79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
27.11.12 Справа№ 5015/3970/12
За позовом: Прокурора Личаківського району міста Львова в інтересах держави в особі
позивач: Управління капітального будівництва Львівської міської ради, м. Львів
до відповідача: Приватного підприємства «Пустомитиагробуд», м. Пустомити
про стягнення 76 801,20 грн.
Суддя Коссак С.М.
при секретарі Довгополов А.О.
Представники:
Від прокуратури: не з'явився;
Від позивача: Кушнір Л.О. -представник за довіреністю № 05-1269 від 15.10.2012р;
Від відповідача: не з'явився.
Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Прокурора Личаківського району міста Львова в інтересах держави в особі Управління капітального будівництва Львівської міської ради до Приватного підприємства «Пустомитиагробуд»про стягнення матеріальної шкоди в сумі 76 801,20 грн.
Ухвалою суду від 24.09.2012 р. порушено провадження у справі та призначено судовий розгляд справи на 16.10.2012 р.
В судовому засіданні 16.10.2012р. представникам сторін, які з'явилися в судове засідання роз'яснено права та обов'язки передбачені статтями 20, 22 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід судді не поступало. Представники не наполягають на фіксації судового процесу технічними засобами.
З підстав зазначених в ухвалі суду 06.11.2012р. продовжено строк розгляду справи на п'ятнадцять днів та відкладено розгляд справи на 27.11.2012р.
В судове засідання 27.11.2012р. прокурор явку повноважного представника не забезпечив, вимог ухвали суду від 24.09.2012р. не виконав.
В судове засідання 27.11.2012р. позивач явку повноважного представника забезпечив, позовні вимоги підтримує з підстав зазначених в позовній заяві, на виконання вимог ухвали суду від 24.09.2012р. подав (вх.№26226/12 від 20.11.2012р.) витребуванні судом документи. Представник позивача просить стягнути з ПП «Пустимитиагробуд»на користь управління капітального будівництва Львівської міської ради 76 801,20 грн. матеріальних збитків, завданих оплатою завищеною вартості виконаних робіт по об'єкт «Реконструкція дахів міської інфекційної лікарні на вул.. Пекарській, 54 у м. Львові».
В судове засідання 27.11.2012р. відповідач явку повноважного представника не забезпечив, вимог ухвали суду від 24.09.2012р. в повній мірі не виконав, відзив на позов не подав, 14.11.2012р. подав клопотання (вх.№25770/12) про долучення до матеріалів справи копії ухвали про порушення провадження у справі № 5015/3650/11 від 05.07.2011р., постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 24.02.2012р. , постанову про відкриття виконавчого провадження від 11.10.2011р. та витяг з постанови №560 КМУ від 11.05.2011р.
Суд, ухвалив долучити подані документи до матеріалів справи.
Справа розглядається відповідно до статті 75 ГПК України -за наявними у ній матеріалами.
В судовому засіданні 27.11.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Вислухавши представника позивача, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.
Між сторонами у справі укладено Договір №9 від 29.07.2009 р. на реконструкцію дахів міської інфекційної клінічної лікарні на вул. Пекарській, 54. (надалі - Договір). За умовами цього договору, генпідрядник (відповідач у справі) зобов'язується власними силами і засобами, в обумовлений строк у відповідності до замовлення і вимог проектно-кошторисної документації, будівельних норм та правил виконати роботи на об'єкті: реконструкцію дахів міської інфекційної клінічної лікарні на вул. Пекарській, 54 (корпус №6 та №7), а Замовник (позивач у справі) зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи.
Відповідно до п. 2.1. Договору договірна ціна на момент укладення Договору є динамічною і становить 792928,00 грн.
Згідно п. 3.1. Договору роботи за договором повинні бути виконані протягом 142-ох календарних днів та у терміни відповідно до Графіку виконання робіт, що оформляється додатком до Договору і є його невід'ємною частиною.
На виконання умов Договору відповідачем виконано передбачені Договором роботи, про що між сторонами були підписані Довідка про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2009 р. від 08.12.2009 р., Акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2009 р. від 09.12.2009 р. на суму 282930,00 грн. та Довідка про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2010 р. від 08.12.2010 р., Акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2010 р. від 08.12.2010 р. на суму 62356,00 грн.
Відповідно до п. 5.3. Договору розрахунки проводяться тільки за фактично виконані роботи здійснюється після підписання замовником представлених генпідрядником актів виконаних робіт (Форма КБ-2в) та довідки (Форма КБ-3) шляхом проміжних платежів протягом 15 календарних днів та тільки в межах бюджетних призначень та при умові поступлення коштів на рахунок замовника по даному об'єкту.
Відповідно до п. 4.2.8. Договору замовник зобов'язується оплатити прийняті виконанні роботи в межах бюджетних призначень та умови поступлення коштів на рахунок замовника по даному об'єкту.
Рішенням господарського суду Львівської області від 13.09.2011р. у справі №5015/3650/11 за позовом Приватного підприємства «Пустомитиагробуд»до Управління капітального будівництва Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради про стягнення 401914,45 грн. позовні вимоги задоволенні повністю і стягнуто з Управління капітального будівництва Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради 345 295,00 грн. грн. заборгованості, 13 523,93 грн. 3% річних та 43 095,52 грн. інфляційних втрат, 4 019,14 грн. відшкодування витрат на оплату державного мита, 236,00 грн. відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
11.10.2011р. постановою ВП №29198835 державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області відкрито виконавче провадження з виконання наказу №5015/3650/11, виданого 26.09.2011р. господарським судом Львівської області.
При винесенні рішення суд виходив з наступного.
Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
В силу положень статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу інших актів цивільного законодавства.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст.875 Цивільного кодексу України та ст. 318 Господарського коддексу України за договором будівельного підряду(відповідно капітального будівництва) підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Відповідно до п. 4 ст. 879 Цивільного кодексу України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.
Відповідно до п. 5.3. Договору розрахунки проводяться тільки за фактично виконані роботи здійснюється після підписання замовником представлених генпідрядником актів виконаних робіт (Форма КБ-2в) та довідки (Форма КБ-3) шляхом проміжних платежів протягом 15 календарних днів та тільки в межах бюджетних призначень та при умові поступлення коштів на рахунок замовника по даному об'єкту.
Як встановлено в судовому засіданні, на виконання умов Договору відповідачем виконано передбачені Договором роботи, про що між сторонами були підписані Довідка про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2009 р. від 08.12.2009 р., Акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2009 р. від 09.12.2009 р. на суму 282930,00 грн. та Довідка про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2010 р. від 08.12.2010 р., Акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2010 р. від 08.12.2010 р. на суму 62356,00 грн.
Згідно з ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Належними слід визнавати докази, які містять інформацію стосовно обставин, які входять у предмет доказування у справі, та інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору. Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.
З матеріалів справи вбачається, що доказом завищеної вартості виконаних робіт за Договором №9 від 29 липня 2009р. є висновок експертизи з питань охорони праці та промислової безпеки, що затверджений начальником ДП «Західний експертно-технічний центр Держгірпромнагляду від 01.05.2012р., зроблений згідно з договором-рахунком від 28 травня 2012р. №2491-9 (надалі висновок) та Довідка №37 від 25 червня 2010 року спеціаліста з фінансових питань -старшого державного фінансового інспектора з питань будівництва Львівської об'єднаної державної фінансової інспекції (надалі -довідка).
Однак зазначений вище висновок та довідка, складені на підставі аналізу Довідки про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2009 р. від 08.12.2009 р., Акта приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2009 р. від 09.12.2009 р. на суму 282930,00 грн. та Довідки про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2010 р. від 08.12.2010 р., Акта приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2010 р. від 08.12.2010 р. на суму 62356,00 грн., які були предметом дослідження у справі №5015/3650/11.
Рішенням господарського суду Львівської області від 13.09.2011р. у справі №5015/3650/11 за позовом Приватного підприємства «Пустомитиагробуд»до Управління капітального будівництва Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради про стягнення 401914,45 грн. позовні вимоги задоволенні повністю.
Відповідно до ст.35 Господарського процесуального кодексу України та п. 2.6. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»не потребують доказування преюдиціальні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони, в тому числі і втих випадках, коли в іншому спорі сторони мали інший процесуальний статус (наприклад, позивач у даній справі був відповідачем в іншій, а відповідач у даній справі -позивачем в іншій).
При цьому у висновку та довідці зазначено також види робіт, які не враховані в актах приймання виконаних підрядних (будівельних) робіт за грудень 2009р. та грудень 2010р., а саме: заміна підкосів перетином 160х160мм -13,2м.п.; заміна лежнів перетином 250х230хмм -19,86м.п.; встановлення кобилок перетином 135х75мм -119м.п.
Відповідно до п.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року №4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи»не може вважатися актом судової експертизи висновок спеціаліста, наданий заявникові (юридичній чи фізичній особі) на підставі його заяви, - навіть якщо відповідний документ має назву «висновок судового експерта»або подібну до неї, оскільки особа набуває прав та несе обов'язки судового експерта тільки після одержання нею ухвали про призначення експертизи.
Відповідно до частини першої статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Згідно з частиною статті 22 Цивільного кодексу України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
За змістом частини першої статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Тобто збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони за договором, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником. Отже, зменшення майнових благ внаслідок невиконання зобов'язань наступає об'єктивно, тобто незалежно від волевиявлення сторони, та є наслідком невиконання зобов'язань.
Обов'язковою умовою відповідальності у формі стягнення збитків є повний склад цивільного правопорушення, а саме: шкода, протиправність поведінки, вина, причинний зв'язок. Відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань (виключає його відповідальність).
Разом з тим, позивач, тлумачачи його витрати за Договором як матеріальні збитки, що завдані оплатою ним завищеної вартості виконаних робіт по об'єкту за договором не назвав і не довів всіх обов'язкових елементів для настання відповідальності у вигляді відшкодування збитків.
Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням статей 33, 38 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи наведене, керуючись статтею 179, 193, 224, 225, 318 Господарського кодексу України, статтями 11, 15, 22, 526, 626, 629, 875, 879 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4-3, 33, 34, 35, 38, 43, 69, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 03.12.2012 року.
Суддя Коссак С.М.