені у відзиві на апеляційну скаргу.
Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, суд встановив.
23.12.2010р. між Відкритим акціонерним товариством "Нікопольський завод феросплавів" (постачальник) та Відкритим акціонерним товариством "Запорізький завод феросплавів", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Запорізький завод феросплавів", (покупець) укладено договір поставки №1007466.
Згідно з п.1.1. договору Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити коксову продукцію, асортимент, строки поставки, ціна та кількість яких вказується в специфікаціях, які є невід'ємними частинами договору.
Пунктом 3.1Договору передбачено, що постачальник здійснює поставку продукції залізничним транспортом згідно заявки Покупцяю
Відповідно до п.2.6 Договору, Покупець здійснює100% попередню оплату на поточний рахунок Постачальника за Продукцію, належну до постачання.
На виконання умов Договору, Позивачем платіжним дорученням №174421 від 30.12.2010р. здійснена оплата рахунок-фактуру постачальника № 11120123 від 15.12.2011р. на суму 425073, 24грн. ( а.с.14).
Згідно накладної №52088044 від 15.12.11р. на адресу покупця зі станції відправлення Горлівка Донецької залізниці на станцію Запоріжжя Ліве Придніпровської залізниці 17.12.2011р. прибув вагон № 66436338 із вантажем коксового горішку у вологому стані. Вантажовідправник - Товариство з обмеженою відповідальністю "ІСТЕК".
Вагон №66436338 виданий Публічному акціонерному товариству "Запорізький завод феросплавів" згідно зі ст.ст. 52, 129 Статуту залізниць України зі складанням комерційного акту АА №040320/1089 від 18.12.11р., в якому зазаначено, що за документами значиться вага нетто 47 600кг, тара 21 300кг, фактично виявилась вага брутто 67 500кг, тара з документами 21 300кг, нетто 46 200кг, що менше ваги, яка вказана в документах на 1400кг. В комерційному відношенні навантаження вище рівня бортів 30см, шапкоподібне. На поверхню вантажу нанесене маркування вапном. Порушення маркування справа між 5-6 люками, наявне воронкоподібне поглиблення розміром 200х120х70см. У технічному відношенні вагон несправний. З правого боку за ходом немає армувального листа 6 люку, зазор розміром 30x4 см. Зазор із зовнішньої сторони закладений ганчір'ям. Складений акт ф. ГУ-106 №390 від 17.12.11р. На деталях вагону сліди розсипу вантажу, що перевозиться. Двері суцільнометалеві, люки закриті. Вантажовідправник в порушення Статуту УЗ ст. 31 не визначив придатність вагона до перевезення вантажу, в порушення Р.2 п.5 "ТУ погрузки" не підготував вагон для перевезення вантажу дрібної фракції .
В Акті № 390 про технічний стан вагону від 17.12.2011р. (форма ГУ-106) у графі "несправності" зазначено, що вагон технічно несправний, з правого боку за ходом немає армувального листа 6 люку, зазор розміром 30х4 см, наявні сліди розсипу вантажу, що перевозився. Праворуч між 5-6 люками наявне воронкоподібне поглиблення розміром 200х120х70см. Зазор із зовнішньої сторони закладений ганчір'ям. Відправник бачити міг, але не вжив заходів, що виключають втрату вантажу на шляху прямування.
Згідно ст..314 ГК України, перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини.
Відповідно до статті 31 Статуту залізниць України, придатність вагону для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами, або залізницею, якщо завантаження здійснюється засобами залізниці.
По спірній відправці завантаження вагонів здійснювалось засобами вантажовідправника, тому відповідно до ст. 31 Статуту залізниць України придатність рухомого складу для перевезення вантажу у комерційному відношенні повинен був визначити відповідач-2.
Статтею 32 Статуту залізниць України встановлено, що відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням технічних умов.
Згідно п.п. 5,6 Правил перевезення вантажу у вагонах відкритого типу, перед навантаженням вантажів відправник зобов'язаний пересвідчитися, що перевезення у наданому вагоні не призведе до втрати вантажу. Якщо втрата можлива через конструктивні зазори, відправник зобов'язаний вжити додаткових заходів щодо їх ущільнення, для чого йому залізницею надається безоплатний час користування вагонами до 30 хвилин на всю одночасно подану групу вагонів.
У разі навантаження у вагон відкритого типу вантажів, які містять дрібні франкції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню вантажу під час перевезення, Такі заходи розробляються відправником окремо для кожного виду вантажу.
З метою забезпечення збереженості всіх вантажів, що перевозяться в вагонах відкритого типу, на їх поверхню наноситься захисне маркування або застосовується покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу.
Відповідно до ст. 917 ЦК України, відправник вантажу має право відмовитися від наданого транспортного засобу, якщо він є непридатним для перевезення цього вантажу.
Як встановлено комерційним актом АА №040320/1089 від 18.12.2011р. та актом про технічний стан вагону № 390 від 17.12.2011р. вагон № 66436338 в технічному відношенні був справний, разом з тим непридатним для перевезення вантажу дрібних фракцій, порушення маркування та поглиблення мали місце саме над люками, що нещільно прилягають та мають відповідні зазори. На деталях вагону сліди просипання вантажу. Вантажовідправник міг бачити непридатність вагону в комерційному відношенні для перевезення цього вантажу, однак від завантаження вагону не відмовився, заходів, які б унеможливлювали втрату вантажу не здійснив.
Крім того, як вбачається з наданої відповідачем-1 пам'ятки №3972 про забирання вагонів (а.с. 52), вагон № 66436338 не подавався відправнику під навантаження, а був завантажений ним повторно після вивантаження попереднього вантажу, що прибув на його адресу, тобто мало місце виконання відправником подвійної операції.
За таких обставин колегія суду погоджується з рішенням господарського суду, який обґрунтовано поклав відповідальність за нестачу вантажу на відправника.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню у зв'язку з вищенаведеним. Рішення господарського суду слід залишити в силі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 101 -103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСТЕК" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2012р. по справі №18/5005/5096/2012 залишити без змін.
Повний текст постанови складений 03.12.2012р.
Головуючий суддя ____________________ С.Г.Антонік
Судді ____________________ Л.В.Чоха
___________________ Л.О.Чимбар