79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
03.12.12 Справа № 5015/58/12
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого-судді Кузя В.Л.
суддів Желіка М.Б.
Малех І.Б.
Представники сторін та третьої особи - не з'явилися;
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу за вих. № 1104/вих.-1034 від 04.10.12 Львівської міської ради, м. Львів
на рішення Господарського суду Львівської області від 22.08.12
у справі № 5015/58/12
за позовом Концерну «Військторгсервіс»в особі філії «Управління військової торгівлі ЗахОК», м. Львів
до відповідача-1 - Львівської міської ради, м. Львів
до відповідача-2 - Личаківського відділу приватизації державного житлового фонду, м. Львів
до відповідача-3 - Виконавчого комітету Львівської міської ради, м. Львів
за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -Міністерства оборони України, м. Київ
про визнання права державної власності на нежилі будівлі
Рішенням Господарського суду Львівської області від 22.08.12 у справі № 5015/58/12 (суддя Мазовіта А.Б.) позов задоволено, визнано за державою в особі Міністерства оборони України, як органу управління майном, право державної власності на об'єкти нерухомого майна, визначені в ч.2 резолютивної частини рішення, які закріплені за Концерном «Військторгсервіс» в особі філії «Управління військової торгівлі ЗахОК»на праві господарського відання.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції Львівська міська рада подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 22.08.12 та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Зокрема, скаржник в апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не врахував наступне:
- Львівська міська рада жодним чином не порушила право позивача на спірне нерухоме майно, позивач не оскаржував ні рішення, ні дії виконавчого комітету Львівської міської ради;
- позивач не довів суду фактів та не надав доказів звернення до суду з огляду на оспорення його права власності зі сторони відповідача, його майнових претензій на спірне нерухоме майно;
- позивач не позбавлений у встановленому законом порядку, отримавши відповідні документи (копії рішення про надання дозволу на будівництво, акт державної комісії про прийняття в експлуатацію об'єкта, документи щодо землекористування тощо) звернутись до виконавчих органів Львівської міської ради у встановленому законом порядку із новим зверненням про оформлення права власності.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 15.10.12 апеляційну скаргу прийнято до провадження, справу призначено до розгляду на 05.11.12.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 05.11.12 розгляд апеляційної скарги було відкладено на 03.12.12 на підставі поданого скаржником клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із зайнятістю уповноваженого представника в іншому судовому засіданні та у зв'язку з неявкою інших представників учасників судового процесу.
Перед початком судового засідання 03.12.12 на адресу суду від представника скаржника надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із зайнятістю уповноваженого представника в іншому судовому засіданні.
Враховуючи те, що ухвалою суду від 05.11.12 розгляд апеляційної скарги відкладався, зокрема і за клопотанням скаржника, подане скаржником клопотання від 30.11.12 про відкладення не є обґрунтованим, а викладені у ньому обставини -підтвердженими, у матеріалах справи наявні відомості та документи, необхідні для вирішення спору по суті, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення поданого клопотання та можливість закінчення розгляду апеляційної скарги.
Інші учасники судового процесу участі своїх уповноважених представників у судовому засіданні не забезпечили, хоча належним чином були повідомлені про час та місце судового засідання, причини неявки суду не повідомили.
Відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 99 ГПК України у судовому засіданні 03.12.12 оголошено вступну та резолютивну частини постанови Львівського апеляційного господарського суду.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні, зважаючи на таке:
Статтею 141 ГК України передбачено, що до державного майна у сфері господарювання належать цілісні майнові комплекси державних підприємств або їх структурних підрозділів, нерухоме майно, інше окреме індивідуально визначене майно державних підприємств, акції (частки, паї) держави у майні суб'єктів господарювання різних форм власності, а також майно, закріплене за державними установами і організаціями з метою здійснення необхідної господарської діяльності, та майно, передане в безоплатне користування самоврядним установам і організаціям або в оренду для використання його у господарській діяльності. Держава через уповноважені органи державної влади здійснює права власника також щодо об'єктів права власності Українського народу, зазначених у частині першій статті 148 цього Кодексу.
Відповідно до положень частини 5 статті 22 ГК України, держава реалізує право державної власності у державному секторі економіки через систему організаційно-господарських повноважень відповідних органів управління щодо суб'єктів господарювання, що належать до цього сектора і здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління.
Згідно ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст. 326 ЦК України до державної власності відноситься майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.
Положеннями ст. 1 Закону України «Про управління об'єктами державної власності»передбачено, що управління об'єктами державної власності -це здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.
Згідно ст. 1 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України»військове майно - це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України. До військового майна належать будинки, споруди, передавальні пристрої, всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, пально-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне майно, майно зв'язку тощо.
Положеннями ч.ч. 2,3 ст. 73 ГК України передбачено, що орган державної влади, до сфери управління якого входить підприємство, є представником власника і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами. Майно державного унітарного підприємства перебуває у державній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання чи праві оперативного управління.
У відповідності до ч. 1, 3 ст. 136 ГК України, право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності.
Відповідно до ст. 77 Земельного кодексу України до земель оборони належать землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України.
У відповідності до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно зі ст. 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.
Відповідно до п. 5 Положення про порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, затвердженого рішенням виконкому Львівської міської ради від 27.02.09 № 114, з наступними змінами, проекти рішень виконавчого комітету про оформлення права державної власності з правом оперативного управління за закладами, установами, організаціями на об'єкти нерухомого майна (разом з інформаційними довідками) готують районні відділи приватизації державного житлового фонду за місцем знаходження об'єкта.
Як вбачається з відомостей щодо обліку нерухомого державного майна в Єдиному реєстрі об'єктів державної власності (лист Фонду державного майна України від 21.02.11) на балансі Концерну «Військторгсервіс»в особі філії «Управління військової торгівлі ЗахОК»обліковуються наступні об'єкти нерухомого майна: будівля контори, зазначена під літерою «А-2», загальною площею 547,3 кв. м, виробничий будинок, зазначений під літерою «Ж-1», загальною площею 853,0 кв. м, виробничий корпус, зазначений під літерою «З-2», загальною площею 1348,7 кв. м, котельня, зазначену під літерою «К-1», загальною площею 54,7 кв. м, трансформаторна підстанція, зазначена під літерою «Л-1», загальною площею 23,6 кв. м, ГРП, зазначений під літерою «М-1», загальною площею 4,6 кв. м, будівля малярки, зазначену під літерою «Н-1», загальною площею 463,7 кв. м, склад, який зазначений під літерою «О-1», загальною площею 242,9 кв. м, що знаходяться у м. Львові, по вул. Личаківській, 150 (Т. І а.с. 25).
Позивач відповідно до вимог Закону України «Про управління об'єктами державної власності»звернувся до суду з позовом про визнання права державної власності на ці будівлі в особі Міністерства оборони України, які перебувають в його господарському віданні (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог (Т. І а.с. 126).
Відповідно до наказу Міністерства оборони України від 05.04.07 № 135 Концерн «Військторгсервіс»є правонаступником усіх майнових прав та обов'язків Державного підприємства Міністерства оборони України «Управління торгівлі ЗахОК».
Зазначені вище об'єкти нерухомого майна складають інфраструктуру Збройних Сил України та розташовані на території філії «Управління військової торгівлі ЗахОК»Концерну «Військторгсервіс».
Вказані будівлі знаходяться на земельній ділянці площею 11,68 га, наданій КЕЧ Львівського району ПрикВО в користування для обслуговування будівель та споруд, що підтверджується рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради народних депутатів № 3-С від 08.02.85 (Т. І а.с. 20).
Технічні паспорти на вказані об'єкти нерухомості були виготовлені ОКП Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» за зверненням Концерну «Військторгсервіс».
Як встановлено місцевим господарським судом, філія «Управління військової торгівлі ЗахОК»Концерну «Військторгсервіс»утримує і експлуатує зазначені будівлі, здійснює її обслуговування та ремонти.
Як вбачається з матеріалів справи, Міністерство оборони України в особі Департаменту економічної та господарської діяльності (лист від 25.06.11 (Т. І а.с. 133) та позивач (лист від 07.07.11 (Т. І, а.с. 19) звернулись до Міського голови міста Львова про проведення державної реєстрації права власності на зазначені будівлі, на які позивачем виготовлена технічна документація та підготовлені всі належні матеріали.
В матеріалах справи міститься підготовлений відповідачем-2 проект рішення виконавчого комітету Львівської міської ради «Про оформлення права державної власності на будівлі майнового комплексу на вул. Личаківській, 150»(Т. І а.с. 136-137). Даний проект рішення завізований головою Личаківської районної адміністрації, начальником управління комунальної власності, першим заступником міського голови, керуючим справами виконкому, начальником відділу приватизації державного житлового фонду Личаківського району, начальником юридичного управління з певними зауваженнями. Зауваження стосувалися самочинного переобладнання і використання частини приміщень будівлі контори А-2, як житлових кімнат, та самочинного обладнання сантехнічних та газових приладів (Т. І а.с. 139, 140).
Як вбачається з інформаційної довідки до проекту рішення виконавчого комітету Львівської міської ради «Про оформлення права державної власності на будівлі майнового комплексу на вул. Личаківській, 150», підписаної начальником відділу приватизації державного житлового фонду Личаківського району, подані позивачем документи служать підставою для оформлення права державної власності (Т. І а.с.138).
Листом за вих. № 67/ПЖ від 09.11.11 відділ приватизації державного житлового фонду Личаківської районної адміністрації Львівської міської повідомив позивача про те, що проект рішення «Про оформлення права державної власності на будівлі майнового комплексу на вул. Личаківській, 150», який розглядався на засіданні виконавчого комітету Львівської міської ради 04.11.11, не був прийнятий, оскільки не набрав необхідної кількості голосів (Т. І а.с. 142).
Відповідно до п. 23 Положення про порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна оформлення права власності проводиться у місячний термін з моменту подання заявником повного пакета документів, необхідних для оформлення права власності.
За наявності правових підстав в оформленні права власності на об'єкт нерухомого майна може бути відмовлено.
Положеннями Закону України «Про держану реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»містить вичерпний перелік підстав відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень.
Нормами цього Закону не передбачено такої правової підстави для відмови у реєстрації права державної власності як відсутність належної кількості голосів при голосуванні членів міськвиконкому.
Крім того, як вбачається з інформаційної довідки до проекту рішення виконавчого комітету Львівської міської ради «Про оформлення права державної власності на будівлі майнового комплексу на вул. Личаківській, 150», подані позивачем документи служать підставою для оформлення права державної власності на будівлі майнового комплексу на вул. Личаківській, 150, які належать Концерну «Військторгосервіс» на праві господарського відання.
Враховуючи наявну фактичну відмову відповідача-3 в оформленні позивачу права власності, між ними виник та існує спір щодо права на спірні об'єкти нерухомості. А тому, позивач наділений правом звернутися до суду з позовом, керуючись нормами ст. 392 ЦК України.
З вищенаведеного вбачається, що у відповідача-3 не було законних підстав для відмови позивачу в оформленні права державної власності на нерухомість за адресою: м. Львів, вул. Личаківська, 150 у встановленому законом порядку.
У матеріалах справи відсутні та сторонами не подані докази, які б свідчили про те, що спірне майно вибуло з державної власності, на даний час має нового власника, чи було передане власником у повне господарське відання іншій особі.
Таким чином, позов про оформлення права державної власності на спірне нерухоме майно за державою в особі Міністерства оборони України, як органу управління майном, є підставним та обґрунтованим, а тому підлягає задоволенню.
Доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі спростовуються вищенаведеними висновками суду та не можуть слугувати підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення. Окрім цього, в рішенні суду першої інстанції зазначено, що вина у не оформленні права державної власності на майно, що перебуває в господарському віданні позивача, покладається на Львівську міську раду. Натомість, у відповідності до вимог ст. 24 ГПК України суд ухвалою від 09.04.12 залучив до участі у справі в якості відповідача-3 -Виконавчий комітет Львівської міської ради, на який відповідно до вищенаведених нормативних актів покладено обов'язок щодо прийняття рішень про оформлення права власності.
Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судові витрати за перегляд судового рішення в апеляційному порядку слід покласти на скаржника.
Разом з цим, з врахуванням тієї обставини, що при поданні апеляційної скарги та в процесі апеляційного провадження скаржником не було доплачено судовий збір у встановленому законом розмірі, суд апеляційної інстанції за результатами апеляційного провадження стягує з відповідача недоплачену суму судового збору в доход спеціального фонду Державного бюджету України, беручи до уваги залишкову вартість спірного нерухомого майна (Т. І а.с. 105).
Оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду Львівської області відповідає законодавству, матеріалам та дійсним обставинам справи, а тому не вбачає підстав для зміни чи скасування такого.
З врахуванням наведеного та керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -
Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Львівської міської ради залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Львівської області від 22.08.12 у справі № 5015/58/12 залишити без змін.
1. Стягнути з Львівської міської ради (79000, м. Львів, пл. Ринок, 1) 567,52 грн. судового збору до спеціального фонду державного бюджету за перегляд судового рішення в апеляційному порядку за наступними реквізитами Банк: ГУДКСУ у Львівській області; МФО 825014; отримувач: УДКСУ у Личаківському районі м. Львова; код ЄДРПОУ 38007620; рахунок 31216206782006.
2. Місцевому господарському суду видати наказ.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Повний текст постанови складено 06.12.12
Головуючий суддя Кузь В.Л.
Суддя Желік М.Б.
Суддя Малех І.Б.