"03" грудня 2012 р.Справа № 5017/2753/2012
Господарський суд Одеської області у складі судді Лічмана Л.В.,
секретар судового засідання Бєлих К.В.,
за участю представників:
від позивача Кабанець Р.І.,
від відповідача-1 Кіташевський Д.А.,
від відповідача-2 не з'явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства ,,ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО" до Державного підприємства ,,Одеська залізниця" та Товариства з обмеженою відповідальністю ,,ЦЗФ ,,Селидівська" про стягнення 7542,52 грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 24.09.2012 р. прийнято позовну заяву Публічного акціонерного товариства ,,ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО", порушено провадження у справі № 5017/2753/2012, призначено її до розгляду в засіданні суду на 15.10.2012 р.
За правилами ст.77 ГПК України в судовому засіданні 15.10.2012 р. розгляд справи відкладено на 19.11.2012 р., у судовому засіданні 19.11.2012 р. -на 03.12.2012 р.
Сторони повідомлені про час і місце засідань господарського суду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення та розписками представників позивача та Державного підприємства „Одеська залізниця".
Товариство з обмеженою відповідальністю ,,ЦЗФ ,,Селидівська" не скористалось наданим ст.22 ГПК України правом на участь у судових засіданнях, а, відтак, розгляд справи здійснено за відсутності його представника.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.11.2012 р. відповідно до ч.3 ст.69 ГПК України за клопотанням позивача продовжено строк розгляду спору до 05.12.2012 р.
Згідно із приписами ст.85 ГПК України в судовому засіданні 03.12.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Публічне акціонерне товариство ,,ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО" (далі -ПАТ ,,ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО") звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Державного підприємства ,,Одеська залізниця" (далі -ДП ,,Одеська залізниця") та Товариства з обмеженою відповідальністю ,,ЦЗФ ,,Селидівська" (далі -ТОВ ,,ЦЗФ ,,Селидівська") 7542,52 грн. вартості нестачі вугілля, втраченого в процесі перевезення.
Обґрунтовуючи позовну заяву, ПАТ ,,ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО" посилається на ст.ст.909,924 ЦК України, п.п.6,22,23,24,31,110,127,129 Статуту залізниць України, п.п.5,6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, п.27 Правил видачі вантажів, затверджених наказами Міністерства транспорту України, договір поставки від 22.11.2011 р. № 22-11/11, додаткову угоду від 28.04.2012 р., акт від 18.06.2012 р. № 226-Л, залізничну накладну від 29.05.2012 р. № 52655594, комерційний акт від 03.06.2012 р. АА № 043042/174/45 тощо.
ДП „Одеська залізниця" у запереченнях на позов просить у задоволенні вимог до нього відмовити, оскільки завантаження здійснювалось силами та засобами ТОВ ,,ЦЗФ ,,Селидівська". Окрім цього, рахунок або інший документ відправника вантажу, на підставі якого має визначатись розмір відповідальності перевізника, не надано.
ТОВ ,,ЦЗФ ,,Селидівська" у відзиві на позовну заяву просить стягнути завдані ПАТ ,,ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО" збитки з ДП „Одеська залізниця", адже відправником вантажу вжито усіх необхідних заходів для транспортування вугілля, зокрема, нанесено маркування з використанням катка, в той час як перевізник не забезпечив збереження вантажу. Окремо ТОВ ,,ЦЗФ ,,Селидівська" вказує, що йому дійсна вартість вугілля не відома.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників ПАТ ,,ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО" та ДП „Одеська залізниця", господарський суд встановив таке.
На виконання договору поставки від 22.11.2011 р. № 22-11/11, укладеного між ТОВ „ДТЕК ТРЕЙДІНГ" (постачальник) і ПАТ ,,ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО" (покупець), 29.05.2012 р. зі станції відправлення Новогродовка Донецької залізниці ТОВ ,,ЦЗФ ,,Селидівська" (відправник) на станцію призначення Ладижин Одеської залізниці для ПАТ ,,ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО" (одержувач) відправлено вагон № 67863944 з вугільним концентратом в кількості 69000 кг, що підтверджується залізничною накладною № 52655594. Відмітки у накладній також свідчать про те, що вантаж завантажений у вагон засобами відправника навалом; по всьому вагону нанесено катком поперечні борозни.
03.06.2012 р. на станції Чаплине Придніпровської залізниці складено акт про технічний стан вагона (контейнера) № 63, згідно із яким вагон № 67863944 технічно справний; праворуч над 2,3 люками маються зазори між кришками люків та армованими листами довжиною по 200 мм, шириною по 60 мм, раніше закладені; втрата вантажу можлива через дані зазори, які вантажовідправник бачити міг, проте заходів по усуненню не вжив.
Того ж дня на цій же станції складено комерційний акт АА № 043042/174/45, яким встановлено, що: у вагоні № 67863944 знаходиться вугільний концентрат; різниця ваги проти документу в сторону зменшення на 7700 кг; маються поглиблення праворуч над 1,2,3 люками довжиною 3,1 м, шириною 2,2 м, глибиною 0,8 м; на решті площі вагону навантаження рівномірне, нижче бортів 10 см; вантаж не марковано; двері, люки закриті, течі вантажу немає; праворуч над 2,3 люками маються зазори між кришками люків та армованими листами довжиною по 200 мм, шириною по 60 мм, раніше закладені; на хребтовій балці знаходяться сліди старої течі.
Після складання названих актів вантаж доставлено в місце призначення та видано ПАТ ,,ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО" 06.06.2012 р.
В подальшому вантажоодержувач звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з відправника та перевізника вартості втраченого під час перевезення вугілля у розмірі 7542,52 грн. (маса відповідальної недостачі з урахуванням норми недостачі 1% маси нетто вантажу визначена як 7010 кг; вартість вантажу 855,00 грн. без ПДВ за 1 тону встановлена по додатковій угоді від 28.04.2012 р. до договору поставки від 22.11.2011 р. № 22-11/11, знижка по волозі (W) -7,79 грн. та приплата по зольності (А) -299,67 грн. по акту від 18.06.2012 р. № 226-Л).
Перевіривши обґрунтованість доводів представників сторін, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з огляду на наступне:
Виходячи з ч.3 ст.909 ЦК України, ч.2 ст.307 ГК України, п.6 Статуту залізниць України, наявна у матеріалах справи залізнична накладна від 29.05.2012 р. № 52655594 свідчить про укладення між ТОВ ,,ЦЗФ ,,Селидівська" (вантажовідправник) і ДП „Одеська залізниця" (перевізник) договору перевезення вантажу на користь вантажоодержувача, яким є ПАТ ,,ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО".
Із залізничної накладної вбачається, що завантаження вантажу у вагон № 67863944 здійснювалось відправником, який приписами ч.3 ст.308 ГК України, ч.1 ст.918 ЦК України, п.31 Статуту залізниць України зобов'язаний визначити придатність рухомого складу для перевезення вантажу в комерційному відношенні.
Пунктом 3.9 роз'яснення президії Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" від 29.05.2002 р. № 04-5/601 (із змінами) передбачено, що „відповідно до статті 31 Статуту залізниць України залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках -продезінфіковані вагони та контейнери. Оскільки незбереження вантажу може бути наслідком як технічної несправності вагона або контейнера, так і їх непридатності для перевезення певного вантажу (тобто у комерційному відношенні), то господарським судам у вирішенні спорів слід розмежовувати відповідні поняття. Вагон (контейнер) може бути цілком справним, але таким, що не забезпечить збереження якості певного вантажу, наприклад, має стійкий запах, що впливає на завантажені до нього продовольчі товари. Саме в такому випадку йдеться про непридатність вагона (контейнера) у комерційному відношенні. Згідно з зазначеною статтею Статуту придатність вагона чи контейнера для перевезення відповідного вантажу у комерційному відношенні визначається відправником або залізницею, якщо вона здійснює завантаження. Отже, якщо псування вантажу є наслідком комерційної несправності вагона (контейнера), відповідальність за це несе той, хто завантажив продукцію у вагон (контейнер)..."
Згідно із п.3.20 цього ж роз'яснення президії Вищого господарського суду України за змістом ст.31 Статуту залізниць України та п.п.5,6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу вантажовідправник перед навантаженням вантажу у вагон повинен визначити його придатність для перевезення вантажу у комерційному відношенні, при завантаженні вантажів, які містять дрібні фракції, -усунути щілини та конструктивні зазори вагонів, а також вжити заходів щодо запобігання видуванню або висипанню вантажу...
Проаналізувавши п.31 Статуту залізниць України, його тлумачення господарським судом касаційної інстанції, датовані 03.06.2012 р. тексти акту про технічний стан вагон № 63 та комерційного акту АА № 043042/174/45, в якому за правилами п.129 Статуту залізниць України фіксуються підстави для притягнення до матеріальної відповідальності контрагентів за договором залізничного перевезення та на відомості якого (комерційного акту) не подавалась письмова скарга в порядку п.16 Правил складання актів затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 р. № 334 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 р. за № 567/6855 (із змінами), господарський суд Одеської області відзначає, що навантаження відправником вантажу в даному випадку здійснювалось у не підготовлений для перевезення вугілля вагон з ознаками непридатності в комерційному відношенні (із зазорами, які могли призвести до витікання вантажу) та без нанесення маркування з метою запобігання можливим втратам (нанесення катком поперечних борозен таким захистом не є), тому ТОВ ,,ЦЗФ ,,Селидівська" слід винним у втраті товару.
Разом з тим, ч.1 п.110 Статуту залізниць України встановлено, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу.
В п.111 Статуту залізниць України перелічені підстави, за наявності яких залізниця звільняється від відповідальності, зокрема, якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо не має ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час його перевезення.
Комерційний акт від 03.06.2012 р. АА № 043042/174/45 з даними щодо поглиблень може підтверджувати те, що недостача у вагоні № 67863944, навантаження до якого здійснювалось навалом, є результатом втрати вантажу під час перевезення. При цьому ДП „Одеська залізниця" не доведено факт виникнення недостачі з незалежних від неї обставин, що свідчить про втрату й з вини перевізника вантажу.
Отже, господарський суд вважає, що, з огляду на встановлення судом обопільної вини у втраті вантажу та об'єктивну неможливість вирахування точної кількості втраченого товару внаслідок неправомірних дій кожного з відповідачів, перевізник -за втрату частини вантажу в процесі перевезення та вантажовідправник -за навантаження вугілля в комерційно несправний вагон і ненанесення захисного маркування мають нести відповідальність в рівній мірі.
В п.13 оглядового листа Вищого господарського суду України „Про деякі питання судової практики застосування Статуту залізниць України, інших норм транспортного законодавства" від 29.11.2007 р. № 01-8/917 закріплено, що „вартість втрати, нестачі або пошкодження вантажу у разі укладання договору постачання (купівлі-продажу) через посередників має бути визначена відносно залізниці -за ціною вантажовідправника, а відносно відправника -за ціною посередника або постачальника. Договір перевезення конкретного вантажу укладається між залізницею та вантажовідправником, тому п.п.115,133 Статуту залізниць України визначають вартість вантажу на підставі загальної суми рахунку або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу. Ці норми регулюють визначення суми відшкодування за втрачений або пошкоджений з вини залізниці вантаж у разі, якщо відшкодування здійснюється за рахунок перевізника, про що зазначено у п.2.8 роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 р. № 04-5/601. Згідно з п.24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній, тому при визначенні суми відшкодування за нестачу вантажу за рахунок вантажовідправника, або при встановленні за обставинами справи вини відправника у пошкодженні або псуванні вантажу необхідно виходити зі ст.ст.22,623 ЦК України, які передбачають, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати завдані збитки, до яких належать втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого права, в зв'язку з чим розмір (сума) збитків повинен визначатися втратами одержувача, а саме -сумою грошових коштів, сплачених за отриману пошкоджену або недоотриману продукцію за цінами, за якими її оплатив одержувач (в тому числі і за цінами посередника)".
З огляду на наведене, господарський суд вказує, що ПАТ ,,ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО" правомірно заявлено до стягнення завдані неправомірними діями відправника вантажу реальні збитки в сумі 3771,26 грн., фактичне понесення яких підтверджується наданими на виконання ухвали суду від 19.11.2012 р. платіжними дорученнями від 24.05.2012 р. № 3168, від 31.05.2012 р. № 3393, виходячи з розрахунку: вартість вугілля згідно додаткової угоди від 28.04.2012 р. до договору поставки від 22.11.2011 р. № 22-11/11 та акту від 18.06.2012 р. № 226-Л з передбаченими приплатою за зольність та знижкою за вологість -896,64 грн. без ПДВ за 1 тону х 7,01 тони відповідальної недостачі / 2.
Що стосується притягнення до відповідальності перевізника, то воно унеможливлюється положеннями абз.1 п.115 Статуту залізниць України („вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу") та відсутністю рахунку-фактуру, довідки або іншого документу, з якого вбачається підтверджена відправником дійсна вартість вугілля, яке перевозилось на підставі накладної від 29.05.2012 р. № 52655594 у вагоні № 67863944. Названі документи, які господарський суд витребував у відправника та отримувача вантажу ухвалами від 15.10.2012 р. та 19.11.2012 р., не представлені.
Не приймаються до уваги надані в судовому засіданні 03.12.2012 р. представником позивача складений посадовими особами ТОВ „ДТЕК „Добропіллявугілля" розрахунок із зазначенням вартості товару, адже останнє не є відправником за договором залізничного перевезення, а тому на підставі його інформації суд не може визначити ціну втраченого вугілля для притягнення залізниці до відповідальності, оскільки це прямо суперечитиме абз.1 п.115 Статуту залізниць України.
Враховуючи викладене, в задоволенні позову в частині вимог до ДП „Одеська залізниця" потрібно відмовити.
Відповідно до ст.ст.44,49 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст.33,34,43,44-49,82-85 ГПК України, вирішив:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ,,ЦЗФ ,,Селидівська" (85400, Донецька обл., м. Селидове, вул. Миру, 34; код 31714629; р/р № 26000001300327 ПАТ ,,Європромбанк" у Донецькій області; МФО 377090) на користь Публічного акціонерного товариства ,,ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО" (79026, м. Львів, вул. Козельницька, 15; код 05470928; р/р № 26009300605560 в філії Вінницьке обласне управління АТ ,,Ощадбанк" Ладижинське ТВБВ № 10001/0111; МФО 302076) 3771 грн. /три тисячі сімсот сімдесят одна/ 26 коп. вартості недостачі вантажу, 804 /вісімсот чотири/ грн. 75 коп. судового збору.
В решті позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення підписано 06.12.2012 р.
Суддя Лічман Л.В.