04.12.2012 року Справа № 33/5005/9237/2012
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Широбокової Л.П. - доповідач,
суддів: Пруднікова В.В., Орєшкіної Е.В.
при секретарі судового засідання Єрьоміній К.В.
від позивача: Кудін М.В., представник, дов. №03/09 від 03.09.2012р.
від відповідача: Овчинніков Б.С., представник, дов. №34 від 01.01.2012р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Центральний гірничо - збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 26.10.2012р. у справі № 33/5005/9237/2012
за позовом Публічного акціонерного товариства "Центральний
гірничо - збагачувальний комбінат",
м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
до Державного підприємства "Придніпровська залізниця",
м. Дніпропетровськ
про стягнення 672 733, 68 грн
19.10.2012р. ПАТ "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" звернулось до господарського суду із позовом про стягнення з ДП "Придніпровська залізниця" суми невірно списаних коштів у розмірі 672 733,68 грн.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26.10.2012р. (суддя Рудовська І.А.) вказану позовну заяву було повер-нуто без розгляду з підстав, передбачених ч. 2 ст. 34, п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України. Зазначена ухвала мо-тивована тим, що позивачем до позовної заяви не були додані належні докази, що підтверджують викладені в ній обставини, а саме оригінали накладних про перевезення вантажу; не надано обґрунтованого розра-хунку стягуваної суми, а також належних доказів сплати судового збору у встановленому порядку. Крім того, серед додатків до апеляційної скарги не виявилось копій зазначених переліків №№20120421, 20120517, про що було складено акт від 23.10.2012р.
Не погодившись із зазначеною ухвалою, ПАТ "Центральний гірничо- збагачувальний комбінат" звернулося з апеляційною скаргою, в якій про-сить зазначену ухвалу суду скасувати як прийняту з порушенням норм процесуального права. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що додане до позовної заяви платіжне доручення про сплату судо-вого збору №2000084843 від 17.10.2012р. на суму 13 454,68 грн на своєму звороті має напис про зарахування вказаних коштів до Держав-ного бюджету, який засвідчений підписом керуючого та старшого спе-ціаліста відділення №6 ПУМБ у м. Кривому Розі та печаткою фінан-сової установи. Відповідно до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні вказане платіжне доручення банком повернуто не було, тобто було виконано. Копії накладних вважає належними доказами, а при наявності сумнівів суд може витребувати оригінали цих документів. Стверджує, що ним були надіслані до суду всі додатки, що перелічені в позовній заяві, та вважає, що суд не вправі був повертати позовну заяву без розгляду з вище наведених підстав.
Відповідач відзив на апеляційну скаргу не надав, представник відповідача в судовому засіданні проти доводів апелянта заперечував, просив ухвалу суду залишити без змін.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Статтею 106 Господарського процесуального кодексу України перед-бачено оскарження в апеляційному порядку, зокрема, ухвали про повер-нення позовної заяви без розгляду. Апеляційні скарги на ухвали місце-вого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Також відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого госпо-дарського суду є порушення або неправильне застосування норм матері-ального, процесуального права; а також неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; їх недоведеність, невідповідність вис-новків, викладених в рішенні місцевого господарського суду, обста-винам справи. При цьому апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Пунктами. 3, 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України передбачено повернення позовної заяви і доданих до неї документи без розгляду судом, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна заява, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми та не додано доказів сплати судового збору в установленому порядку та розмірі.
Як вбачається із матеріалів позовної заяви № 5955/36 від 05.10.2012р., що була зареєстрована господарським судом Дніпропетровської області 23.102012р. за №7671, ПАТ "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" при подачі позовної заяви було додано платіжне доручення про сплату судового збору №2000084843 від 17.10.2012р. на суму 13 454,68 грн. Вказане платіжне доручення не було прийнято господарським судом Дніпропетровської області як належний доказ сплати судового збору з огляду на те, що воно не відповідає Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні та не містить відбитку печатки, підписів платника, відповідальних за розпорядження рахунку осіб, відмітки про виконання доручення.
Як зазначено у Інформаційному листі Вищого господарського суду України № 01-06/1260/2012 від 17.09.2012р. чинним законодавством не встановлено якихось спеціальних вимог щодо оформлення платіжних документів, за якими перераховуються суми судового збору. Таке перерахування здійснюється за загальними правилами згідно Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»та відповідних нормативно - правових актів Національного банку України. Платіжне доручення або квитанція про перерахування судового збору мають містити відомості про те, яка саме позовна заява оплачується судовим збором. За наявності сумнівів у здійсненні сплати та зарахуванні суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України господарський суд вправі витребувати у платника відповідне підтвердження (довідку) органу казначейства.
Спірне платіжне доручення про сплату судового збору №2000084843 від 17.10.2012р. на суму 13 454,68 грн містить напис про зарахування вказаних коштів до Державного бюджету, який засвідчений підписом керуючого та старшого спеціаліста відділення № 6 ПУМБ у м. Кривому Розі та печаткою фінансової установи. Крім того, апелянтом надана довідка Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області №02-08/1552 від 21.11.2012р. про зарахування коштів у сумі 13 454,68 грн до державного бюджету відповідно до платіжного доручення №2000084843 від 17.10.2012р. Таку довідку не був позбавлений права витребувати і господарський суд Дніпропетровської області. З вказаного платіжного доручення вбачається також, що судовий збір було оплачено саме за подання позовної заяви ПАТ ЦГЗК до ДП «Придніпровська залізниця»про стягнення неправомірно списаних коштів з рахунку ПАТ ЦГЗК. Таким чином, з огляду на наведене, суд першої інстанції, за наявності напису повноважних осіб фінансової установи про перерахування коштів до Держбюджету, мав прийняти зазначене платіжне доручення як належний доказ сплати судового збору, а при виникненні сумніву щодо надходження цих коштів до бюджету -витребувати довідку про їх зарахування.
З підстав належності доказів колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законо-давства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Так, чинним законодавством встановлено перелік документів - доказів, які є підставою для покладення на перевізника відповідальності за втрату, псування, пошкодження або недостачу вантажу. До таких доказів відносяться, зокрема, накладні та комерційні акти. Проте, подання таких доказів в оригіналі необхідне лише при подачі позовів щодо стягнення вартості зіпсованого, пошкодженого або втраченого вантажу. Як вбачається з матеріалів позовної заяви, предметом позову є стягнення невірно списаних коштів. Таким чином, неподання позивачем оригіналів накладних не може бути підставою для повернення даного позову без розгляду. За наявності сумнівів щодо відповідності копій поданих доказів їх оригіналам, суд вправі витребувати від сторін оригінали для огляду в судовому засіданні. Крім того, ненадані стороною докази, а також ті, що необхідні для розгляду справи по суті суд повинен витребувати при підготовці справи до розгляду відповідно до ст. 65 Господарського процесуального кодексу України.
Позовна заява також містить розрахунок стягуваної суми, а саме дані про переліки, номера накладних та суми за кожним переліком, які позивач вважає безпідставно списаними залізницею, тому висновок господарського суду про відсутність обґрунтованого розрахунку не відповідає обставинам справи.
З огляду на викладене, оскаржувана ухвала прийнята судом із порушення норм процесуального права при невірному застосуванні положень ч.2 ст. 34, п. п. 3, 4 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України та підлягає скасуванню, а справа (позовна заява) -направленню до господарського суду для розгляду по суті.
Суду першої інстанції здійснити розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом цієї апеляційної скарги, за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами статті 49 Господарського процесуального кодексу України (Інформаційний лист Вищого господарського суду України №01-06/704/2012 від 23.05.2012р. «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про судовий збір»).
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101 - 106 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Центральний гірничо - збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області задовольнити.
Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 26.10.2012р. у справі № 33/5005/9237/2012 скасувати.
Позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Центральний гірничо - збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області до Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ про стягнення 672 733, 68 грн направити до господарського суду Дніпропетровської області для розгляду по суті.
Господарському суду Дніпропетровської області здійснити розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом цієї апеляційної скарги, за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами статті 49 Господарського процесуального кодексу України
Постанова набирає чинності з часу її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцятиденного строку з дати її прийняття.
Головуючий суддя Л.П. Широбокова
Суддя В.В. Прудніков
Суддя Е.В Орєшкіна
Повний текст постанови складений 05.12.2012р.